Рай для Роналду та Мессі. Саудівська Про Ліга – це чемпіонат Китаю v. 2.0

В останні місяці про чемпіонат Саудівської Аравії з футболу (саудівську Про Лігу) активно та багато пишуть у всіх серйозних спортивних виданнях по всьому світу. Почалося все, безумовно, із сенсаційного переїзду на Аравійський півострів зіркового португальця Кріштіану Роналду, який підписав контракт із Аль-Насром. Але зараз, здається, зупинятись виключно на екс-лідері Манчестер Юнайтед, Реала та Ювентуса саудити абсолютно не збираються. У тамтешню Про Лігу вже активно сватають легенду Барселони Серхіо Бускетса, рекордсмена збірної Франції за кількістю зіграних матчів Уго Льоріса, а також багаторічного суперника Роналду за право виграти той чи інший індивідуальний топ-трофей Ліонеля Мессі, який став у 2022 році чемпіоном світу на турнірі у Катарі.

Суми, які миготять у ЗМІ щодо потенційного переїзду Мессі до Саудівської Аравії, інакше, як дивовижними, не назвеш. Аль-Хіляль пропонує Ліонелю контракт на 400 мільйонів євро на рік, що вдвічі більше, ніж Роналду отримує в Аль-Насрі…

Абсолютно зрозуміло, що Саудівська Аравія зараз прагне справити велике враження на весь футбольний світ, але щось подібне ми вже бачили раніше. У 2016 році активну та навіть агресивну роботу на трансферному ринку розпочали клуби з китайської Суперліги. Тоді представники Піднебесної, пропонуючи дуже великі гроші, змогли залучити до свого чемпіонату низку зіркових гравців із Європи. В китайців, складається враження, був особливий нюх на південноамериканців, тому як Оскар, Пауліньо, Халк, Алекс Тейшейра, Карлос Тевес і Джексон Мартінес отримали неймовірні умови за особистими контрактами, відмовитися від яких не могли за визначенням.

Втім, китайцям тоді вдалося залучити до своєї Суперліги і європейців, найвідомішим з яких виявився бельгієць Маруан Феллайні – екс-хавбек Евертона та Манчестер Юнайтед, котрий продовжує кар'єру у Піднебесній й до сьогодні. Крім того, розвивати футбол до Китаю погодилися вирушити і багато відомих європейських тренерів – зокрема, Фабіо Капелло, Свен-Йоран Ерікссон, Рафаель Бенітес, Фабіо Каннаваро.

Однак кілька років тому амбітний футбольний китайський проект, що колись здавався перспективним, розвалився…

Китайська футбольна асоціація сподівалася, що за рахунок залучення зірок до місцевих футбольних клубів вдасться не лише підвищити рівень чемпіонату, а й у перспективі підсилити національну збірну. Низку іноземців було натуралізовано, а деякі навіть провели по кілька матчів за першу команду Піднебесної. Але з початком пандемії Covid-19 надходження від спонсорів почали стрімко скорочуватися, і футбольна влада Китаю була змушена замаскувати кризу інвестицій під кампанію зі скорочення витрат.

Коли мильна бульбашка нарешті луснула, зіркові легіонери почали залишати Суперлігу, а справи у чемпіона Цзянсу Сунін виявилися настільки плачевними, що клуб одразу ж після завоювання історичного титулу був розформований та фактично припинив існування.

Тому китайська історія доводить, що великі гроші не завжди створюють міцний фундамент для успішного футболу, проте ситуація у Саудівській Аравії відрізняється від того, що ми бачили раніше в Піднебесній. Саудити, схоже, мають на меті більш системно інтегруватися в професійний світовий спорт, і ще до агресивних дій на футбольному трансферному ринку продемонстрували свої амбіції у інших «дисциплінах».

Так, у 2021 році вперше в історії в Саудівській Аравії відбувся етап Гран-прі Формули-1, а ще у країні було організовано кілька боксерських боїв. Зокрема, йдеться про поєдинки Ентоні Джошуа проти Енді Руїса-молодшого, Ентоні Джошуа проти Олександра Усика, Томмі Ф'юрі проти Джейка Пола. Ці кроки дали зрозуміти, що влада Саудівської Аравії зацікавлена ​у тому, щоб ​лобіювати свої інтереси не лише через футбол, а й через інші популярні у світі види спорту.

Що стосується безпосередньо футболу, то перший значний крок тут саудити зробили за рік до запрошення до Про Ліги Кріштіану Роналду. У жовтні 2021 року Суверенний фонд Саудівської Аравії за 300 мільйонів фунтів викупив у Майка Ешлі 100% акцій клубу англійської Прем'єр-ліги Ньюкасл. Через півтора року «сороки» дуже близькі до того, щоб повернутися до Ліги чемпіонів, на груповій стадії якої вони востаннє з'являлися у сезоні-2002/03, опинившись в одному квартеті із Барселоною, Інтером та Баєром.

Очевидно, що у разі виходу Ньюкасла до Ліги чемпіонів саудівські власники збільшать інвестиції в цей проект, який у перспективі може затьмарити все те, що довгі роки вибудовував у Манчестер Сіті Хосеп Гвардіола. А те, що гроші здатні багато на що, особливо при їх використанні для досягнення стратегічних завдань, наприкінці минулого року довели сусіди саудитів із Катару, які буквально «купили» право на проведення чемпіонату світу у ФІФА.

Цікаво й те, що за загальної динаміки збільшення витрат на свої національні чемпіонати та збірні, саме Саудівська Аравія на Близькому Сході найбільше прагне того, щоб її Про Ліга вважалася одним із найпрестижніших турнірів у світі. Зараз це може здатися вигадкою автора, але за умови збереження постійних інвестицій та грамотного менеджменту топ-футболісти продовжать з'являтися у чемпіонаті Саудівської Аравії й надалі.

Чому це так? Достатньо оцінити приклад із Кріштіану Роналду. Португалець до переїзду в Саудівську Аравію грав за Реал, Ювентус та Манчестер Юнайтед – топові європейські клуби, що дозволяли португальцю просувати свій бренд та зберігати одержимість власної спадщини. Здавалося б, гроші не зможуть змінити ситуацію, але ДУЖЕ великі гроші змусили Кріштіану піти всупереч своїм принципам. Роналду підписав контракт із Аль-Насром, за умовами якого його зарплата становить 3,8 мільйони євро на тиждень. І якщо саудити зможуть незабаром закликати до себе ще й другого найбільш видатного футболіста сучасності в особі Ліонеля Мессі, то в майбутньому немає сумнівів, вони здатні творити практично все, чого тільки забажають.

Погодьтеся, що запрошення Роналду та Мессі дуже відрізняється від покупок Оскара або Алекса Тейшейри, які виявилися своєрідною трансферною стелею для клубів китайської Суперліги часів її розквіту.

Безумовно, скептики заперечать – мовляв, саудівські клуби поки що займаються лише тим, що переманюють до себе нехай і зірок першої величини, але тих, хто вже перебуває на завершальній стадії кар'єрного шляху у професійному футболі. І Роналду, і Мессі, і Бускетс, і Льоріс, звичайно ж, через 3-5 років підуть на пенсію, залишивши про себе символічний слід в історії розвитку футболу Саудівської Аравії. Однак ключовим маркером перетворення Про Ліги на амбітного гравця на трансферному ринку стане той момент, коли тамтешні клуби виявляться здатними підписувати топ-гравців, що знаходяться на піку можливостей. І коли це відбудеться, чемпіонат Саудівської Аравії стане гідним конкурентом для Прем'єр-ліги, Серії А, Ла Ліги та Бундесліги…

Але що вже зараз не викликає сумнівів, то це те, що саудівська Про Ліга стала своєрідним апгрейдом амбітного азіатського попередника – такою собі китайською Суперлігою версії 2.0. Однак тут, на відміну від Піднебесної, вкрай малоймовірною є ситуація із різким відтоком інвестицій. В Китаї він трапився багато в чому через те, що футбол був відданий великому бізнесу «у навантаження», а в Саудівській Аравії мільярдні інвестиції в професійний спорт виглядають як елемент ведення державної політики та реалізації стратегічних планів.

Текст: meta.ua/sport