6 знакових трансферів гравців Шахтаря до клубів АПЛ

Після завершення осінньої частини сезону в УПЛ, а також закінчення розіграшу ЧС-2022 у Катарі, основна увага українських футбольних уболівальників повністю сфокусована на зимовому трансферному вікні, що відкрилося у Європі 1 січня. Головною інтригою вітчизняного ринку є доля потенційного переїзду 22-річного вінгера «Шахтаря» Михайла Мудрика до англійської Прем'єр-ліги, де інтерес до молодого таланта виявляють два лондонські клуби – «Арсенал» та «Челсі».

Чи відбудеться трансфер Мудрика у січні – покажуть найближчі кілька тижнів, а поки що ми пропонуємо згадати шість найбільш знакових трансферів гравців «Шахтаря» до клубів АПЛ…

6. Андрей Штолцерс

Громадянство: Латвія
Трансфер у: «Фулхем»
Час трансферу: січень 2001 року
Сума трансферу: 2 млн фунтів

Латвійський форвард Андрей Штолцерс, який на батьківщині яскраво проявив себе у лавах «Сконто», перебрався до «Шахтаря» на початку 1998 року. Подейкували, що за трансфер легіонера «гірники» віддали непогану на ті часи та за мірками власного бюджету суму. На даний момент портал Transfermarkt оцінює той перехід у 250 тисяч євро.

В «Шахтарі» Штолцерс провів три неповні сезони й став за цей час триразовим володарем «срібних» медалей чемпіонату України. Результативністю не виблискував, але свої 5-6 голів за сезон забивав, а ще непогано показав себе у кваліфікації єврокубків, особливо коли відзначився дублем у воротах «Сілекса». В певний момент донецький клуб та футболіст вирішили, що далі їм варто рухатися різними дорогами. Тодішній наставник «гірників» Віктор Прокопенко захотів робити ставку на інших футболістів, а Штолцерсу шукали команду в Іспанії та Португалії, але отримали пропозицію від московського «спартака». Саме туди Андрей відбув на правах оренди, причому показав себе досить непогано, проте клуби не змогли погодити суму повноцінного трансферу, й Штолцерс змушений був повернутися до «Шахтаря».

Втім, пограти знову за «гірників» латвійському форварду не вдалося. Він сподобався тодішньому наставнику «Фулхема» Жану Тігана, котрий придивився до Штолцерса у матчі Ліги чемпіонів проти «Реала», де той не давав спокійного життя Роберто Карлосу. В результаті, як розповідав сам латвієць, варіант із переїздом у «Фулхем» влаштував усі сторони, а «Шахтар» отримав за нього близько 2 мільйонів фунтів стерлінгів.

Для «Шахтаря» трансфер Штолцерса до Англії став одним із перших серйозних трансферів часів незалежності України. І нехай на той момент «дачники» виступали у Чемпіоншипі, вони були лідерами турнірної таблиці, і вже за півроку підвищилися до рівня Прем'єр-ліги. На жаль, Штолцерсу, який забив два м'ячі у Чемпіоншипі, згодом так і не вдалося відзначитися голами в АПЛ. Латвійський форвард залишив «Фулхем» вільним агентом влітку 2004-го, після чого недовго пограв за «Йовіл Таун», а потім виступав за азербайджанський «Баку», латвійські «Сконто» та «Олімп».

Кар'єру футболіста Штолцерс завершив влітку 2010 року у маловідомому клубі «Хейз енд Ідінг Юнайтед» із п'ятого за силою дивізіону англійського футболу. Після цього на кілька років екс-форвард «Шахтаря» та збірної Латвії зник з поля зору, а потім розпочав тренерську кар'єру, попрацювавши із юнаками «Фулхема» та низки команд з Гонконгу. Крайньою роботою Штолцерса була посада технічного директора гонконгського «Істерна», яку він залишив у травні 2020 року.

5. Джуліус Агахова

Джуліус Агахова перебрався до «Шахтаря» наприкінці 2000 року з туніського клубу «Есперанс». За нігерійця, за чутками, заплатили близько 1 мільйона доларів, а тому недивно, що на молодого новачка, котрого низка авторитетних європейських видань включала до когорти найперспективніших футболістів того часу, почали робити ставку, як на майбутнього топ-голеадора команди. Дебют Агахови у «Шахтарі» був справді вражаючим, оскільки він забив 7 м'ячів у перших 8 поєдинках чемпіонату України за «гірників». У 2002 році Джуліус допоміг «Шахтарю» вибороти своє перше в історії чемпіонство, а потім ще двічі вигравав із донеччанами «золото» в Україні, у тому числі був автором вирішального голу в єдиному, а від того вже легендарному «золотому матчі» з «Динамо» у Кривому Розі, який потрібно було провести для визначення чемпіона в сезоні-2005/06.

Агахова, котрого вболівальники «Шахтаря» напевно запам'ятали за феєричними кульбітами, які форвард виконував після кожного забитого м'яча, протягом кількох років був ласим шматочком на трансферному ринку Європи, але керівництво «гірників» не бажало розлучатися із талантом. Саме тоді в пресі щодо донецького клубу вперше почало вживатися словосполучення «золота клітка», яке означає, що викупити якогось важливого для команди гравця у «Шахтаря» майже нереально. Але в якийсь момент статус Агахови та його результативність впали, а боси «гірників» стали більш зговірливими, що згодом допомогло клубу відійти від концепції «золотої клітки» у бік гнучкішої поведінки на ринку. В результаті на початку 2007 року Джуліус таки поїхав до Англії, де за нього трохи більше 2 мільйонів фунтів заплатив «Віган». Кар'єра в АПЛ у нігерійця не склалася. Ще до того в Агахови почалися проблеми із травмами, й вони разом з іншими негараздами дозволили нігерійцю зіграти тільки 20 матчів в АПЛ, в яких він так і не відзначився жодним забитим м'ячем…

Влітку 2008 року Агахова за 1 мільйон євро пішов до турецького «Кайсеріспора», а ще через рік повернувся до «Шахтаря», який якраз встиг вибороти Кубок УЄФА. Друге пришестя до донецького клубу виявилося для нігерійця аж ніяк не таким успішним, як перше. Він був резервним форвардом у команді Мірчі Луческу, абсолютно не вирізнявся результативністю, й часто відчував проблеми зі здоров'ям. Сезон-2010/11 Агахова на правах оренди провів у «Севастополі», де забив 1 м'яч у 10 матчах УПЛ, після чого повернувся до Донецька, відбув там рік за контрактом, а навесні 2013-го оголосив про завершення кар'єри.

Зараз Агахові 40 років. Він не став залишатися у великому футболі в ролі тренера, але відкрив власну академію у Лагосі, а також співпрацює з різними агентами, допомагаючи їм знаходити талантів у різних куточках рідної Нігерії, хоча відомо, що основну частину часу Джуліус проводить в Англії, де він встиг обзавестися комфортним житлом.

Читайте також:

Джуліуса Агахову в Шахтарі зламали самотність, заздрість і мороз

4. Елано

Громадянство: Бразилія
Трансфер у: «Манчестер Сіті»
Час трансферу: липень 2007 року
Сума трансферу: 8 млн фунтів

Елано Блумер перейшов до «Шахтаря» із «Сантоса» на початку 2005 року за 8 мільйонів доларів. Період його адаптації в донецькому клубі був непростим, але згодом хавбек довів, що має належний ступінь майстерності та таланту, щоб не лише виходити в основі «гірників», а й отримати виклик до національної збірної Бразилії. Для тогочасного «Шахтаря» це була подія неймовірної важливості, яка вкотре доводила, що вектор на купівлю бразильських талантів – правильний і стратегічно виправданий.

Втім, через непростий характер і складнощі у взаєминах з Мірчею Луческу, Елано затримався у «Шахтарі» ненадовго. Влітку 2007 року, напевно, пам'ятаючи про ситуацію із Агаховою, на якому «гірники» в результаті могли заробити значно більше, якби продали форварда на піку слави, донецький клуб відпустив Елано в «Манчестер Сіті» за 8 мільйонів фунтів. На той момент «містян» ще не викупили арабські інвестори, але Елано виявився досить важливим гравцем першої команди «Сіті» й на другий сезон у клубі, коли його власником стали вже представники ОАЕ.

Читайте також:

Елано - перший топ-трансфер Шахтаря в Європу. Чому не став зіркою Сіті?

Для «Шахтаря» трансфер Елано, який вже був гравцем збірної Бразилії, в «Манчестер Сіті» виявився знаковим, оскільки донецький клуб продемонстрував, що здатен і готовий домовлятися про продаж своїх лідерів за кордон. Через два роки «містяни» продали бразильського хавбека в «Галатасарай», а ще через півтора сезони Елано повернувся на батьківщину, де пограв за «Сантос», «Греміо» та «Фламенго», перш ніж піддався спокусі поїхати до екзотичної Індійської Суперліги, де навіть став чемпіоном разом із клубом «Ченнаїн».

Кар'єру гравця Елано завершив у рідному «Сантосі» на початку 2017 року. Він зумів провести 50 поєдинків за збірну Бразилії, зігравши в її лавах на Кубках Америки-2007 та 2011, а також на Кубку конфедерацій-2009 та чемпіонаті світу-2010. Зараз 41-річний Елано намагається вибудувати тренерську кар'єру, хоча із серпня минулого року, після відходу з «Наутіко», сидить без роботи.

Читайте також:

Елано: складнощі у Шахтарі, шик Ман Сіті, проблеми у бразильській трясовині

3. Разван Рац

Громадянство: Румунія
Трансфер у: «Вест Хем»
Час трансферу: липень 2013 року
Сума трансферу: вільний агент

У «Шахтарі» було кілька румунських флангових захисників, як то Флавіус Стойкан і Даніель Флоря, але саме Развану Рацу вдалося стати справді ключовою фігурою для оборони «гірників», причому в цьому статусі легіонер знаходився кілька років поспіль, не даючи шансів іншим якісним виконавцям – тому ж В'ячеславу Шевчуку.

Рац провів у Донецьку 10 років – з літа 2003 по літо 2013-го. З «гірниками» він 7 разів ставав чемпіоном України, 5 разів вигравав Кубок та 4 рази – Суперкубок країни. У 2009-му із Рацем у складі «гірники» виграли Кубок УЄФА, здолавши у фіналі німецький «Вердер» (2:1), причому саме румунський фулбек став автором гольової передачі на Луїса Адріано при першому забитому м'ячі «гірників».

У випадку із Рацем в «Шахтарі» розуміли, що дуже щедрі пропозиції щодо румуна навряд чи отримають, а тому зробили все, щоб «вичавити» зі співпраці з Разваном максимум. Коли це було зроблено, «гірники» й Рац домовилися про те, що футболіст спробує свої сили в одній із топ-ліг Європи, і такою виявилася АПЛ, де румун підписав договір із «Вест Хемом». Тим самим, «Шахтарю», незважаючи на відхід гравця у статусі вільного агента, вдалося продемонструвати, що навіть ветеран його команди може бути затребуваний в одній із найсильніших ліг планети, що іміджево також зіграло на користь донеччан.

Щоправда, співпраця Раца із «Вест Хемом» була недовгою. Вже за півроку сторони вирішили її перервати, а Разван відбув до іспанського «Райо Вальєкано», де отримав можливість показати себе в Ла Лізі. Згодом перейшов у ПАОК, але потім повернувся до «Райо Вальєкано», із яким навіть пограв у Сегунді.

Кар'єру гравця Разван Рац завершив влітку 2018 року у румунському клубі «Полі Тімішоара». Нині йому 41 рік, і поки що екс-фулбек «Шахтаря» не виявляє бажання продовжувати працювати у професійному футболі. Відомо, що Рац інвестує в інфраструктурні та житлові об'єкти в Румунії, а ще він підтримує Україну у її боротьбі з окупантами.

2. Фернандіньо

Громадянство: Бразилія
Трансфер у: «Манчестер Сіті»
Час трансферу: липень 2013 року
Сума трансферу: 34 млн фунтів

Бразильський опорник Фернандіньо виявився одним із найуспішніших трансферних кейсів «Шахтаря» за всю історію. Його придбали влітку 2005 року за 7 мільйонів фунтів з «Атлетіко Паранаенсе», а через вісім років продали у «Манчестер Сіті» за 34 мільйони, що стало трансферним рекордом для клубу на той момент.

У «Шахтарі» Фернандіньо пройшов дуже багато чого – від досить непростої адаптації до статусу беззаперечного лідера колективу, від важкої травми, отриманої у матчі з «Оболонню» та прогнозів про швидке завершення кар'єри – до трансферу в один із найкращих клубів світового футболу. Саме у «Шахтарі» Фернандіньо став футболістом збірної Бразилії, у лавах якої побував на ЧС-2014. Також бразилець брав участь у фіналі Кубка УЄФА-2008/09, в якому «гірники» здолали «Вердер».

Майже всі сучасні значущі досягнення «Шахтаря» пов'язані з Фернандіньо, а тому клубу було дуже важливо, щоб вихідний трансфер цього легіонера вийшов знаковим. Це вдалося не лише з точки зору суми угоди, а й з точки зору тієї значущості, яка була у Фернандіньо в «Манчестер Сіті» протягом усіх дев'яти років перебування в стані «містян». За англійську команду бразилець провів 383 матчі, що на 99 більше, ніж за вісім років у «Шахтарі». Недивно, що головний тренер «Манчестер Сіті» Хосеп Гвардіола до останнього намагався зберегти старіючого Фернандіньо у складі, незважаючи на те, що той отримував би менше ігрової практики. Більше того, саме екс-опорник «Шахтаря» багатьма називається найкращим бразильцем за всю історію АПЛ...

Читайте також:

Шахтар виростив кращого бразильця в історії АПЛ. Вгадаєте, про кого мова?

Влітку минулого року Фернандіньо прийняв рішення повернутися до рідного для нього «Атлетіко Паранаенсе». У 37-річного ветерана підписаний контракт із клубом до кінця 2024 року, й поки що незрозуміло, як надовго хавбек забажає залишатися у професійному футболі, якому віддав дуже багато сил, але й натомість отримав неймовірну кількість трофеїв, титулів та регалій.

1. Фред

Громадянство: Бразилія
Трансфер у: «Манчестер Юнайтед»
Час трансферу: липень 2018 року
Сума трансферу: 47 млн фунтів

Фред перебрався до «Шахтаря» влітку 2013 року з «Інтернасьонала» за 15 мільйонів євро. В перспективі у ньому бачили заміну для Фернандіньо, який залишив клуб, і в цілому вихованець «колорадос» довів, що скаути «гірників» не помилилися. За п'ять років в українській команді Фред тричі ставав чемпіоном, був ключовою фігурою у Мірчі Луческу, а потім і у Паулу Фонсеки, двічі грав у плей-оф Ліги чемпіонів. Хавбек діяв дещо в іншій манері, ніж Фернандіньо, але все одно відрізнявся неймовірною чіпкістю й відмінним баченням поля, а тому недивно, що зрештою на нього знову звернули увагу в «Манчестер Сіті».

Щоправда, виграти трансферну боротьбу за Фреда влітку 2018-го вдалося вже не «містянам», а їхнім землякам із «Манчестер Юнайтед». Керівництво «Шахтаря» зуміло максимально монетизувати інтерес низки топ-клубів до свого лідера, що вилилося у рекордний трансфер для донецького клубу – 59 мільйонів євро (47 мільйонів фунтів).

І нехай у фанатів «Манчестер Юнайтед» та експертів часто виникають претензії до Фреда, бразилець провів за «червоних дияволів» уже 178 матчів, що більше, ніж за п'ять років у «Шахтарі» (155). Нещодавно англійський клуб активував опцію на продовження контракту хавбека до 2024 року. Подейкують, що у МЮ будуть готові розглянути й продаж Фреда, інтерес до якого виявляє французький гранд «Парі Сен-Жермен». Як би там не було, але 29-річний футболіст ще напевно проведе кілька сезонів на топ-рівні в Європі…