Шахтар виростив кращого бразильця в історії АПЛ. Вгадаєте, про кого мова?

В останні десять-п'ятнадцять років «Манчестер Сіті» зробив феноменальний крок вперед у своєму розвитку. Цьому сприяли величезні інвестиції з боку іноземних власників, проте витрачати гроші теж треба вміти з користю для справи. У стані «містян» не боялися кадрових експериментів, запрошуючи багато талановитих гравців із Південної Америки. Деякі з них виправдали надії, але й невдач вистачало.

Такі гравці як Давід Пісарро, Робіньо, Серхіо Агуеро, Мартін Демікеліс, Елано та Пабло Сабалета приміряли футболку «Манчестер Сіті», досягнувши часом діаметрально протилежних успіхів. Хтось із них, як наприклад, Агуеро, назавжди залишиться в пам'яті нинішнього покоління «містян» завдяки важливим забитим м'ячам, проте є й та людина, чиє значення для успіхів команди тільки-но доведеться визначити усіляким футбольним історикам. Йдеться про Фернандіньо – футболіста, де-факто вихованого для Європи донецьким «Шахтарем», який залишив Україну в досить пізньому віці (28 років), що не завадило йому стати, мабуть, кращим бразильцем в історії англійської Прем'єр-ліги.

Про те, що Фернандіньо ось-ось покине Англію в тамтешніх ЗМІ, повідомлялося протягом останніх двох років. Однак щоразу наставник «Манчестер Сіті» Хосеп Гвардіола знаходив правильні слова та потрібні аргументи, щоб переконати бразильця залишитись. Цього разу Фернандіньо та коуч «містян», схоже, разом усвідомили – далі манчестерській команді та футболісту варто починати рухатися у різних напрямках.

За дев'ять років в «Манчестер Сіті» Фернандіньо виграв п'ять титулів чемпіона АПЛ, шість Кубків англійської ліги та один Кубок Англії. Такій колекції трофеїв може позаздрити практично будь-який топовий футболіст-професіонал, і мало хто міг подумати на момент переїзду бразильця на Туманний Альбіон, що йому підкоряться такі вершини.

Наприклад, відомий і неймовірно талановитий у минулому фулбек «Манчестер Сіті» Майка Річардс, який через низку факторів, у тому числі серйозні травми, так і не зумів вирости у гравця топ-калібру, згадував, яким йому побачився Фернандіньо відразу після підписання контракту з «містянами».

«Коли він прийшов у клуб, то перед початком сезону виявився хворим. Ми всі думали, що він жахливий. Він не встигав за м'ячем. Кожен з нас думав щось на кшталт: «Що це таке на полі?» Фернандіньо знадобилося два тижні, щоб набрати форму і з того часу він став найкращим опорним півзахисником Прем'єр-ліги. Я грав з Яя Туре та Патріком Вієйра, і можу сказати, що Фернандіньо не був такий талановитий, як вони, але він був ефективніший за них. Ви могли покластися на нього у кожній грі. Він робитиме те саме, завжди викладається на 100 відсотків. Крім того, він має гарні лідерські якості. Чудово навчився говорити англійською. Ви, мабуть, помітили, що після фолів, коли Фернандіньо отримує жовті картки, він вибачається. На тренуваннях він чинив так само», - розповідав Річардс.

Отримати подібну характеристику не з вуст журналіста, а від колеги-футболіста – дорогого вартує. Тим більше, що Майка Річардс на певному етапі був символом воскресіння «Манчестер Сіті», гравцем за підписання якого завзято боролися «Челсі» та мадридський «Реал».

Фернандіньо дійсно зумів стати символом «Манчестер Сіті», при тому, що ключовою фігурою для команди він був як за Мануеля Пеллегріні, який і запрошував бразильця на «Етіхад», так і при зміні чилійця на генія тренерської сучасності в особі Хосепа Гвардіоли. В сезоні-2021/22 Фернандіньо вдалося обійти свого екс-партнера по «Шахтарю» Вілліана, та стати найкращим серед бразильців за кількістю проведених матчів в англійській Прем'єр-лізі. Відтепер новим орієнтиром для «нащадків Пеле» є цифра у 264 поєдинки. І певною мірою цього вже достатньо, щоб підтвердити тезу про статус Фернандіньо як кращого бразильця в історії АПЛ.

Успіхи в «Манчестер Сіті» дозволили Фернандіньо стати важливим гравцем і для національної збірної Бразилії. Всього за «селесао» опорний хавбек провів 53 матчі, відзначився двома забитими м'ячами. Фернандіньо вдалося зіграти на двох чемпіонатах світу – у 2014 та 2018 роках, проте жоден із них так і не приніс чергового чемпіонства Бразилії.

У «Манчестер Сіті» Фернандіньо цінували насамперед за здатність керувати півзахистом у важливих матчах. Бразилець демонстрував приголомшливий інтелект та розуміння футболу, причому як у грі на оборону, так і при організації атакувальних командних дій. Завдяки вмінням і «двожильності» Фернандіньо Хосеп Гвардіола завжди міг розраховувати на те, що «Манчестер Сіті» зможе виснажити будь-якого суперника, і коуч «містян» дуже цінував бразильця, тому що з особистого досвіду чудово розумів, наскільки непросто грати в центрі поля та бути «стрижнем» команди.

Граючи поруч із яскравими та результативними партнерами, Фернандіньо часто опинявся у тіні. Його диспетчерські функції, як правило, залишалися недооціненими, хоча саме бразилець допомагав отримувати м'яч у оптимальній позиції Кевіну Де Брюйне, Бернарду Сілві та фланговим гравцям атаки команди. Багато в чому весь стиль домінування на полі за рахунок володіння м'ячем, який вважається візитною карткою команд Хосепа Гвардіоли, у «Манчестер Сіті» лежав на плечах розумного опорного півзахисника – футболіста, здатного убезпечити колектив в обороні та допомогти йому якісно розвинути власну атаку.

Навіть коли Фернандіньо через вік почав дещо поступатися молодшим конкурентам, на кшталт Родрі, у фізичних кондиціях, Гвардіола все одно знаходив перебування бразильця на полі у складі «містян» корисним. Його відсували на позицію в центр або на правий фланг оборони, де Фернандіньо також був ефективним. Саме універсалізм став ще однією візитною карткою бразильця у «Манчестер Сіті».

Недивно, що після відходу з команди Венсана Компані, а потім і Давіда Сільви, новим капітаном «Манчестер Сіті» було обрано саме Фернандіньо. Партнери оцінили лідерські якості та досвід бразильця, віддавши тому заповітну пов'язку на рукаві. Примітно, що Давіда Сільву особисто призначив капітаном Гвардіола, а ось за нового капітана, яким після відходу іспанця став Фернандіньо, голосували вже всі футболісти, причому разом із тренерським штабом та навіть обслуговуючим персоналом команди.

Величезною заслугою Фернандіньо стала і значно успішніша, аніж у колишні роки, адаптація на «Етіхаді» його співвітчизників. Зокрема, опорний півзахисник зіграв важливу роль у становленні та звиканні до нових реалій Едерсона та Габріела Жезуса, які швидко стали улюбленцями вболівальників «містян». Цим гравцям Фернандіньо, за їхніми ж зізнаннями, допомагав швидше акліматизуватися не лише на тренуваннях і всередині команди, а й на побутовому рівні – радив магазини, пункти сервісного обслуговування автомобілів тощо.

Безумовно, у твердженнях про те, що саме Фернандіньо на даний момент є найкращим бразильцем в історії англійської Прем'єр-ліги присутня певна частка, якщо так можна висловитися, смаківщини, проте в якийсь момент напевно знайдуться охочі провести подібне опитування і ім'я екс-футболіста «Шахтаря», який пройшов серйозний процес становлення та розвитку в українській Прем'єр-лізі, без сумніву, опиниться на найвищих рядках за його результатами.