Ломаченко в любителях – багато великих нагород. А чи були круті суперники?

Прийнято вважати, що Василь Ломаченко – найкращий олімпієць в історії України. Навіть Володимир Кличко зі своїм першим боксерським золотом в історії України відходить на другий план перед подвійним успіхом аккерманця.

Досягнення топові, але як зрозуміти, що були за суперники? Раптом вони були прохідними або просто з поколіннями не зрослося, і тому Василь так легко забрав усі найважливіші нагороди? Варто розібратися. Пройдемося по суперниках Ломаченка.

Ендрю Селбі, Великобританія

Перша велика міжнародна перемога Ломаченка - золото юнацького чемпіонату світу-2006. У Марокко українець знищував суперників. 5 боїв, 5 перемог, 3 достроково. Одна з них в бою проти Ендрю Селбі.

Британець - діючий професіонал, у якого в пасиві лише одна поразка в кар'єрі. Вона відбулася минулого року. До цього Ендрю тільки перемагав, а більша частина суперників програли йому достроково - шість з одинадцяти.

Рахунки в півфіналі і фіналі того турніру взагалі прекрасні. В 1/2 Василь переміг росіянина Водоп'янова 31-17. У фіналі - вірменина Дереніка Гіжаларяна 31-14.

Альберт Селімов, Росія

Головний суперник Василя в любительській кар'єрі. Росіянин дійсно хороший. Він швидкий, технічний, сильний і з відмінним ударом. Крім цього, Альберт - єдиний, хто перемагав Ломаченка. У фіналі чемпіонату світу-2007 Селімов переміг українця, залишивши того зі сльозами на очах і сріблом на шиї.

Через рік Василь поквитався. На Олімпіаді-2008 у Пекіні вони зустрілися вже в 1/16 фіналу. Ломаченко виграв впевнено: закривався в куті, рубався і набрав 14 балів. Суперник - рівно в два рази менше.

Після цього Василь і Альберт билися ще раз. У напівпрофесійній лізі WSB українець і росіянин з'ясовували, хто ж є сильнішим. Все-таки, на той час рахунок був 1-1. Бій знову був конкурентним і насиченим, а ця перемога - єдина для Ломаченка, здобута не одноголосним рішенням суддів.

Двоє суддів віддали перемог українцеві з рахунком 48-47 (тобто, в один раунд), третій же віддав її росіянину - з точно таким же рахунком. Проте, підсумок - 2-1 на користь українця. Більше вони в ринзі не зустрічалися.

Оскар Вальдес, Мексика

Через рік на чемпіонаті світу українець не відчув опору. Сумарно його суперники влучили сім разів. Сім раз на п'ятьох. Щось неймовірне. У півфіналі Василь побився з Оскаром Вальдесом - одним з найяскравіших мексиканців на даний момент.

Сильного опору і тут не було: Василь виграв 12-1. А в фіналі зустрівся з Сергієм Водоп’яновим - тим самим, який у 2006 році програв 31-17. Цього разу бій закінчився з рахунком 12-1.

Хосе Карлос Рамірес, США

Чемпіонат світу-2011 вийшов більш конкурентним. Ломаченку довелося пропустити рік через травму руки, а через рік не вийшло пробігтися по всіх так само легко. В 1/16 чемпіонату світу Василь зустрівся з Хосе Карлосом Раміресом. Зараз американець за крок від абсолюту, володіє відразу двома поясами чемпіона світу і не так давно переміг Віктора Постола. А в 2011 році Ломаченко розібрався з ним із рахунком 16-9.

Робсон Консейсао, Бразилія

Один з найскандальніших суперників у кар'єрі Ломаченка. Причому, і аматорській, і професійній.

На чемпіонаті світу в 2011 році спочатку судді десь побачили нічию, але віддали бразильцеві перемогу рішенням більшості суддів. Зчинився скандал. Було очевидно і що Василь переміг, і що багаторічного домінанта зливають. Вперше в історії апеляція була прийнята до уваги і рішення змінили. Василь пройшов до 1/4 фіналу чемпіонату світу.

А потім переміг усіх, завоювавши ще раз золото найважливішого чемпіонату.

Бразилець, до речі, поїхав на Олімпіаду-2016 в Ріо. Там він взяв золото, після чого перейшов у професіонали, підписавши контракт з Бобом Арумом. Справи в профі у Робсона відмінні: 12 поєдинків, 12 перемог, 6 - нокаутом.

Фелікс Вердехо, Пуерто-Ріко

Олімпіада-2012 - фінальний штрих кар'єри українця в любителях. Він прийшов за другим золотом. Перспективний пуерториканець не зміг боротися з досвідом Ломаченка, але конкуренцію склав. Рахунок 14-9 зовсім не розгромний.

А ось у профі Вердехо - вічний проспект. Він весь час десь поруч з чемпіонськими титулами і боями за них, але провалюється в найнесподіваніші моменти. У профі дві поразки і обидві - необов'язкові. Спочатку технічний нокаут Антоніо Лосаді-молодшому в десятому раунді. Потім, через два роки, технічний нокаут у дев'ятому раунді в поєдинку проти Масайоші Накатані. Японець повинен був програти і за очками, і достроково, але сам уклав суперника у поєдинку, в якому у нього не було шансів.

Тим не менш, це дуже майстерний і технічний боксер.

Варто згадати: Ясніель Толедо (Куба), Доменіко Валентіно (Італія), Сергій Водоп'янов (Росія).

Підсумок

Назвати кар'єру Ломаченка в любителях навіть спірною не можна. Василь перемагав діючих і майбутніх топів, розбирався з великими хлопцями і просто йшов до своєї мети.

Ніяким проблемним періодом або проблемним поколінням там і не пахло. Деякі з суперників зараз є справжніми топами у своїх категоріях. Один тільки Хосе Карлос Рамірес чого вартий. Зараз і не віриться, що цього здорованя невеликий Ломаченко перепрацьовував на класі.

Безумовно, кар'єра Ломаченка в любителях - це не просто золоті медалі. Це ще й перемоги над усіма головними зірками і бійцями того часу і найближчого після того майбутнього.