Джорджо К'ЄЛЛІНІ: «На щастя для нас, Шевченко вже не грає»

Центральний захисник «Ювентуса» Джорджо К'єлліні прокоментував майбутній матч Ліги чемпіонів проти «Динамо», який відбудеться 20 жовтня:

- Зараз команда знову грає в три захисники, у той час, як за керівництва Саррі грала в чотири. Якщо ви та Бонуччі звикли до цієї тактичної побудови, яку використовували Конте та Аллегрі, то Данило може трохи випадати. Чи відчувається це?
- Насправді нічого особливого не відбувається. Команда змінюється, змінюються і гравці. Але я не можу сказати, що ці зміни радикальні. Ми, як і завжди, намагаємося виконувати рекомендації та установки тренерського штабу аби показувати все, на що здатні, дотримуючись певної системи.

- Скільки часу може знадобитися аби нова тактична модель гри запрацювала повною мірою?
- Не можу сказати конкретно, скільки для цього потрібно часу. Ми не так багато часу працювали разом протягом останніх тижнів. Я маю на увазі передусім нових гравців. Безумовно, попереду ще багато роботи. Основна задача на даний момент – якомога краще підготуватися до завтрашньої гри. Звісно, нам слід ще пристосуватися, притертися один до одного та нової моделі гри, аби демонструвати на полі все, на що здатні.

- Зараз «Ювентус» не є одним із головних фаворитів у Лізі чемпіонів, як це було раніше. Як ви призвичаюєтесь до цього статусу і наскільки він впливає на ваш настрій?
- За будь-яких умов ми маємо багато працювати для того щоб якомога краще виступити. А те, яке місце відводять нам експерти та медіа – не так важливо. На це не варто зважати. Є конкретні завдання. Головне завдання незмінне – показувати якомога кращу гру та якомога кращий результат.

- Які у вас асоціації з українським футболом? Шевченко, Луческу. «Шахтар», «Динамо»? Напевно, про цей стадіон у вас не найкращі спогади, адже ви тут поступилися з рахунком 0:4 у фіналі Євро-2012?
- Я вже не раз відповідав на питання, що мене пов’язує з Україною. Кілька років тому ми зустрічалися з «Шахтарем», це дійсно сильна команда. Звісно, Шевченко теж одразу спадає на думку. Він нам багато забивав, ще граючи за «Мілан». На щастя для нас, зараз він вже не грає, а працює тренером.

Що ж до фіналу Євро-2012, так ми програли, тож спогади не дуже приємні. Тоді протягом турніру ми грали добре, дісталися до фіналу, але далі не так сталося, як гадалося. Однак це футбол. А загалом враження і про стадіон, і про країну – хороші.