Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну
Ліга націй
| Оновлено 18 листопада 2026, 11:40
163
0

Потрібно радіти, що наша збірна нарешті перемогла, але якось не виходить

Оглядач Sport.ua Валерій Василенко знайшов мало позитиву у грі збірної України

| Оновлено 18 листопада 2026, 11:40
163
0
Потрібно радіти, що наша збірна нарешті перемогла, але якось не виходить
Getty Images/Global Images Ukraine

Перед матчем зі збірною Грузії головний тренер збірної України Андреа Мальдера кілька разів наголосив, що його підопічні виконають поставлене завдання – залишаться у дивізіоні В Ліги націй. Тобто, як мінімум, не програють своєму останньому супернику в нинішньому турнірі. І не програють вони насамперед тому, що будуть по-спортивному злими.

Ну, не знаю… По-спортивному злими у грі проти збірної Сакартвело я нашу команду не побачив. Грузини – інша річ, були злими. І не лише по-спортивному. Але то їхні проблеми.

Проте, не миттям, то катанням наша збірна, якщо вірити Мальдері, своє головне завдання вирішила: залишилася на тому ж місці: ні поверхом вище, ні поверхом нижче.

Здавалося б, хоч невеликий, але привід для радості є. Тим більше, що для нашого брата зараз так мало приводів для радості (ситуацію з Кримським мостом я, звичайно ж, виношу за дужки).

Проте, друг Мальдери, голова УАФ Андрій Шевченко вважає, що національна збірна України у ЛН свого головного завдання таки не виконала.

Отже, якщо Андрія Миколайовича прочитати поміж рядками, то виходить, що «синьо-жовті» могли і мали боротися за перемогу в групі, але в підсумку сталося так, що за перемогу в групі вони не боролися.

В принципі, для такого далекосяжного і глибокого висновку не обов'язково бути головою УАФ. Починала наша головна команда країни цей турнір на мажорній ноті, цим подарувавши вболівальникам надію, але потім щось пішло не так. Тричі поспіль пішло щось не так, і головна команда країни в підсумку боролася лише за збереження прописки.

Getty Images/Global Images Ukraine

Зараз я не хочу пащекувати з цього приводу, не хочу тикати носом у «шкоду». Для цього занадто багато передумов, занадто багато козирів на руках, тому не хочеться зайвий раз уславитися капітаном Очевидністю.

Я кілька слів хочу сказати з приводу саме останнього матчу нашої збірної у турнірі, що минув, а заразом і в році, що минає.

Чесно кажучи, експерименти Мальдери зі складом вже добряче набили оскому. Це глибоко моє особисте відчуття та думка, її я нікому нав'язувати не збираюся. Тим більше, розуміючи, що ЛН – це не тільки можливість придбати запасний аеродром, а й майданчик для експериментів.

Однак сам факт, що нинішній наставник «синьо-жовтої» команди на правому фланзі оборони своєї команди спробував аж п'ять варіантів, і серед них лише один профільний – ну це я не можу прийняти за всього мого бажання.

Навіщо, скажіть мені на милість, було викликати на заключні матчі Крупського, єдиного номінального правофлангового захисника, якщо на його місці все одно за фактом грали інші, центрбеки, тобто.

Це і є нова тактика нового тренерського штабу? Це і є пошуки нової крові та нових осіб у збірній? Якщо Крупський не дотягує до рівня збірної, то навіщо його взагалі було викликати? А якщо дотягує, то навіщо ці голі експерименти тоді?

Таке враження, що Мальдера за визначенням має такий болісний «пунктик»: міняти фіранки в палаючому будинку.

Хоча після гри з Грузією мені найбільше запам'яталися навіть не чергові безплідні експерименти нашого італійця. Значно більше мені впала у вічі відсутність, як зараз прийнято називати, креативу у виконанні нашої команди, насамперед в атаці.

Панове мої золоті, ви ж грали проти однозначно найгіршої команди не лише у групі, а й взагалі у нинішньому розіграші ЛН: грузини закінчили цей турнір із нулем у графі «забиті м'ячі».

І ось така нульова в атаці команда переграла нас в обох очних зустрічах - і за створеними моментами, і за кількістю ударів. І виграли ми у цієї команди завдяки лише тому, що її захист ще гірший, ніж наш.

Не будь того дикого промаху їхнього захисника вже на першій хвилині гри, коли забив Сікан – добре, що хоч у такій ситуації забив – я навіть боюся уявити, що вийшло б у підсумку. У тому сенсі, як би ми грали далі.

Getty Images/Global Images Ukraine

Не маючи особливої ​​потреби грати першим номером, не маючи й особливої ​​потреби проводити позиційні атаки після швидкого забитого м'яча, наша команда практично з першої хвилини матчу грала на утримання рахунку. Блискучий план у грі проти такого невигадливого опонента, нічого не скажеш.

Хоча опонент виявився на повірку не таким вже й невигадливим. Одного разу нам відверто пощастило, коли нас врятувала поперечина, а ще один явний раз нам пощастило, коли блиснув Різник.

Проте збірної Грузії не вистачило на всю гру – у другій половині другого тайму гості помітно підсіли. Здавалося, ось він, чудовий привід, щоб підловити втомленого суперника.

Але не тут-то було. Краще синиця в руках. Краще синиця в руках, ніж «качка» під ліжком. Заміна вже в компенсований час гравця атаки Судакова на гравця оборони Бондаря – зайве тому підтвердження…

Хотілося б, щоб після фінального свистка запам'ятався насамперед рахунок на табло, який нарешті на нашу користь, але особисто для мене запам'ятаються передовсім наші ходіння по муках.

Так, молодці, що залишилися, але й осад однозначно лишився.

Оцініть матеріал
(3)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Sport.ua
1М+ підписників
Не пропусти головне!
Стеж за нами в Google та соцмережах
Google Підписатися

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Олександр Хацкевич отримав офіційну пропозицію і ухвалив рішення
Футбол | 18 листопада 2026, 07:34 6
Олександр Хацкевич отримав офіційну пропозицію і ухвалив рішення

Відомий у минулому футболіст відмовився від іншої посади в «Поліссі»

ФОТО. Обличчя та емоції Світоліної після привітання Андрєєвої
Теніс | 17 листопада 2026, 11:08 9
ФОТО. Обличчя та емоції Світоліної після привітання Андрєєвої

Українка поступилася у фіналі у двох сетах

Коментарі 1
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Так, із усього позитива єдине, що Мальдера дійсно будує абсолютно нову команду без старих зірок. І не боїться експеріментувати, навіть коли результат важливий в плані залишитися в групі В. Те, що він замість Трубіна на вирішальний матч випустив Різника, каже про те, що він не боїться продовжувати пробувати різних гравців. Але в цілому так, враження не з приємних, гра відверто слабка, але, що гірше, вперше у мене відчуття, що це і є рівень цієї збірної, нижче за середнячків, найгірший рівень за всю історію українського футболу. І це насправді жахає.