«Сподіватися на небо, не на себе красивих». Усик зачитав новий вірш
Український боксер прочитав вірш
Олександр Усик, який готується до другого бою в суперважкій вазі, знаходить час на поезію. Усик зачитав з телефону вірш, не уточнивши, сам він його написав чи ні.
«Молчать или сказать, кричать или заткнуться.
Мы выбираем путь, чтобы не споткнуться.
Дорога та трудна, и нужно не сдаваться.
Нам есть за что бороться и есть за что держаться.
За веру, за семью, за друга и отчизну.
У нас есть поводырь, к нему нужно стремиться.
Его нужно просить о помощи и силе,
Надеяться на небо, не на себя красивых», - продекламував Усик.
Відзначимо, що останнім часом у віршах звертався до своїх підписників кум Усика - Василь Ломаченко.
Усик раніше читав власний вірш, присвячений Україні.
Раніше повідомлялося, що бій Усик - Чісора, який був перенесений через травму українця, відбудеться не пізніше 23 травня.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«ПСЖ» розглядає трансфер Андрія влітку
Відомий тренер вважає, що коуч розраховує отримати роботу в «Поліссі»
Згадайте, братія моя…
Бодай те лихо не верталось,
Як ви гарнесенько і я
Із-за решотки визирали.
І, певне, думали: “Коли
На раду тиху, на розмову,
Коли ми зійдемося знову
На сій зубоженій землі?”
Ніколи, братія, ніколи
З Дніпра укупі не п'ємо!
Розійдемось, рознесемо
В степи, в ліси свою недолю,
Повіруєм ще трохи в волю,
А потім жити почнемо
Меж людьми, як люде.
А поки те буде,
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте
І за неї, безталанну,
Господа моліте.
І його забудьте, други,
І не проклинайте.
І мене в неволі лютій
Інколи згадайте.
[1847, Орська кріпость]
от меня вам поводырь.
Здо, хлёстко с сарказмом. Это хорошо.
О современных стихах: их уже не пишут, а набирают пальцем в айфоне.
Ещё проще говоря, они все теперь пальцем деланные.
Руль лысый
Салон тряпка
Дешевый папка.
Та ні, жорстоко помилився
То були звірі, хижі і лихі
Усі вони прикрилися божью благодаттю
Впивалися зубами в плоть
І ненаситно пили кров.
Благі слова летіли з їхніх уст
Всіх закликали уповати лиш на Бога
А самі насміхаючись з всього
Що інші називали "домом"
Плюючи в бік тих, хто боронить вітчизну
І нарікаючи на них, кричат щоб примиритися з ворогом
І кинути свої домівки боронить.
©М.Тро
не давапи покоя А Усику
получив благословенье поповское
натянул он блестящие трусики
и в порыве вдоховения дикого
создал произведение художественное
о которого журналистка великая
испытала оргазмы множественные
И "стишки" мои - какашка
Бокс уже не для меня
В рашке все мои друзья.