Ольга ХАРЛАН: «Ми боролися — і отримали срібні медалі»

— Дівчата,вітаємо вас, в першу чергу. Що вам хочеться сказати нам і всій Україні? Які у вас враження?
Ольга Харлан: Дякую за те, що вболівали, переживали. Можливо, ми не виправдали ваших сподівань, але ми чесно боролися, старалися, працювали, віддавали усіх себе — і отримали срібні медалі.

— Аліно, що для тебе було найважче у цьому фіналі?
Аліна Комащук: Зібратися. Важко було ставати туди, коли ми програвали. Найважче було — йти з останнього свого поєдинку. Тоді було дуже важко морально. Я пригнічена була. Але так вийшло, на жаль.

— Олено, ви всі намагалися по ходу щось зробити, не все вдавалося, але намагалися зрівняти рахунок. Хто найбільше кричав:: «Давай-давай»? Оля чи хто?
Олена Кравацька: Не знаю. Мені здається, що всі кричали. Але я намагалася під час кожного удару кричати за себе, за всіх, підтримувати. Дуже хвилювалися, звичайно.

— Ви чуєте, як хтось кричить? Цю додає енергії?
Ольга Харлан: Усіх чутно, завжди чутно усіх уболівальників. Головне — що чуємо тренера.

Олена Кравацька: Головне - що ми одна одну чуємо. Якщо щось не вдається або не знаємо, що робити, отримуємо удар за ударом — повертаємося, кожна бачить очі дівчат і чує, що потрібно взяти паузу чи ще щось. Це найголовніше — що справді є командний дух, ми підтримуємо одна одну. Незважаючи ні на що, ми чуємо одна одну.

— Важко було, напевно, виходити за такого рахунку?
Олена Вороніна: Так, дуже важко, звичайно. І після теж буває важко, тому що не вдалося зробити все, що хотілося, і допомогти дівчатам.

— Олю, як ти дівчат підбадьорювала, коли вони виходили? Ти в принципі десь розуміла, що основну роботу треба буде виконувати тобі, і для тебе було важливо, щоб вони якомога менше уколів програли суперницям...
Ольга Харлан: Я думаю, кожна з нас думала, що кожен повинен брати на себе якусь роботу. Але саме у фінальному поєдинку не вдалося зробити те, що хотіли я і дівчата. Але це спорт, і на Олімпіаді життя не закінчується. Головне, що ми з медаллю, ми раді. Тепер будемо відпочивати.

— В чому сила вашої команди?
Усі: У тому, що ми одна за одну.

Ольга Харлан: Ми хотіли сказали, що у нас не тільки чотири людини. У нас ще є Галя Пундик, Оля Жовнір. Я хочу передати привіт Олені Хамровій. 14 серпня рівно вісім років, як ми виграли «золото» в Пекіні. Хочу привітати всю Україну з річницею!

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua