Тренери України часів незалежності. Ч.6

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Частина 4

Частина 5

Сьогодні багато хто знає, що заслужений майстер спорту СРСР Володимир Безсонов працював у ФК «Харків» та в «Дніпрі». Але були у шестиразового чемпіона СРСР та володаря Кубка кубків УЄФА ще й тренерські періоди в столичному ЦСКА та луганській «Зорі» (це лише у вищій лізі). А, крім того, робота в СКА (Київ), «Борисфені», вінницькій «Ниві». За цей час і грандів обігрував, і в єврокубках виступав. Єдине, чого не здійснив за свою сімнадцятирічну тренерську кар'єру колишній легендарний гравець київського «Динамо» 80-х років, - у протистояннях з рідним для себе клубом не здобув жодної перемоги.

В історію українського футболу Володимир БЕЗСОНОВ увійшов як фахівець, котрий досяг з київським ЦСКА та ФК «Харків» найвищих результатів у літописах цих клубів, здобував перемоги на євроарені над командами Ірландії, Фінляндії та Сербії.

Володимир Васильович народився 5 березня 1958 року в Харкові. Вихованець місцевої футбольної школи №7 та спортивного інтернату.

Футбольна кар'єра Володимира Безсонова повністю пов'язана з київським «Динамо», у складі якого він провів 15 сезонів (з 1976 по 1990 роки). Розпочав тренерську роботу Володимир Васильович ще 1993 року. Першою його командою став СКА (Київ), через рік це був уже «Борисфен».

Київський СКА тоді грав у першій лізі, вилетів до другої. Потім перейменувався на ЦСК ЗСУ й вилетів і звідти. Потім об'єднувалися «Нива» (Миронівка) з ФК «Борисфен» у «Нива-Борисфен», цю вже команду перейменовували у ФК «Бориспіль». Ще пізніше на базі «Борисполя» виник «ЦСКА-Борисфен». Тож перший тренерський досвід Безсонова пройшов фактично у першій і другій лігах.

Знову на чолі столичного ЦСКА, коли той уже кілька років виступав у вищій лізі чемпіонату України, як головний тренер Володимир Безсонов опинився під час зимового антракту сезону 1997/98, замінивши Сергія Морозова. На той час армійці посіли, за підсумками попереднього сезону (1996/97), одинадцяте місце, а в новому сезоні команда запам'яталася як «домашній» колектив: жодної поразки в Києві й так само жодної перемоги на виїзді. У Кубку України армійці вийшли до 1/8 фіналу (з правом продовжувати боротьбу в турнірі), обігравши в 1/16 ЦСКА-2 (4:2, на виїзді і 1:2, вдома).

Розпочав ЦСКА Володимира Безсонова добре. Спочатку домашня перемога з розгромним рахунком над міцним середняком - запорізьким «Металургом» (3:0), ще за тур - така ж домашня перемога над «Ворсклою» (чинним володарем бронзових медалей). Окрилені успіхами підопічні Володимира Васильовича здобули очки на виїзді проти «Таврії» (0:0) та запорізького «Торпедо» (1:0). Картину змінили матчі проти грандів - вдома армійці поступилися «Шахтарю» (1:2), а від земляків-динамівців зазнали поразки з розгромним рахунком 0:4. У решті п'яти матчах кияни так і не змогли знайти своєї гри, здобувши лише три очки. Якщо в чемпіонаті ЦСКА під керівництвом Володимира Безсонова отримав невеликі здобутки - 15 матчів, +5 =2 -8, 17 очок, що в сумі дало лише 13 місце в турнірній таблиці, то в Кубку України вони були вражаючими. Столичний клуб уперше в своїй історії вийшов до фіналу турніру й здобув право виступати в Кубку володарів Кубків УЄФА. На шляху до цього успіху кияни подолали в 1/8 фіналу «Таврію» (2:0 - вдома і 0:1 - на виїзді), потім у 1/4 здолали «Дніпро» (1:0 - на виїзді та 1:1 - вдома), в 1/2 фіналу переграли донецький «Металург» (1:1 - вдома і 3:1 - на виїзді) і лише у фіналі поступилися «Динамо» 1:2.

Наступний сезон-1998/99 Володимир Васильович провів у ЦСКА повністю. І саме в цьому сезоні київські армійці писали історію свого клубу, адже вперше грали на міжнародній арені. Писали свою історію наші армійці й у єврокубках. На першому для себе етапі (офіційно - попередній раунд Кубку володарів Кубків) підопічні Володимира Безсонова пройшли ірландський «Корк Сіті» - 3:2 (1:2 - на виїзді і 2:0 - вдома) й вийшли до 1/16 фіналу. Однак, там шлях до 1/8 фіналу перетнув російський «Локомотив» (Москва). Тут кияни поступилися двічі - вдома - 0:2 і на виїзді - 1:3.

У Кубку України армійці на першому для себе етапі, 1/16 фіналу (другий етап турніру), пройшли луцьку «Волинь» (0:0 - вдома і 2:2 на виїзді), але вже в 1/8 поступилися полтавській «Ворсклі» (0:0 - вдома і 0:1 - на виїзді). Всього за сезон Володимир Васильович на чолі ЦСКА провів З0 матчів (+11 =10 -9, 37-35), здобувши 43 очки, цим досягнувши другого (на той час) і третього загалом найкращого в історії клубу результату (перше - 4 місце у сезоні-1995/96 під керівництвом Михайла Фоменка та Віктора Чанова, друге - 6 місце у сезоні-2000/01 під орудою Михайла Фоменка).

Наступний сезон-1999/00 Володимир Васильович так само провів на чолі київського ЦСКА. Цього разу армійці вже не виступали у єврокубках, а закріпити свої досягнення на внутрішній арені їм виявилося не до снаги - лише десяте місце в чемпіонаті й вихід до 1/4 фіналу Кубка України. Після завершення сезону Володимир Васильович залишив посаду головного тренера ЦСКА і його замінив Михайло Фоменко. Того сезону за З0 матчів (+9 =8 -13, 31-36) армійці здобули 35 очок.

Прикметно, що друга поява у вищій лізі чемпіонату України ознаменувалася для Володимира Васильовича поверненням до ЦСКА (Київ), що сталося на початку сезону-2001/02. Цього разу Безсонов замінив Михайла Фоменка. Варто зазначити, що на той час Михайло Іванович залишив по собі дуже хорошу спадщину, команда, за підсумками сезону-2000/01, посіла шосте місце (друге найкраще в своїй історії) і вийшла до фіналу Кубка України, тим самим вдруге в своїй історії здобувши право виступати у єврокубках. Цього разу Володимир Васильович працював уже не сам, а у тандемі з Олегом Кузнецовим.

Якщо минулого разу в єврокубках в активі Безсонова значилася перемога над ірландською командою, то цього разу вже над фінською. У кваліфікаційному раунді ЦСКА зустрівся з «Йокеритом» і двічі (вдома і на виїзді) обіграв суперника по 2:0. Кияни вийшли до першого раунду Кубка УЄФА. На внутрішній же арені справи тандему Безсонов - Кузнецов не склалися: першого успіху фахівцям довелося чекати аж місяць, при цьому армійці у чотирьох матчах забили лише один м'яч.

І хоч у п'ятому турі кияни перемогли вдома з розгромним рахунком «Кривбас», далі пішли дві поразки, зокрема і вдома від «Закарпаття» (0:2). Після цього Володимир Безсонов залишив команду на Олега Кузнецова. За 7 матчів, що їх провів Безсонов у сезоні-2001/02 на чолі киян (+1=0 -6, 4-9), армійці здобули три очки. Більше до роботи в київському ЦСКА Володимир Васильович не повертався. Усього за період роботи в армійському клубі Безсонов провів 82 матчі, з яких 26 виграв, 20 зіграв унічию і 36 програв.

Утретє у вищій лізі чемпіонату України як головний тренер Володимир Васильович опинився після 4 туру сезону-2006/07 на чолі луганської «Зорі», замінивши Юрія Малигіна. На той час луганчани під керівництвом Юрія Коваля вийшли, за підсумками чемпіонату-2005/06, до вищої ліги, але стартували в новому сезоні невдало, здобувши у трьох перших турах лише одне очко. Юрій Коваль склав повноваження головного тренера, а Юрій Малигін, який його замінив, поступився вдома київському «Динамо» (1:2) і теж залишив посаду головного тренера. У Кубку України луганці вийшли до 1/16 фіналу з правом продовження виступу в турнірі.

Цього разу в команди Володимира Безсонова гра не пішла - за вісім матчів «Зоря» не здобула жодної перемоги, а загалом отримала лише п'ять очок. До того ж, у Кубку України луганці поступилися в 1/16 фіналу дніпродзержинській «Сталі» (0:1). До активу ввійшла лише домашня нічия з майбутнім володарем бронзових медалей «Металістом», яка позбавила харків'ян двох очок і не дозволила їм за підсумками сезону зрівнятися за очками з донецьким «Шахтарем». Маловтішні результати призвели до того, що Володимир Васильович за чотири тури до завершення осінньої частини змагань залишив посаду головного тренера, а кермо правління командою знову перейняв Юрій Малигін. За 8 матчів на чолі «Зорі» (+0 =5 -3) Безсонов здобув п'ять очок.

Володимир Васильович під час зимового антракту очолив ФК «Харків», замінивши Михайла Стельмаха. На той час харків'яни, за підсумком попереднього сезону, посіли 13 місце, а в новому чемпіонаті виступали доволі нестабільно, змінюючи сенсаційні перемоги на прикрі і необов'язкові поразки. У Кубку ж України ФК «Харків» дійшов до 1/8 фіналу, де його зупинив майбутній володар трофея - «Динамо».

Як покаже час, Безсонов зробить чималий внесок у те, щоб ФК «Харків» того сезону досяг найвищого успіху за свою історію - 12 місце у вищій лізі. Усього за 14 матчів (+5 =5 -4, 12-11) команда Безсонова здобула 20 очок.

Наступний сезон-2007/08 Безсонов провів повністю на чолі ФК «Харків». Щоправда, цього разу втримати здобутки минулого сезону харків'янам не вдалося - 14 місце замість 12-го. У Кубку України ФК «Харків» зупинився на першій же для себе стадії - 1/16 фіналу, поступившись на виїзді «Ворсклі» 0:2. За З0 матчів (+6 =9 -15, 20-32) харків'яни здобули 27 очок, що дозволило їм втриматися ще на сезон у вищій лізі, проте Володимир Безсонов залишив посаду головного тренера команди, і на новий сезон-2008/09 її очолив Михайло Стельмах. Усього за період роботи в ФК «Харків» Володимир Васильович провів 44 матчі, з яких 11 виграв, 19 програв і 14 зіграв унічию.

Після харківського періоду Володимир Васильович переїхав до Дніпропетровська, де став спортивним директором тамтешнього «Дніпра», а після 6 туру того ж таки року (2008) очолив його, замінивши Олега Протасова. На той час дніпряни посіли за підсумками сезону 2007/08 четверте місце і здобули право вдев'яте загалом в історії України виступати у єврокубках, а ввосьме саме у Кубку УЄФА. У Кубку України «Дніпро» вийшов до 1/8 фіналу з правом продовження виступати у турнірі. Як покаже час, період з «Дніпром» охарактеризувався як один з найскладніших у тренерській кар'єрі Безсонова.

Старт на чолі однієї з найсильніших команд України (на той час одноразовий володар срібних медалей і п'ятиразовий бронзових) у Володимира Безсонова вийшов чудовим: відразу було вдома побито чинного і, водночас, майбутнього володаря бронзових медалей - харківський «Металіст». Далі, щоправда, у команди були прикрі поразки вдома від запорізького «Металурга» та «Таврії», але, водночас, нічия з майбутнім учасником розіграшу Кубка УЄФА донецьким «Металургом» та виїзні перемоги над ФК «Харків» та «Арсеналом».

Весняна частина сезону-2008/09 стала повним віддзеркаленням осені: усім кривдникам у першій частині чемпіонату - «Ворсклі», запорізькому «Металургу» - дніпряни віддячили. Натомість від харківського «Металіста» підопічні Безсонова зазнали поразки. Загалом весняна частина змагань вийшла значно успішнішою - лише три поразки і серія без програшів - аж сім матчів. Однак дещо втрачені позиції були восени і, посівши за підсумками змагань 6 місце, дніпряни вперше з 2003 року не завоювали права виступати бодай у Кубку Інтертото. У розіграші Кубка УЄФА, куди пробилася ще команда Олега Протасова, підопічні Володимира Безсонова виступили теж невдало, вилетівши на першому ж для себе етапі (2-й відбірковий раунд Кубка УЄФА) від швейцарської «Белінцони» (3:2 - вдома і 1:2 - на виїзді). У Кубку України дніпряни також не подолали жодного етапу, поступившись в 1/16 фіналу ПФК «Олександрія» (1:1, по пенальті 5:6). Загалом за 24 матчі (+11 =6 -7, 30-21) Безсонов на чолі «Дніпра» у цьому сезоні здобув 40 очок. Та, попри, здавалося б, такі невдачі, фахівець залишився на посаді головного тренера і наступний сезон-2009/2010 провів повністю на чолі «Дніпра». Довіра керівництва клубу до тренера дала певні позитивні зрушення: дніпряни за підсумками сезону знову здобули право виступати у Кубку УЄФА.

Хоча здавалося, що цього сезону команда могла досягти й більшого. Весна принесла нові успіхи «Дніпру» - в 13 матчах лише дві поразки, зокрема одна - від київського «Динамо». Знову, як і восени, дніпряни відібрали два очки у майбутнього чемпіона України донецького «Шахтаря». Та, попри успіхи, дніпряни недорахувалися очок, аби виграти боротьбу з «Металістом» за бронзові нагороди. Тут далися взнаки і поразки від «Динамо», і велика кількість нічиїх навесні (аж п'ять). У Кубку України підопічні Безсонова виступили у порівнянні з попереднім сезоном дещо краще: спочатку в 1/16 фіналу підкорили «Закарпаття», а потім в 1/8 фіналу - і «Фенікс-Іллічівець». Лише у чвертьфіналі дніпряни поступилися вдома майбутньому фіналісту Кубка України донецькому «Металургу». Цього сезону, провівши З0 матчів (+15 =9 -6, 48-25), підопічні Володимира Безсонова здобули 54 очки.

Нинішній сезон Володимир Васильович знову розпочав на чолі «Дніпра». У Лізі Європи (нова назва Кубку УЄФА) його команда подолала 3-й відбірковий раунд, пройшовши сербський «Спартак» (1:2 - на виїзді і 2:0 - вдома), однак у раунді плей-офф поступилася польському «Лєху» (0:1 - вдома і 0:0 - на виїзді). На внутрішній арені розпочали дніпряни дуже добре: п'ять стартових матчів - п'ять перемог, зокрема розгромна виїзна над «Іллічівцем» - 1:5. Однак далі пішли матчі з такими командами, як «Металіст», «Металург» (Донецьк), у яких «Дніпро» вдома зазнав поразок. Розрадою не стала навіть перша для фахівця у його тренерській кар'єрі нічия з київським «Динамо». Після поразки від «Севастополя» - 1:2 у 10 турі Безсонов залишив посаду головного тренера, а кермо правління командою взяв у свої руки Вадим Тищенко. За десять матчів поточного сезону (+6 =1 -3, 16-6) Володимир Васильович здобув 19 очок. Усього за період роботи в «Дніпрі» Безсонов провів 64 матчі, з яких 32 виграв, 16 матчів зіграв унічию і 16 програв.

Усього на чолі вищолігових команд Володимир Васильович провів 198 матчів, з яких 69 виграв, 55 звів унічию і 74 - програв.

Нині: Володимир Васильович, наскільки нам відомо, тимчасово безробітний, але, за його ж словами, готовий у будь-який момент повернутися працювати навіть помічником головного тренера у команду першої ліги. Була інформація, що Безсонов у парі з Андрієм Балем може очолити команду вищої ліги Казахстану «Шахтар» (Караганда), однак далі чуток справа не пішла.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»