Лівий вінгер для Реала. Варіанти для підсилення проблемної позиції у клубі

Декілька днів тому з’явилася новина: «Реал» збирається підписати Ніко Вільямса, за яким раніше полювала «Барселона». І це була б навіть гарна історія, де непримиримий суперник перехоплює футболіста, за яким команда полювала тривалий час… Але ж ні, виглядає такого року рішення з боку «вершкових» як абсолютна дурість, бо навіщо їм ще один лівий вінгер, якщо навіть розмістити Мбаппе та Віні на полі одночасно – вже задача із зірочкою? Прочитавши новину, я подумав, що ЗМІ все видумали, як це часто і буває: може, хтось на базі дивився відео з нарізкою фінтів гравців, і там був момент з Вільямсом, який викликав реакцію «вау» у глядача, про це дізнався журналіст і конвертував це у сумнівне повідомлення. А потім я побачив, що коефіцієнт на перехід футболіста до «Реала» впав нижче трійки. Тобто це не новина з паралельної реальності, трансфер іспанця у Мадрид – справді можливий. А потім ще звістка про відхід Модрича з’явилась… І тоді-то я прозрів та все зрозумів. Мозаїка склалася воєдино, так би мовити.

«Реал» збирається грати за інноваційною та модерною схемою 1-1-8, де 8 – це ліві форварди. Куртуа забезпечить велику кількість сухарів, Рюдігер виграє боротьбу в усіх нападників суперника, Вальверде буде домінувати в центрі поля, а вінгери – гарантувати велику кількість забитих голів. Це прорив у побудові команди у футболі, і це не може не спрацювати. Але ж нападників поки що недостатньо. Тому я взяв на себе відповідальність вирішити цю проблему. Даний текст – про форвардів, які конче необхідні нинішньому «Реалу».

Рафаел Леау («Мілан»)

Найбільш очевидний кандидат. На старті сезону не знайшов спільної мови з Фонсекою, тому навіть під час перерви на водопій в одному з поєдинків не підійшов до тренера. Як це характеризує португальця? Як вередливого футболіста. Але «Реал» вміє працювати з такими, тим паче якщо вони ліві нападники. Той же Мбаппе – зовсім не подарунок, а Вінісіус – взагалі людина-емоція, яка здатна вибухнути одразу ж, якщо щось піде не так, як вона хоче. Тож характер Леау, з яким пов’язано найбільше ризиків щодо його трансферу, не стане великою проблемою. В кінці кінців, він зможе товаришувати зі схожими на нього Мбаппе та Віні – вони будуть усі «на одній хвилі». Утворення хімії між виконавцями неминуче, а це дуже важливо, адже увесь час гри вони проводитимуть на одному фланзі та комбінуватимуть одне з одним. Тож Леау повинен відчути комфорт – і заграти так, як він вміє.

А вміє він навіть дуже непогано. У цьому сезоні «Мілан» пролетів повз єврокубки, однак це не завадило нападнику набити непогану статистику. В самій тільки Серії А він перебив позначку у півтора десятки гольових дій, причому вкотре на фініші мав чимало і забитих, і асистів – зарекомендував себе як дуже командного гравця. Леау був одним з найкращих у складі команди навіть у ЛЧ – 5 очок за гол+пас у 10 матчах. Авжеж, це все ще не показники рівня Мбаппе чи Вінісіуса, але чи мали француз та бразилець 2 асисти у матчі проти «Реала» цього сезону? А от португальський чарівник мав. Ба більше: вони допомогли італійцям перемогти чинного володаря кубка ЛЧ, а один з двох навіть став переможним. Тож Рафаел – гравець для великих матчів. Можливо, саме його не вистачило мадридському клубу у сезоні, щоб нав’язати конкуренцію у Ла Лізі «Барселони» та вибити «Арсенал» із ЛЧ.

Лерой Сане («Баварія»)

Можна піти вже знайомим «Реалу» шляхом – підписати вільного агента на лівий фланг атаки, зробивши свій напад при цьому ще більш продуктивним, аніж раніше. Якщо так вийшло з Мбаппе, то вийде і з Сане. Авжеж, німець не грає на рівні з Кілліаном, однак чи він здатен бути корисним? Точно так. У цьому розіграші Бундесліги він має 11 голів, у минулому – 11 асистів, а за 5 сезонів у клубі – 40+39 в одному тільки чемпіонаті. Це різноплановий футболіст, який і момент для команди створить на дриблінгу, і обіграється із партнером, і виведе останнього на воротаря, щоб тому залишилося просто переправити м’яч у сітку. Це саме те, що потрібно «Реалу». Бо «дев’ятки», типу Хоселу або Бензема, не роблять багато хайлайтів. А ось Лерой може. Тим паче, треба заповнити пробіл: після завершення кар’єри Крооса «Реал» залишився з єдиним німцем у складі та дещо просів у результатах. Буде другий німець – знову будуть перемоги.

А ви уявіть, на що взагалі здатен Сане на полі, якщо він увесь сезон грав незадоволеним (контракт добігає кінця, а клуб пропонує новий із замалою сумою) і все одно пробив позначку у 20 результативних дій за клуб та збірну. А якби його порадували гарною пропозицією? А якби не доводилося конкурувати за місце у складі із Команом та Гнабрі? «Баварією» керують консерватори, тому її схема – лише з одним лівим вінгером. Це не дуже сучасно та обмежує можливості. Сане грав замало, а от у «Реалі» зможе виходити на поле в стартовому складі щотижня. До речі, прийшов німець до «Баварії» влітку одразу після того, як та виграла ЛЧ та перемогла «Барселону» 8:2 у плей-оф. Той матч він точно дивився по телевізору, адже був травмованим. Імовірно, йому сподобалось – і він ухвалив рішення повернутися на батьківщину. Під час перемовин про контракт представникам «Реала» буде достатньо просто згадати, що Сане зможе вигравати у «Барселони» щороку – і той підпише все, що йому підсунуть.

Хвіча Кварацхелія («ПСЖ»)

Не просто так трансфер грузина став найбільш дорогим під час зимового трансферного вікна. Хвіча – один з найкращих на своїй позиції. Він майже як Віні, адже не має великої кількості гольових дій (11 в 22-х поєдинках Ла Ліги та ЛЧ за «ПСЖ»), однак завжди виходить на сцену у найбільш важливий момент. Наприклад, саме Кварацхелія віддав переможний асист у матчі з «Арсеналом» у Лондоні (1:0). Його гол став вирішальним у першому поєдинку проти «Астон Вілли» (3:1). Хоча він не зникає і у рядових матчах, як от в останньому турі проти «Осера» (3:1, дубль Хвічі) або дещо раніше проти «Анже» (1:0, асист грузина – переможний). До речі, футболісту 24 роки, тож він одноліток Вінісіуса (йому також 24), а отже, він матиме вплив на бразильця. Ви ж бачили, як Кварацхелія у плей-оф ЛЧ відпрацьовував в обороні на своєму фланзі? Навчить Віні. А тоді захисники і не будуть потрібні, адже бразилець та грузин зможуть зупинити будь-якому атаку на їхні ворота.

Так, я розумію, що Хвіча тільки-тільки перейшов до «ПСЖ» з «Наполі», але хіба це перший трансфер в історії у новий клуб після лише піврічного відрізку у попередньому? Тим паче, у Парижі грузин майже «пройшов» футбол. Він виграв і Лігу 1, і Кубок Франції. Вище – лише ЛЧ. І він зіграє у фіналі. Якщо буде перемога, то це вже вершина, а якщо ні – стане остаточно зрозуміло, що у столиці Франції виграти цей турнір взагалі неможливо. Тобто або втрата мотивації, або удар головою о стелю – у будь-якому випадку резону триматися за Париж нема. Можна йти далі. Якщо все так, «Реал» – гарний варіант. Можна приїхати та обійти «Барселону» у перший же рік, адже зі складом, який ми збираємо у цій статті, тріумф щонайменше у Ла Лізі та Кубку Іспанії є неминучим. Кварацхелію, здається, можливість домінування над опонентами приваблює: інакше чому він поїхав до неконкурентної Ліги 1? Звісно, за Хвічу доведеться чимало заплатити, але гроші є: ми зекономимо на підписанні Сане та вже акумулювали гроші із зарплати Модрича.

Кенан Їлдиз («Ювентус»)

Кажуть, Перес незадоволений тим, що замало грає Гюлер. А добре було б і Ендріку більше часу давати… Одна з причин підписання «Реалом» Алонсо – вміння тренера працювати з молоддю. У складі «Баєра» не так багато ветеранів, а найкращий футболіст – вундеркінд Вірц. Тобто мадридці матимуть наставника, який здатен виховати з молодого таланту суперзірку. Тоді було б просто нерозумно не скористатися такою можливістю. Отже, один з наших вінгерів повинен бути молодшим за 21 рік. Їлдиз підходить. Ще минулого сезону він грав за «Ювентус» Ю-23, а тепер – один з найкращих футболістів атаки команди. Так, гольових дій має не так багато, як для топ-гравця, але хіба це важливо? Зате які хайлайти… Дриблінг – є, емоції – є, навіть червона картка – також є. Зовсім як Мбаппе чи Віні, просто без шалених цифр.

Їлдиз успішно співіснує у збірній Туреччини разом із Гюлером, тож і у клубі з ним зможе грати круто. Авжеж, не так багато, адже Арді місце на полі знаходитися буде нечасто, його максимум – допомагати забивати після виходів на заміну. Адже він не лівий форвард, а єдине місце у центрі поля команди – за Вальверде. Тим не менш. Восени Гюлер та Їлдиз вигравали для своєї збірної матчі у Лізі націй, причому були такі поєдинки, де вони відзначалися результативною дією обидва. Тож мати такий тандем – це привілей. Гюлер допоможе своєму співвітчизнику облаштуватися у місті та у клубі. Їлдиз не буде самотній у перший час, доки не стане улюбленцем усіх футболістів команди, особливо своїх партнерів по флангу. А вже тоді Мбаппе навчить турка забивати голи, а Віні – виводити суперників з рівноваги. Кенан опиниться у надійних руках.

Маркус Решфорд («Астон Вілла»)

Вже є приклад Беллінгема. «Реал» тоді взяв англійця – і той за підсумками першого ж сезону опинився у трійці головних претендентів на ЗМ. Тобто це працює, англієць в Іспанії – гарна ідея. А цей – ще й уже готовий футболіст, на відміну від деяких гравців у нашому переліку. Решфорду 27 років, але він ще досі нічого не виграв (ми ж не будемо всерйоз сприймати ЛЄ у тексті про «Реал», так?), бо виступав за «МЮ», де це неможливо. Тож він голодний. Провалив минулий сезон та першу половину цього – але потім, як тільки опинився у Бірмінгемі, почав розривати. Бо «Астон Вілла» мала шанси виграти ЛЧ у цьому сезоні, а «Ман Юнайтед» – ні. Маркус давно переріс ЛЄ. Щонайменше він так вважає, це видно по його грі, а отже, так воно і є. Він готовий йти далі. Навесні він оформлював асист та був одним з ключових гравців команди у дуелях із «ПСЖ», тож Решфорд здатен розривати навіть у вирішальних раундах ЛЧ.

У Бірмінгемі за лише половину сезону Маркус назбирав 9 гольових дій, причому більшість з них – це асисти. Він вже не той молодий хлопець, який прагне лише забивати. Він зрілий футболіст, здатний ухвалювати такі ж зрілі рішення на полі. А ще він дуже нечасто травмується: у 7-и з 8-и останніх сезонів відіграв щонайменше 31 матч у сезоні АПЛ. Винятків 2, обидва – з 25-ма поєдинкам, тобто і тут більшість. Решфорд буде готовий грати завжди. А якщо тренер знайде з ним спільну мову, як це зробив Емері, то Маркус віддячить спеціалісту крутою грою. Єдина проблема – необхідність викупити англійця в «Астон Вілли». Зараз він все ще належить «дияволам», але клуб з Бірмінгему точно спробує підписати його влітку. А якщо зможе… Втім, «Реал» матиме сильний аргумент на перемовинах з «левами» – це виступи позбавленого мотивації Решфорда за «МЮ». Якщо Маркусу не дозволять переїхати у Мадрид, він стане грати геть погано. «Вілла» це розуміє. Тому погодиться на трансфер.

Варіанти на лаву запасних

Добре, основний склад зібрали, 8 вінгерів (Мбаппе, Віні, Вільямс та запропоновані вище) є. Однак ніхто не застрахований від травм, а найгірше для цієї версії «Реала» – втратити баланс. Щоб цього уникнути, потрібні вінгери на заміну. Варіантів чимало. В першу чергу, це пара запасних із «Баварії» – Коман та Гнабрі. Ті незадоволені своїми ролями у Мюнхені: дають мало хвилин, випускають на обидва фланги… У «Реалі» обидва будуть першими опціями на лаві запасних, а грати вони будуть лише зліва. Хочуть конкретику? Мадрид її дасть. Ще один варіант – Мартінеллі. Можливо, Віні задля подальшого розвитку не вистачає своїх співвітчизників у клубі. Якщо так, то це допоможе вирішити проблему. А ще Габі непогано грає у футбол. Ще візьмемо перспективного Барколя, який не підходить «ПСЖ» (погано комбінує, а у нас залишиться тільки бити по воротах, адже моменти створюватимуть інші) та Ндойє, який грає за «Болонью» та є одним з найкращих у Європі за кількістю зароблених на собі фолів. Завдяки останньому «Реал» матиме багато штрафних ударів – і Мбаппе заб’є з них безліч голів.

Хіба хтось зможе зупинити цей склад? Пам’ятаєте, як минулого літа всі переживали, що атака з Мбаппе та Віні не буде продуктивною через те, що вони дублюють позиції одне одного на полі? А у підсумку все запрацювало: команда забила найбільше у чемпіонаті без урахування «Барселони», а Кілліан став найкращим бомбардиром у Ла Лізі. Хейтери помилилися, а Перес, як і завжди, все геніально спланував. Коли він взагалі помилявся з трансферами? І не згадати… Наступний крок – розвиток успіху задля подальшого прогресу. Очевидно, «Реал» повинен забивати ще більше, щоб компенсувати провали своєї оборони. І це можливо лише з трансферами на лівий фланг атаки. Треба тільки підписати гарантів голів та асистів, а ще – продати непотрібних. Тих же Родріго, який грає на неважливому правому крилі, та Беллінгема, який здав після успішного сезону та чия роль у команді менша, аніж у Вальверде. Потрібно рухатися далі – у світле майбутнє з регулярними перемогами над «Барселоною» та тріумфами в усіх турнірах. Успіх гарантований, ризиків майже нема.

Але треба починати працювати на ринку вже зараз, бо потреба у змінах очевидна. Сподіваюсь, конче необхідний трансфер Вільямса закриють якнайшвидше.