Щастя Бове. 5 трагічних історій з серцевими нападами на полі

Насичений недільний футбольний вечір у Європі був затьмарений подією, яка трапилася на 17-й хвилині матчу італійської Серії А «Фіорентина» - «Інтер». 22-річний хавбек господарів Едоардо Бове пережив епілептичний напад, переніс зупинку серця і був максимально швидко госпіталізований. Коли Едоардо принесли на ношах до карети швидкої допомоги, він дихав самостійно, а потім прийшов до тями в лікарні Кареджі, яка знаходиться зовсім поряд зі стадіоном «Артеміо Франкі».

Це історія зі щасливим фіналом, хоча, коли це все сталося, згадався інший випадок з доволі недалекого минулого «Фіорентини». Випадок трагічний. 4 березня 2018-го в готельному номері уві сні напередодні матчу з «Удінезе» в Серії А помер капітан «фіалок», 31-річний Давіде Асторі. Спочатку причиною смерті назвали «раптову хворобу», але за підсумками розтину виявилося, що в Давіде була аритмогенна шлуночкова кардіоміопатія – вроджений дефект частини серцевих м’язів, який призводить до аритмій. За підсумками трагедії один рік ув’язнення отримав Джорджо Ґаланті, спортивний консультант «Фіорентини» та директор центру спортивної медицини у Флоренції. Він останнім підписав документ, який дозволяв Асторі займатися футболом, попри виявлені проблеми з серцем.

У цій підбірці Sport.ua згадує п’ять найвідоміших випадків, пов’язаних з сердечними нападами, які завершилися трагічно чи ледь не призвели до трагедій на футбольному полі.

Марк-Вів’єн Фое (Камерун)

Талановитому гравцеві, який на той час представляв «Манчестер Сіті», стало зле 26 червня 2003-го під час матчу півфінального матчу Кубка конфедерацій у французькому Ліоні, в якому національна команда Камеруну зустрічалася з Колумбією. На 73-й хвилині Фое раптово впав на газон. Його госпіталізували, та всі зусилля медиків виявилися марними. Марк-Вів’єн помер, а партнери за командою дізналися про це, святкуючи перемогу 1:0 і вихід у фінал. Доки в роздягальню не зайшов оборонець Ріґоберт Сонґ. Крізь сльози він повідомив, що Фое не стало.

Після цієї звістки колишні клуби камерунця «Олімпік» з Ліона та «Ланс» назавжди закріпили за ним 17-й номер, а «МанСіті» – 23-й. З 2011-го нагорода найкращому африканському гравцеві французької Ліги 1 носить ім’я Фое.

Та головне не це. Після цієї трагедії ФІФА серйозно зайнялася питанням якості медичної допомоги під час матчів. Коли Фое помирав, його банально не було чим рятувати. З того часу Міжнародна федерація провела чималу діяльність, щоб знизити ризики серцевих нападів під час матчів, починаючи з того, що кожен гравець проходить перед змаганнями обов’язкову перевірку, медики зобов’язані вміти користуватися дефібриляторами і проінструктовані, як треба діяти у випадку з серцевими нападами.

Міклош Фехер (Угорщина)

24-річний нападник «Бенфіки» 24 січня 2004 року у матчі чемпіонату Португалії проти «Віторії» з Ґімарайнша з’явився на заміну на 59-й хвилині за рахунку 0:0 і допоміг «орлам» перемогти. Єдиний гол «Бенфіка» організувала саме після гольового пасу Міклоша. А в компенсований час він, намагаючись зірвати контратаку суперника, порушив правила, отримав жовту картку, після чого повільно повалився на газон. Медики команди, вибігши на поле, констатували зупинку серця. Заходи першої допомоги виявилися недієвими, після чого гравця відвезли до лікарні. Всі спроби врятувати життя футболіста виявилися марними. Причиною трагедії було названо вроджену хворобу серця – гіпертрофічну кардіоміопатію, за наявності якої суттєві фізичні навантаження є зазвичай протипоказаними.

Антоніо Пуерта (Іспанія)

22-річний футболіст «Севільї» помер унаслідок серцевого нападу, якого зазнав 25 серпня 2007 року під час матчу Прімери, в якому його команда грала з «Хетафе». Антоніо втратив свідомість на 30-й хвилині гри. Лікарі повернули його до свідомості, але в роздягальні Пуерті знову стало зле. Загалом медики п’ять разів приводили футболіста до тями, а після госпіталізації під’єднали до апарату штучного дихання. Втім, через три доби після гри стан Антоніо знову раптово погіршився, і, не приходячи до тями, 28 серпня він помер. Лікарі під час шпиталізації поставили діагноз – недостатній притік кисню до мозку, зумовлений раптовими зупинками серця.

У Пуерти залишилася вагітна дружина, яка 22 жовтня 2007-го народила сина Айтора Осіо. За рішенням клубу, футболку з номером 16, який належав Пуерті, може взяти лише його син. Втім, іспанська федерація вимагала, що команда повинна використовувати всі номери з 1-го по 25-й, тому 16-ку передали другові Пуерти Давідові Прієто.

Крістіан Еріксен (Данія)

29-річний данець пережив зупинку серця і втратив свідомість на футбольному полі під час матчу чемпіонату Європи між данцями і фінами 12 червня 2021 року. Лікарі намагалися привести Крістіана до тями протягом дев’яти хвилин, роблячи штучне дихання і закритий масаж серця. В підсумку Еріксена винесли з поля на ношах і відвезли до лікарні. Приблизно через годину з’явилася офіційна інформація, що стан футболіста стабілізувався і він прийшов до тями. Крістіанові встановили кардіостимулятор і не радили продовжувати кар’єру. Але він повернувся, причому дуже швидко: вже 2 грудня 2021-го почав тренуватися з молодіжною командою «Оденсе». Перший матч після повернення Еріксен зіграв 22 лютого 2022-го в АПЛ за «Брентфорд», а трохи згодом перейшов у «Манчестер Юнайтед».

Хуан Іск’єрдо (Уругвай)

27-річний оборонець «Насьоналя» з Монтевідео 23 серпня 2024-го вийшов на заміну після першого тайму виїзного матчу Кубка Лібертадорес проти бразильського «Сан-Паулу». Під час матчу Хуан втратив свідомість, після чого його терміново доставили до місцевої лікарні, де його підключили до апарату штучної вентиляції легень. Щоправда, всі реанімаційні заходи виявилися неефективними, й Іск’єрдо помер 27 серпня 2024-го. Причиною смерті Іск’єрдо названо зупинку серця, пов’язану з аритмією.

Український слід

В Україні під час матчів професійних команд летальних випадків, на щастя, не було. На аматорському рівні трагедії траплялися. Найвідоміша датована 9 серпня 2014 року, коли під час звичайного матчу ветеранських команд від сердечного приступу помер легендарний футболіст і тренер Андрій Баль. Йому було 56 років. Раніше, 2 червня 2000-го під час поєдинку ветеранського Кубка світу в німецькому Фоґланді через серцеву недостатність 44-річним раптово помер президент овідіопольського «Дністра» Віктор Дуков.

Траплялися випадки, коли футболісти українських команд помирали під час тренувань. 17 січня 2016-го раптово помер 16-річний гравець «Севастополя» Павло Ткаченко. Відразу дві трагедії в 2004-му сталося в таборі київського «Арсенала»: 7 січня помер 23-річний грузинський нападник Шалва Апхазава, а 1 березня – півзахисник Андрій Павицький. Причиною смерті Андрія стала недбалість медичної служби клубу, яка не доповіла тренеру «Арсенала-2» про проблеми Павицького зі здоров’ям, через які він не мав права займатися у загальній групі. Правда, відомостей про те, що хтось за це поніс покарання, не було.

А історія з травмою нападника «Полісся» Юрія Коломойця під час матчу першої ліги з «Прикарпаттям» у Житомирі в вересні 2021-го, про яку Sport.ua розповідав детально, взагалі свідчить про те, що в разі серйозних випадків з наданням першої медичної допомоги постраждалі можуть мати великі труднощі.

А дарма. Бо в ситуаціях на кшталт тих, про які йшлося вище, рахунок йде навіть не на хвилини. А на секунди.

«Оперативність – головний момент у цій історії. Еріксен отримав розряд вже через дві-три хвилини, тому мав хороші шанси вижити», - казав Єнс Кляйнфельд, німецький реаніматолог, котрий опинився поруч із Крістіаном за щасливим збігом обставин, сидячи на трибуні в статусі вболівальника, а в підсумку керував порятунком Крістіана.