Гіганти, що руйнуються. Донбас Арена та ще 6 занедбаних стадіонів футболу

У футбольному світі, здається, вже звикли до того, що для досягнення успіху клубам необхідно витрачати сотні мільйонів євро на підписання новачків, які теоретично здатні підсилити команду та зробити її найменш вразливою для суперників. Але інвестиції у кадри не є найбільш витратною статтею у довгострокових бюджетах планування клубів. Найбільше грошей доводиться вкладати у будівництво чи реконструкцію, а потім постійне обслуговування футбольного стадіону, який відповідає усім останнім вимогам ФІФА та УЄФА, а також здатний зробити перебування вболівальників на ньому максимально комфортним і, як наслідок, суттєво підвищити відвідуваність.

Втім, у той час, як багато клубів будують або тільки роздумують над необхідністю будівництва нових арен, у світі налічується чимало занедбаних стадіонів, чиє «світле майбутнє» знаходиться під великим питанням. Сьогодні ми пропонуємо вам добірку з деяких найбільш відомих арен або тих, що знаходяться на слуху, серед яких, на жаль, знайшлося місце і для елітного українського стадіону…

За Лужанками (Чехія)

Стадіон «За Лужанками» зводився з 1949 по 1953 роки, а згодом кілька десятиліть вірою та правдою служив футбольному клубу «Зброївка» із Брно в якості домашньої арени. Саме тут у 1978 році «пістолети» уперше і поки що єдиний раз у своїй історії ставали чемпіонами, вигравши першість Чехословаччини у вкрай непростій боротьбі із празькою «Дуклою» (на фініші випередили суперника всього на 2 очки).

«За Лужанками» вміщував 50 тисяч глядачів, й у 1995 році тут навіть відбувся міжнародний матч – спаринг між Чехією та Фінляндією (4:1). Однак у 2001 році «Зброївка» була змушена переїхати на інший стадіон, оскільки «За Лужанками» не відповідав ключовим критеріям, що висуваються до спортивних споруд ФІФА та організаторів чеського національного чемпіонату.

З того часу кілька разів виникали ініціативні групи, які намагалися запустити акції на підтримку виділення коштів на реконструкцію старої арени, але вони не увінчалися успіхами, хоча у 2015-му тут і відбувся прощальний матч екс-капітана «Зброївки» Петра Шванцари, який мав статус виставкового.

За оцінками експертів, на відновлення функціональності стадіону «За Лужанками» та приведення його у відповідність до сучасних вимог необхідно мінімум 40 мільйонів євро. Таких грошей у Чехії виділяти на арену ніхто не хоче, й в останні роки вона перетворилася на відверту «занедбанку», де прямо на трибунах нерідко помічали безхатченків, що влаштовуються на нічліг, а на місці, де колись був зелений газон, знаходиться молодий ліс…

Фламініо (Італія)

Стадіон «Фламініо» знаходиться у Римі. Він був побудований спеціально для проведення літніх Олімпійських ігор у 1960 році, які відбулися в столиці Італії. Конкретно на «Фламініо» пройшов фінальний матч футбольного турніру Олімпіади між збірними Югославії та Данії (3:1).

Також «Фламініо» був на слуху у футбольних вболівальників, коли тут у сезоні-1989/90 свої домашні матчі в рамках Серії А проводили «Рома» та «Лаціо». Це був вимушений захід для обох команд, оскільки на той момент на «Стадіо Олімпіко» відбувалася реконструкція.

Згодом 30-тисячний «Фламініо» був домашньою ареною для збірної Італії з регбі, але із 2011 року цей стадіон є незатребуваним та простоює без діла, руйнуючись без належного догляду.

Кілька років тому президент «Лаціо» Клаудіо Лотіто висловився про доцільність передачі стадіону «Фламініо» у власність його клубу, аби «орли» мали можливість проводити на арені домашні матчі. Фанати римської команди із натхненням сприйняли таку ініціативу, проте влада Риму на подібне рішення так і не пішла, вважаючи, що «Фламініо» є пам'яткою архітектури і його реконструкція може призвести до втрати елементів спадщини великого архітектора П'єра Луїджі Нерві, якого в Італії називають не інакше як «поетом залізобетону».

Кейсмент Парк (Північна Ірландія)

«Кейсмент Парк» – це один із найбільших стадіонів Північної Ірландії, який був відкритий у 1953 році. Тут тривалий час проводилися матчі з гельського футболу, герлінгу та камогі, проте з літа 2013-го арена офіційно є закритою й наразі стоїть без діла, руйнуючись та вносячи елементи негативу у міський ландшафт Белфаста.

Очікувалося, що «Кейсмент Парк» стане ареною від Північної Ірландії, на якій проходитимуть матчі фінальної частини Євро-2028, і під це навіть почали шукати інвестиції, але у вересні нинішнього року уряд Великої Британії остаточно відмовився виділяти фінансування під це завдання, внаслідок чого Північна Ірландія була виключена із когорти країн-господарів Євро-2028 через відсутність на її території арени, яка відповідає усім вимогам УЄФА.

Втім, трохи детальніше про «Кейсмент Парк» ми вже розповідали читачам восени минулого року. Якщо ви пропустили той матеріал, але вам цікаво дізнатися про північноірландський стадіон значно більше, тоді це посилання для вас буде дуже актуальним:

Арена да Амазонія (Бразилія)

View this post on Instagram

A post shared by Brasileirão Betnacional - Série B (@brasileiraob)

«Арена да Амазонія» наразі не є класичною «занедбанкою», проте…

Цей стадіон був відкритий навесні 2014 року та побудований спеціально для проведення фінальної частини чемпіонату світу у Бразилії. В підсумку на «Арена да Амазонія» було проведено чотири поєдинки групової стадії, а за минулі з того часу десять років тут лише двічі проводила свої домашні матчі національна збірна Бразилії (у вересні 2016-го та у жовтні 2021-го).

Загалом цю споруду почали активно критикувати ще у період її зведення, на яке із бюджету Бразилії було виділено близько 200 мільйонів євро. Справа в тому, що «Арена да Амазонія» знаходиться у Манаусі, а це неподалік екватора. Тамтешній клімат дуже спекотний, за що стадіон нещадно критикував у 2014 році тодішній наставник збірної Англії Рой Ходжсон, котрий заявляв, що він не розуміє, як можна грати за таких умов.

Не дивно, що після ЧС-2014 стадіон використовується дуже рідко та є абсолютно непопулярним. Тут іноді проводять матчі четвертого дивізіону бразильського футболу, на які приходить не більше однієї тисячі глядачів за номінальної місткості арени у 44,5 тисячі. Також тут відбуваються зустрічі християнських євангелістів, але загалом, враховуючи гігантські витрати на підтримку хоч якоїсь функціональності споруди, майбутнє цього стадіону залишається дуже туманним і у Бразилії все частіше й частіше говорять про необхідність змиритися із фактом бездумно витрачених грошей у минулому, аби не продовжувати нести невиправдані витрати у майбутньому.

Донбас Арена (Україна)

Будівництво «Донбас Арени» йшло з 2006 по 2009 роки й обійшлося інвестору у 400 мільйонів доларів. Стадіон місткістю в 52 тисячі глядачів миттєво став одним з найкращих у Європі, будучи суто футбольною ареною, побудованою «із нуля» та з урахуванням усіх вимог ФІФА та УЄФА, які діяли на той період.

На «Донбас Арені» відбулося п'ять матчів фінальної частини Євро-2012 (три гри групової стадії, чвертьфінал та півфінал), а також кілька сезонів свої домашні матчі проводив «Шахтар», у тому числі й у Лізі чемпіонів.

Однак у 2014 році «гірникам» довелося залишити «Донбас Арену», і з того часу стадіон за прямим призначенням не використовується. Причиною всьому стала російсько-українська війна, початок якої проявився ще десять років тому на Донбасі, хоч і камуфлювався агресором під громадянську війну чи внутрішньонаціональний конфлікт. Свій останній матч на «Донбас Арені» (на поточний момент) «Шахтар» провів 2 травня 2014 року, а згодом упродовж кількох років стадіон використовувався як центр розподілу гуманітарної допомоги від Фонду Ріната Ахметова.

Гуанчжоу Футбол Парк (Китай)

У період колосальних інвестицій, які існували в китайському футболі, тамтешнім гегемоном став Гуанчжоу, який мав дуже багатого та солідного спонсора – компанію Evergrande Group. Можливості останньої дозволяли китайцям замахнутися на будівництво в Гуанчжоу наймасштабнішого стадіону сучасності – на 100 тисяч глядачів, який отримав назву «Гуанчжоу Футбол Парк».

Проект вартістю в 1,7 мільярда доларів стартував у квітні 2020 року, але у 2022-му через фінансову кризу, що спіткала Evergrande Group, був заморожений, хоча саму по собі недобудову ще пізно восени 2021-го китайський уряд націоналізував.

У підсумку арену так і не відкрили наприкінці 2022 року, як планувалося спочатку. Її нинішня доля також залишається туманною, хоча минулого року китайський уряд все ж таки висловив готовність продовжити будівництво, але попередньо змінив проект, через що місткість споруди була зменшена до 75 тисяч.

З березня 2024-го на «Гуанчжоу Футбол Парк» відновилися будівельні роботи, але в цілому їхні темпи не вражають, а тому деякі фахівці скептично ставляться до можливості ввести арену в експлуатацію згідно нового плану – наприкінці наступного року. Також не виключається, що через проблеми в китайській економіці цей довгобуд незабаром може взагалі бути закинутий остаточно.

Ноу Месталья (Іспанія)

«Ноу Месталья» є ще одним футбольним довгобудом, який на даний момент сміливо можна називати занедбаним. Зведення арени було розпочато ще у 2007 році й до лютого 2009-го вже була готова монолітна коробка, що височить у північно-західній частині Валенсії й досі.

Однак далі будівельні роботи не просунулися з фінансових причин. Згодом багато разів «Валенсія» намагалася зрушити процес із мертвої точки, розглядався навіть варіант із продажем нинішнього стадіону клубу, щоб отримати гроші на добудову нового, але… Поки що зміни відбуваються лише на папері: зокрема, до проекту було внесено зміни, згідно яких місткість арени зменшено із 80 до 61,5 тисячі глядачів, хоча згодом пропонувалося знизити цю цифру й зовсім до 50 тисяч.

На даний момент існує одразу кілька концепцій завершення будівництва, і поки що від проекту «Ноу Месталья» не відмовилися остаточно. Більше того, ця арена планується для використання під час проведення фінальної частини чемпіонату світу-2030, який приймуть три країни: Іспанія, Португалія та Марокко. Втім, щодо цього є гарна приказка: гладко стелять на папері, а проблеми лізуть в двері…