Євро-2024. Група В: чинний чемпіон і ще дві топ-збірні

Партнер проєкту — ліцензійний букмекер GGBET з найширшою лінією, понад 70 видів спорту та дисциплін кіберспорту. Компанія створює унікальний україномовний контент на YouTube та розвиває культуру відповідальної гри. Отримай неймовірний бонус до 150 000 грн від GGBET! Тримай лінію на Євро 2024 разом з GGBET!

На Євро-2024 другими у боротьбу вступлять представники групи В, яку по праву називають «групою смерті». Тут – чинні чемпіони Європи, збірна Італії, призери двох останніх чемпіонатів світу хорвати, завжди грізна збірна Іспанії, та скромна Албанія, якій відверто не пощастило опинитися в такому квартеті.

ІСПАНІЯ

Групу В на Євро-2024 по праву вважають «групою смерті» – у ній зібрано одразу три команди, які можна зараховувати до фаворитів або першого, або щонайменше другого ешелону. Перше місце в цьому квартеті більшість фахівців віддає саме збірній Іспанії, що вже свідчить про силу «Фурії рохи».

Золота епоха 2008 – 2012 років залишилася позаду, але Іспанія надалі є грізною силою в європейському і світовому футболі. Щоправда, останнім часом на великих турнірах справжнім прокляттям для іспанців стали серії пенальті, які відправляли «Фурію роху» додому на чемпіонатах світу 2018 і 2022 років на стадії 1/8 фіналу (поразки від росії та Марокко відповідно), а на Євро-2020 – у півфіналі від майбутнього суперника по групі, Італії.

На чемпіонат Європи в Німеччині збірна Іспанії пробилася без проблем, упевнено вигравши не найскладнішу групу, де суперниками були Шотландія (друге місце в групі та також пряма путівка до фінальної стадії), Норвегія, Кіпр і Грузія, яка пізніше пробилася на Євро-2024 завдяки плей-оф через шлях Ліги націй. «Фурія роха» у 8 матчах здобула 7 перемог і зазнала лише однієї поразки – з рахунком 0:2 у другому турі на виїзді від Шотландії. Утім, підсумкова перевага в 4 очки над найближчим переслідувачем і різниця голів 25:5 не залишають жодних сумнівів у тому, хто в цій відбірковій групі був найсильнішою командою.

Головний тренер

Getty Images/Global Images Ukraine. Луїс де ла Фуенте

Після згаданого вище вильоту в 1/8 фіналу ЧС-2022 від Марокко пост головного тренера збірної Іспанії покинув Луїс Енріке, а його місце посів маловідомий широкому загалу Луїс де ла Фуенте. Саме під його керівництвом команда виграла Лігу націй 2023 року, обігравши у фіналі в серії пенальті (вдалося зняти прокляття?) ще одного майбутнього суперника по групі на Євро-2024 – Хорватію.

Хто ж такий Луїс де ла Фуенте і чим він заслужив запрошення до збірної Іспанії? Для іспанських клубів звичною справою є призначення на посаду головного тренера людини, яка до цього досягала значних успіхів на молодіжному рівні. Тепер цей тренд дістався і до національної збірної.

Де ла Фуенте з 2013 року працював із молодіжними збірними Іспанії різних вікових категорій: спочатку з U-19, потім з U-21, а після цього керував іспанською командою на Олімпіаді в Токіо. І скрізь 62-річний фахівець добивався успіхів: зі збірними U-19 і U-21 вигравав чемпіонати Європи у своїх вікових категоріях, а олімпійську збірну привів до бронзових медалей Ігор у Токіо.

Чи можна сказати, що з приходом де ла Фуенте гра «Фурії рохи» кардинально змінилася? Звісно ж ні, та й такої мети перед коучем не ставили: коли в дорослу команду призначають тренера, який до цього працював із молодіжними складами тієї самої команди, то робиться це найчастіше для того, щоб не ламати та перебудовувати, а лише покращувати те, що вже є.

Ламати де ла Фуенте нічого й не намагався. Стиль гри збірної Іспанії залишився тим самим: звична схема 4-3-3, гра в короткий пас, позиційні атаки і, за можливості, високий пресинг. Чи вдалося виправити недоліки? Відповідь на це питання дасть лише фінальний турнір, але поки що здається, що проблеми залишилися тими самими: часто надто стерильне володіння м'ячем і брак вертикальності в атакувальних діях команди, що дуже часто створює труднощі у зламуванні ешелонованої оборони противника.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine. Родрі

У золоту епоху збірної Іспанії в 2008 – 2012 роках у «Фурії рохи» був просто казковий підбір виконавців у півзахисті: Хаві, Андрес Іньєста, Серхіо Бускетс, Хабі Алонсо – будь-який тренер про таке міг тільки мріяти. Нове покоління іспанських півзахисників також дуже сильне і талановите, але до рівня золотих часів все ж трохи не дотягує.

Єдиний, хто точно не загубився б у компанії легенд попередньої епохи – це Родрі. На своїй позиції опорного півзахисника 27-річний хавбек «Манчестер Сіті» – один із найсильніших, а, мабуть, навіть найсильніший у світі. У грі Родрі немає слабких місць: він сильний як у руйнуванні атак суперника, так і в побудові атак своєї команди.

«Манчестер Сіті» відомий своєю приголомшливою якістю і глибиною складу. Пеп Гвардіола може практично безболісно замінити будь-якого гравця, навіть таких видатних майстрів, як Кевін Де Брюйне або Ерлінг Холанд. Єдиний незамінний гравець у команді Пепа – це Родрі.

За п'ять років у складі «Сіті» іспанський хавбек перетворився на системоутворюючого гравця команди. Про феноменальну безпрограшну серію «Сіті» в матчах за участю Родрі знають усі – перервалася вона лише 25 травня у фіналі Кубка Англії проти «Манчестер Юнайтед» на позначці в 74 матчі.

27-річний іспанець ефективний не лише у відборі чи побудові атак команди, а й у їхніх завершальних фазах – 8 голів і 9 асистів у нинішньому сезоні АПЛ для гравця його позиції виглядають дуже вражаюче. Символічно, що саме гол Родрі рік тому приніс «Манчестер Сіті» довгоочікувану перемогу в Лізі чемпіонів.

Підтверджує видатний рівень гри Родрі і просунута статистика. Дослідницька група CIES Football Observatory регулярно складає рейтинг найефективніших гравців на основі показників гравця в шести різних сферах гри: захист, просування м'яча, дриблінг, створення моментів, завершення і гра в повітрі. За підсумками клубного сезону 2023/2024 найкращим гравцем був визнаний саме Родрі.

Що стосується збірної Іспанії, то в складі «Фурії рохи» Родрі дебютував у березні 2018 року. На даний момент на рахунку хавбека 3 голи в 49 матчах за «селексьон». При цьому в національній команді статус ключового гравця Родрі отримав далеко не відразу. Наприклад, на ЧС-2018 він, хоч і перебував у заявці, так і не провів на полі жодної хвилини.

На попередньому чемпіонаті світу в Катарі Родрі провів усі чотири матчі від дзвінка до дзвінка, але примітно те, що грав футболіст «Манчестер Сіті» на позиції центрального захисника: універсалізм – ще одна його сильна сторона.

Заявка

Воротарі: Унаї Сімон («Атлетік»), Давід Райя («Арсенал»), Алекс Реміро («Реал Сосьєдад»).

Захисники: Хесус Навас («Севілья»), Дані Карвахаль («Реал» Мадрид), Емерік Ляпорт («Аль-Наср»), Начо («Реал» Мадрид), Робен Ле Норман («Реал» Сосьєдад), Марк Кукурелья («Челсі»), Алекс Грімальдо («Баєр»), Даніель Вівіан («Атлетік»).

Півзахисники: Родрі («Манчестер Сіті»), Фабіан Руїс («ПСЖ»), Мікель Меріно («Реал Сосьєдад»), Педрі («Барселона»), Мартін Субіменді («Реал Сосьєдад»), Алекс Баена («Вільярреал»), Фермін Лопес («Барселона»).

Нападники: Альваро Мората («Атлетіко»), Ферран Торрес («Барселона»), Дані Ольмо («РБ Лейпциг»), Мікель Оярсабаль («Реал Сосьєдад»), Ніко Вільямс («Атлетік»), Хоселу («Реал» Мадрид), Ламін Ямал («Барселона»), Айосе Перес («Бетіс»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня
Іспанія – Хорватія (19:00 за київським часом, «Олімпіаштадіон», Берлін)

20 червня
Іспанія – Італія (22:00 за київським часом, «АуфШальке», Гельзенкірхен)

24 червня
Албанія – Іспанія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Стедіум»)

Прогноз на груповий етап: перше місце

📌 Експерти GGBET оцінюють шанси Іспанії на перемогу в турнірі коефіцієнтом 9.0.

ХОРВАТІЯ

Збірна Хорватії переживає свою золоту епоху. Для маленької балканської країни з населенням у менш ніж 4 мільйони осіб завоювати медалі на двох останніх чемпіонатах світу – неймовірне досягнення. Після завоювання бронзи 2022 року в Катарі хорвати ще й вийшли у фіналі Ліги націй-2023, де, як уже було сказано вище, лише в серії пенальті поступилися майбутньому суперникові по Євро-2024, Іспанії.

Водночас, як не дивно, на чемпіонатах Європи досягнення у цього золотого покоління «шашкових» набагато скромніші: у 2016 і 2021 роках вони вилітали вже на стадії 1/8 фіналу. При цьому, на Євро-2020 хорвати в епічному поєдинку поступилися з рахунком 3:5 все тій же Іспанії – мститися «Фурії росі» точно буде за що.

І все ж здається, що золота епоха збірної Хорватії добігає кінця. У відборі на Євро-2024 команда Златко Далича не без проблем посіла друге місце в не найскладнішій групі з Туреччиною, Уельсом, Вірменією і Латвією. Чи стане Євро-2024 останнім танцем золотого покоління хорватського футболу? Або ж лебедина пісня була заспівана ще на полях чемпіонату світу в Катарі?

Тренер

Getty Images/Global Images Ukraine. Златко Далич

Златко Далич – живе втілення того, наскільки відрізняється специфіка тренерської роботи на клубному рівні та з національними збірними. На момент призначення Далича на пост наставника збірної Хорватії в жовтні 2017 року (якщо хто забув, дебютним матчем для нього стала перемога 2:0 над Україною в Києві на НСК «Олімпійський» у відборі на ЧС-2018) Златко вважався, без перебільшення, ноунеймом, усі успіхи якого було здобуто в екзотичних ОАЕ і Саудівській Аравії задовго до того, як у тамтешній футбол почали вливати казкові гроші.

У європейському футболі Далич до цього не працював з 2010 року, і тренував тільки такі скромні клуби, як хорватські «Вартекс» (нині – «Вараждін»), «Рієка» і «Славен Белупо» та албанське «Динамо» Тирана. Хто б міг подумати, що тренер із таким скромним бекграундом у роботі на рівні збірних перетвориться на фахівця топ-рівня!

Однак саме Даличу вдалося повною мірою розкрити потенціал цього покоління збірної Хорватії. Не можна не відзначити і той неймовірний характер, який демонструє команда Далича. З 5 суперників, яких пройшли «шашкові» в плей-оф на двох останніх чемпіонатах світу, 4 були пройдені в серії пенальті і ще один – в овертаймі! Щоразу грати по 120 хвилин -–тут варто дивуватися не тільки характеру, а й фізичній витривалості команди. А це теж заслуга тренерського штабу Далича.

Відбір на Євро-2024 дався нелегко і збірній Хорватії, і самому тренеру. Після поразок від Туреччини та Уельсу Златко був близький до відходу, але все ж залишився, і довів відбір до успішного завершення. У двох останніх матчах наставник хорватів опробував нову тактичну схему, перейшовши з 4-3-3 на щось середнє між 4-2-3-1 і 4-4-2 з Модричем у ролі десятки або з парою форвардів Андрей Крамарич/Анте Будімір.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine. Лука Модрич

Тут вибір дуже простий і очевидний – Лука Модрич. Душа, серце, мозковий центр збірної Хорватії і головний творець її історичних успіхів в останні роки. Здавалося, що срібло ЧС-2018 і завоювання Золотого м'яча того ж року стануть вершиною, і водночас початком заходу кар'єри Луки.

Однак відтоді минуло 6 років, Модрич за цей час встиг вибороти ще й бронзу ЧС-2022 та двічі виграти Лігу чемпіонів із «Реалом». Хорвату вже майже 39 років, але він надалі голодний до футболу, і найближчим часом продовжить контракт із мадридським клубом ще на один рік.

Не можна сказати, що вік зовсім не позначився на грі хорвата. У «Реалі» він останнім часом дедалі частіше залишається на лавці запасних, поступаючись місцем на полі більш молодим Беллінгему, Вальверде, Тчуамені та Камавінзі. Однак у збірній Модрич надалі основний і системоутворюючий гравець, для якого Євро-2024 стане останнім великим турніром у кар'єрі. Звісно, Луці захочеться голосно грюкнути дверима.

Заявка

Воротарі: Домінік Лівакович («Фенербахче»), Неділько Лабрович («Рієка»), Івіца Івушич («Пафос»).

Захисники: Йосіп Станішич («Баєр», Леверкузен), Марін Понграчіч («Лечче»), Йошко Гвардіол («Манчестер Сіті»), Мартін Ерлич («Сассуоло»), Йосіп Шутало, Борна Соса (обидва – «Аякс»), Домагой Віда (АЕК), Йосіп Юранович («Уніон», Берлін).

Півзахисники: Ловро Маєр («Вольфсбург»), Матео Ковачич («Манчестер Сіті»), Лука Модрич («Реал», Мадрид), Марцело Брозович («Аль-Наср», Ер-Ріяд), Нікола Влашич («Торіно»), Маріо Пашалич («Аталанта»), Лука Іванушец («Феєнорд»), Лука Сучич («Ред Булл Зальцбург»), Мартін Батуріна («Динамо», Загреб).

Нападники: Андрей Крамарич («Хоффенхайм»), Іван Перішич («Хайдук»), Анте Будімір («Осасуна»), Бруно Петкович («Динамо», Загреб), Марко П'яца, Марко Пашаліч (обидва – «Рієка»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня
Іспанія – Хорватія (19:00 за київським часом, «Олімпіаштадіон», Берлін)

19 червня
Хорватія – Албанія (16:00 за київським часом, «Волькспаркштадіон», Гамбург)

24 червня
Хорватія – Італія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Стедіум»)

Прогноз на груповий етап: третє місце

ІТАЛІЯ

Збірна Італії представлень не потребує. По-перше – тому, що вона була суперником України по кваліфікаційній групі на Євро-2024, і весь шлях «Скуадри адзурри» до фінальної стадії у нас ще свіжий у пам'яті. По-друге – просто тому, що це Італія. 4-разові чемпіони світу, 2-разові та чинні чемпіони Європи, які на полях Німеччини захищатимуть свій титул.

Проте три роки з моменту тріумфу на «Вемблі» в липні 2021 року були для збірної Італії дуже непростими. «Скуадра адзурра» пережила шок у вигляді вильоту від Північної Македонії в плей-оф кваліфікації до ЧС-2022, і вперше у своїй багатющій історії пропустила два мундіалі поспіль.

Цей провал запустив серйозну перебудову в команді, а під час відбору на Євро-2024 збірна Італії пережила ще й зміну головного тренера. У серпні минулого року Роберто Манчіні покинув свій пост, вирушивши до Саудівської Аравії. Подейкують, що крім фінансових мотивів, у екс-наставника «Скуадри адзурри» була ще одна причина піти – напружені стосунки з головою федерації футболу Італії Габріеле Гравіною.

Догравали відбір італійці під керівництвом Лучано Спаллетті, і всі ми прекрасно пам'ятаємо, що «Скуадра адзурра» була в одному призначеному у свої ворота пенальті від того, щоб знову опинитися в плей-оф. Однак судді фол Браяна Крістанте на Михайлові Мудрику не побачили, і італійці вийшли до фінального турніру напряму з другого місця в групі, поступившись своєму суперникові по фіналу Євро-2020, Англії.

Тренер

Getty Images/Global Images Ukraine. Лучано Спаллетті

Лучано Спаллетті – справжній аксакал італійського тренерського цеху. Тренерська кар'єра 65-річного алленаторе розпочалася понад 30 років тому, у Серії А тосканський фахівець дебютував у далекому 1997 році.

Кар'єра Спаллетті розвивалася максимально поступально. Спочатку – боротьба за виживання в Серії А з «Емполі», «Венецією» і «Сампдорією», потім – амбітний середняк з єврокубковими амбіціями («Удінезе»), і, нарешті, робота з топ-клубами – «Рома», «Інтер» і «Наполі». Так, був на тренерському шляху Лучано один поворот явно не туди (період роботи в «зеніті»), але загалом Спаллетті вже понад 20 років на дуже хорошому рахунку в Італії та Європі загалом.

Довгий час Лучано дуже не вистачало великих, гучних успіхів. Однак зараз його кар'єра досягла своєї найвищої точки. Спочатку – довгоочікуване Скудетто з «Наполі», потім – робота зі «Скуадрою адзуррою». Про що ще може мріяти італійський тренер?

Чого ж чекати від команди Спаллетті на Євро-2024? Відбірковий турнір вичерпної відповіді на це питання не дасть – надто мало часу було у тренера, щоб прищепити команді свої ігрові ідеї. У контрольних матчах безпосередньо перед фінальним турніром «Скуадра адзурра» також не вражала, але ці матчі створені для експериментів і награвання ігрових зв'язків, а не для того, щоб здобувати результат.

Базовою схемою для Спаллетті буде 4-2-3-1, хоча, за інформацією італійських ЗМІ, на тренуваннях «Скуадра адзурра» активно працювала і над альтернативною схемою 3-4-2-1 – добре, що у складі достатньо універсальних гравців для переходу від однієї розстановки до іншої. Утім, Спаллетті протягом усієї своєї тренерської кар'єри багато разів – і словом, і ділом – доводив, що ігрові принципи важливіші за якусь вельми умовну схему розстановки гравців на полі.

За кадровим потенціалом ця «Скуадра адзурра» помітно поступається тій, яка завойовувала Кубок Анрі Делоне три роки тому. Деякі гравці, як Леонардо Бонуччі чи Джорджо К'єлліні, вже завершили кар'єру, хтось, як Лоренцо Інсіньє, Федеріко Бернардескі чи Марко Верратті, поїхали догравати за межі Європи (причому, зробили це далеко не у ветеранському віці, але аж надто вже привабливими з фінансового погляду були пропозиції), а хтось, як Чіро Іммобіле, просто минули свій пік.

Якщо враховувати тих гравців, на яких Спаллетті міг би розраховувати зараз, то тут також кадрових втрат достатньо. Доменіко Берарді, Ніколо Дзаньоло, Франческо Ачербі, Джорджо Скальвіні травмовані, Сандро Тоналі пропустить турнір через дискваліфікацію.

Проблем вистачає, але Спаллетті своїми сумнівними кадровими рішеннями лише ускладнює собі життя. Відверто здивувала відсутність навіть у розширеній заявці одного з відкриттів Євро-2020, Мануеля Локателлі. Так, у нинішньому сезоні хавбек «Ювентуса» був не настільки яскравий, але на виклик до збірної точно заслужив більше, ніж його одноклубник Ніколо Фаджолі, який практично весь нинішній сезон пропустив через дискваліфікацію, та й до цього провів лише один матч за збірну.

Якщо ж Спаллетті так принципово не подобається Локателлі, то альтернативи виклику Фаджолі були цікавіші: це і Андреа Кольпані з «Монци», який блискуче почав сезон, або ж Джованні Фаббіан з «Болоньї», який, навпаки, дуже сильно виглядав у другій його половині.

Незрозумілою є й низка кадрових рішень у лінії атаки, яка з точки зору підбору гравців нині є найслабшою ланкою «Скуадри адзурри». Здивувала відсутність навіть у розширеному списку Маттео Політано, який ще рік тому активно допомагав Спаллетті завойовувати Скудетто з «Наполі», та й у нинішньому, кризовому для «Партенопеї» сезоні, виглядав дуже гідно.

Важко зрозуміти і причини недовіри до Джанлуки Скамакки з «Аталанти», який просто блискуче провів кінцівку клубного сезону, і просто зараз є, мабуть, найсильнішим форвардом країни. Замість нього ставка в центрі нападу робиться на «оріундо» Маттео Ретегі з «Дженоа», який у свій перший сезон у Європі фурору не викликав і в своїй команді опинився в тіні Альберта Гудмундссона.

Утім, дивакуваті методи управління командою завжди були вірними супутниками Спаллетті (чого варта хоча б історія із забороною на відеоігри для гравців під час Євро-2024 – добре, хоч зрештою позицію Лучано вдалося пом'якшити від повної заборони до суворих обмежень), але ніколи не заважали йому ставити своїм колективам якісний, яскравий футбол та досягати хороших результатів.

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine. Ніколо Барелла

Гравців топ-рівня в нинішній збірній Італії достатньо, але ніхто з них останніми роками не був настільки ж сильний і стабільний, як Ніколо Барелла. Ключовий гравець «Інтера», який минулого сезону дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, а в нинішньому – в домінуючому стилі завоював Скудетто.

Барелла – справжнє втілення сучасного півзахисника. Універсал, який вміє робити все і діяти по всьому полю – мабуть, у світі немає жодного тренера, якому не був би потрібен такий гравець. В «Інтері» Бареллу використовують у ролі медзали – крайнього в трійці центральних півзахисників, який постійно підключається до атак у зоні інсайда. «Нерадзуррі» останніми роками стали базовим клубом для збірної Італії, тож зіграність з одноклубниками – ще один фактор, який робить Бареллу найважливішим гравцем «Скуадри адзурри».

При цьому, Ніколо виконуватиме в півзахисті не лише функції медзали. Про це говорить хоча б той факт, що ще за часів правління Роберто Манчіні Барелла відмінно уживався на полі разом зі своїм практично братом-близнюком за ігровими характеристиками, Давіде Фраттезі. Їхня взаємодія у складі «Скуадри адзурри» так сподобалася керівництву «Інтера», що минулого літа вони придбали Фраттезі у «Сассуоло», відтворивши цю зв'язку і на клубному рівні.

З явних недоліків Барелли варто виділити лише один, але не ігровий, а психологічний. Ніколо часто психує, істерить і робить необдумані вчинки, коли у нього і його команди не йде гра, що виливається в абсолютно непотрібні жовті, а іноді й червоні картки. Саме тому після відходу Саміра Хандановича на пенсію капітанська пов'язка в «Інтері» дісталася Лаутаро Мартінесу, а не Ніколо.

Примітка: приблизно за тиждень до старту Євро-2024 у Барелли виявили пошкодження м'язів стегна. Він пропустив товариські матчі перед стартом турніру, його участь у першому поєдинку безпосередньо на Євро-2024 проти Албанії також під питанням.

Заявка

Воротарі: Джанлуїджі Доннарумма («ПСЖ»), Алекс Мерет («Наполі»), Гульєльмо Вікаріо («Тоттенхем»).

Захисники: Алессандро Бастоні («Інтер»), Рауль Белланова («Торіно»), Алессандро Буонджорно («Торіно»), Ріккардо Калафьорі («Болонья»), Андреа Камб'язо («Ювентус»), Маттео Дарміан («Інтер»), Джованні Ді Лоренцо («Наполі»), Федеріко Дімарко («Інтер»), Джанлука Манчіні («Рома»), Федеріко Гатті («Ювентус»).

Півзахисники: Ніколо Барелла («Інтер»), Браян Крістанте («Рома»), Ніколо Фаджолі («Ювентус»), Майкл Фолоруншо («Верона»), Давіде Фраттезі («Інтер»), Жоржиньо («Арсенал»), Лоренцо Пеллегріні («Рома»).

Нападники: Федеріко К'єза («Ювентус»), Стефан Ель-Шаараві («Рома»), Джакомо Распадорі («Наполі»), Матео Ретегі («Дженоа»), Джанлука Скамакка («Аталанта»), Маттіа Дзакканьї («Лаціо»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня
Італія – Албанія (22:00 за київським часом, «BVB Stadion», Дортмунд)

20 червня
Іспанія – Італія (22:00 за київським часом, «АуфШальке», Гельзенкірхен)

24 червня
Хорватія – Італія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Стедіум»)

Прогноз на груповий етап: друге місце

АЛБАНІЯ

Збільшення кількості учасників фінальних стадій чемпіонатів Європи з 16 команд до 24 певною мірою позбавило турнір відчуття елітарності, однак дало змогу доторкнутися до цього свята таким скромним за європейськими мірками збірним, як Албанія. Як підсумок – балканці вже вдруге у своїй історії візьмуть участь у фінальній стадії турніру.

У 2016 році на дебютному для себе великому турнірі збірна Албанії виступила цілком гідно: 3 очки завдяки перемозі над Румунією і третє місце в групі, де також грали Франція і Швейцарія.

У відборі до Євро-2024 збірна Албанії приємно здивувала. Так, у її кваліфікаційній групі не було жодної топ-збірної (натомість у фінальному турнірі «пощастило» – одразу три), однак виграти групу в таких команд, як Чехія та Польща, – теж дуже вагоме досягнення для балканців.

Зазначимо, що українським любителям футболу варто пильно поспостерігати за збірною Албанії на нинішньому Євро: ця команда є одним із суперників України по групі майбутньої Ліги націй. З албанцями команда Сергія Реброва зіграє в першому й останньому турах – 7 вересня і 19 листопада відповідно.

Тренер

Getty Images/Global Images Ukraine. Сілвіньо

Парадоксально, але в «групі смерті» з Іспанією, Італією та Хорватією саме головний тренер збірної Албанії має найбільш вражаючу кар'єру гравця. Йдеться про екс-захисника збірної Бразилії Сілвіньо, який виступав за «Арсенал» і «Барселону», і з каталонцями двічі вигравав Лігу чемпіонів – у 2006 та 2009 роках.

Як тренер 50-річний бразилець поки що нічим особливим, крім виведення Албанії на Євро-2024, не відзначився. Балканську команду Сілвіньо очолює з січня 2023 року, до цього мав не дуже вдалий бекграунд роботи на клубному рівні. У 2019 році бразилець зумів затриматися на посаді головного тренера «Ліона» лише на 11 матчів, а у 2021 – 2022 роках без особливих успіхів потренував свій рідний «Корінтіанс».

У збірній Албанії Сілвіньо використовує доволі атакувальну на папері схему 4-2-3-1, але водночас не гребує тим, щоб грати від глухої оборони проти команд, вищих за класом. Тому Італії, Іспанії та Хорватії потрібно готуватися до того, що доведеться зламувати «автобус».

Лідер команди

Getty Images/Global Images Ukraine. Крістьян Асллані

У цій номінації був доволі складний вибір між Армандо Бройєю та Крістьяном Асллані. Виділимо все ж таки останнього. Так буде більш справедливо: Бройя через розрив хрестоподібних зв'язок коліна у відбірковому циклі не зіграв за збірну жодної хвилини, тоді як Асллані взяв участь у всіх восьми матчах, у семи з них (виняток – домашній матч проти Молдови у другому турі) виходив в основі.

Асллані як футболіст – цілком і повністю продукт італійської школи. Ще в 10-річному віці він потрапив до академії «Емполі», у цій же команді він дебютував і на дорослому рівні. Уже в 19-річному віці у складі нинішньої команди Віктора Коваленка Крістьян провів повноцінний сезон у Серії А і звернув на себе увагу міланського «Інтера», який виклав за албанця 12 мільйонів євро.

У перший сезон у складі «нерадзуррі» він виглядав відверто сирим, але по ходу чемпіонської кампанії 2023/2024 помітно додав. Керівництво «Інтера» на Асллані дуже розраховує в довгостроковій перспективі, про що свідчить те, з якою легкістю «нерадзуррі» минулого літа попрощалися з конкурентом Крістьяна за позицією реджисти, Марцело Брозовичем, який протягом багатьох років був фундаментальним гравцем команди.

Утім, навіть після відходу хорвата Асллані гравцем основи «Інтера» поки що не став – він програє конкуренцію Хакану Чалханоглу, якого Сімоне Індзагі перевів на позицію Брозовича. Однак ігрових хвилин Крістьян почав отримувати більше: 772 у Серії А в чемпіонському сезоні 2023/2024 проти 579 у попередній кампанії. Підміняє Чалханоглу албанець гідно, якість гри в пас стала дуже високою. У сезоні 2023/2024 точність передач Асслані в Серії А склала 93%. Це найвищий показник у лізі серед усіх гравців, які здійснили щонайменше 500 передач.

У складі збірної Албанії Асллані дебютував у березні 2022 року, ще будучи гравцем «Емполі». Досить швидко хавбек став ключовим і незамінним виконавцем у команді Сілвіньо, не пропустивши жодного з останніх 15 матчів збірної Албанії. Сумарно ж Асллані провів за свою національну команду 19 поєдинків і забив 2 голи, один з яких - у відборі до Євро-2024 у ворота Фарерських островів.

Заявка

Воротарі: Етріт Беріша («Емполі», Італія), Ельхан Кастраті («Чіттаделла», Італія), Томас Стракоша («Брентфорд», Англія)

Захисники: Насер Алії («Волунтарі», Румунія), Арлінд Айєті (ЧФР «Клуж», Румунія), Іван Балліу («Райо Вальєкано», Іспанія), Берат Джимшіті («Аталанта», Італія), Ельсеїд Хюсай («Лаціо», Італія), Ардіан Ісмайлі («Емполі», Італія), Мараш Кумбула («Сассуоло», Італія), Енеа Міхай («Фамалікан», Португалія), Маріо Мітай («локомотив», росія).

Півзахисники: Амір Абраші («Грассхоппер», Швейцарія), Крістьян Аслані («Інтер», Італія), Недім Байрамі («Сассуоло», Італія), Медон Беріша («Лечче», Італія), Клаус Г'ясула («Дармштадт», Німеччина), Кязім Лачі («Спарта», Чехія), Ернест Мучі («Бешикташ», Туреччина), Ульбер Рамадані («Лечче», Італія)

Нападники: Ясір Асані («Кванчжу», Республіка Корея), Армандо Броя («Челсі», Англія), Мірлінд Даку («Рубін», росія), Арбер Ходжа («Динамо», Хорватія), Рей Манай («Сівасспор», Туреччина), Таулянт Сефері («Бані Яс», ОАЕ)

Орієнтовний склад

Розклад матчів

15 червня
Італія – Албанія (22:00 за київським часом, «BVB Stadion», Дортмунд)

19 червня
Хорватія – Албанія (16:00 за київським часом, «Волькспаркштадіон», Гамбург)

24 червня
Албанія – Іспанія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Стедіум»)

Прогноз на груповий етап: четверте місце