Остання амбіція Коноплянки. Чим нині живе ЧФР, куди перейшов українець

Колишній вінгер «Дніпра», «Севільї», «Шальке», «Шахтаря» та збірної України Євген Коноплянка, який сезон-2022/23 відіграв у польській Екстраклясі за «Краковію», продовжить кар'єру у румунській Суперлізі. Новим клубом українця став 8-разовий чемпіон Румунії ЧФР з Клуж-Напоки, заснований у 1907 році. Примітно, що усі свої чемпіонства ЧФР здобув, починаючи із 2008 року, а з 2018-го по 2022-й ця команда п'ять разів поспіль вигравала «золото».

Але зараз ми не «копатимемо» надто глибоко в історію ЧФР, а краще пройдемося по останнім ключовим подіям із життя цього клубу, які дають зрозуміти, куди все ж таки перейшов Коноплянка і на що український футболіст може розраховувати у своїй новій команді…

Амбіційний, але каламутний власник

Починаючи із 2013 року ЧФР з Клуж-Напоки перманентно переживав серйозні фінансові проблеми, які у сезоні-2014/15 навіть вилилися у штраф з боку Федерації футболу Румунії, що полягав у знятті 24 очок в чемпіонаті (згодом «залізничникам» вдалося домогтися його скасування). Вийти із цього проблемного «болота» клубу вдалося на початку 2017 року, коли його новим власником став місцевий бізнесмен Іоан Варга. Точніше сказати, за паперами власником 62% акцій ЧФР відтоді є Маріан Багечан, однак у Румунії його не вважають самостійною фігурою та пов'язують виключно із Варгою.

У 2017 році чотири компанії, власником яких був Багечан, мали сукупний оборот у 160 тисяч євро та крихітний прибуток у 20 тисяч євро. Купівля ж ЧФР і погашення поточних боргів клубу, що дозволило «залізничникам» вийти з процедури банкрутства, обійшлися новому власнику щонайменше у 5 мільйонів євро, і таких грошей в Багечана, як стверджують румунські джерела, бути просто не могло.

Самого ж Варгу, до речі, пов'язують із берлінським мультимільйонером Абрісом Лельбахом, котрий й зовсім є дуже загадковою фігурою. Німець частіше за все намагається уникати публічності, не любить уваги з боку ЗМІ, а знайомі описують його як «чудового, скромного хлопця, який вкрай невибагливо одягається та завжди носить із собою поліетиленовий пакет, у якому зберігає документи». Подейкують, що саме таємничий Лельбах стоїть за гірничодобувним бізнесом, яким керує партнер Варги, дехто Албулеску, разом із ще кількома компаніями з німецькими інвестиціями. Коротше кажучи, структура власності в ЧФР настільки каламутна, що навіть екс-босу Коноплянки у «Дніпрі» Ігорю Коломойському з його схемами у «Дніпрі-1» там буде чому повчитися.

Як би там не було, але прихід Варги до ЧФР призвів до різкого покращення спортивних показників команди. Вже у другій частині сезону-2016/17 «залізничники» під керівництвом Васіле Міріуце зробили ривок із 12-го на 4-те місце, що стало першим показником серйозності амбіцій, які є у нового керівництва.

Три чемпіонські періоди Петреску

Влітку 2017 року в ЧФР пішли на кардинальні зміни. Команду у статусі вільних агентів залишило понад десять футболістів, а ще два десятки гравців на таких самих умовах були підписані. Крім того, вже у зимове трансферне вікно власники виділили близько 3 мільйонів євро на підписання ще чотирьох новачків, а головним досягненням Іоана Варги та його радників в цей період можна вважати повернення до роботи у Румунії відомого фахівця Дана Петреску. Цей наставник, який звик працювати тільки із тими проектами, де є гарне фінансове забезпечення, одразу повернув ЧФР з Клуж-Напоки на перше місце, але потім відбув до Китаю, отримавши ще більш вигідну пропозицію про співпрацю від «Гуйчжоу Хенфен».

Читайте також:

Румунський парадокс. Чому топ-тренери країни не хочуть працювати зі збірною

Згодом співпраця Петреску із ЧФР відновлювалася ще двічі: у березні 2019-го фахівець повернувся з Піднебесної, щоб знову зробити румунську команду чемпіоном, але пропрацював до кінця листопада 2020 року, а потім пішов й незабаром опинився у турецькому «Кайсеріспорі». Щоправда, там робота в Дана не залагодилася одразу, й він пішов через кілька місяців, а у серпні 2021-го знову прийняв запрошення від Варги та став коучем ЧФР. За два сезони (2021/22, 2022/23) Петреску ще раз зробив «залізничників» чемпіонами, а потім фінішував із командою на третьому місці, завоювавши путівку до Ліги конференцій.

У сезоні-2022/23 під керівництвом Петреску ЧФР вийшов у плей-оф Ліги конференцій, де на стадії 1/16 фіналу мінімально програв «Лаціо» (0:0, 0:1). Хороші виступи в єврокубках були позитивно оцінені власником клубу Варгою, і той переглянув умови контракту із головним тренером в бік їхнього покращення. За неофіційною інформацією, у ЧФР Петреску заробляв 25 тисяч євро на місяць, що чимало за мірками румунської Суперліги, а також в нього у контракті були дуже високі бонуси – зокрема, за вихід до основної сітки Ліги чемпіонів коуч міг отримати 1 мільйон євро.

Робота в ЧФР та амбітність його власника настільки задовольняли Петреску, що влітку минулого року Дан відмовився від пропозиції неназваного клубу, який був готовий платити йому 4 мільйони євро на рік. Тоді про це розповів спортивний директор «залізничників» Богдан Мара: «Цього літа Дан мав дуже вигідну пропозицію, але разом з босом і всіма нами вдалося переконати його залишитися. Ми представляємо клуб, який рік у рік хоче трофеїв. За останні 5 років ми продемонстрували це, і ми маємо продовжувати».

Але влітку 2023 року ЧФР все ж таки попрощався із Петреску. Послугами румунського наставника всерйоз зацікавився «Чонбук Хьонде Моторс» з Південної Кореї, із яким Дан і підписав контракт на два з половиною роки. Варга погодився відпустити Петреску в Азію безкоштовно, незважаючи на присутність у контракті фахівця пункту про можливість дострокового розірвання угоди з обов'язковою виплатою 400 тисяч євро. Трохи згодом румунські ЗМІ повідомили, що від'їзд Петреску до Південної Кореї без виплати компенсації став можливим завдяки досягненню домовленості між клубами про трансфер 29-річного ганського опорного півзахисника Нана Боатенга. За цього футболіста «Чонбук Хьонде Моторс» заплатив 2 мільйони євро, і ця угода виявилася пов'язаною із переїздом Петреску до корейського клубу.

Відмова Луческу та повернення Мандорліні

Після відходу Петреску керівництво ЧФР розпочало активні пошуки нового головного тренера. Цей процес привів «залізничників» до України, де цікавою фігурою для клубу виявився 77-річний коуч «Динамо» Мірча Луческу. У досвідченого наставника залишався лише рік за контрактом з «біло-синіми», й на тлі кризової ситуації у країні, викликаної війною з російськими окупантами, а також невдалим завершенням сезону-2022/23, в якому «Динамо» фінішувало лише на четвертому місці в УПЛ, представники клубу із Клуж-Напоки розраховували заручитися згодою з боку Мірчі.

Однак Луческу відмовився від можливості очолити ЧФР. У червні румунський наставник справді оцінював доцільність відходу з «Динамо», але єдиним реальним варіантом для себе розглядав лише турецький «Фенербахче». В результаті Мірча на зміни так і не наважився, й вирішив за краще відпрацювати свою трудову угоду з киянами до кінця, якщо зробити це йому дозволить стан здоров'я.

Призначення на посаду головного тренера ЧФР отримав 63-річний італієць Андреа Мандорліні. Для нього робота у Румунії загалом і з «залізничниками», зокрема, не стане чимось новим. З листопада 2009-го по вересень 2010-го Мандорліні вже був головним тренером ЧФР із Клуж-Напоки, й ставав із цією командою чемпіоном країни, а також володарем Кубка та Суперкубка.

Примітно, що ЧФР під керівництвом Мандорліні абсолютно провалив старт сезону-2010/11 у румунській Суперлізі, здобувши в стартових семи турах чемпіонату лише 2 перемоги при 2 нічиїх та 3 поразках. В результаті італійського наставника відправили у відставку, причому буквально за кілька днів до всього лише другого в історії старту «залізничників» у груповій стадії Ліги чемпіонів.

Зараз же у клубі з Трансільванії оптимістично дивляться на новий етап співпраці з Мандорліні, який вже встиг виграти два стартові матчі в рамках сезону-2023/24 у румунській Суперлізі.

Щоправда, Мандорліні вже після першого туру Суперліги заявив, що склад ЧФР має бути негайно підсилений, оскільки після відкриття літнього трансферного вікна команда встигла втратити низку ключових виконавців. Зокрема, на загальну суму 5 мільйонів євро були продані Нана Боатенг («Чонбук Хьонде Моторс», Південна Корея), Андрей Бурке («Аль-Охдуд», Саудівська Аравія), Сімоне Скуффет («Кальярі», Італія), Адріан Паун («Хапоель» Беер-Шева, Ізраїль), Юрі Матіас («Нефтчі», Азербайджан) та Крістофер Браун («Рапід» Бухарест, Румунія).

«Ми маємо подумати про те, що буде далі. Вважаю, що до нас має прийти ще кілька гравців», - заявив Мандорліні.

Що чекає на Коноплянку?

Очевидно, що одним із новачків своєї команди Мандорліні вже тоді бачив 33-річного вінгера Євгена Коноплянку. Для румунської Суперліги українець справді стане суперзіркою, бо має за своїми плечима досвід виступів на найвищому рівні, а також 87 матчів (21 гол) у лавах національної збірної України. За чутками, в Румунії Коноплянка зароблятиме 20 тисяч євро на місяць, а ще хавбек отримає солідні підйомні – близько 100 тисяч євро. Задля цього Євген відмовився від пропозицій з УПЛ, де надати притулок йому були готові «Олександрія» та «Полісся».

Головним конкурентом за позицією у ЧФР для Коноплянки стане 22-річний Клаудіу Петріла, який перебуває у системі «залізничників» з 2018 року. Цей молодий півзахисник у минулому розіграші румунської Суперліги провів 39 матчів, в яких відзначився 3 голами та 7 асистами. Також у листопаді 2022-го Петріла встиг дебютувати у національній збірній Румунії, а влітку минулого року ЗМІ писали, що інтерес до нього виявляла «Рома», але до трансферу справа тоді так і не дійшла.

Зіграти на лівому фланзі атаки за ЧФР також можуть 24-річний представник збірної Косова Ернал Красніки, придбаний у січні за 200 тисяч євро з «Балкані», а також 24-річний нігерієць Філіп Отеле, підписаний вільним агентом буквально на початку липня.

Тому конкуренція у Коноплянки буде більш ніж пристойною, якщо тільки до закриття трансферного вікна ЧФР не продасть Петрілу чи Красніки. Навряд чи Мандорліні буде готовий ставити українця до складу лише за попередні заслуги, а тому Євген має як слід попрацювати, щоб стати успішним у новій команді.

І хто б що зараз не говорив, а переходом до ЧФР Коноплянка показав, що все ще має амбіції грати на найвищому рівні. Нехай на матчі другого раунду кваліфікації Ліги конференцій проти турецького клубу «Адана Демірспор» Коноплянка заявлений не був («залізничники» просто не встигали оформити всі необхідні документи), навіть теоретична можливість зіграти у єврокубках з ЧФР вже в цьому сезоні – це саме те, чого Євген був би позбавлений і в «Олександрії», і у «Поліссі». Не кажучи вже про чемпіонські амбіції, які однозначно присутні у румунських «залізничників», і поки що є далекими мріями як для підопічних Руслана Ротаня, так і для команди Юрія Калитвинцева.

І якщо по молодості Коноплянка мав багато амбіцій, то зараз, мабуть, у нього залишилася лише одна – остання, пов'язана виключно із ЧФР…