Румунський парадокс. Чому топ-тренери країни не хочуть працювати зі збірною

Румунський футбол зараз переживає далеко не найкращі часи. В Європі не так багато футболістів з цієї країни, які знаходяться на перших ролях в своїх командах, що виступають в топ-лігах. Інша справа, що з тренерським цехом у наших південно-західних сусідів повний порядок. Що правда, виключно на «зовнішньому ринку», тому як працювати з національною збірною країни багато хто з успішних румунських наставників не поспішає або не хоче...

Очевидно, багато в чому через це збірна Румунії пролетіла повз фінальну частину чемпіонату Європи 2020 року, фінішувавши лише на четвертому місці у відбірній групі F - позаду не тільки Іспанії, але й Швеції з Норвегією, та вище лише таких скромних команд, як Мальта і Фарерські острови.

З листопада 2019 року головним тренером «карпатських хлопців» є Мірел Редой, якому на момент призначення в головну команду країни не було ще й сорока років (стільки фахівцеві виповнилося лише у березні 2021-го)! Заради справедливості, керівництво Федерації футболу Румунії збиралося залучити до тренувань команди куди більш досвідченого і маститого коуча, тим більше, що вибирати було з кого...

Мірча ЛУЧЕСКУ

Мабуть, найбільш досвідчений і авторитетний румунський тренер сучасності Мірча Луческу, був абсолютно вільний пізньої осені 2019 року, коли боси Федерації футболу Румунії призначали Редоя головним тренером національної збірної. Мірча завершив свою співпрацю з Федерацією футболу Туреччини в лютому 2019-го, покинувши пост головного тренера збірної цієї країни, після чого перебував у «творчій відпустці», яка в певній мірі навіть виявилася незвичною для його багаторічної кар'єри, коли Луческу не мав затяжних періодів без чіткого місця роботи.

Однак президенту Федерації футболу Румунії Развану Бурляну, незважаючи на всю зацікавленість у поверненні Мірчі Луческу до «витоків», так і не вдалося умовити наставника знову попрацювати з національною командою. З румунами Луческу починав свою тренерську кар'єру, що нині виглядає блискучою. Національну збірну Мірча очолював з 1981 по 1986 роки, зумівши відіграти на Євро-1984. Однак потім шляхи Луческу з головною командою його батьківщини розійшлися, а після 2000 року Мірча виключно працює за кордоном.

У сезоні-2020/21 Мірча Луческу наробив галасу в Україні, спершу прийнявши київське «Динамо» після 12 років роботи з «Шахтарем», а згодом і вигравши з «біло-синіми» требл - чемпіонат, Кубок і Суперкубок України. У 43 матчах київська команда здобула 29 перемог при 7 нічиїх та 7 поразках, а також різниці м'ячів 83:38.

Навіть в свої майже 76 років Мірча знаходить сили та мотивацію працювати щодня, через що не прагне повертатися в румунський футбол. Зокрема, в квітні стало відомо, що Луческу як мінімум двічі відмовлявся від пропозицій стати головним тренером збірної Румунії, явно не бажаючи в своєму солідному віці потрапляти під критику швидкої на розправу тамтешньої футбольної преси...

Разван ЛУЧЕСКУ

52-річний син Мірчі Луческу Разван, який нині також є вельми успішним румунським тренером, на початку своєї наставницької кар'єри також встиг попрацювати з національною збірною. Румунію Разван очолював з 2009 по 2011 роки, не зумівши вивести до фінальної частини ЧС-2010 та Євро-2012.

У 2012 році Луческу-молодший вперше виїхав з Румунії заради можливості попрацювати тренером за кордоном. З «Аль-Джаїшем» він виграв Кубок Зірок Катару, а потім знову повернувся до Румунії, заради можливості потренувати «Петролул», проте незабаром отримав запрошення з Греції від «Ксанті», від якого не став відмовлятися.

З тих пір Разван Луческу працює виключно за кордоном. За останні сім років він встиг стати чемпіоном Греції й двічі виграти Кубок цієї країни з ПАОКом, виграти Лігу чемпіонів АФК та чемпіонат Саудівської Аравії з «Аль-Хілялем», а також тричі поспіль бути визнаним Тренером року в Румунії (в 2018-му, 2019-му та 2020-му).

З лютого нинішнього року Разван Луческу перебував без роботи, і на нього виходили представники Федерації футболу Румунії, але коуч відмовився очолити збірну своєї країни. «Звичайно, я прийду, тому що я – румун. Я – румунський тренер, це моя країна, яку я люблю, але зараз я думаю, що зроблю помилку, якщо прийму рішення повернутися. Оскільки у мене є така можливість, і я перебуваю в момент успіху, то логічніше залишатися за кордоном якомога довше, принаймні, поки у мене є пропозиції», - заявив Разван в одному з квітневих своїх інтерв'ю, а незабаром стало відомо про його повернення на пост головного тренера ПАОКа.

Адріан УРСЕА

Цей 53-річний румунський фахівець й зовсім жодного дня не пропрацював тренером в рідній країні. В основному він займав посади в тренерських штабах різних фахівців в Швейцарії, а також двічі був в «Ніцці», допомагаючи спершу Люсьєну Фавру, а потім Патріку Вієйра. Коли останнього звільнили по ходу сезону-2020/21, саме Урсеа було довірено довести «орлят» до фінішу сезону.

Треба сказати, що при Урсеа «Ніцца» далеко не відразу, але змогла стабілізувати результати, й фінішувала на дев'ятому місці в турнірній таблиці Ліги 1. Всього з цим наставником французи провели 30 матчів, в яких здобули 11 перемог при 5 нічиїх і 14 поразках. В кінці сезону шляхи «Ніцци» та Урсеа розійшлися, проте наставник все ще не планує повертатися в Румунію. Він вважає, що його досвід у Франції і Швейцарії незабаром допоможе отримати більш цікаві, амбітні та фінансово вигідні пропозиції...

Космін ОЛЕРОЮ

Кар'єру тренера Олерою почав у 2000 році, і перші сім років працював виключно з румунськими клубами. Однак потім Космін отримав запрошення від саудівського «Аль-Хіляля», перебравшись в Азію, де згодом зумів заробити хорошу репутацію. Завдяки цьому Олерою зумів попрацювати головним тренером катарського «Аль-Садда», еміратських «Аль-Айна» та «Шабаба Аль-Ахлі». Чотири рази вигравав чемпіонат ОАЕ, по одному разу - чемпіонат Саудівської Аравії та чемпіонат Катару.

У 2018 році Олерою отримав запрошення з Китаю від «Цзянсу Сунін», вважаючи роботу в цьому проекті цікавою для себе. У підсумку зумів з командою, де грав екс-лідер «Шахтаря» Алекс Тейшейра, стати чемпіоном Піднебесної в 2020 році, а незабаром після фінансових проблем, що розпочалися в клубі та призвели до його ліквідації, покинув свій пост, і поки залишається без роботи.

Цікаво, що з 2014 по 2015 роки Олерою був головним тренером національної збірної Саудівської Аравії. Румунський фахівець очолював команду на Кубку Азії в 2015 році, не зумівши вийти з групи з Китаєм (1-ше місце), Узбекистаном (2-ге місце) і КНДР (4-те місце), після чого був звільнений.

Відзначимо, що нещодавно журналісти на прес-конференції прямо запитали Мірела Редоя, як би той поставився до ситуації, якби пост головного тренера збірної Румунії запропонували Олерою. Той відповів наступним чином: «Все може статися. У той момент, коли я здамся, думаю, це буде найкращий варіант для збірної. Не тому, що ми друзі з Олерою, а тому що він дуже хороший тренер».

Сам Олерою, схоже, поки не збирається повертатися в Румунію, вважаючи за краще, як і багато хто з інших відомих тамтешніх тренерів, дочекатися більш цікавих пропозицій. З цієї причини Космін недавно заявив, що з національною командою повинні працювати більш молоді наставники: «Якщо виникне можливість попрацювати зі збірною Румунії, я не скажу «ні». Але на даний момент у команди існує потреба в молодих тренерів, як Мірел, або Космін Контра, ніж в таких наставниках, як я або Разван Луческу. Команда повинна зростати, і ці молоді тренери можуть рости разом з нею. Вони жадають розвитку».

Маріус ШУМУДІКЕ

50-річний Шумудіке працювати тренером почав з 2003 року. Вісім років він очолював румунські команди, а потім отримав запрошення від грецької «Кавали», де зумів затриматися всього на місяць, після чого повернувся до Румунії, й за півтора роки змінив чотири команди.

У 2012 році Шумудіке відправився в ОАЕ в «Аль-Шааб», де провів рік, а потім знову повернувся до Румунії. Працював з «Конкордією», але до моменту появи там Артема Мілевського. Потім перейшов в «Астру», з якою в сезоні-2015/16 вперше в історії клубу став чемпіоном Румунії. Цей успіх, по суті, остаточно відкрив двері для Шумудіке в закордонний футбол.

З 2017 року Маріус працює виключно за межами Румунії. Тренував турецький «Кайсеріспор», саудівський «Аль-Шабаб», і знову турецькі «Газішехір» та «Різеспор», причому в останньому перетинався з українцем Миколою Морозюком. У «Різеспорі» Шумудіке провів буквально кілька місяців, будучи звільненим на початку березня, однак повертатися до Румунії тренер не планує, давши в одному з нещодавніх інтерв'ю зрозуміти, що поки вважає за краще побути без роботи, чекаючи пропозиції від зарубіжних клубів.

Ласло БЕЛЕНІ

68-річний досвідчений румунський наставник, подібно Мірчі Луческу, не горить бажанням повертатися в рідну країну, встигнувши оформити собі непогану репутацію в Європі та Азії. По суті, в Румунії Белені не працював з 2001 року, коли покинув пост головного тренера національної збірної. З тих пір встиг змінити безліч клубів, найбільш відомими з яких є португальський «Спортінг», «Монако», «Ланс» та ПАОК.

В Україні про Белені добре чули по відносно недавнього конфлікту, який виник у цього тренера з форвардом нашої національної збірної Романом Яремчуком в «Генті». Тоді коуч заявив, що якщо футболіст незадоволений, то може шукати новий клуб, що стало відповіддю на критику Яремчука тактики тренера, яку українець вважав надмірно захисною. Незабаром клубні боси «Гента» звільнили Белені, і той подався в «Панатінаїкос», з яким не зумів скласти гідну конкуренцію в чемпіонаті Греції не тільки «Олімпіакосу», але й ПАОКу, «Арісу» та АЕКу, фінішувавши лише п'ятим.

Нині Ласло Белені перебуває без клубу, але це не спонукає його розглядати пропозиції з Румунії, тим більше, що чутки вже сватають маститого коуча в бельгійський «Серен Юнайтед», який виграв підвищення в елітарну лігу тамтешнього футболу на наступний сезон.

Дан ПЕТРЕСКУ

Ще один досить відомий румунський наставник сучасності, який теоретично міг би очолювати національну збірну і спробувати зробити її успішною, але вважає за краще фокусувати увагу на клубних справах. 53-річний Петреску почав тренерську кар'єру в 2002 році на батьківщині. Досить швидко Дан показав себе непоганим фахівцем, заслуживши запрошення спершу від польської «Вісли», а потім від російських «Кубані» та московського «Динамо».

По суті, після від'їзду за кордон ім'я Петреску нерозривно пов'язане з клубами, де добре платять. Це і катарський «Аль-Арабі», і китайський «Цзянсу Сунін», і еміратський «Аль-Наср» і китайський «Гуйчжоу Хенфен». У перервах між роботою за кордоном Петреску повертається в румунський футбол, але тільки на клубний рівень, і тільки туди, де готові задовольнити його чималі фінансові побажання - зокрема, в «ЧФР Клуж», який Дан очолював в сезоні-2017/18 та 2019/20.

Останнім місцем роботи Петреску був турецький «Кайсеріспор», де румун відпрацював трохи більше місяця, після чого контракт між сторонами був розірваний за взаємною згодою. Причиною було названо сімейні обставини, що спонукали тренера піти на такий крок. 
Втім, в Румунії Петреску працювати бажанням не горить, і відповідно до останніх чуток в пресі, вже підписав контракт з саудівським клубом «Аль-Файсалі», де йому готові платити по 1,5 мільйони євро на рік. Недивно, що з подібними запитами домовитися з Федерацією футболу Румунії Петреску б ніколи не зумів...