Новачок Полтави: «Російський паспорт я просто знищив»

Новачок «Полтави» Сергій Каретник розповів про відмову від російського громадянства.

– Яким був твій шлях додому?
– Я ще до повномасштабного вторгнення приїхав додому.

– Як тоді сталося, що в тебе виявився контракт із клубом «Динамо-Владивосток»?
– Узимку я шукав собі клуб. Агент, мій друг, запропонував підписати контракт із цим клубом. За декілька днів до закриття трансферного вікна я погодився від безвиході. Але жодного дня я не провів у цьому клубі. Хоча якраз 23 лютого вони оприлюднили інформацію про підписання контракту терміном до літа 2022 року. Відверто кажучи, навіть не думав що вони реєструватимуть цей контракт. Та й взагалі у той час не думав про футбол.

– Чи отримував ти за період із лютого до червня гроші з росії?
– Ні, жодної копійки.

– Ти написав заяву про вихід з російського громадянства. Яка доля твого російського паспорта?
– Так, після початку повномасштабної війни я написав заяву, а паспорт просто знищив! До речі, викликали мене до поліції в Лубнах. Мене перевіряли. Вивчали мій телефон, всі переписки в ньому. Та мені приховувати не було чого. Думаю, я не єдиний, хто через це пройшов.

– Зараз допомагаєш армії?
– Звичайно, допомагаю, як і будь-який нормальний громадянин України. Адже, як я вже писав на сторінці в Instagram, завдяки ЗСУ ми можемо жити тут, у Полтаві чи інших регіонах України, і займатися футболом. Взагалі моя родина (тато, мама, сестра) ніколи не залишалися осторонь. Ми і донатили на різні благодійні фонди, долучилися до збору на народний байрактар і допомагали переселенцям із тимчасово окупованих територій речами. Лише допомагаючи армії і волонтерам усіма можливими способами, Україна зможе здобути перемогу в цій війні!

– Навіщо ти приймав громадянство росії?
– Розумієте, тоді, коли я його отримував, це було потрібно для футболу. Мені тоді було лише 17 років, багатьох речей я не розумів. Питання російського громадянства було більше не моїм рішенням, а людей, які займалися моїм просуванням. Я ніколи не писав відмови від українського громадянства. Я українець і таким залишуся.

– Як у 2014 році сприймав події, що вже тоді демонстрували російську агресію?
– Звичайно, це загарбництво. Розумів, що це дуже погано. Причому, я це застав, перебуваючи у донецькому «Металургові».

– Не було думки ще тоді повернутися в Україну?
– Були. Але життя склалося по іншому. Ми всі платимо за власні помилки.

– У майбутньому дорога на росію тобі закрита?
– Так, я це розумію, але мені туди й не треба. Навіть просто у моїй свідомості ця країна для мене закрита назавжди, - сказав Каретник.