Усик – легенда!

У ніч на 19 травня у Саудівській Аравії відбувся найбільший поєдинок не тільки 2024 року, а й 21 століття у надважкій ваговій категорії. Український чемпіон Олександр Усик зустрівся з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі.

Мегафайт, якого очікували 25 років. З 1999 року, коли Леннокс Льюїс та Евандер Холіфілд востаннє виявили найсильнішого у надважкій вазі.

Ф’юрі та Усик зустрілись, щоб створити історію. Це апріорі велике шоу

Тайсон Ф’юрі і Олександр Усик не могли зустрітись довго. Понад рік команди ходили довкола одне одного. Британець то йшов на пенсію, то повертався. То збирався битися з Ентоні Джошуа, якого перемагав Усик. То виходив проти Дерека Чісори, щоб закрити трилогію, закриття якої ніхто не очікував.

Олександр Усик чекав та перемагав одного британця за одним. Двічі був битий Ентоні Джошуа, потім нокаутований Даніель Дюбуа. Але й після цього просто домовитись не вийшло.

Ф’юрі то хотів більше грошей. То настільки більше, що це вже на голову не налазило. То настільки більший відсоток, що ще трохи, і Усик мав би зверху докладати з кишені. Нескінченні перестановки та зміни. Але Олександр чекав. Просто, терпляче, без емоцій.

І дочекався. І вдруге дочекався, коли Ф’юрі травмував обличчя і знову не зміг вийти на поєдинок. Всі ці маніпуляції були пущені в сторону. Нічого неважливо, окрім поєдинку та його результату.

Ф’юрі таке не любить. Йому треба домінувати морально над суперником. Деяких опонентів він навіть заздалегідь викидав з медіа-подій. Вайлдер вмикав навушники, а Ділліан Вайт взагалі не приїхав на пресконференції, щоб не перетинатись з Тайсоном.

Усик відбув усі події і всюди виглядав краще за опонента. Спокійний, зібраний, серйозний та без нервів. Ні штовханина, ні розповіді про повагу – нічого не впливало на українського боксера.

Але головне – те, що відбувається у рингу. Можна виграти усі битви поглядів, виглядати дуже впевнено, а потім оступитись у ринзі. Не зуміти зібратись, сконцентруватись та виглядати упевнено. Тим більше, проти суперника, який настільки більший за тебе.

І ця різниця в габаритах одразу кинулась в очі. Скільки б боксери не стояли один навпроти одного на пресконференціях, не штовхались та не позували – це все не те. Справжні габарити видні у ринзі, і вони здивували. Все ж Ф’юрі по-справжньому величезний боксер на фоні Усика.

Річ у тім, що навіть на фоні Ентоні Джошуа та Даніеля Дюбуа Усик не виглядав прямо-таки маленьким хлопчиком. А проти Ф’юрі він виглядав, неначе людина з іншої вагової категорії. Формально так і є, але розуміти це, коли бій вже почався, було ще гірше.

Але перші раунди були чудові. Усик влучав, тиснув суперника. Той багато грав на публіку, але що це дає, коли ти пропускаєш? Нічого.

З часом Ф’юрі активізувався. Подивився на діяльність суперника і почав діяти самостійно. Ціллю Тайсона став тулуб опонента. Аперкоти, бокові в корпус – все це летіло з дистанції під дуже незручним кутом і з дуже відчутним акцентом.

Ф’юрі, звісно ж, хотів нокаутувати Усика в тулуб. Це така собі британська забавка – бити по корпусу українця. Джошуа намагався – влучив нижче поясу. Дюбуа намагався – влучив ще нижче поясу. Тепер от Ф’юрі. Він став найбільш успішним.

А все через те, що Тайсон цілився просто в тулуб і бив навіть по руках. Не переживав через це, його задачею було збити дихання. А воно збивається не обов’язково чистим ударом.

Це почало працювати. Усик сповільнився, удари почали прилітати ще частіше. Навіть у голову – декілька аперкотів, декілька прямих. Тяжкий і нервовий поєдинок, в якому Олександр почав віддавати раунди один за одним.

А потім стався камбек. Історичне повернення у бій, коли все йде не так. Величезний суперник напирає, забирає раунди, розбиває з дистанції. Творяться величезні неприємності.

Спочатку Олександр Усик вирівняв хід поєдинку, змінивши підхід до суперника. Почав більше тягнути суперника на себе, більше бити лівою. А потім ще й відправив величезного опонента в нокдаун. Наскільки ж епічно!

Після цього Ф’юрі забрав, можливо, один раунд. Все інше – програв.

Рішення суддів – дивне. Один з бокових десь побачив перемогу британця. Її можна було помітити, хіба, якщо віддавати йому геть усе рівне, що відбувалось у ринзі. Але це на його совісті.

Олександр Усик же – перший в історії України дворазовий абсолютний чемпіон світу! Та третій такий чемпіон в історії усього боксу.

Що тепер?

Буде реванш. Ф’юрі впевнений, що виграв. Каже, що забрав більшість раундів, а Усику віддали перемогу через війну в Україні.

Але в контракті прописаний реванш і він має відбутись. Олександр теж погодився, але після бою поїхав у лікарню з підозрою на зламану щелепу. Хто знає, наскільки затягнеться відновлення боксера. Хочеться вірити, що ненадовго.

Другий бій буде важким. Можливо, ще важчим. Але головну задачу Усик виконав – зібрав усі пояси двічі. Більше нічого й не треба.

Легенда!