5 світових футбольних зірок, які побували в Космосі

«Люди по космосах, а мій по голосах», – так сварила героїня фільму «Старий Новий рік» свого жлобкуватого чоловіка-пролетарія, який працював на заводі, вставляючи пищалки-голоси в дитячі іграшки, й не зазіхав на щось більше. Про тих, хто «по космосах», і йтиметься надалі. Йдеться про американський футбольний клуб «Нью-Йорк Космос», що має в своїй біографії два життя. І саме в першому, що тривало з 1970 по 1985 рр., до його розбудови долучилися справжні зірки футбольної галактики.

Щось рок-н-рольне було в цьому клубі! Батьками-засновниками його стали американські бізнесмени турецького походження брати Ахмет і Несухі Ертегюни, які зажили слави передусім як фундатори славнозвісної студії звукозапису Atlantic Records. А наприкінці 1980-х – на початку 1990-х, уже по закінченні футбольної епопеї їх було прийнято до Зали славу рок-н-ролу (відповідний музей і сама організація розташовані в Клівленді, штат Огайо). Власне, назва команди – це скорочення від англійського слова Cosmopolitans (перекладу, думаю, не потребує), і якогось прямого стосунку до підкорення Всесвіту не має (мовляв, нью-йоркці – космополіти, громадяни світу, що живуть у столиці земної кулі), про міжгалактичні одіссеї нагадують хіба що зірки на м’ячі в клубній емблемі. Достоту «космічними» там були зарплати зірок (про них нижче) і, звісно, досягнення: із 1972 по 1982 рр. «Нью-Йорк Космос» п’ять разів ставав чемпіоном Північноамериканської футбольної ліги (існувала в 1968–1985 рр. і стала першою лігою в історії футболу США, діставши фактично статус вищого футбольного дивізіону як США, так і Канади), тричі перемагав в Трансатлантичному кубку виклику, випереджаючи такі знані європейські клуби як «Рома», «Селтік», «Наполі», «Манчестер Сіті», «Фіорентина», «Барселона», «Удінезе», «Саутгемптон». Чи була команда популярною? О, так! Середня відвідуваність домашніх матчів «космополітів» на «Джайянтс стейдіум» у Нью-Йорку в 1978 р. сягнула захмарних для футбольних США цифр – 47 856! Така популярність уможливлена насамперед завдяки світовим зіркам, які охоче ставали «космополітами» й несли світло футбольного знання в тодішню футбольну провінцію, хоч і столицю світу. Отже, чия найбільша заслуга в зростанні цікавості до сокеру в Новому Світі?

1. Пеле: довічна «космічна десятка»

>

«Король футболу» Едсон Арантіс ду Насіменту посідає виїмкове місце в історії «Космосу». 3-разовий чемпіон світу одержував в новому клубі 1,4 млн американських доларів на рік. Це тепер такими грошима в професійному футболі не здивувати, а тоді це було просто якесь шаленство! Кольори «Космосу» Пеле захищав із 1975 по 1977 рр. Й хоча Король мав уже вельми поважний футбольний вік і вже в ті часи не грав за свою національну збірну, в Нью-Йорку він відзначався забитими голами доволі регулярно: в 64 іграх за «космополітів» забив 37 голів. У 1976 р. дістав звання найціннішого гравця (MVP) Північноамериканської футбольної ліги. Ба більше: вже в новому тисячолітті легендарний бразилець долучився до відродження славнозвісного бренду й обійняв посаду почесного президента нового «Нью-Йорк Космос». І ще: «десятка» «Космосу» навічно закріплена за Пеле.

2. Джорджо Кіналья: єдиний у світі напівсотенник

Другим футболістом «Космосу», пошанованим навічно закріпленим номером – «дев’яткою», – є славнозвісний італієць Джорджо Кіналья. В Європі багато хто його сприймає як легенду «Лаціо». Та й вітчизняні вболівальники зі стажем не забули, певно, його «лаціальський» хет-трик у ворота «Чорноморця» восени 1975 р. в матчі-відповіді 1/32 фіналу Кубку УЄФА. Проте за «Космос» Кіналья провів навіть більше матчів, ніж за «Лаціо» й відзначався в Новому Світі практично в кожній своїй грі. Пересічно Довгий Джон забивав у футболці «космополітів» 0,95 гола за гру! А кольори нью-йоркського клубу він захищав ні багато, ні мало сім років – з 1976-го по 1983-й. Кіналья не є типовим італійським форвардом. У його часи на Апеннінах таранний тип нападника був не найпопулярнішим. Як писала преса по закінченні його кар’єри, Довгий Джон розширив уявлення про італійських форвардів, своєю грою підкресливши: силова манера не є для італійців чимось чужорідним. П’ять сезонів поспіль Кіналья ставав кращим бомбардиром Північноамериканської футбольної ліги, а в 1980 р. у 39 іграх забив 50 голів! У національних чемпіонатах в світі аналогів цьому досягненню немає! А одного разу – в матчі проти клубу «Талса Рафнекс» – Джорджо відзначився аж 7 разів! У 1981 р. його було пошановано званням MVP Північноамериканської футбольної ліги. Вже після відродження «Космосу», в 2011 р. легендарний нападник дістав почесну посаду «футбольного посла» клубу. Кіналья покинув цей світ у квітні 2012 р. в США, перебуваючи в розшуку в рідній Італії за буцімто відмивання брудних грошей через придбаний ним клуб «Фоджа».

3. Франц Бекенбауер: двічі в один «Космос»

Саме з приходом Кайзера Франца у 1977 р. нью-йоркський клуб став законодавцем мод у клубному футболі Північної Америки. Прикметно, що західнонімецька зірка не приїхала за океан просто догравати за шалені гроші (хоча й понад мільйон річної зарплати в доларах США ще нікому на завадив), а професіонально підійшла до нового виклику, дисципліновано граючи в обороні й часто-густо підключаючись до атак: за три роки в 80 матчах Кайзер Франц провів 17 голів – видатне досягнення для захисника! Здобувши три чемпіонських титули й ставши MVP ліги в Північній Америці, Бекенбауер зазбирався додому, й на початку 1980-х провів кілька сезонів у складі «Гамбурга». Однак у 1983 р. повернувся до «Космосу», щоправда, ще раз стати переможцем Північноамериканської футбольної ліги йому вже не судилося.

4. Карлос Алберту: чотириразовий

Ще один знаний захисник, капітан славної бразильської команди – чемпіона світу 1970 р. – Карлос Алберту – прийшов до «Космосу» разом із Бекенбауером в 1977 р. Він так само, як і Кайзер Франц, його колега за захисним амплуа, двічі входив у «космічну ріку», однак під час перерви не виїздив на батьківщину, а захищав кольори іншого американського клубу – «Каліфорнія Серф». А повернення бразильця до стану «космополітів» відбулося на рік раніше, ніж у Франца, – в 1982 р., і вийшло успішнішим – Карлос Алберту вчетверте виграв разом із командою чемпіонський титул. У 2010-ті рр. став міжнародним послом відродженого «Нью-Йорк Космос». Пішов у засвіти один із кращих захисників в історії світового футболу п’ять років тому в 72-річному віці у Ріо-де-Жанейро від серцевого нападу.

5. Йоган Нескенс: у витоків box-to-box

На відміну від багатьох своїх зіркових колег, дворазовий віце-чемпіон світу голландець Йоган Нескенс потрапив до США в цілком квітучому футбольному віці – в 28 років. Із 1979 по 1984 рр. цей центральний півзахисник ділився з товаришами по команді своїм досвідом тотального футболу. В історії світового футболу Нескенс зажив заслуженої слави чи не найпершого box-to-box півзахисника, який здійснював колосальний обсяг роботи, володів потужним ударом, філігранною технікою та міг похизуватися неабиякою фізичною підготовкою. Всі ці чесноти Йоган ІІ (почесне прізвисько Нескенса від преси та вболівальників в часи панування Йогана Кройфа) продемонстрував американським прихильникам сокеру. У 1980 й 1982 рр. з Нескенсом у складі «Космос» ставав переможцем Північноамериканської футбольної ліги. Прикметно, що уродженець Хемстеду довів: після «Космосу» ще є футбольне життя. Пішовши з нью-йоркського клубу в 1984 р., Йоган ІІ ще впродовж семи років грав за клуби різних країн (Нідерланди, США, Швейцарія), повісивши бутси на цвях ближче до свого 40-річчя.

***

Нинішній «Космос» не належить до найсильніших клубів США. Донедавна команда грала в Північноамериканській футбольній лізі, перезаснованій у 2009 р. Ця ліга є другою за силою в Північній Америці після MLS. Однак у сезоні-2020/21 «космополіти» дебютували в NISA – третій сходинці в північноамериканській системі футбольних ліг. А домашня арена «Космосу» нині – 5-тисячний скромнесенький «Мітчел Атлетік комплекс». Вболівальники? Їх відчутно менше, ніж було в 1970-ті, однак вони структурованіші. Є два потужні угруповання – La Banda del Cosmos (стиль латиноамериканських барра бравас, відповідно й члени групи здебільшого вихідці з Латинської Америки та їх нащадки) і The Cross Island Crew (свого часу була заснована під назвою Sagan’s Army на честь знаного американського астронома українсько-єврейського походження Карла Сагана, автора найтиражнішої в історії науково-популярної книги англійською мовою «Космос»; угруповання зазнало ребрендингу в грудні 2013 р.). А назагал, звісно, про минулу славу прихильникам славнозвісного сокер-бренду нині доводиться лише мріяти…

Олексій РИЖКОВ