Міжнародний скандал. Польське місто припинило відносини з Тернополем
Замосць більше не дружить з Тернополем через стадіон Романа Шухевича
Польське місто Замосць призупинило відносини з Тернополем і відмовилося від спільного проекту з містом через надання Тернопільському міському стадіону імені головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
Мер міста Замосць Анджей Внук опублікував заяву:
«Я поважаю право кожного народу на власне розуміння історії. Однак, я не можу пройти повз жорстокості війни т неповагу до беззахисних жертв польського народу.
Замосць призупиняє всі відносини в сфері місцевого самоврядування з владою Тернополя. Крім того, польсько-український проект під назвою «Загальна історія двох міст – Тернополь та Замосць» реалізований не буде.
Поведінка депутатів Тернопільської міської ради явно суперечить заявам виконавчої влади – мера і апарату місцевого самоврядування – про спільну роботу по збереженню польської та української спадщини, розвитку міжнародного співробітництва та збереження пам'яті про місто.
Я вірю, що наші українські партнери зрозуміють, що будь-яка ініціатива щодо прославляння військових злочинців має наслідки. Будь-яка така ініціатива повинна враховувати почуття сімей жертв і польського народу».
Два міста мали реалізувати проект, для якого вони отримали фінансування з фондів ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна. Його вартість становила 68.713 євро.
5 березня депутати Тернопільської міської ради перейменували спортивну арену в «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича».
9 березня посол Ізраїлю в Україні Йоель Ліон різко засудив рішення про присвоєння стадіону імені Романа Шухевича і висловив вимогу його скасування.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Директор академії Олександр Алексєєв звинувачує В'ячеслава Суркіса в провокаціях
Андре Розьє висловився про українського чемпіона
Ну в принципе это было прогнозируемо, там молчать про "патриотов" не будут))
https://www.youtube.com/watch?v=AsciM4DTOxo
англ slave («слейв»)
франц esclavе («есклав»)
есп esclavo
порт escravo («ескраво»)
італ schiavo («скіаво»)
нім Sklave («склаве»)
хоча первинно в латині раб то було сервус, але в період Русі нормани стільки рабів словян нагнали, що відбулась заміна терміну
склавінія - то романська назва територій, де жили словяни
ти як підкований словянофіл, розкажи нам, чому у всіх романських мовах слово раб має корінь словянин, при чому в часи Русі це слово витіснило латинське сервус, яке колись означало раб?
не вважали галичани себе українцями.
норманська теорія на сьогодні є єдиною науковою. Теорію про словянську основу Русі вигадали в СССР і в науковому світі вона вважається політичним фейком.
ось що пишуть літописи про захоплення Києва норманами:
радзивилівський літопис (літературний переклад)
У РІК 6390 [882]. Вирушив Олег [у похід], узявши багато своїх воїв — варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів. І прийшов він до Смоленська з кривичами, і взяв город Смоленськ, і посадив у ньому мужа свого. Звідти рушив він униз [по Дніпру] і, прийшовши, узяв [город] Любеч і посадив мужа свого.
І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».
Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви обá не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною.
Лаврентіївський літопис:
Сѣде Ѡлегъ кнѧжа въ Києвѣ . и реч Ѡлегъ се буди мт҃и градомъ рѹскими. Бѣша оу него Варѧзи и Словѣни и прочи прозвашасѧ Рѹсью. Се же Ѡлегъ нача городъı ставити. И оустави дани Словѣномъ Кривичемъ и Мери и устави Варѧгомъ . дань даӕти ѿ Новагорода гривенъ . т҃ . на лѣт мира дѣлѧ . єже до смрти Ѩрославлѣ . даѩше Варѧгомъ .
Перший Новгородський:
И сѣде Игорь, княжа, в Кыевѣ; и бѣша у него Варязи мужи, Словенѣ, и оттолѣ прочии прозвашася Рѹсью. Сеи же Игорь нача грады ставити, и дани устави Словеномъ и Варягомъ даяти, и Кривичемъ и Мерямъ дань даяти Варягомъ, а от Новагорода т҃ гривенъ на лѣто мира дѣля, еже не дають. И пакы приведе себѣ жену от Плескова, именемъ Олгу, и бѣ мудра и смыслена, от нея же родися сынъ Святославъ. По сих же пакы временех.
Ще є кілька придуманих героїв, типу 28 панфілівцоф, чебурашки, павліка морозова, іванушки дурачка і т. ін.
Тому й бісяться.
Пересвідчитися, що так і було, легко — досить зазирнути до Іпатіївського літопису, польських, угорських і ватиканських хронік.
З 1240-х років галицько-волинські землі потрапляють до того улусу Золотої Орди, що лежить між Дніпром і Дністром. Його володар, беклярбек Курмиши, й був першим безпосереднім правителем славнозвісних князів Романовичів — Данила Галицького та його брата Василька. В руських літописах його називали Куремсою.
«І зустріли його [Данила] татари, і звідти поїхав він до Куремси і побачив, що немає в них добра… Князів і вельмож, що приходять, вони водили навколо куща, [змушували] поклонятися їм, сонцю, і місяцю, і землі, i дияволу, і померлим, [які] в пеклі, отцям їх, і дідам, і матерям»,
— побивався літописець.
http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm
На завойованих територіях хани негайно призначали баскаків — військових розпорядників, що контролювали оподаткування провінцій. Український історик-тюрколог Олександр Галенко зазначає, що на Західній Русі баскаками насамперед ставали місцеві представники воїнського та боярського станів. Це слово в перекладі з давньої тюркської мови можна перекласти «печатник» — той, хто скріплює печаткою.
Про одного з таких руських баскаків розповідає Іпатіївський літопис. Курило, «печатник» Данила Галицького, дивує не лише тим, що 1241 року командує трьома тисячами війська. Князь особисто йому дозволяє зайняти одне з міст Болохівської землі, що на межі Волині з Поділлям. Доти жодних «печатників» на Русі історичні джерела не згадували.
Ще відвертіше літопис говорить про місцевих монгольських ставлеників 1255 року: «Приїхали татари до Бакоти, і прилучився Милій, [старший города], до них… Коли знову приїхали татари, то він [Милій] учинив обман і оддав її, Бакоту, знову татарам». Також посадник міста Крем’янець Андрій «держався надвоє». Володіючи «батиєвою грамотою», він називав себе і «королевим», і «татарським».
Цікаві свідчення залишив францисканський ченець Джованні Карпіні. 1245 року цей папський легат проїжджав Київ дорогою до Каракорума. Він описав, як підносив там дарунки тисячнику з місцевої знаті, аби «заслужити його милість і підводи» для подальшої дороги. Легат величав його, як і решту монгольських командирів, millenarius — «тисячник».
Обсуждайте спортивные темы и не влезайте в политические срачи с Говорунами!
Ведь у них на эти случаи уже гот овы ссылки и пересыссылки на всякую фигню, которую вам ещё предложат поискать, а потом потребуют пруфов.
Ведь это же старо и уныло, как сам интернет.
Оставьте их без ответа и наедине с собой. Глядишь и придётся пойти на завод работать.