Гра на результат. Динамо обіграло Ференцварош і вийшло в плей-оф ЛЄ

Напевно, майже всі уявляли собі не такий фініш лігочемпіонської кампанії «Динамо»: з одним очком напередодні останнього туру. Але реалії виявилися такими, що проти «Барселони» і «Ювентуса» у команди Луческу не знайшлося зовсім нічого. Тому в грі проти такої ж за очковим багажем команди Реброва кияни повинні були розіграти втішний приз: третє місце і путівку в плей-оф Ліги Європи.

В принципі, на вирішенні саме цього завдання акцентував увагу динамівський тренер вже після першого туру, коли, взагалі-то, і стало ясно, хто чого вартий в групі. Прикро, звичайно, що «Динамо» стало швидше постачальником очок для грандів, ніж грозою цих самих фаворитів, але таке життя. Маємо те, що маємо.

До головного матчу півріччя «Динамо» підійшло лише з однією кадровою пробоїною: травмою Буяльського. Мірча Луческу прогнозовано функції Віталія розподілив між Гармашем і Шапаренком, які вийшли в основі. Так що це питання зовсім не було дискусійним. На відміну від позиції форварда і місця лівого захисника. Але і в цьому зв'язку київський Містер був традиційний: замість Супряги на вістрі атаки вийшов Вербич, а на лівому крилі захисту своє звичне місце зайняв Миколенко, тому що в пару до Забарного в центр захисту був відряджений Попов.

Сергій Ребров теж виставив оптимальний на даний момент склад. У ньому знайшлося місце для обох наших легіонерів - Харатіна і Зубкова.

А ось яку саме тактику на матч оберуть тренери, залишалося загадкою. За ідеєю, динамівцям ризикувати необов'язково, тому вони могли собі дозволити зіграти другим номером, а ось «Ференцварошу» обов'язково потрібно забивати, тому логічно було побачити атаки гостей зі стартового свистка.

В принципі, щось подібне можна було спостерігати протягом першої половини стартового тайму. Гості атакували більше, але не стрімголов, без високих швидкостей і різких рухів. Кияни явно вичікували - і на свій шанс, і на чужу помилку. Загалом, боротьби було багато, а моментів взагалі не було.

Перший небезпечний момент виник біля наших воріт. Після «привозу» Сидорчука, на якому трохи раніше гості ледь не заробили пенальті (м'яч влучив динамівському капітану в руку, але арбітр не був налаштований на категоричні висновки), на хорошу ударну позицію виходив Нгуен, але не зумів точно виконати удар у верхній кут. Біля воріт Дібуса - як і раніше, без моментів.

І друга половина тайму пройшла за домінування угорського чемпіона. Був напівмомент у Зубкова, гості подали кілька кутових ударів - ось і весь їхній креатив. Але у господарів не знайшлося і такого. За весь тайм жодна з команд так і не змогла відзначитися ударом у площину воріт. Загалом, глухі і закономірні 0:0. Схоже, суперники дуже боялися допустити результативну помилку в першій половині гри, тому й поставили на чільне місце обережність. Але в другому таймі все одно повинен бути інший футбол. Хоча б тому, що «Ференцварошу» все одно доведеться ризикувати.

І «Фраді» дійсно другу половину матчу почали активніше. Вони набагато швидше проходили центр поля, швидше працювали і з м'ячем. Знову був непоганий момент у Нгуена, але цього разу Бущан опинився напоготові. Кияни відповіли непоганим моментом Циганкова, якому асистував Миколенко, але там теж надійно зіграв кіпер.

Але буквально через пару хвилин Дібус виявився безсилим після точного удару головою Попова. Де Пена класно подав зі штрафного, і наш центрбек «продавив» Харатіна і відправив м'яч точно під кут. Гол Дениса явно додав команді настрою. А ось завдання «Ференцвароша» після цього значно ускладнилося.

Луческу тим часом вирішив кувати залізо, поки гаряче: кинув в бій свіжих Шепелєва та Супрягу. Перший прогнозовано замінив Гармаша, а ось другий - не прогнозовано Де Пену, а Вербич перейшов на лівий фланг півзахисту.

Ребров теж освіжив склад. Однак загальну картину ці пертурбації не змінили: після пропущеного м'яча гості довго не могли прийти до тями. Як наслідок - гра перемістилася в центр поля. Як в першому таймі: без моментів, але багато боротьби.

Кінцівка матчу пройшла в нервовій боротьбі. Саме боротьбі, бо футболу було не так вже й багато. Проте, господарі могли забити другий гол, але Леднєв не влучив у ворота. Гості намагалися тиснути, атакувати, але моментів у них не було: добре відіграв динамівський захист.

Загалом, команда Луческу втримала потрібний рахунок і довела гру до перемоги. Закономірної і справедливої. Свій головний на даний момент фінал Луческу і його «Динамо» виграли. І це головний підсумок. І матчу, і всього циклу.

Ліга чемпіонів. Група G. 6-й тур.

«Динамо» - «Ференцварош» - 1:0

Денис Попов (60)

Карлос Де Пена (27), Денис Гармаш (37) - Есса Лайдуні (45), Ігор Харатін (47), Міха Блажич (59), Ісаел (84)

«Динамо»: Георгій Бущан, Віталій Миколенко, Денис Попов, Ілля Забарний, Томаш Кендзьора, Денис Гармаш (Володимир Шепелєв, 69), Сергій Сидорчук (Олександр Андрієвський, 92), Микола Шапаренко, Карлос Де Пена (Владислав Супряга, 69), Беньямін Вербич (Жерсон Родрігес, 86), Віктор Циганков (Богдан Леднєв, 86)

«Ференцварош»: Денеш Дібус, Лаша Двалі, Міха Блажич, Герге Ловренчич (Ендре Ботка, 80), Марсель Хайстер, Сомаліа, Ігор Харатін (Ісаел, 73), Есса Лайдуні, Мюрто Узуні (Роко Батуріна, 73), Олександр Зубков (Роберт Мак, 80), Токмак Нгуєн (Франк Болі, 86)

Арбітр: Андреас Екберг (Швеція)

НСК «Олімпійський» (Київ, Україна)

ДИНАМО - Ференцварош. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ