Свавілля або недомовленість: що ховається за рішенням УЄФА по Україні?

Вчорашній день було непросто пережити всім відданим шанувальникам футболу в Україні. Негативні новини, немов за попередньою змовою, наповнювали стрічку нашого сайту буквально одна за одною. Спершу шокував офіціоз про технічну поразку, якою УЄФА «нагородив» збірну України за нібито зрив поєдинку Ліги націй проти Швейцарії. За ним послідувала звістка про смерть легендарного аргентинського футболіста Дієго Марадони, а пізно ввечері стало зрозуміло, що «Шахтар» не зумів зробити висновків з шокуючої поразки вдома 0:6 від «Боруссії», а тому «згорів» ще й на виїзді - тепер вже 0:4 (https://sport.ua/uk/news/513845-pogroma-v-menhengladbahe-izbezhat-ne-udalos-borussiya-snova-razbila-shahter).

Безумовно, найбільш трагічною звісткою стала та, яка свідчила про відхід в інший світ генія гри № 1 Дієго Армандо Марадони. Валерій Василенко в спеціальному матеріалі розповів про епоху, яка пішла разом з аргентинцем... Все інше, на фоні смерті Марадони, виглядає, скоріше, прикрою неприємністю, але обходити їх стороною також не варто. Саме тому зараз ми спробуємо зрозуміти, що ж ховається за технічною поразкою для збірної України - свавілля з боку УЄФА або недомовленість від босів УАФ?..

***

Почнемо з головного: чим ближче справа йшла до вердикту, тим частіше в пресу потрапляли відомості про, по суті, два можливих рішення ситуації. Говорили про технічну поразку для України і про жереб. З урахуванням того, що варіанти з «технарем» для Швейцарії практично не обговорювалися, ставало ясно - в юридичній площині позиція тамтешньої асоціації футболу якщо вже й не бездоганна, то така, чіплятися до якої банально не будуть. Також відпадала і можливість з перенесенням гри на іншу дату. Цьому не сприяла, перш за все, позиція тієї ж швейцарської сторони. Тому головним завданням УАФ в ситуації, що склалася, було забезпечення ідеального юридичного «прикриття» нашої збірної, позбавленої лікарями якихось, вибачте, кантонів в чесній боротьбі битися за своє майбутнє в еліті Ліги націй.

Якщо судити по підсумкового результату, то УАФ зі своїм «домашнім завданням» не впоралася. Можна скільки завгодно вникати в тонкощі, і цокати язиком, стверджуючи, що УЄФА допустив прояв неповаги до держави Україна, але від цього ситуація не зміниться - «синьо-жовті» опускаються в групу В Ліги націй виключно через рішення про технічну поразку.

Чи могло бути інакше? Чесно кажучи, якщо аналізувати все, що відбувалося з самого початку, причому робити це з, по можливості, максимально «холодною головою», то відповідь на таке питання дуже проста - навряд чи. Як не крути, а факти наштовхують на думку, що Швейцарія, дізнавшись про непросту ситуацію з коронавірусом у збірній України, з самого початку йшла на варіант, при якому хотіла розіграти подібний козир на свою користь, причому без виходу команд на футбольне поле.

Так, пахне теорією змови, але, врешті-решт, хто може категорично заявити, що її не було? Чому влада Німеччини дозволила українцям зіграти в своїй країні проти місцевої збірної, а швейцарська - заборонила? Чому збірну, яка мала в складі 13 гравців з негативними тестами, замкнули на карантин, зажадавши привезти іншу команду для проведення матчу, хоча циркуляри УЄФА говорили на користь можливості організації гри? Чому «всесильний», як виявилося, лікар кантону Люцерн, врешті-решт, дозволяв проводити інші футбольні матчі і не закриває заклади громадського харчування в своєму регіоні, якщо настільки скрупульозно ставиться до COVID-проблематики?

Ряд подібних питань, при бажанні, можна легко продовжити, ось тільки скільки-небудь виразних відповідей на них зараз ми навряд чи отримаємо. Швидше за все, не отримаємо ми їх навіть, коли з'явиться мотиваційна частина рішення УЄФА про технічну поразку для України. Просто тому, що цілий комплекс аргументів переважить все те, на чому наполягала українська сторона.

Швейцарія, якій несказанно пощастило зіграти внічию з Іспанією (не будемо забувати про два нереалізованих Рамосом пенальті, чого раніше ніколи не траплялося з Серхіо, який конвертував у голи 29 з 32 11-метрових у кар'єрі) і не вилетіти з еліти Ліги націй перед дуеллю з Україною, здається, використала свій єдиний «верняковий» шанс залишитися в когорті кращих команд Європи. І плювати вони хотіли на те, що обраний ними спосіб виявився недостатньо «охайним», адже мета виправдовує засоби...

Про те, що Швейцарія мала свій план для технічної перемоги, побічно свідчить і думка тамтешнього журналіста видання Blick Андреаса Бені. Він, підбиваючи підсумок розгляду УЄФА, прямо говорить, що «Швейцарії неймовірно пощастило». Далі Бені розкриває суть своєї думки, а тому наведемо її дослівно: «Говорячи про везіння, я не маю на увазі рішення УЄФА. Виявилося, що переміг той, хто обрав правильний готель. Збірна Швейцарії перед матчами з Іспанією і Україною зупинилася в Праттельні в кантоні Базель-Ланд, і лікар цього регіону вирішив, що потрібно ізолювати тільки двох хворих зі збірної Швейцарії, які здали позитивні тести. Якби наша команда зупинилася в готелі Swissotel в місті Базель, як вони часто робили в минулому, все виглядало б зовсім інакше. Тоді цілком могло бути, що всю команду помістили б на карантин. Як це сталося з «Базелем» після того, як у них був виявлений одиничний випадок зараження на коронавірус. Тоді не було б гри з Іспанією, і вже точно - з Україною. Збірній загрожували б дві технічні поразки. Готелі, які визначили долю путівки в елітну групу Ліги націй, розташовані всього лише в 10 кілометрах один від одного! Ми повинні сказати чесно: зарахувати технічну поразку Україні - це безперечно несправедливо. Але це не повинно бути проблемою збірної Швейцарії».

Вловили суть меседжу? Якщо говорити простіше, то українці банально не там оселилися. Вони не розраховували на суворість місцевого лікаря, який раніше, власне, ніколи в футбол не ліз і таку власну принциповість не виявляв. Далеко не факт, що щось подібне не сталося б, якби Україна оселилася в іншому кантоні, за межами Люцерна. Але план швейцарців, якщо він існував, зірвати все-таки можна було...

***

І тут ми підходимо до другого аспекту нашої статті - недомовленості... Далеко не факт, що футбольній громадськості з боку УАФ донесли повну інформацію, про ситуацію, що склалася. На це наштовхує не тільки твердження директора збірної Швейцарії П'єрлуїджі Тамі про те, що «Україна не шукала способів вирішення ситуації», але й інформація від українського журналіста Артема Франкова, яка з'явилася напередодні. Той, серед іншого, заявив, що УЄФА пропонував УАФ перенести матч на кілька днів, щоб теоретично в нашої сторони була можливість зібрати іншу команду. Але наші вирішили піти іншим шляхом, і доводити, неможливість подібного, в тому числі і завдяки якимось, м'яко кажучи, непереконливим аргументам навколо відсутності у всіх необхідних футболістів біометричних паспортів...

З екранів та сторінок сайтів офіційна позиція УАФ переконувала уболівальників в тому, що у нашої сторони все розписано погодинно. Нібито ми могли аргументувати з точністю до хвилини, чому реалізувати жоден із запропонованих сценаріїв, окрім як проведення матчу командою, що вже прибула до Швейцарії, неможливо. У підсумку поки всім цим аргументам ціна виявилася в гріш, виходячи з вердикту УЄФА...

Однозначно нинішня історія виходить за межі звичайного футболу. Можливо, по ній і зовсім можна писати сценарій для детектива, адже, якщо уявити, що в нас був би розвідник, який вчасно дізнався про позицію швейцарської сторони, то варіантів уникнути такого розвитку подій було б відразу два. Перший - збірній України оселитися у тому ж кантоні, де проживала перед матчем і команда Швейцарії. Тоді місцевому санітарному лікарю було б куди складніше пояснити, чому одній збірній, де діагностовано випадок коронавірусу, грати можна, а іншу екстрено потрібно закрити на карантин. Другий варіант - летіти до Швейцарії безпосередньо з Німеччини, відразу на матч і без проживання в кантоні, що могло б сплутати карти принциповому Роджеру Харстоллу з Люцерна.

***

Чи є шанси в УАФ домогтися рішення на свою користь в Спортивному арбітражному суді? Чесно кажучи, віриться в це важко. І не тому, що він також знаходиться на території Швейцарії - в Лозанні. Просто для перегляду рішення, як правило, потрібні «забійні» аргументи, а не просто незгода. Якщо УЄФА не вважав позицію УАФ «забійною», то важко уявити, що має відбутися, щоб Спортивний арбітражний суд пішов назустріч іншій стороні. Зрештою, історія знає не так і багато випадків, коли CAS скасовував рішення УЄФА. Хоча такі, звичайно, є - досить згадати недавнє скасування єврокубкового бану для «Манчестер Сіті»...

Чесно, не вселяє оптимізму і той факт, що глава УАФ та член виконкому УЄФА Андрій Павелко заговорив про необхідність внесення правок до відповідних протоколів організації про терміни на формування нової збірної. Виходить, що нинішня ситуація явно двозначна (інакше навіщо вносити правки та уточнення?), а тому цілком може трактуватися на користь Швейцарії. Та й прецедент навколо матчу кваліфікації Ліги чемпіонів нинішнього сезону між фарерським «Клаксвіком» та словацьким «Слованом» говорить явно не на користь України. Хоча там ситуація не буквально схожа з нашою, але Спортивний арбітражний суд рішення УЄФА підтримав.

Що ж, залишається тільки чекати розвитку подій. А якщо рішення УЄФА все-таки залишиться в силі, то, можливо, і справді варто вчинити так, як пропонує Ігор Циганик, і зняти збірну з участі в Лізі націй на наступний її цикл? Хоча це, звичайно, емоції, і ними справі не допоможеш...