Безпорадний ПСЖ, чудовий Лаціо і класний гол Санабрії

У топ-лігах залишилася остання третина, саме в найближчі місяці найсильніші клуби світу розіграють медалі і кубки. Єврокубки, які плавно додаються до календаря, тільки множать бажання віддаватися грі на 100% і навіть більше – а це означає, що футбол стає ще цікавіше.

Матч уїк-енду

У Римі дві прекрасні команди вирішували, яка з них більш заслуговує потіснити «Ювентус» з його вічного першого місця. Зрозуміло, що найвірогідніша правильна відповідь – «ніяка», але йти врівень з «бьянконері» за якихось 15 турів до фінішу вже дорогого коштує.

Дуель «Лаціо» й «Інтера» можна охарактеризувати і простіше: найкраща атака проти найкращої оборони. «Інтер» підходив до матчу, просто математично пропустивши менше за всіх, а «орли», звичайно, поступаються «Аталантi» за голами, але це не зовсім серйозно: команда з Бергамо бореться тільки за зону ЛЧ й атакує такими великими силами, що набити гольову статистику з такою моделлю гри міг би майже будь-хто.

Сильнішою виявилася атака. Блискучий «Лаціо» в цьому сезоні заслужив безліч хороших слів, і дуже приємно, що навіть в матчах з топ-клубами ця команда не здає і знаходить в собі сили їх переграти. Іммобіле та Луїс Альберто отримали свою порцію дифірамбів раніше, а зараз черга хвалити Сергія Милинковича-Савича. Сербський півзахисник не тільки забив переможний гол, але й випалив центр поля, упродовж всієї гри пов'язуючи оборону з атакою. Саме через велику кількість таких класних виконавців «орли» до сих пір в гонці – команда одного-двох гравців давно б розвалилася на дистанції.

«Інтеру», звичайно, завадила травма Хандановича, яка трапилася в максимально непотрібний момент. Даніеле Паделлі виглядає непогано і з тим же «Лаціо» відзначився одним прекрасним сейвом, але… Вже хто-хто, а Ханданович не викликає ні найменших сумнівів, що він би відбив і найскладніші удари, і з рутинною роботою теж би впорався. З «Міланом» команда зуміла вилізти, незважаючи на складне становище, а ось з «Лаціо» незіграність Паделлі з захисниками привела до пенальті. Добре, хоч зимові трансфери виправдовують себе: Ешлі Янг відіграв від свистка до свистка вже четвертий матч поспіль і відзначився першим голом на Аппенінах.

Божевілля уїк-енду

Ліга чемпіонів, яка поновлюється вже сьогодні, накладає на сильних світу цього відбиток. «Парі Сен-Жермен» вийшов на матч чергового туру без Маркіньоса, Неймара і Мбаппе, і це було одне з найбільш зрозумілих рішень Томаса Тухеля за всю кар'єру у Франції. Його команда йде до чергового чемпіонського титулу, в суперниках передостанній, а по суті останній в лізі «Ам'єн», у вівторок важкий матч в Дортмунді – будь-хто на місці Тухеля приберіг би лідерів. Тим більше що команда, яка вийшла на поле «Ля Лікорна», все одно виглядала за складом надпотужно: Ікарді, Дракслер, ді Марія…

До кінця першого тайму «ПСЖ» горів 0:3. Зрозуміло, що перевага все одно була в гостей, за яких вийшли ще й Еррера, Паредес, Гуйє, але з оборони супергранда аутсайдер робив посміховисько. Еррера команду, швидше за все, від поразки і врятував, забивши м'яч перед самою перервою, потім дубль оформив 17-річний центральний захисник «ПСЖ» Тангі Куассі, а за чверть години до кінця Мауро Ікарді, здавалося б, вколотив переможний. Але вже в компенсований час «Ам'єн» зробив рахунок 4:4. Цікаво, що на останні хвилини у аутсайдера вийшов Крістоф Жалле, який в 2009-14 рр .. грав за «ПСЖ», але позбувся місця в основі після придбання зіркового складу.

Звичайно, «ПСЖ» все одно виграє чемпіонат. Досить імовірно, що навіть хід Тухеля з відпочинком трьох важливих гравців себе виправдає, і «Боруссію» вдасться пройти в тому числі і завдяки немовірній формі Маркіньоса, Мбаппе та Неймара. Але до якої ж міри парижани – команда зірок в гіршому, антилобановському значенні цього слова. Вся їхня сила – в ногах кількох футболістів, тренер (черговий) абсолютно не керує командою, при мінімальній ротації колектив сиплеться.

«To lose» уїк-енду

По ходу читання попереднього пункту вас могло зацікавити, чому передостанній «Ам'єн» – по суті останній? Справа в тому, що статус гіршої команди Франції дехто забронював не менш міцно, ніж «ПСЖ» забронював статус найкращої. «Тулуза» не забиває вже п'ять турів поспіль, навіть від зони стикових матчів відстає на 13 очок (тобто на стільки ж, скільки у неї зараз), а в середині чемпіонату видав серію з одинадцяти поразок поспіль.

Чергова поразка команди, за яку грають Макс Градель і Вільям Ванкер, вийшла особливо болючою. Команда отримала в свої ворота швидкий гол, потім заробила два вилучення, але вже під кінець другого тайму отримала шанс врятуватися. На 91-й хвилині зароблений «Тулузою» пенальті вийшов пробивати Аарон Лейя-Iсекi – і… програв дуель Вальтеру Бенітесу.

Градел після п'ятнадцятої поразки в шістнадцяти матчах не став мовчати: «Я хотів пробити пенальті і був готовий взяти на себе відповідальність. Але тренер вибрав іншого, потрібно поважати його рішення. Будь-хто може не забити». Не можна не відзначити, що Лігою 1 страждання «Тулузи» не обмежуються: в Кубку Франції клуб вилетів від представника четвертого дивізіону… Загалом, якщо ви колись задумаєтеся про те, яка команда топ-ліг є гіршою, відповідь ви знаєте вже зараз.

Число уїк-енду

В АПЛ дограли «дзеркало» першого туру: ті ж команди, які відкривали сезон, тепер грали знову, тільки господарі стали гостями. Відповідно, центральною знову стала зустріч «Челсі» і «МЮ», після фінального свистка якої вже встигли обговорити багато дрібниць, але багато упустили найприголомшливiшу деталь. У порівнянні з матчем першого кола в стартових складах команд відбулося 13 змін!

Де Хеа, Шоу, Магвайр, Ван-Біссака і Марсьяль з одного боку, Аспілікуета, Крістенсен, Ковачiч і Жоржиньо з іншого – тільки ці футболісти «дожили» до початку другого кола в якості основних. Матч, безумовно, вийшов класним, в ньому Сульшер якісно підготувався до суперника, а «Челсі», як і в першій грі, дуже сильно не пощастило в окремих епізодах… але найкраще ситуацію в обох командах характеризує саме ця чортова дюжина кадрових перестановок.

«Челсі» і «МЮ», якi свого часу розігрували фінал Ліги чемпіонів і добре десятиліття володіли двома версіями збірної світу, зараз не більше, ніж команди-претенденти на місце в ЛЧ. У кожної з них вистачає пробоїн в складі, кожна чергує чудові відрізки з огидними – відповідно, в кожній бракує і гравців, на яких можна покластися.

Власне, тому в рубриці «Матч туру» й гра на «Олімпіко».

Гол уїк-енду

«Дженоа», яке ще недавно йшло на чистому останньому місці в Серії А, після призначення Давiда Нiколи ожив, здобув другу перемогу поспіль і став гранично близьким до того, щоб вибратися із зони вильоту. Дуже цьому посприяв Антоніо Санабрія, який зробив другий гол «грифонів» практично один: