Гармашу на замітку: десять провалів українців в Туреччині

Найближчі півроку 29-річний хавбек «Динамо» на правах оренди проведе в турецькому «Різеспорі», де виступає інший екс-динамівець Микола Морозюк. Користуючись нагодою, згадуємо, як складалася кар'єрі в Туреччині у інших відомих українців.

Юрій КАЛИТВИНЦЕВ

Коли: 1999 рік
Де: «Трабзонспор»
Як: 15 матчів (1 гол)

Поневіряння наших легіонерів по ту сторону Чорного моря почалися ще в минулому столітті. Юрій Калитвинцев перебрався в Трабзон через неповний рік після знаменитого голу «Барселоні». На той момент йому було 31, і пару сезонів в запасі ще залишалося. Але нічого у легенди «Динамо» не вийшло.

«Одноклубники мирилися з чотиримісячною затримкою зарплати, а я не став цього робити. Зіграв пів-сезону, подав до суду, судився. Про чесність турків ходять легенди. Я її відчув на собі. Як мені розповіли в Києві представники турецького клубу, Трабзон - місто-мільйонник. Насправді, навіть якщо враховувати передмістя і гірські селища, там навіть 500 тисяч не буде. Тобто, обманювали навіть в дрібницях», - пізніше розповідав Калитвинцев.

Не дивно, що при першій же можливості українець втік з Туреччини і підписався в ЦСКА, де в результаті завершив кар'єру.

Сергій РЕБРОВ

Коли: 2002-04 роки
Де: «Фенербахче»
Як: 41 матч (5 голів)

Не зумів проявити себе в Туреччині і Сергій Ребров. Після невдачі в Англії він так і не прийшов до тями, хоча на «Шюкрю Сарачоглу» і виходив на поле набагато частіше і став чемпіоном Туреччини. П'ять голів за два роки - мізер на фоні інших форвардів «Фенербахче». Наприклад, П'єр ван Хойдонк в одному тільки сезоні-2003/04 забив 24 голи в чемпіонаті, а роком раніше бразилець Вашингтон забив 9 в 11 іграх, перш ніж у нього виявили проблеми з серцем.

Не дивно, що «Канарки» не стали викуповувати Реброва, і він повернувся в Англію, а потім і в Україну, де значно посилив «Динамо» в гонці озброєнь з «Шахтарем».

Артем МІЛЕВСЬКИЙ

Коли: 2013 рік
Де: «Газіантепспор»
Як: 9 матчів (1 гол)

Мілевський потрапив у Газіантеп під акомпанемент тирад Олега Блохіна, мовляв, я п'яних не треную. Наставник обурювався, що одного разу Міля разом з Алієвим з'явилися на заняття з перегаром. Турки, однак, ризикнули і підмахнули з колишнім динамівцем трирічний контракт з річною зарплатою 800 тисяч доларів.

Судячи з усього, Міля розраховував, що Газіантеп - такий собі клон Анталії. Коли ж виявив, що потрапив в скромне провінційне містечко біля сирійського кордону, то явно впав у депресію і одного разу навіть розбив п’яним «Феррарі». Клуб незабаром з ним попрощався.

Пізніше агент Мілевського Олександр Панков казав, що «Газіантепспор» так і не заплатив Артему ні копійки за півроку. Єдине, що вдалося отримати - 100 тисяч євро за дострокове розірвання контракту. Якщо чесно, в цей раз турків навіть можна зрозуміти.

Денис БОЙКО

Коли: 2016-18 роки
Де: «Бешикташ»
Як: 5 матчів (7 пропущених)

Денис Бойко переходив у «Бешикташ» з великою помпою після найкращого сезону в кар'єрі в «Дніпрі», але в Туреччині не показав і 1% від своїх талантів. У першій же грі за «Орлів» українець пропустив штрафний в «свій» кут, а потім втратив ворота при подачі з кутового. Друга гра - і знову все погано: команда вилетіла з Кубка.

З тих пір тренери «Бешикташа» більше не ризикували і тримали Дениса подалі від воріт, покладаючись на клас іспанця Фабрі та досвід 36-річного Толги Зенгіна. Бойко якийсь час сидів у запасі, потім з'їздив в оренду в «Малагу», але провалився і там - його ляпи стали однією з причин відставки Хуанде Рамоса.

Справа пахла вояжем у третьосортний чемпіонат, але, тут трійця Бущан-Коваль-Рудько завалила тест на профпридатність після завершення кар’єри Шовковським, і «Динамо» терміново знадобився воротар.

Владислав КУЛАЧ

Коли: 2016 рік
Де: «Ескішехірспор»
Як: 6 матчів

У Кулача була непогана репутація в середняках УПЛ, а в «Сталі» він взагалі забивав в кожному третьому матчі. Але після переїзду в Туреччину всі таланти Влада кудись зникли.

В Ескішехірі Кулач мав замінити ветерана Теофаніса Гекаса, який забив 5 голів в 10 матчах і пішов на підвищення. Але нічого не вийшло. Українець декілька раз з'явився на полі, нічим не запам'ятався і далі тільки полірував лавку. Команді, правда, не допомогло і це - її чекав виліт. Кулач же згодом реанімував кар'єру в «Зорі» і, особливо, «Ворсклі».

Олександр КАРАВАЄВ

Коли: 2017 рік
Де: «Фенербахче»
Як: 6 матчів (1 гол)

Один з найгучніших фейлів в нашому списку. Караваєв переходив в «Фенербахче» не збитим льотчиком, як Ребров, і не був помічений в порушеннях режиму, як Мілевський. Але все одно провалився.

Уже третій вихід українця на заміну в Суперлізі вийшов фатальним. У матчі з «Кайсеріспором» Олександр з'явився на полі на 66-й хвилині за рахунку 1:1, а в підсумку «Фенербахче» програв 1:4. З тих пір Дік Адвокат послугами Караваєва більше не користувався, і він повернувся в Україну.

Можливо, Караваєву завадило те, що в «Фенербахче» його використовували на позиції вінгера. На фланзі захисту в збірній він виглядає і сильніше, і доречніше. Втім, що гадати? Факт залишається фактом - свій шанс піднятися рівнем вище Олександр упустив.

Олександр РИБКА

Коли: 2017-19 роки
Де: «Карабюкспор», «Афжет Афьонспор»
Як: 38 матчів (76 пропущених)

Тут навіть коментувати нічого - якщо голкіпер пропускає в середньому по два голи за матч, то у нього явно дуже великі проблеми.

Так, Рибка грав за найгіршу команду Суперліги. Його «Карабюкспор» набрав лише 12 очок за весь сезон, відставши від 17-ї позиції майже на 20 балів. Команда сипалася з першого туру і пропускала пачками. Потім «Афжет Афьонспор» - клуб з другої турецької ліги, тут навіть аналізувати нічого не хочеться. Але правда і те, що у 2017 році і сам Рибка відповідав виключно командам такого рівня.

Пожаліти Олександра можна виключно за те, що терпів він приниження безкоштовно - «Карабюкспор» місяцями не платив зарплату. Днями з'явилася інформація, що українець виграв суд, але його колишній клуб вже звалився в любителі і, швидше за все, повторить трюк «Дніпра».

Антон КРАВЧЕНКО

Коли: 2018 рік
Де: «Карабюкспор»
Як: 16 матчів

Ще один страждалець з «Карабюкспором». Антон всі 16 матчів в Туреччині починав у стартовому складі, і 15 з них команда програла.

Позитивних моментів тут просто не було: Кравченко і привозив, і навіть в свої ворота разок забив. До того ж, як і Рибці, наруги з боку більш успішних клубів йому так і не оплатили. При цьому не можна сказати, що захисник з Антона ніякий - і в «Олімпіку», і зараз в Угорщині він виглядає цілком адекватно. Але того разу агент привіз його в ну дуже невдале місце.

Євген ОПАНАСЕНКО

Коли: 2018 – н.ч.
Де: «Коньяспор»
Як: 11 матчів

Опанасенко був одним з найбільш прогресуючих гравців у Юрія Вернидуба в «Зорі», забивав «Динамо». До Туреччини переїхав явно заради смачнішого контракту, не оцінивши чисто ігрові ризики, а даремно - посунути з основи словенця Нейца Скубіца не вийшло.

Як підсумок - дев'ять матчів у минулому сезоні і нуль появ на полі в поточному. Тренер Айкут Коджаман явно не проти позбутися українця, але у того ще півроку за контрактом. І оскільки платить «Коньяспор» вчасно, Опанасенко навряд чи зрушиться з місця до літа, а вже потім повернеться в Україну як вільний агент. Якщо вже заробітки, то до кінця.

Олександр ГЛАДКИЙ

Коли: 2018 - н.ч.
Де: «Різеспор», «Адана Демірспор»
Як: 37 матчів (11 голів)

Нехай вас не вводить в оману статистика Гладкого в Туреччині. У Суперлізі за «Різеспор» він не забив жодного разу в восьми матчах, вражаючи ворота тільки клубів другого дивізіону або якихось сільських колективів в Кубку.

Темпи деградації жахають: всього три роки тому Олександр не без скандалу переходив з «Шахтаря» в «Динамо», а сьогодні виступає за середняка другої ліги чемпіонату Туреччини, і навіть там награв лише 470 хвилин в 17 турах. Очевидно, кінець кар'єри не за горами, хоча Гладкий - одноліток Суареса та Ігуаїна, їм усім по 32.

Роман СІНЧУК