Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Кубок України
| Оновлено 31 жовтня 2019, 16:05
16406
10

Кров'ю і потом: Динамо, Минай, Липова Долина...

Sport.ua по гарячих слідах аналізує підсумки 1/8 фіналу Кубка України

| Оновлено 31 жовтня 2019, 16:05
16406
10
Кров'ю і потом: Динамо, Минай, Липова Долина...
ФК Динамо
Кубок України не дарма вважається лише другим за значимістю вітчизняним трофеєм. В першу чергу тому, що якщо ти не «Шахтар» чи «Динамо», то «ловити» тобі в цьому турнірі практично нічого, тому що приз, як правило, розігрують два наших гранди в лобовому поєдинку. Але бувають і винятки з правил. Як, наприклад, в минулому році. Або сезоні нинішньому, коли «гірники» з динамівцями перетнулися на далеких підступах до фіналу. Стало бути, в інших учасників 1/8 фіналу зажевріла реальна надія пробитися у фінал, минаючи зустрічі з кимось із цієї пари. Тим більше, що минулорічний приклад «Інгульця» напевно заразливий.
 
***
 
До речі, про «Інгулець». Сенсаційний фіналіст минулого кубкового фіналу на словах (вустами його колоритного президента) стверджував, що, мовляв, в нинішньому сезоні Кубок не в пріоритеті. Типу, наше головне завдання - пошуміти в чемпіонаті першої ліги. Так це чи ні - сказати складно, однак тихим сапом команда з Петрового пробилася вже до чвертьфіналу, залишивши за бортом турніру відразу «Карпати», а тепер і «Дніпро-1». Кубкова казка «Інгульця» знову триває. Хоча назвати цей успіх виключно казкою навряд чи доречно: команда у Лавриненка укомплектована непогано. У всякому разі, майже ні в чому не поступається вчорашньому завсіднику першої ліги «Дніпру-1», який зараз переживає помітну ігрову кризу. Так що прохід петрівців до чвертьфіналу в даному випадку якщо і тягне на сенсацію, то не гучну.
 
Не стала громом серед ясного неба і перемога «Минаю» над «Львовом». Для клубу із Закарпаття пройти якомога далі кубковою стежкою - одне задоволення, пошана і повага, тоді як у «Львова» цей турнір навряд чи був в пріоритеті. Тут не до жиру, адже команда Мазяра зараз в такому жалюгідному стані, що їй хоча б на один фронт розподілити сили. «Городяни» зараз - хто в ліс, хто по дрова, цю команду можна залякувати. Тим більше, якщо у неї немає мотивації. А у «Миная» вона зашкалювала. Тому і результат такий. Закономірний, словом.
Напевно все добре з мотивацією було і в «Миколаєва», який в рідних стінах був не проти теж створити тиху сенсацію. Але не цього разу. «Десна» зараз об'єктивно сильніша. Причому не тільки «Миколаєва», а й доброї половини мешканців верхньої шістки УПЛ. Тому клас і побив порядок. Хоча, звичайно, назвати порядком нинішній «Миколаїв» можна досить умовно.
 
Як називати ще одну пару цієї стадії Кубка - «Альянс» - «Гірник-Спорт» - сказати дуже непросто. Обидві команди з нижчих дивізіонів (господарі з другої ліги, гості - з першої). І якщо представники третього за силою дивізіону країни в своїй групі йдуть серед лідерів, то команду з Горішніх Плавнів не можна назвати навіть середняком першої ліги (займає лише 12-е місце в таблиці). Так що матч між цими командами перетворювався в гру, яка, за словами одного відомого експерта, «може закінчитися з будь-яким рахунком». Вона закінчилася на користь представника другої ліги, який в божевільному матчі забив «старшому» колезі відразу п'ять м'ячів, правда, і пропустивши відразу три. Проте, команда з Липової Долини стала єдиним представником другої ліги в чвертьфіналі Кубка України.
 
***
 
А ось далі - все складніше, так як в останніх парах були лише представники УПЛ. «Маріуполь» та «Олімпік» видали веселий, контактний, але місцями безладний футбол, де було багато моментів, але ще більше браку. Обидві команди хотіли перемогти, і обидві могли це зробити. Перемогли азовці, забивши зі штрафного на останній компенсованій хвилині. Молодці, звичайно, хоча якби виграли донеччани, можна було б так само віщувати, що виграв найсильніший: суперники були рівні.
 
«Колос» на «Оболоні» напевно хотів взяти реванш за прикру поразку від «Ворскли» в чемпіонаті, коли полтавці перемогли дебютантів УПЛ 3:0. Але і команда Косовського намагалася поліпшити свій далеко не райдужний настрій через постійні невдачі в чемпіонаті кубковою перемогою. У підсумку в закритій грі, яка не була багата на гольові моменти, мінімально перемогли гості. Напевно, ця перемога їм важливіша. Може, після цієї вимученої вікторії полтавці відродяться і в чемпіонаті.
 
Гра «Олександрії» і «Зорі», прихованих лідерів Кубка (поряд, ясна річ, самі знаєте з ким), видалася дуже напруженою. Істинно кубковою. Обидва суперники зараз в непоганій формі, тим більше розуміють, що є відмінний шанс пробитися, як мінімум, до фіналу. Цікаво, що букмекери фаворитом цієї пари вважали гостей. Причому фаворитом явним. Але визначити переможця в основний час не вдалося - нічия 1:1. Найсильнішого довелося «шукати» в додатковий час. А потім і в серії пенальті. І тут доля усміхнулася олександрійцям. 
 
 
***
 
Але найочікуванішим кубковим матчем цієї стадії став, ясна річ, поєдинок на «Олімпійському», де зустрічалися найтитулованіші бійці кришталевого призу.
 
Перед грою фахівці всіх мастей практично в унісон стверджували, що в кубковому «класико» повинні перемогти кияни. Хоч шансів на перемогу більше в донеччан. З цією досить парадоксальною думкою не можна було не погодитися. Надолужити згаяне в чемпіонаті «біло-блакитним» вже навряд чи вдасться, тому якщо і є можливість здолати принципового суперника, то ось вона - в ближньому бою. Всього один матч, на який може налаштуватися навіть така команда, яка вщент втратила віру. «Динамо» ж так низько не впало, тому мотивація мала зашкалювати. Та й суперник показав, що зовсім не безгрішний - аж ніяк не гранди «Олександрія» та «Динамо» загребське якщо і не зробили «Шахтарю» дуже боляче, але неприємно таки зробили. Ну і, врешті-решт, цей матч мав стати першою справжньою перевіркою для Михайличенка. Якщо динамівський тренер її не пройде, чи то пак програє, можна сміливо ставити хрест на нинішньому сезоні. І продовжувати розпочате Хацкевичем «будівництво нової команди».
 
 
Тільки ось всі ці та інші подібні твердження і висновки прекрасно розуміли і в «Шахтарі». Що тренер «гірників», що його підопічні були незадоволені останніми результатами. Більш того, можна вести мову навіть про ущемлене  самолюбство. А де, як не в грі з головним ворогом, відновити свій статус?
 
Кадрових проблем перед грою було більше в господарів. І проблеми ці - не тільки через травми, але і від мізерності вибору. І якщо захисну ланку Михайличенку вдалося укомплектувати досить надійно, як на даний момент, то ось про творчий вектор команди цього не скажеш. За відсутності травмованого Буяльського і нестабільного Гармаша зв'язати оборону з атакою воєдино було все так же нікому. Але динамівці спробували взяти своє підвищеною мотивацією. І такою ж агресією. І це їм вдалося. Граючи практично весь перший тайм першим номером, кияни вигнали суперника із зони комфорту. «Шахтар» був явно не в своїй тарілці. І це «завдяки» супернику. Так, гол динамівці забили не завдяки цій схемі, а скоріше всупереч: така краса влітає у ворота без будь-якої логіки. Хоча Сидорчук, безумовно, молодець. Це, напевно, його гол всієї кар'єри. Після голу капітана динамівці отримали перевагу не тільки в рахунку, але і в стратегії, адже можна було дозволити собі просто підлаштовуватися під гру, а не моделювати її. І це у киян дуже непогано виходило. Вони вже не пресингували суперника в його штрафній площі, але дуже добре все «перекушували» в центрі поля, вискакуючи в контратаки. А ось у «Шахтаря» в атаці не виходило зовсім нічого. До тих пір, поки «Шахтар» не отримав чисельну перевагу: за удар Тайсона ззаду був вилучений Шепелєв. Чи справедливо? Якщо судити з точки зору наміру гравця - то так, а якщо суто по контакту - то ні. Так чи інакше, Копієвський зважився на такий крок. І відразу ж донеччани зрівняли рахунок. Не менш красивим м'ячем відзначився друг Сидорчука Степаненко. Ось так практично виграний матч для динамівців перетік в додатковий час.
 
Але пройшло лише пару хвилин екстратайму, як суддя вирівняв склади. Степаненко отримав друге попередження. І в цьому епізоді ми можемо стверджувати, що рішення рефері неоднозначне.
 
У рівних складах краще виглядали динамівці. Чогось неординарного вони не створили, але гол забили. Після розіграшу кутового всі забули про Попова, і Денис вгатив м'яч у сітку. Відігратися на цей раз «Шахтарю» не вдалося. «Динамо» в справжньому кубковому матчі вириває перемогу і вже зараз може вважатися головним фаворитом нинішнього розіграшу Кубка України.
 
Валерій ВАСИЛЕНКО
Оцініть матеріал
(28)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 10
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Mr.Budd
Удивила скорее не "сила" динамо, а какая-то беспомощности шахтёра. Море брака, отсутствие мысли в игре, без скорости. В общем такой шахтёр тоже имел бы проблемы и с копенгагеном, и с лугано. Настораживает теперь ещё больше перед матчами ЛЧ
George Abuladze
Не понимаю какую игру ставит Шахтеру португальский физкультурник? За что его взяли в Шахтер? Что он там тренировал? Викторию Гимараеш? не помню такой команды в лиге чемпионов или еврокубках. Игра совсем почти не отличается от Динамо, непонятная беготня, ставка на индивидуальное мастерство Тайсона или Марлоса, никакой командной игры, тренер с перепуганным взглядом, вообще ни о чем!
Юрий Гордиенко
Цитата - "И тут судьба улыбнулась александрийцам. Хотя почему улыбнулась, если ворота команды защищает настоящий мастер нейтрализации одиннадцатиметровых.".
Я так понял тень Панькива витала над полем в течении всей игры? На заметку автору, у Алексов на воротах стоял вортник из молодежки, не сыгравший до этого ни разу за основу.
jekаfunny
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Kevko
У Шахтера все отчетливее накапливаются проблемы с качеством состава. Бразильские ветераны прошли уже лучшие годы своей карьеры, постепено утрачивают скорость, точность, психологическую стойкость, мотивацию. Команда теряется, когда соперник играет агрессивно, не может выбраться из обороны при прессинге.
Фонсека не хотел обновлять команду. Каштру что то пытается, но очень не смело. При этом к лидерам-ветеранам он добавляет еще возрастных игроков (Коноплянка, Патрик, Дентиньо) с которыми Шахтер не станет сильнее и не построит свое новое будущее.
SKIF1927
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
George Abuladze
Писал же перед игрой Шахтеру - не пижоньте на поле, проиграете, так и случилось в итоге, а Динамо настроилось на игру и победило, вот бы и в Лиге Европы такой настрой постоянно, что мешает?
Владимир Копяк
Зная коллектив Зари, как команду, которая в нужный момент всегда готова "помочь" сопернику с нужным счетом, результатом игры не очень сильно удивлен, вспомнился полуфинал прошлого года с Ингульцом, история повторяется и в этом году... Думал, что с приходом в команду Скрипника, Заря перестанет чудить в таких играх, но оказывается что я ошибся, тенденция играть на тотализаторе или решать вопросы напрямую, так и осталась... Это сугубо мое личное мнение, которое может не совпадать с мнением редакции сайта.
nomad
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил