МЮ краще без Погба, Аталантi добре з Малиновським

Футбольний календар в розпалі дуже суворий: тільки відгриміли збірні, як наближаються вирішальні матчі в Лізі Чемпіонів – і, звичайно, ніхто не дозволить фiлонити і в топ-лігах. Ми розповімо про головне, що вмістив у себе тур чемпіонатів «великої п'ятірки».

Матч уїк-енду

Звичайно ж, легендарне, нехай і потьмяніле в постфергюсоновскую епоху протистояння «МЮ» і «Ліверпуля» привернуло до себе більшу частину уваги. І, треба сказати, скільки б поглядів ні була прикуто до обох команд до матчу, бiльша частина прогнозів по всеанглійському дербі не виправдалася.

«МЮ» в останні місяці виглядав до того депресивно, що експерт Sky Денні Міллз, складаючи символічну збірну з гравців учасників найближчого дербі, не включив в неї жодного гравця команди Сульшера. Це можна вважати троллінгом, можна дурістю, але до стартового свистка це виглядало схожим на правду: вишколена оборона, бронебійна атака і півзахист, який класно з’єднує дві лінії, надавали «Ліверпулю» вид команди мрії.

На полi ж, однак, виявилося, що нинішній склад чи не ідеально підходить Сульшеру для гри від суперника: «МЮ» міг і виграти матч, якби не досить випадковий ляп Рохо. У другому таймі навіть Рашфорд і Джеймс стали передньою лінією оборони, «червоні дияволи» остаточно зосередилися на стримуванні – але факт у тому, що дійсно видатна атака «Ліверпуля» нічого вдіяти з такою лінією оборони не могла.

Переоцінювати цю нічию для «червоних дияволів» не варто: врешті-решт, вони після неї відстали від зони ЛЧ вже на сім очок і йдуть на тому ж 14-му місці, на якому йшли до дербі. Але от що цікаво: відсутність Погба не те що не робить команду Сульшера слабкішою – ймовірно, з ним було б навіть гірше. Безумовно, видати на декілька загострюючих передач більше Поль би зміг, але відпрацювати матч до такої міри дисципліновано, як це зробили Мактоміней і Фред – ніколи.

Сульшер робить, може, і не вражаючу погляд, може, і посередню, але роботу – і головна зірка «МЮ» в його схеми чим далі, тим більше не вписується. В системі гри норвежця працювати повинні всі, і серед півзахисників від оборонних функцій точно не звільнений ніхто. Можливо, і не варто керівництву «червоних дияволів» так вже триматися за Погба? Від трансферу в умовний «Реал» можуть виграти всі, а «утримування» може принести лише невмотивованого гравця на величезній зарплатi.

«Колишні» уїк-енду

Матч двох лідерів відбувся на шанобливiй відстані від Англії: менхенгладбаська «Боруссія» саме в якості першої команди ліги приїхала до тезок з Дортмунда. Єдиний гол забив Марко Ройс, який у Дортмунд переїхав саме з Менхенгладбаха. А ще за «джмелів» майже весь матч відіграв Торган Азар, який до цього чотири роки грав все у тому ж Менхенгладбасi. І після цього дортмундці звинувачують «Баварію» в переманюванні гравців?

Дербі закінчилося на користь Дортмунду, але складно заперечувати значимість в цьому успіху Фортуни – і аж ніяк не дюсельдорфської. Гості «Вестфаленштадіону» могли забивати мінімум чотири рази, і нехай навіть одного разу по-чемпіонськи зіграв Хуммельс, це не скасовує факту, що менхенгладбахці повинні були забивати не раз. Оборона «джмелів» вже котрий сезон залишає бажати кращого – зрозуміло, що своїм авантюрним стилем ця «Боруссія» завоювала мільйони вболівальників по всьому світу, але титули після відходу Клоппа це не приносить.

Удача, проте, супроводжує хоробрим, а Люсьєн Фавр заслужив найтепліші слова. Джейдон Санчо повернувся в Дортмунд зі збірної з запізненням – і в якості покарання отримав не тільки штраф у сто тисяч євро, але й відсторонення від такої важливої ​​гри. На цей хід Фавр зважився, навіть незважаючи на травму іншого лідера атаки, Пако Алькасера. І, як ми вже знаємо, лідера Бундесліги обіграли і без них! Браво, пане Фавр, в сучасному футболі сильно не вистачає таких авторитарних фахівців.

До речі, лідером чемпіонату менхенгладбаська «Боруссія» залишилася, навіть не дивлячись на поразку. Її могли обійти «Баварія», «Вольфсбург», «РБ Лейпциг», «Шальке», «Фрайбург» – але жодна (!) з цих команд не виграла. Як наслідок, у вищій лізі Німеччини утворилася фантасмагорична щільність, всім любителям інтриги на заздрість:

«Наш хлопець» уїк-енду

Руслан Малиновський виявився єдиним українцем, який почав перший після збірних матч топ-чемпіонату в стартовому складі. І українець не просто нічого не зіпсував, а порадував яскравою грою в завершенні «Аталанти».

Саме в завершенні: якщо в збірній Руслан грає хоч атакуючого, але все ж півзахисника, то в клубі він освоюється в якості одного з представників атакуючого тріо. Під чудово відігравшим проти «Лаціо» Мюріелем протягом усього матчу взаємодіяли Малиновський і Гомес – той самий, який деякий час грав в «Металісті».

Саме Гомес – лідер команди Гасперіні, наявність якого в команді пiдiймала питання щодо перспектив Малиновського. Час показав, що двом таким майстрам на полі цілком знаходиться місце: Руслан трохи зміщувався на правий фланг, Гомес діяв по всьому фронту атаки, але атака в цілому працювала відмінно.

«Аталанта» забила на виїзді дуже міцному «Лаціо» три за неповний тайм! Правда, виграти все одно не вийшло: після перерви «орли» організували видатний камбек і звели матч до 3:3. Гасперіні після матчу висловив невдоволення арбітром, який призначив два пенальті у ворота його команди – на думку тренера, справедливих з них було рівно нуль. Справи в чемпіонаті у бергамаскiв, втім, все одно непогані: вони фактично перші після богів, йдуть відразу після «Ювентуса» з «Інтером» і випереджають всіх інших.

Гол уїк-енду

Раджа Наїнгголан нагадав про себе шикарним дальнім ударом у ворота СПАЛу.

Сейв уїк-енду.

Воротар Мерет – один із найменш вiдомих гравців «Наполі», але у матчі з «Вероною» він рятував ось так.

Виталій ПАСІЧНИЙ