Андрій Дериземля, провідний український біатлоніст: «Навіть добре, що я не бачив олімпійських трас»

Однією з наших головних надій на Олімпійських іграх буде 28-річний Андрій Дериземля з Чернігова

09 февраля 2006, 17:00 |

959

Його вважають чи не найталановитішим українським біатлоністом, а деколи навіть порівнюють з абсолютним олімпійським чемпіоном – норвежцем Оле-Ейнаром Бйорндаленом. Після видовищної перемоги дворічної давності в масовому старті на етапі Кубка світу в Антхольці в кар’єрі українського спортсмена відбувся певний спад. Але наприкінці минулого сезону чернігівець повернув собі чемпіонську форму і став таким, яким його звикли бачити вболівальники: стрімким і непередбачуваним. Про те, що послужило поштовхом для кращих результатів, а також про свої олімпійські перспективи розповів сам Андрій Дериземля.

– Іще перед початком минулого сезону мою підготовку вирішили будувати з акцентом на європейський і світовий чемпіонати, – зазначив Андрій Дериземля. – Усе йшло за планом, а після народження доньки відчув приплив сил і справжнє натхнення. Відразу після цього здобув одну золоту і дві срібні медалі на чемпіонаті Європи. Вважаю, що на першості світу мені трохи не поталанило. Зате потішив уболівальників срібною нагородою в перегонах переслідування на останньому етапі Кубка світу в Ханти-Мансійську (Росія).

– Чи можна сказати, що цими успіхами ти провів риску під невдалими виступами та повернув собі психологію переможця?

– Принаймні дуже сподіваюся на це. Адже якщо спортсмен не впевнений у власних силах, то результат буде навіть гіршим, аніж можна було очікувати. На жаль, мені довелося пережити чимало чорних смуг. У паніку, звичайно, не впадав. Але коли від старту до старту немає результату, настрій псується, складно вибратися з психологічної ями. Втім, думок про те, щоби кинути біатлон, не виникало ніколи.

– Чого очікуєш від олімпійського сезону?

– Щороку ми готуємося досягнути найвищої мети, а не складає... Ніколи не можна загадувати наперед. “Напланували” три-чотири олімпійські медалі Олені Зубриловій. А в Солт-Лейк-Сіті на неї було боляче дивитися. Вона справді могла виграти чи щонайменше опинитися “у призах”. Але через прорахунки в підготовці та хворобу все склалося не так, як гадалося. На Іграх надзвичайно велику роль відіграватиме психологія. Олімпіаду виграти значно важче, ніж чемпіонат світу, не кажучи вже про звичайний етап Кубка. А все тому, що цим змаганням надають особливого значення. Я намагатимуся викинути сумні думки з голови й уникнути додаткового стресу. Звичайно, якщо спортсмен не готовий фізично, то як би він не налаштовувався, нічого не допоможе. Сьогодні рівень учасників у біатлоні, та й у будь-якому іншому виді спорту, дуже високий.

– Це буде вже твоя третя Олімпіада. Які спогади залишили попередні?

– У Нагано весь час хотілося спати. Поки ми доїжджали до стрільбища з олімпійського селища (дорога займала близько години), весь автобус дрімав. На тих Іграх я не виступав на дистанції 20 км. Стартував лише у спринті. Перегони склалися для мене дуже добре, але через сильний сніг і вітер її зупинили. А наступного дня відчуття легкості кудись зникло. Солт-Лейк-Сіті взагалі згадувати не хочеться. Я захворів, останні перегони біг уже ослабленим. А потім іще довго не міг прийти до норми, гарячка, нездужав півмісяця. Це був вірус, який тоді вразив усю нашу команду. Тому самі розумієте, які могли бути враження від Солт-Лейк-Сіті.

– Чи багато приємних відчуттів пов’язано з Італією, де проходитимуть наступні Ігри? Можна сказати, що ця країна щаслива для тебе?

– Загалом можна. У мене справді були там гарні результати. Але це ще нічого не означає. Я виграв чемпіонат світу серед юніорів у Фінляндії. І потім усі вважали, що мені щастить на фінських трасах. Однак згодом там були кубки та чемпіонат світу, а я не зміг показати щось особливе. Олімпіада проходитиме на трасах, на яких іще не випадало бігати. Минулого сезону, коли наші біатлоністи випробовували їх під час одного з етапів Кубка світу, я готувався до чемпіонату Європи в Тисовці (Львівська область). Утім, можливо, це навіть добре, що не бачив олімпійських трас. Результати не були кращими від того, що мені вдалося побувати на передолімпійських тижнях у Нагано та Солт-Лейк-Сіті. Бйорндален, до речі, теж
пропустив минулого сезону етап в олімпійському Сан-Сікаріо.

– Бйорндален зможе знову перемогти на всіх олімпійських дисциплінах, як гадаєш?

– Чотири роки тому йому пощастило. Хоча кажуть, що щастить найсильнішим. Утім, тепер в олімпійську програму ввели масовий старт, на дисципліну стало більше. Бйорндален може повторити свій успіх, але не бажано, щоби він зробив це. Адже ми теж будемо боротись. Я, наприклад, сподіваюся показати найкращий результат, дружина і донька вірять у мене, батьки та родичі підтримують.

Анна Савчик, «Львівська газета»

Сайт ЮМС