Чародій з годинником за 20 євро. Після Аморіма у Спортінга новий топ-тренер

У грудні минулого року шанувальникам лісабонського «Спортінга» навряд чи було весело. Їхня команда після чемпіонського титулу у португальській Прімейрі неймовірно впевнено розпочала сезон-2024/25 у національному чемпіонаті, видавши 11-матчову виграшну серію на старті, але потім втратила головного архітектора усіх останніх успіхів – наставника Рубена Аморіма, який подався на підвищення у «Манчестер Юнайтед».

Втрата Аморіма однозначно викликала занепокоєння у фанатів «левів», проте ще більше нервувати вони почали, коли під керівництвом нового наставника – Жоау Перейри – їхні улюбленці раптово почали різко збавляти оберти. Поразки від «Санта-Клари» (0:1) та «Морейренсе» (1:2), а також нічия проти «Жил Вісенте» (0:0) моментально відкинули «Спортінг» на другий рядок у турнірній таблиці Прімейри, змусивши керівництво клубу діяти максимально категорично та оперативно.

25 грудня 2024 року Жоау Перейра був звільнений, а на його місце прийшов відверто маловідомий – за межами Португалії так точно – фахівець Руй Боржеш, із яким було підписано контракт до кінця сезону-2025/26. Цього наставника «леви» підписали з «Віторії Гімарайнш», де Боржеш встиг провести менш як півроку. Руй чудово дебютував у «Віторії Гімарайнш», здивувавши багатьох сімома поспіль перемогами в офіційних матчах (п'ять – у рамках кваліфікації Ліги конференцій та дві – у чемпіонаті Португалії). І нехай далі відбувся невеличкий відступ із переможного шляху, «Спортінгу» все одно довелося активувати клаусулу тренера у розмірі близько 4 мільйонів євро, аби отримати можливість підписати контракт із Боржешом.

«Спортінг» в останні роки славився тим, що довіряв тренерам-початківцям. Марку Сілва, Рубен Аморім, Жоау Перейра – найкращі приклади цього, хоча в останнього у лавах «левів» й нічого не вийшло. Тому загалом прихід Боржеша на посаду коуча лісабонського гранда не надто й здивував місцевих експертів. Однак у фанатів все ж таки було чимало побоювань, що малодосвідчений на такому рівні наставник не зможе впоратися із тиском. І було про що переживати: Боржеш приходив у команду, яка мріяла відстояти чемпіонство, вигравши два титули поспіль уперше із 1954 року.

На момент приходу Боржеша у «Спортінг» в команді справді була низка принципових проблем. Окрім безпосередньо раптової чехарди на тренерському містку «леви» гостро потребували розуміння, хто зможе замінити їхнього топ-голеадора Віктора Дьокереша, відхід якого на певний період часу перетворився на справжню «мильну оперу», але влітку нинішнього року все ж таки був успішно фіналізований.

Втім, новий наставник напрочуд швидко зумів розібратися у всіх тонкощах процесів, що відбуваються у лісабонському клубі, завдяки чому його команда в сезоні-2024/25 в рамках Прімейри не програвала, прийшовши до фінішу на заслуженому першому місці та випередивши менш стабільну «Бенфіку» на два залікових пункти. Більше того, до своєї першої річниці на посаді головного тренера «Спортінга» Боржеш підходить лишень із однією поразкою у чемпіонаті, яка сталася у серпні від «Порту» (1:2). Чиста магія, що вже тут сказати!..

Недивно, що вже зараз Руя Боржеша у португальській пресі називають новим топ-тренером, який невдовзі може вирушити підкорювати найкращі європейські чемпіонати. «Спортінг» під керівництвом 44-річного фахівця наразі ані наскільки не зменшив обертів, й продовжує активно претендувати на чемпіонство у Прімейрі, яке може стати для «левів» третім поспіль – подібних тріумфів в історії лісабонців не було все із того ж таки далекого 1954-го.

Тренерську кар'єру Руй Боржеш розпочинав у 2017 році у скромній португальській «Міранделі», де колись на позиції нападника робив перші кроки у футболі в статусі гравця, а згодом й повісив бутси на цвях. У ті роки, коли Боржеш ще грав за «Міранделу», він за 20 євро придбав собі простенький годинник від бренду Casio, який став його візитною карткою й справжнім символом його забобонної натури.

Справа в тому, що годинник Casio Руй Боржеш вдягає на кожен матч своєї команди без винятку. Для нього він став свого роду талісманом, який приносить успіх, і наставник вірить, що цей недорогий аксесуар допомагає йому приманювати успіх. У поточному сезоні до Боржеша навіть звернулися представники Casio, надіславши португальському тренеру декілька моделей свого нового годинника. Це були покращені версії того годинника, до якого так прикипів наставник «Спортінга», проте Боржеш не побажав щось змінювати, зберігши вірність старенькій моделі за 20 євро.

У португальській пресі пишуть, що забобони Боржеша дуже глибокі. Наприклад, він поставив умову вечеряти за одним столом в одному ресторані після того, як наприкінці минулого сезону зумів привести команду до чемпіонства. У самій же команді з головного тренера нерідко по-дружньому кепкують за небажання змінювати тренувальний комплект форми, який сам Боржеш вважає одним із елементів чемпіонського пазлу, що так вдало склався у минулому сезоні.

Хоч як би там було, а Боржешу й справді вдалося підхопити «Спортінг» після відходу Рубена Аморіма без втрати якості. Навіть для Віктора Дьокереша досить швидко знайшлася заміна в особі 28-річного колумбійського центрфорварда Луїса Суареса, котрий прийшов влітку із іспанської «Альмерії» за 22 мільйони євро. У поточному розіграші Прімейри 97-й номер «левів» вже відзначився 9 забитими м'ячами та 2 результативними передачами у 13 матчах за свою команду. Непоганий показник як для дебютанта колективу, погодьтеся.

Утім, до швидкого прогресу звик і сам Боржеш. У скромній «Міранделі», куди його покликав працювати головним тренером президент клубу Карлос Коррея, котрий раніше був одним із перших тренерів Руя в дитинстві, перед коучем стояло завдання зберегти команду у п'ятому дивізіоні. Однак Боржеш одразу зумів фінішувати із «Міранделою» на четвертій позиції, чим привернув увагу «Академіку де Візеу» із другої ліги й подався тренувати туди, перестрибнувши одразу через два дивізіони.

«Було ясно, що він лідер, і ми бачили, що він обрав саме такий шлях», – розповідав Коррея. «Як капітан, він був тим, хто міг об'єднувати людей та згуртувати всіх довкола себе. Він був дуже працьовитим, щиро любив футбол та годинами працював над тим, аби стати кращим. Він зробив тут чудову роботу й швидко досяг вершини. Залишаючи «Міранделу», він сказав, що через два-три роки буде у першому дивізіоні – і він цього досяг».

Справді, влітку 2023 року Руй Боржеш став біля керма «Морейренсе», який щойно повернувся до Прімейри. Це призначення стало суттєвим викликом у кар'єрі молодого фахівця, котрий раніше ніколи не працював на найвищому рівні. Проте замість прогнозованої багатьма боротьби за виживання команда Боржеша з ходу зуміла фінішувати на шостій позиції, здобувши зокрема нічию у домашньому матчі проти «Бенфіки» (0:0). Саме з Руєм на чолі «зелено-білі», засновані у 1938 році, досягли найкращого результату в історії виступів у національних чемпіонатах, адже ніколи вище за шосту позицію в елітарному дивізіоні вони ні до, ні після того не фінішували.

Після сезону в «Морейренсе» Боржеш пішов до «Віторії Гімарайнш», де не провів і півроку, перш ніж опинитися у таборі одного з португальських грандів – «Спортінга».

«З самого моменту свого приходу він привніс у команду дуже позитивну енергію, що було вкрай важливо для майбутнього дуже важкого сезону», – розповідав екс-хавбек «Морейренсе», а наразі футболіст «Свонсі» Гонсалу Франку. «Гадаю, весь наш успіх багато в чому був зумовлений відносинами між тренером, його штабом та усіма гравцями. Його ідеї були гранично зрозумілими, що дозволяло нам усім вчитися та розвиватися. Коли я думаю про той сезон, у голові виникає відчуття чистого щастя. Ми всі рухалися в одному напрямку».

Цікаво, що незважаючи на стрімкий кар'єрний зліт Руй Боржеш залишається дуже простою та скромною людиною, що підкреслює не лишень його прихильність до годинника за 20 євро. Про людські якості наставника «Спортінга» вкрай позитивно відгукуються ті, із ким Руй знайомий з самого свого дитинства, і це, мабуть, також багато чого вартує.

«Коли він приїжджає до Мірандели, він завжди відвідує наші тренування та матчі. Він дуже скромний й не забуває про своє коріння. Усі у Міранделі його підтримують. Він син нашого міста, і ми ним дуже пишаємось. Увесь його тренерський штаб теж пройшов через «Міранделу», і всі вони заслуговують на повагу, як і він сам. Вони йшли за ним протягом усіх його успіхів, і він завжди це визнавав. Ми ним дуже пишаємося», – зазначав Карлос Коррея.