Список Реброва: два дебютанти, більше проблемних місць і без Ярмоленка

П'ятого вересня матчем проти віце-чемпіонів світу – збірної Франції – національна команда України стартує у відбірковому турнірі на ЧС-2026. Напередодні старту наставник «синьо-жовтої» збірної Сергій Ребров оголосив список викликаних гравців у головну команду країни. Без сюрпризів і цього разу не обійшлося. Втім, як і без запитань щодо вибору Сергія Станіславовича.

Безумовно, насамперед варто зазначити, що хоч би яким виявився підсумковий список Реброва, питання до тренера все одно знайшлися б. Тому що будь-який вибір – це до певної міри смаківщина. Людський чинник. Головний тренер збірної при формуванні команди апріорі має право і на суб'єктивізм, і на смаківщину, адже саме він відповідає за кінцевий результат.

Проте, водночас, ми також маємо право аналізувати вибір головного тренера. Для кого тоді збірна грає, як не для всіх нас.

Ну, а тепер від лірики – до діла.

На мій погляд, простіше судити про вибір Реброва не в глобальному розумінні, а в конкретному, щодо кожної позиції. Велике хоч і бачиться краще на відстані, але конкретику можна побачити лише зблизька.

Отже, щодо двох позицій особисто у мене питань немає. Власне, їх і не могло бути, цих питань. Це я про воротарську позицію, і про атакуючу ланку.

Стосовно голкіперів: Трубін бачиться беззастережно першим номером. Лунін – з «Реала», тож не викликати його було б якось незручно. Це все одно, якби викликати в основний список Бущана, який пропав з горизонту. Ну, і Різник – беззастережно найкращий наразі воротар УПЛ. Так що все закономірно. Без запитань.

Атакуюча ланка – біль наш. Тому що вибір дуже мізерний. Раз, два і все. Яремчук, Довбик, Ванат. Можна скільки хочеш тасувати цю колоду з трьох карт, але інших варіантів зараз просто немає.

Найкращий форвард «Динамо» та УПЛ – у наявності. У «Шахтарі» українських нападників наразі немає. Довбик і Яремчук мають не найстабільніші позиції в своїх клубах, але навіть у такому вигляді їм немає альтернативи. Сікан не опинився навіть у резервному списку. Якщо він не тягне у клубі, то навіщо його тягнути до збірної?

А ось далі – набагато цікавіше.

Сергій Ребров включив до свого списку одразу восьмеро захисників. І, якщо за великим рахунком, то питання є практично стосовно кожного з викликаних кандидатів. Ну, за винятком, хіба що, Забарного та Матвієнка, які бачаться основною парою центрбеків, хоча якщо бути прискіпливим, то питання і до них знайдуться. Інша річ, що на даний момент – це наші найкращі центральні захисники, і замінити їх рівноцінно банально нема кому.

Одночасно впадає у вічі чергове потрапляння до списку «гірника» Бондаря. На мій суб'єктивний погляд, він не дотягує поки що до рівня збірної (дивися гру проти Канади). Можливо, на його місці органічно виглядав би Таловеров, але у нашого «британця» травма.

Виклик Сватка можна було б вважати сюрпризом, якби не традиційна практика Реброва грати проти топових команд у три центрбеки. Напевно, і проти Франції Сергій Станіславович зіграє саме за такою схемою. Тому виклик оборонця «Остіна» можна зрозуміти.

Можна зрозуміти й виклик дебютанта – динамівця Михавка. Він непогано виглядає останнім часом. Але «непогано» - це хіба що на тлі свого одноклубника Попова. Якщо врахувати провал «Динамо» в єврокубках, то не тільки Попов, а й Михавко не заслуговує на збірну. Як на мене, краще б викликали Батагова. Хоча Реброву видніше.

Лівофланговий захисник викликаний лише один – Миколенко. Практично не маю претензій із цього приводу, адже Віталій – однозначно найкращий варіант на цій позиції. Але біда в тому, що він ще не повністю відновився після травми (у новому сезоні АПЛ він ще не грав).

Проте Ребров не захотів підстрахуватися хоча б про всяк випадок: Михайличенко опинився лише у резервному списку. Мартинюку навіть такої честі не надали.

А ось правофлангових оборонців – «аж» два: Конопля та Тимчик. «Гірник» виглядає непогано і є головною опцією на місце у старті, але у Юхима нещодавно було пошкодження у грі за «Шахтар».

Що стосується Тимчика, то крім його чудового здоров'я, інших ігрових чеснот у нього зараз немає. Хоча, якщо вибирати між ним і умовним Крупським з «Металіста 1925», то динамівець виглядає все одно краще хоча б з погляду досвіду.

Щодо півзахисту, ще однієї больової точки нашої національної команди. Чому немає Мудрика – вкотре нагадувати не потрібно. Проте вкотре доводиться посипати голову попелом через те, що Михайло зараз «недоступний»: рівноцінної заміни на його лівий фланг немає.

Привертає увагу поява в основному списку Ярмолюка. Нарешті Ребров перестав ігнорувати гравця «Брентфорда».

У списку ще один футболіст з АПЛ, який не має ігрової практики – Зінченко. Однак у цьому випадку – взагалі без претензій, бо навіть не в оптимальній формі «Зіна» здатен суттєво допомогти збірній.

Ще один дебютант у списку – Очеретько із «Шахтаря». Варто було хлопцеві відіграти пару вдалих матчів за донеччан, як він одразу отримав виклик до збірної. Я не маю нічого проти, але хотілося б, щоб подібна тенденція поширювалася й на інших гравців, не тільки з наших так званих грандів.

А ось те, що Бондаренко опинився в основному списку, мене трохи здивувало. Коли Артем справді був у непоганому стані, його тренерський штаб збірної ігнорував. Але тепер, коли Бондаренко у своїй клубній команді загубився між бразильцями, Ребров звернув на нього свій погляд. Ну, хазяїн-барин.

До виклику решти гравців середини поля питань небагато. Можливо, якби Малиновський поновився після травми, то він був би у списку. Хоча також не факт. Подейкують про непрості стосунки Реброва та «Малини».

Однак те, що у підсумку у списку Реброва опинився лише один опорний півзахисник, це насторожує. Якби цим півзахисником виявився колись «семижильний» Степаненко, то це одна справа. Але там виявився Калюжний, який лише нещодавно дебютував у збірній. На мою думку, ця конкретна позиція повинна мати більш представницький вигляд.

Найімовірніші претенденти, на мій погляд, - динамівці Михайленко, Пихальонок та Бражко. Але ніхто з них до основного списку не потрапив. Певною мірою логіку їхнього непопадання зрозуміти можна: той самий провал «біло-синіх» у єврокубках. Але ж, з іншого боку, Тимчик та Михавко якось потрапили до того списку.

Поза списком опинилися ще два динамівці – Буяльський та Ярмоленко. Віталій так само продовжує залишатися незатребуваним у збірній, незважаючи на рівень своєї гри.

Колишній капітан збірної України – окрема тема. Нещодавно (на турнір у Канаді) Ребров пояснював свій невиклик Андрія (і Буяльського зокрема) тим, що дав йому «відпочити». Мовляв, будуть офіційні матчі, обов'язково викличу. Не викликав.

Якщо, знову ж таки, говорити про прерогативу Реброва, то він має право викликати будь-кого. Але в даному випадку питання, напевно, не тільки у віці Андрія Миколайовича чи його формі, тут собака глибше порився…