СВЬОНТЕК: «Щоб ковзати на траві – потрібно покладатися на інтуїцію»
Польська тенісистка прокоментувала впевнену перемогу над Кларою Таусон
Польська тенісистка Іга Свьонтек не викликає великого ажіотажу на британському трав’яному мейджорі, адже майже 14-місячна серія без титулів помітно знизила очікування від екс-першої ракетки світу.
Можливо, саме це й допомогло їй спокійніше підійти до Вімблдону 2025 року, дійти до чвертьфіналу та продемонструвати, що її гра на траві покращується з кожним днем. Із впевненістю, спокоєм і без колишнього напруження Свьонтек залишається за три кроки від титулу в Лондоні. Ось що вона сказала після впевненої перемоги над Кларою Таусон.
Дванадцять чвертьфіналів на турнірах Великого шолома
«Як я зазвичай кажу, кожен матч має свою статистику, я навіть не знаю, що на це відповісти. Я рада своїй стабільності та тому, що змогла досягти цього так рано – це точно мрія, що стала реальністю. Я ніколи не думала, що зможу досягти таких результатів: двічі вийти до чвертьфіналу Вімблдону, не кажучи вже про дванадцять чвертьфіналів на Шоломах. Я пишаюся собою – це чудовий початок».
Справа не в русі
«Кожне покриття відрізняється, єдине, чого не можна робити на траві – це ковзати. На харді все інакше, хоча я ніколи не вважала, що погано рухаюся на харді. Я просто краще ковзаю, ніж багато гравчинь – це завжди було моєю перевагою на ґрунті. У будь-якому разі, на харді я все одно сильна тенісистка. Я ніколи не програвала через поганий рух на цементі – програвала з інших причин, але точно не через мобільність. Думаю, я добре рухаюся на всіх покриттях. На траві просто потрібно інакше зупинятися перед ударом, і мені здається, з кожним роком у мене це виходить краще. Це нелегкий спорт, особливо коли постійно змінюються покриття, але саме це й робить теніс таким цікавим».

Зв’язок із містом
«Лондон завжди був для мене хорошим місцем, хоча часу гуляти по місту ніколи немає. Цього року я відчуваю, що справді розвиваюся як гравчиня – виконую свою роботу незалежно від результатів. Думаю, я добре справляюся, вчуся грати на траві й вперше почуваюся справді комфортно. Нарешті з’являється логіка в процесі. З кожним роком стає трохи легше, і я нарешті досягла тієї точки, де можу трохи насолоджуватися життям поза кортом. Ми тут, щоб грати в теніс, але якщо ти не почуваєшся добре на корті, то, найімовірніше, і за його межами тобі буде не по собі».
Вчуся ковзати
«Бувають моменти, коли це просто неможливо – якщо ти запізнився до м’яча, у тебе немає часу зробити дрібні кроки, тож я, мабуть, намагалася – але безуспішно. Щоб ковзати, потрібно покладатися на інтуїцію, але у моєму випадку я ніколи точно не розуміла, коли й як це робити. Тоді я почала спостерігати за іншими гравцями – особливо за Карлосом, Янніком і Новаком, завжди дивилася, як це роблять вони. У підсумку – це можливо, але для цього потрібна впевненість. Я ніколи раніше не грала стільки матчів на траві, як цього року – можливо, раніше мені просто бракувало впевненості».
Самсонова – наступна суперниця
«Я знаю, що вона вміє грати – у нас були напружені матчі в минулому, особливо запам’ятався поєдинок у Штутгарті, він був дуже інтенсивним. Вона любить швидкі покриття, тож для мене не сюрприз, що їй тут добре грається. У неї великий досвід, вона перемагала топ-гравчинь – це буде серйозний виклик. Ми у чвертьфіналі, а це означає, що вона проводить чудовий турнір і знає, як тут грати. Я готуватимуся як до будь-якого іншого матчу й сподіваюся бути готовою».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Анастасія Потапова тепер виступатиме під прапором Австрії
Микола Шапаренко, Крістіан Біловар та Шола Огундана повернулися до загальної групи
