Чотири великі дербі на шістьох. Учасники клубного ЧС-2025, як вони є
Заключна частина представлення неєвропейських команд на клубному чемпіонаті світу 2025 року
У заключній, четвертій частині представлення неєвропейських клубів у клубному чемпіонаті світу 2025 року, розповімо про команди, які представляють Американську конфедерацію футболу чи КОНМЕБОЛ. Усього їх шість – чотири бразильські та два аргентинські.
Цікаво, що саме американські клуби можуть подарувати відразу два дербі, які входять до числа найпринциповіших і найяскравіших у футболі. І обидва ці дербі можуть статися одночасно у півфіналі. Це аргентинське Суперкласіко між столичними «Рівер Плейтом» та «Бокий Хуніорс» та Фла-Флу між бразильськими «Фламенгу» та «Флуміненсі». Крім того, на стадії плей-оф можуть відбутися ще два відомі американські дербі – Вороже Класико між «Ботафогу» та «Фламенгу», а також Класико Дідусів між «Ботафого» та «Флуміненсе», найстаріше дербі у бразильському футболі.
Можливість побачити одне або кілька із цих великих протистоянь на власні очі – великий плюс розширеного формату клубних чемпіонатів світу.
Рівер Плейт (Буенос-Айрес, Аргентина)
Аргентинський гранд, клуб із 124-річною історією, до якого ще в 30-х роках минулого століття «приклеїлося» прізвисько «мільйонери». Ще в ті роки «Рівер» був фінансово найзаможнішим клубом країни та міг дозволити собі залучати найкращих гравців з інших клубів. «Мільйонери» – рекордсмени Аргентини за кількістю чемпіонських титулів, яких у них 38. Також вони по три рази вигравали Копа та Суперкопа Аргентина, два Трофеї Чемпіонів та вісім інших внутрішніх трофеїв. На міжнародному рівні «Рівер» чотири рази виграв Копа Лібертадорес, один Копа Судамерикана та три Рекопа Судамерикана.
Перед початком сезону 2024/25 до «Рівера» повернувся головний тренер Марсело Гальярдо після того, як один сезон пропрацював у Саудівській Аравії. З цим фахівцем, який працював із «мільйонерами» з 2014 року, пов'язані всі їхні останні успіхи. Молодий аргентинський фахівець за десять сезонів привів «мільйонерів» до 14 трофеїв і тричі зізнавався тренером року у Південній Америці. У саудівському «Аль-Іттіхаді» досягти успіху у Гальярдо не вийшло і в липні минулого року 48-річний фахівець повернувся до рідного клубу. Варто зазначити, що Гальярдо – вихованець «Рівера», відіграв у складі «мільйонерів» на позиції атакувального півзахисника 13 сезонів та виграв вісім трофеїв.
Цьогорічний сезон у Прімері «Рівер» розпочав з другого місця у Зоні В Апертурі з відставанням у чотири очки від «Росаріо Сентралю» і без перемог у гостьових зустрічах. При цьому в міжзональних матчах «мільйонери» виграли домашнє Суперкласіко у «Бокі Хуніорс» з рахунком 2:1, але потім також удома програли «Естудіантес» з Ла-Плати з рахунком 0:2. У плей-офф «Рівер» дійшов до чвертьфіналу, де за пенальті програв «Платенсе» з передмістя Буенос-Айреса Флориди. Клаусура нинішнього сезону розпочнеться 17 липня. У першому колі Копа Аргентина 2025 «Рівер» без проблем обіграв «Сьюдад де Болівар» із Торнео Федераль А, третього за силою ярусу аргентинського футболу, а у другому колі зіграє проти тукуманського «Сан Мартіна» з Прімери Насьйональ, аргентинського.
Представлення складу «Рівера» гідне окремої статті, бо там дуже багато цікавих гравців, які були на видноті та на слуху в Європі, гравців з чималим досвідом гри за свої національні збірні та проти неєвропейських суперників «мільйонерів» на клубному чемпіонаті світу 2025 року.
У воротах Франко Армані та Конан Ледесма. Армані – ветеран «Рівера», учасник двох чемпіонатів світу та чемпіон світу 2022 (єдиний із чемпіонату Аргентини). Ледесма відіграв понад сотню матчів у Ла Лізі за «Кадіс» і повернувся до Аргентини минулого літа, коли андалузці вибули до Сегунди.
У захисті орендований у Севільї Федеріко Гаттоні, який перед цим не заграв в оренді в бельгійському Андерлехті; та ще один колишній гравець «Севільї» Гонсало Монтіель, який їздив в оренду в «Ноттінгем Форрест», але у результаті повернувся до рідного «Рівера». Також понад сотню матчів за «Севілью» у кар'єрі Маркоса Акуньї. У тій же Ла Лізі, але в «Бетісі» близько 150 матчів зіграв Херман Песселла, який заразом поїхав до Італії, де провів понад сотню зустрічей за «Фіорентину», за яку також чимало пограв Лукас Мартінес Куарта. Леандро Гонсалес Пірес багато пограв у МЛС та мексиканській Лізі МХ, Фабрісіо Бустос – у бразильській Серії А. А Мільтон Каско – вже легенда «Рівера», який прийшов до нього майже одночасно з Марсело Гальярдо та зіграв майже дві сотні зустрічей.
У півзахисті є черговий колишній «севілець» Матіас Краневіттер, який після цього чимало пограв у мексиканській Лізі МХ за «Монтеррей», у тому числі разом із Максиміліано Месою. У кар'єрі Мануеля Лансіні понад 150 матчів в АПЛ у складі «Вест Хема». Кевін Кастаньо зі збірною Колумбії торік дійшов до фіналу Копа Америка, Енсо Перес чимало пограв за португальську «Бенфіку» та іспанську «Валенсію», а Ігнасіо Фернандес – за бразильський «Атлетику Мінейру». А Сантьяго Сімон награв понад сотню матчів за «Рівер» у свої 22 роки.
У нападі «Рівера» досвідчений колумбієць Мігель Борха за участю у чемпіонаті світу 2018 за плечима, а також троє перспективних молодих гравців, серед яких виділяється 17-річний Франко Мастантуоно, на рахунку якого десять голів у 61 матчі за «Рівер». Дає ігровий час Гальярдо також 18-річному Іану Сувіавре, який зіграв чотири матчі та вже відкрив рахунок забитим голам.
Склад «Рівер Плейта»
Головний тренер: Марсело Гальярдо
Воротарі: 1. Франко Армані, 25. Конан Ледесма, 37. Лукас Лавагніно, 41. Сантьяго Бельтран.
Захисники: 2. Фелеріко Гаттоні, 4. Гонсало Монтіель, 6. Херман Песселла, 13. Лаутаро Ріверо, 14. Леандро Гонсалес Пірес, 16. Фабрісіо Бустос, 17. Пауло Діас (Чилі), 20. Мільтон Каско, 21. Маркос Акунья, 28. Лукас Мартінес Куарта.
Півзахисники: 5. Матіас Краневіттер, 7. Матіас Рохас (Парагвай), 8. Максиміліано Меса, 10. Мануель Лансіні, 18. Гонсало Мартінес, 22. Кевін Кастаньо (Колумбія), 24. Енсо Перес, 26. Ігнасіо Фернандес, 29. Родріго Альєндро, 31. Сантьяго Сімон, 34. Гонсало Галоппо, 35. Джорджо Костянтині, 39. Сантьяго Ленсіна.
Нападники: 9. Мігель Борха (Колумбія), 11. Факундо Колидіо, 15. Себастьян Друїссі, 19. Гонсало Тапіа (Чилі), 27. Баутіста Дадін, 30. Франко Мастантуоно, 38. Ян Сувіавре.
Бока Хуніорс (Буенос-Айрес, Аргентина)
Ще один аргентинський гранд, головний суперник та ворог «Рівер Плейта». «Бока Хуніорс» на чотири роки молодша і виграла три чемпіонські титули менше. При цьому «сенеїсі» рекордні чотири рази виграли Копа Аргентина, двічі – Суперкопа та 11 інших аргентинських трофеїв. На міжнародному рівні «Бока» шість разів виграла Копа Лібертадорес, двічі – Копа Судамерикана, рекордні чотири рази – Рекопа Судамерикана, а також десять інших трофеїв.
Як і «Рівер», «Бока» розпочала нинішній сезон з другого місця в Апертурі Прімери, але в Зоні А, де за додатковими параметрами поступилася столичним «Архентінос Хуніорс», а в міжзональному матчі, окрім гостьової поразки від «Рівера» у Суперкласіко, вдома мінімально обіграла «Росаріо Сентраль». У плей-офф «сенеісес» дійшли до чвертьфіналу, де мінімально програли ще одному столичному гранду «Індепендьєнте». У Копа Аргентина у першому колі «Бока» розгромила з рахунком 5:0 «Архентіно» (Монте Маїс) із Торнео Федераль А, а у другому колі зіграє проти ще одного клубу примери «Атлетіко Тукуман».
31 травня у «Боки» змінився головний тренер – місце Фернандо Гаго, який наприкінці квітня пішов у мексиканську «Некаксу», зайняв 69-річний фахівець Мігель Анхель Руссо, який став головним тренером «Сенеісес» втретє в кар'єрі. Раніше цей фахівець приводив «Боку» до перемоги у Копа Лібертадорес 2007 та титулу чемпіонів Аргентини 2020.
Як і у випадку з «Рівером», склад «Боки» гідний окремого матеріалу, оскільки суперники «мільйонерів» також прагнуть збирати в себе цікавих гравців, у тому числі з досвідом у Європі, національних збірних, іменитих ветеранів і не лише.
На вибір у Руссо одразу чотири класні «аркеро»: Серхіо Ромеро – фіналіст чемпіонату світу 2014, дворазовий фіналіст Копа Америка, який, проте, чималу частину своєї кар'єри просидів на лаві запасних «Манчестер Юнайтед». 38-річний ветеран Хав'єр Гарсія всю кар'єру відіграв у чемпіонаті Аргентини, здебільшого у складі «Тигре» з передмістя Буенос-Айреса Вікторії. Агустін Марчесін також здебільшого грав за океаном, але наприкінці 2010-х та на початку 2020-х чимало пограв у португальському «Порту» та іспанській «Сельті». А 22-річний Леандро Брей – майбутнє аргентинської воротарської школи. Фернандо Гаго поступово давав йому ігровий час – з початку 2024 року Брей зіграв 25 матчів, у 13 з яких не пропустив жодного голу.
У захисті найвідоміший гравець – Маркос Рохо, ексгравець португальського «Спортінга» та «Манчестер Юнайтед», з яким вигравав Кубок Англії та Лігу Європи, фіналіст чемпіонату світу 2014 та дворазовий фіналіст Копа Америка. Їздив до Європи також уругваєць Марсело Сараччі, але не так успішно – з «РБ Лейпцигом» дійшов до фіналу Кубка Німеччини і все, у «Галатасараї» та «Леванте» пограв чимало, але без трофеїв. Двічі грали у півфіналі Копа Америка колумбієць Франк Фавра та перуанець Луїс Адвінкула – останній при цьому і у фіналі грав, і до Європи їздив. Адвінкула має в кар'єрі український слід – у квітні 2012 року він прийшов у сімферопольську «Таврію», але вже в серпні повернувся в оренду в «Спортінг Кристал» і в Україні так і не зіграв. Лаутаро Бланко сезон відіграв у Ла Лізі за «Ельче», а Марко Пеллегріно у 2023-му році прийшов у «Мілан», але зіграв за нього лише один матч – потім розпочалися оренди і лише з недавнього часу він на повноцінному контракті у «Боці». Зрештою, є у захисті «Боки» та молодий гравець – 21-річний Лаутаро Ді Лолло, який минулого року зіграв 16 матчів за рідний клуб.
Півзахист «Боки» за іменами скромніший, але в цій лінії є чимало молодих гравців. Якщо тут і європеєць – іспанець Андер Еррера, ексгравець «Манчестер Юнайтед», ПСЖ та «Атлетика» з Більбао, який прийшов у «Боку» у січні. Еррера з «Атлетиком» грав у фіналі Ліги Європи, з «Манчестер Юнайтед» її виграв, а з ПСЖ грав у фіналі Ліги чемпіонів. При цьому за збірну Іспанії він зіграв лише два матчі і жодного разу не їздив на великі турніри. Ще один ветеран у півзахисті «Боки» – Родріго Батталья, за плечима якого понад сотню матчів у Прімейрі-лізі та майже 75 зустрічей у Ла Лізі. Як і Еррера, Батталья майже не грав за національну збірну – також лише два матчі без поїздок на великі турніри. З досвідом у лінії півзахисту «Боки» є сусідами молодість в особі таких гравців, як орендований у французького «Лілля» Ігнасіо Мірамон, Мільтон Дельгадо, Кевін Сенон і Каміло Рей Доменеч. Всі вони вже активно отримують ігровий час і близькі до повноцінного статусу гравців основи «Сенеісес».
У нападі у «Боки» теж є сусідами досвід і молодість. Досвід – це насамперед про уругвайця Едінсона Кавані, ексгравець «Наполі», ПСЖ, «Манчестер Юнайтед» та «Валенсії», який загалом 16 років провів у Європі, грав у фіналах Ліги чемпіонів та Ліги Європи, зіграв на чотирьох чемпіонатах світу та вигравав Копа Америка. Сюди ж – ще один уругваєць Мігель Мерентіель. У нього досягнення скромніші, ніж у Кавані, але саме він був одним із лідерів скромної «Дефенси та Хустісії», яка у 2020-му році вперше у своїй історії виграла континентальний трофей – Копа Судамерикана, а потім у Рекопа обіграла бразильський «Палмейрас». А молодість в атаці «Боки», це насамперед Есекьєль Севальос, який до 23 років зіграв уже 111 матчів, та 22-річний Браян Агірре, який приєднався до «Боки» минулого року і зіграв за неї 25 матчів.
Склад «Боки Хуніорс»
Головний тренер: Мігель Анхель Руссо
Воротарі: 1. Серхіо Ромеро, 12. Леандро Брей, 13. Хав'єр Гарсія, 25. Агустін Марчесін.
Захисники: 3. Марсело Сараччі (Уругвай), 4. Ніколас Фігаль, 6. Маркос Рохо, 17. Луїс Адвінкула (Перу), 18. Франк Фавра (Колумбія), 23. Лаутаро Бланко, 24. Хуан Барінага, 26. Марко Пеллегріно, 32. Аіртон Коста, 34. Маттео Мендіа, 40. Лаутаро Ді Лолло, 42. Лукас Блондель (Швейцарія).
Півзахисники: 5. Родріго Батталья, 8. Карлос Паласіос (Чилі), 14. Ігнасіо Мірамон, 15. Вільямс Аларкон (Чилі), 19. Агустін Мартегані, 20. Алан Веласко, 21. Андер Еррера (Іспанія), 22. Кевін Сенон, 27. Малком Браїда, 30. Томас Бельмонте, 38. Каміло Рей Доменеч, 43. Мільтон Дельгадо, 53. Сантьяго Дальмассо.
Нападники: 7. Есекьєль Севальос, 9. Мільтон Хіменес, 10. Едінсон Кавані (Уругвай), 11. Лукас Хансон, 16. Мігель Мерентіель (Уругвай), 33. Браян Агірре.
Фламенгу (Ріу де Жанейру, Бразилія)
Перший із чотирьох бразильських клубів на клубному чемпіонаті світу 2025 – далеко не найтитулованіший у своїй країні. За 113 років історії футбольної команди клубу «рубру-негру» рекордні 39 разів виграли чемпіонат штату Ріу де Жанейру, сім разів – Серію А, п'ять разів – Кубок Бразилії та п'ять інших національних трофеїв. При цьому на міжнародному рівні «Фламенгу» тричі ставав володарем Копа Лібертадорес та один раз – Рекопа Судамерикана.
Цього сезону «Фламенгу» без проблем виграв чемпіонат штату Ріу де Жанейру – переміг у регулярній частині, а потім виграв плей-офф, де у фіналі з рахунком 2:1 у гостях обіграв «Флуміненсе», а потім удома команди розійшлися нульовою нічиєю. У Серії А 2025 «рубру-негру» після 11 матчів ділять перше місце з «Крузейру», проте у клубу з Ріу де Жанейру один матч у запасі.
На відміну від аргентинських клубів, у бразильських більше іноземців, серед яких є дуже імениті. Наприклад, опорний півзахисник з італійським паспортом Жоржинью Фреллу, за плечима якого понад чотири сотні матчів у Європі за «Наполі», «Арсенал» та «Челсі». Уругвайський правий захисник Гільєрмо Варела зіграв на двох чемпіонатах світу, а також кілька матчів за Мачестер Юнайтед і провів один сезон у другій команді мадридського Реала. У чилійського опорного півзахисника Еріка Пульхара в біографії перемога на Копа Америка Сентенаріо та під двісті матчів в італійській Серії А за «Болонню» та «Фіорентину». Уругвайці Джор'ян Де Арраскаета, Матіас Вінья та Ніколас де ла Крус виступали на чемпіонаті світу, причому Де Арраскаета – двічі. А на рахунку аргентинського воротаря Агустіна Россі понад 150 матчів за «Боку Хуніорс», з якою він тричі виграв чемпіонат Аргентини.
Серед місцевих гравців «Фламенгу» головні зірки – захисник Данілу да Сілва, колишній гравець «Реала» та «Манчестер Сіті» та ексзахисник «Ювентуса» Алекс Сандру Лобу. Також понад сотню матчів за французький «Лілль» зіграв Луїс Араужу, а Аллан Родрігес у 2015 році прийшов до «Ліверпуля», але не зіграв за «червоних» жодного матчу. Бразилець відразу пішов по орендах, а 2020 року повернувся додому. Під сотню матчів за італійські «Рому» та «Фіорентину» зіграв півзахисник Жерсон Сантус, а форвард Евертон Соарес – один із двох гравців «Фламенгу», разом з Алексом Сандру, які у 2019 році виграли Копа Америка.
Склад «Фламенгу»
Головний тренер: Філіпе Луїс Касмірські
Воротарі: 1. Агустін Россі (Аргентина), 25. Матеус Кунья, 49. Діогу Алвес, 58. Лео Наннетті.
Захисники: 2. Гільєрмо Варела (Уругвай), 3. Лео Ортіс, 4. Лео Перейра, 6. Айртон Лукас Медейрус, 13. Данило да Сілва, 17. Матіас Вінья (Уругвай), 26. Алекс Сандру Лобу, 33. Клейтон Сантана, 43. Веслі Франса, 51. Даніел Салес, 61. Жоау Віктор Кунья.
Півзахисники: 5. Ерік Пульхар (Чилі), 8. Жерсон Сантус, 10. Джор'ян Де Арраскает (Уругвай), 18. Ніколас де ла Круз (Уругвай), 20. Матеус Гонсалвес, 21. Жоржинью Фреллу (Італія), 29. Аллан Родрігес, 52. Евертон Араужу, 56. Паблу Лусіу, 79. Жошуа Лана.
Нападники: 7. Луїс Араужу, 9. Педру Абреу, 11. Евертон Соуза, 19. Лорран Перейра, 23. Жунінью Вієйра, 27. Бруну Енріке Пінту, 30. Мішаель Делгаду, 47. Гільєрме Гомес, 50. Гонсало Плата (Еквадор), 64. Валлас Ян Баррет.
Флуміненсе (Ріу де Жанейру, Бразилія)
Дивно, але факт – лише у 2023 році «Флуміненсе» вперше у своїй історії виграв континентальний трофей, Копа Лібертадорес. З іншого боку «Флу» і на внутрішній арені небагато виграв за 122 роки своєї історії: 33 титули чемпіона штату Ріу де Жанейру, чотири титули чемпіона Бразилії та один Кубок Бразилії. Негусто, але це не заважає матчам «Флуміненсе» та «Фламенгу» вважатися одним із найпринциповіших дербі країни.
Цього сезону чемпіонату штату Ріу де Жанейру «Флу» посів третє місце в основній частині та відстав від лідера, «Фламенгу», на три очки. У плей-офф «Флу» дійшов до фіналу, де програв тому ж «Фламенгу». При цьому форвард «Флу» Херман Кано став одним із трьох найкращих снайперів турніру із шістьма голами. У чемпіонаті Бразилії «Флу» після 11 матчів посідає шосте місце з 20 очками та відстає від лідерів, «Фламенгу» та «Крузейру», на чотири очки.
Іноземців у складі «Флуміненсі» більше, ніж у «Фламенгу». З них насамперед варто виділити аргентинського форварда-ветерана Хермана Кано, найкращого снайпера Копа Лібертадорес 2023 та ключового гравця «Флу», який виграв головний континентальний трофей Південної Америки. Також варто відзначити уругвайця Агустіна Каноббіо, учасника чемпіонату світу 2022 та півфіналіста Копа Америка 2024, фіналістом якого став колумбійський півзахисник Хон Аріас. А ще один уругваєць, 20-річний форвард Хоакін Лавега – молодий талант, який нещодавно вперше був викликаний до національної збірної.
Щодо місцевих гравців «Флуміненсе», то серед них головна зірка – Тьягу Сілва, колишній центральний захисник «Мілана», ПСЖ та «Челсі», який торік повернувся у «Флу» після 15-річної перерви. У складі лондонців Сілва став переможцем Ліги чемпіонів та чемпіоном світу серед клубів 2021 року, а у складі парижан грав у фіналі Ліги чемпіонів. У складі збірної Бразилії Тьягу Сілва зіграв на чотирьох чемпіонатах світу та виграв Копа Америка 2029. Також варто відзначити воротаря Марселу Піталугу, який у 2022 році прийшов до «Ліверпуля», але, як і багато хто, відразу вирушив в оренду, а цього року перейшов на повноцінний контракт у «Флуміненсе», так і не зігравши за «червоних» жодного матчу. А півзахисник Паулу Гансу зіграв 28 матчів у складі іспанської «Севільї».
Склад «Флуміненсе»
Головний тренер: Ренату Гаушу Порталуппі.
Воротарі: 1. Фабіу Масієл, 27. Марселу Піталуга, 50. Густаву Рамаллю, 98. Вітор Еудес Коста.
Захисники: 2. Самуел Шав'єр Бріту, 3. Тьягу Сілва, 4. Ігнасіу Олівейра, 6. Рене Мартінш, 12. Габріель Фуентес (Колумбія), 22. Хуан Пабло Фрейтес (Аргентина), 23. Гуга Гомес, 26. Маноел Карвалью, 29. Тьягу Сантус.
Півзахисники: 5. Факундо Берналь (Уругвай), 8. Матеус Мартінеллі, 10. Паулу Гансу, 16. Густаву Нонату, 35. Еркулес Насіменту, 37. Ісак Сілва, 45. Вінісіус Ліма, 55. Валлас Даві.
Нападники: 7. Єфферсон Сотельдо (Венесуела), 9. Евералду Стум, 11. Маркус Кену, 14. Херман Кано (Аргентина), 17. Агустін Каноббіо (Уругвай), 19. Хоакін Лавега (Уругвай), 21. Хон Аріас (Колумбія), 28. Рікелме Алмейда, 77. Паулу Байя, 90. Кевін Серна (Колумбія).
Ботафогу (Ріу де Жанейру, Бразилія)
Загальний ворог Фламенгу і Флуміненсе при цьому набагато менш титулований, ніж Фла і Флу. «Ботафогу» за 120 років історії 21 раз виграв чемпіонат штату Ріу де Жанейру, тричі ставав чемпіоном Бразилії, а торік уперше у своїй історії виграв Копа Лібертадорес. Останній, однак, не перший для «фогу» континентальний трофей – у 1993 році вони виграли Копа КОНМЕБОЛ, на той час другий за величиною континентальний кубок у Південній Америці.
Нинішнього сезону «Ботафогу» посів дев'яте місце в основній частині чемпіонату штату Ріу де Жанейру, набравши 13 очок. Від переможця, «Фламенгу», «фогу» відстали на десять очок. Також вони завершили чемпіонат із негативною різницею забитих та пропущених м'ячів. У чемпіонаті Бразилії 2025 після 11 матчів «Ботафогу» посідає восьме місце з 18 очками та відставанням у шість очок від лідерів, «Крузейру» та «Фламенгу».
З іноземців у складі «Ботафогу» найвідоміший – аргентинський форвард Хоакін Корреа, за плечима у якого під двісті матчів у італійській Серії А у складі «Сампдорії», «Лаціо» та «Інтера», фінал Ліги чемпіонів 2022/23, а також перемога у складі національної збірної в Копа Америка 2021. Також чималий досвід у Європі має ангольський центральний захисник Бартоломеу Баштуш, який зіграв майже сто матчів за італійський «Лаціо». Є серед іноземців «фогу» і два молоді таланти – 22-річний чемпіон світу U-20 у складі збірної Уругваю Матео Понте та зовсім нове придбання, 18-річний аргентинський атакуючий півзахисник Альваро Монторо, який прийшов до «Ботафоги» в ранзі чинного чемпіона Аргентини у складі «Велес Сарсфілда».
Серед місцевих гравців «Ботафогу» є зірковий лівий захисник Алекс Теллес, колишній гравець «Інтеру», «Порту», «Манчестер Юнайтед» та «Севільї». З останньою бразилець у сезоні 2022/23 виграв Лігу Європи. Також Теллес у складі національної збірної зіграв на чемпіонаті світу 2022 року, а у складі збірної Бразилії виграв Копа Америка 2019. В італійській Серії А за «Фіорентину» чимало пограв форвард Артур Кабрал, а захисник Вітінню Сілва провів близько 30 матчів у АПЛ у складі «Бернлі». А в опорного півзахисника Данилу Барбоси та лівого захисника Фернанду Марсала чималий досвід виступів у французькій Лізі 1 – у Барбоси 50 матчів за «Ніццу», а у Марсала більш, ніж сотня ігор за «Ліон» та «Генгам». Також два десятки матчів у складі «Ліона» зіграв вінгер Жеффінью Перейра.
Склад «Ботафогу»
Головний тренер: Ренату Паїва (Португалія).
Воротарі: 1. Рауль Стеффенс. 12. Жон Масіел, 24. Лео Лінк, 40. Крістіан Лоор (Еквадор).
Захисники: 2. Вітіньо Сілва, 4. Матео Понте (Уругвай), 13. Алекс Теллес, 15. Бартоломеу Баштуш (Ангола), 20. Александер Барбоса (Аргентина), 21. Фернанду Марсал, 31. Каю Панталеау, 32. Жаїр Кунья, 57. Давид Рікард Лойола, 66. Луїс Куябану.
Півзахисники: 5. Данило Барбоса, 6. Патрік де Паула, 8. Альваро Монторо (Аргентина), 10. Хефферсон Саваріно (Венесуела), 17. Марлон Фрейтас, 18. Кауе Песанья, 23. Сантьяго Родрігес (Уругвай), 25. Аллан Лоурейру, 26. Грегоре Фаверу, 28. Невтон Араужу, 77. Кауан Ліндес.
Нападники: 7. Артур Гімарайнш, 9. Рван Круз, 11. Матеус Мартінс, 16. Натан Фернандес, 19. Кайке Гувейя, 30. Хоакін Корреа, 39. Гонсало Мастріані, 47. Жефінью Перейра, 98. Артур Кабрал, 99. Ігор Жезус Круз.
Палмейрас (Сан-Паулу, Бразилія)
Четвертий бразильський клуб на клубному чемпіонаті світу 2024, він єдиний не зі штату Ріу де Жанейру – «Палмейрас» із Сан-Паулу, рекордсмен за кількістю титулів чемпіона Бразилії, яких у «вердау» 12. Також «Палмейрас» чотири рази виграли Кубок та один раз – Суперкубок Бразилії, 26 разів перемогли у чемпіонаті штату Сан-Паулу, тричі виграли Копа Лібертадорес та один раз – Рекопа Судамерикана.
Цього сезону в чемпіонаті штату Сан-Паулу «Палмейрас» посіли друге місце у групі D групового етапу, а потім дійшли до фіналу плей-офф, де мінімально програли «Корінтіанс»: 0:1 вдома та 0:0 у гостях. У чемпіонаті Бразилії цього сезону після 11 матчів «Палмейрас» посідають четверте місце з 22 очками та відставанням у два очки від «Фламенгу», який посідає перше місце.
Серед іноземних гравців «Палмейрас» найбільш відомий чотириразовий учасник Копа Америка у складі збірної Парагваю Густаво Гомес, який у середині 2010-х зіграв два десятки матчів у складі «Мілана». Колумбійський півзахисник Річард Ріос минулого року дійшов до фіналу Копа Америка. На цьому ж Копа Америка до півфіналу дійшов уругвайський півзахисник Еміліано Мартінес, а ще один уругваєць, півзахисник Факундо Торрес зіграв на чемпіонаті світу 2022 року.
Найвідоміший серед місцевих гравців «Палмейрас» – півзахисник Феліпе Андерсон Гомес, який зіграв більш ніж три сотні матчів у складі італійського «Лаціо» та понад 70 – у складі англійського «Вест Хема». При цьому у складі збірної Бразилії Андерсон зіграв лише два матчі. Невдалою поїздкою до Європи відомий форвард Вітор Роке, який не заграв ні у «Барселоні», ні у «Бетісі». Форвард Паулінью Сампаю п'ять сезонів провів у німецькому «Байєрі» з Леверкузена, за який зіграв 79 матчів, ще один форвард Естевау Олівейра з наступного сезону виступатиме за «Челсі», а у воротаря Вевертона Перейри є чималий досвід у національній збірній у вигляді чемпіонату світу 2022 та виходу у фінал Копа Америка 2021, нехай і у статусі резервного воротаря.
Склад «Палмейрас»
Головний тренер: Абел Феррейра (Португалія)
Воротарі: 1. Матеус Мендес, 14. Марселу Ломба, 21. Вевертон Перейра.
Захисники: 2. Маркус Роша, 3. Бруну Фухс, 4. Агустін Гіай (Аргентина), 6. Вандерлан Барбоса, 12. Майке Олівейра, 13. Мікаел Сілва, 15. Густаво Гомес (Парагвай), 22. Хоакін Пікерес (Уругвай), 26. Мурілу Паїм, 34. Кайкі Навіс, 43. Луїс Бенедетті.
Півзахисники: 5. Анібаль Морено (Аргентина), 7. Феліпе Андерсон Гомес, 8. Річард Ріос (Колумбія), 23. Рафаел Вейга, 30. Лукас Євангеліста, 32. Еміліано Мартінес (Уругвай), 40. Аллан Андраде.
Нападники: 9. Вітор Роке, 10. Паулінью Сампаю, 17. Факундо Торрес (Уругвай), 18. Маурісіу Праду, 31. Луїжі Сантус, 39. Таліс Араужу, 41. Естевау Олівейра, 42. Хосе Мануель Лопес (Аргентина).
Як можуть статися дербі або замість підсумків
На початку ми говорили, що американські клуби цікаві, зокрема, тим, що в плей-оф можуть пройти чотири дуже принципових дербі. Зараз розглянемо, що потрібно для того, щоб ці дербі таки трапилися.
Аргентинські «Рівер Плейт» та «Бока Хуніорс» можуть зіграти Суперкласіко у півфіналі. Для цього їм треба одночасно або виграти свої групи, або посісти в них другі місця. Такий самий результат групового етапу потрібен «Фламенгу» та «Флуміненсе», щоб зіграти між собою також у півфіналі. Примітно, що якщо аргентинці займуть у своїх групах перші місця, а бразильці другі або навпаки – у півфіналах можуть відбутися обидва дербі одночасно.
«Ботафогу» та «Фламенгу» можуть зіграти один з одним у чвертьфіналі, якщо обидва одночасно виграють свої групи або займуть у них свої місця. Якщо в групах ці клуби займуть різні місця, вони зможуть зіграти один з одним лише у фіналі. А з «Флуміненсе» «Ботафогу» може перетнутися або у півфіналі, якщо обидві команди свої групи виграють або стануть у них другими, або у фіналі, якщо вони займуть різні місця.
Зрештою, у півфіналах можуть одночасно відбутися Суперкласіко та матч «Флуміненсе» з «Ботафогу». Це можливо також, якщо аргентинці займуть у своїх групах перші місця, а бразильці – другі, або навпаки.
На додаток, кожен із шістки південноамериканських клубів сам по собі здатний дійти до фіналу і навіть виграти чемпіонський титул, таким чином подарувавши глядачам цікаві матчі проти європейських клубів.
Став на перемогу ПСЖ на Клубному чемпіонаті світу із коефіціентом 5.50 на Favbet.ua.
|
Ліцензія КРАІЛ № 433 від 13.12.2022
Сделать ставку Зробити ставку |
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Зінченко вже невдовзі може стати гравцем «Фенербахче»
Максим Дячук перейде в гданську «Лехію»
