Пустельні гранди й південні стиляги. Учасники клубного ЧС-2025, як вони є

14 червня в США розпочнеться клубний чемпіонат світу 2025 року з футболу, який триватиме рівно місяць і збере найсильніші клуби з усіх шести частин світу.

Цьогорічний клубний чемпіонат світу стане першим після розширення кількості учасників до 32 клубів. Відповідно, кожна частина світу буде представлена ​​кількома клубами, за винятком Океанії, з якої до США приїхав лише новозеландський «Окленд Сіті». В першій частині представлення неєвропейських учасників клубного чемпіонату світу йтиметься про Африку, яка репрезентована ​​чотирма командами.

«Аль-Ахлі» (Каїр, Єгипет)

Кожен любитель футболу зі стажем бодай раз чув про Дербі Каїра, воно ж Арабське Класико, воно ж Топ-матч, воно ж – протистояння між «Аль-Ахлі» та «Замалеком», двома грандами єгипетського та африканського футболу. Це – одне з найспекотніших і найпринциповіших протистоянь у світовому футболі, яке нерідко закінчується бійками між уболівальниками, вуличними заворушеннями тощо. Бувало, що матч не догравався через те, що вболівальники влаштовували сутички на стадіоні.

«Аль-Ахлі» – один з учасників Дербі Каїра, клуб зі 118-річною історією, 45-разовий чемпіон і 39-разовий володар Кубка Єгипту, 12-разовий переможець африканської Ліги чемпіонів і 4-разовий володар африканського Кубка Кубків. Нинішнього сезону «червоні дияволи» виграли свій 45-й титул чемпіонів Єгипту не без скандалу: 11 березня «Аль-Ахлі» відмовився грати гостьовий матч проти «Замалека», за що був покараний зняттям трьох очок, але незабаром Єгипетська Прем'єр-ліга це скасувала. А врешті-решт, після всіх цих пертурбацій, «червоні дияволи» випередили «Пірамідз» на два очки. Примітно, що технічні 0:3 за відмову грати із «Замалеком» – це взагалі єдина поразка «Аль-Ахлі» цього сезону Прем'єр-ліги.

У складі «Аль-Ахлі» є доволі відомі гравці. Наприклад, основний воротар, ветеран і капітан команди Мохамед Ель Шенаві – учасник чемпіонату світу-2018 (щоправда, як дублер Ессама Ель Хадарі) й трьох Кубків Африканських Націй, нинішній основний воротар збірної Єгипту. В сезоні-2024/25, однак, статус Ель Шенаві вже не такий непорушний, адже дедалі більше ігрового часу головний тренер Хосе Рівейро надає 25-річному Мустафі Шобеїру, який пропустив лише один гол у 7 матчах Прем'єр-ліги та стає другим воротарем також у національній команді.

В захисті «Аль-Ахлі» грають півфіналісти чемпіонату світу 2022 року в складі збірної Марокко Ях’я Аттіят Алла та Ашраф Дарі. Останній не дуже вдало з'їздив до Європи, де не зміг заграти ані у французькому «Бресті», ані у бельгійському «Шарлеруа», й минулого літа прийшов до «Аль-Ахлі». Досвід двох чемпіонатів світу за плечима – в 35-річного тунісця Алі Маалула. Також варто відзначити ще двох ветеранів клубу та збірної Єгипту Мохамеда Хані та Рамі Рабіа.

Скромніше за іменами півзахист «червоних дияволів», де є троє ветеранів клубу та гравців основи збірної Єгипту: Амр Ель Сулайя, Мохамед Магді й Емам Ашур. Куди цікавіша лінія атаки єгиптян. Тут у них є одразу двоє європейців. Один з них – Весам Абу Алі, який народився в Данії та практично всю кар'єру грав у ній, а торік ухвалив рішення виступати за збірну Палестини. Другий європеєць – словенець Нейц Градішар, який у січні перейшов з угорського «Фехервара» та вже набрав 5+5 у 12 матчах. Зараз Градішару 22 роки, і якщо на командному чемпіонаті світу він продовжить показувати таку саму результативність, то вже влітку цілком може повернутися до Європи. Однозначно, Градішар – один із найцікавіших гравців у складі «Аль-Ахлі», та КЧМ-2025 – чудовий привід придивитися до нього уважніше.

Склад «Аль-Ахлі»

Головний тренер: Хосе Рівейро (Іспанія)

Воротарі: 1. Мохамед Ель Шенаві, 31. Мостафа Шобеїр, 76. Мостафа Махлуф, Мохамед Ель Саєд.

Захисники: 2. Халед Абдельфаттах, 3. Омар Камаль, 5. Рамі Рабіа, 6. Яссер Ібрагім, 15. Ашраф Дарі (Марокко), 18. Ях’я Аттіят Алла (Марокко), 21. Алі Маалул (Туніс), 24. Ахмед Реда, 27, Мостафа Ель Ааш, Моафа Ель Ааш, 28. Карім Фуад, 30. Мохамед Хані, 34. Мотаз Мохаммед, Мостафа Ель Докеш.

Півзахисники: 13. Марван Аттія, 14. Хуссейн Ель Шахат, 19. Мохамед Магді, 20. Карім Валід, 22. Емам Ашур, 23. Омар Ель Саї, 33. Карім Ель Дебес, 36. Ахмед Кока.

Нападники: 9. Вессам Абу Алі (Палестина), 10. Нейц Градішар (Словенія), 12. Реда Слім (Марокко), 27. Тахер Мохамед, 32. Самір Мохамед, 34, Ашраф Беншаркі, 38. Мохаммед Абдалла, 43. Хамза Абделькарім.

«Відад» (Касабланка, Марокко)

Як і «Аль-Ахлі», «Відад» – абсолютний гранд у своїй країні, клуб із 88-річною історією, 22-разовий чемпіон Марокко, 9-разовий володар Кубка Трона й 3-разовий переможець африканської Ліги чемпіонів. А Касабланкське Дербі між «Відадом» і «Раджею» за ступенем принциповості не поступається навіть Дербі Каїру.

Сезон-2024/25 у Ботолі (так називається вищий дивізіон чемпіонату Марокко) «Відад» провів не найкраще та фінішував лише на 3-му місці – відтак «клуб нації» наступного сезону гратиме в Кубку Конфедерації, другому за силою континентального турніру Африки. А в Кубку Трона «Відад» вибув за підсумками 1/8 фіналу, де мінімально поступився «Тетуану» («Раджа», до речі, вибула на цій самій стадії узагалі від клубу з Ботоли 2 «Уджда», якій програла в додатковий час).

За іменами «Відад», попри свій статус, має доволі скромний вигляд. Найвідомішим (відносно) гравцем у складі «червоних» є французький півзахисник Мікаель Малса, який грає за збірну Мартиніки. На його рахунку 66 матчів у іспанській Ла Лізі в складах «Леванте» та «Вальядоліда». До «Відаду» Малса приєднався лише в січні та поки що нічим не виокремлюється.

А хто виокремлюється, то це 30-річний уродженець Нідерландів Мохамед Райхі. Цей лівий вінгер – вихованець ейндховенського ПСВ, але в ньому далі молодіжного складу не дістався. Погравши п'ять сезонів за неймегенський НЕК і роттердамську «Спарту», ​​він вирушив до чемпіонатів ОАЕ та Саудівської Аравії, звідки минулого літа прийшов до «Відаду». В складі марокканського клубу Райхи одразу став найкращим снайпером сезону в Ботолі з 11-ма голами в 26 матчах. Якби не поважний вік вінгера, можна було б казати, що за підсумками КЧМ-2025 він також має високі шанси на повернення до Європи. Має чималий досвід у сильному європейському чемпіонаті й 29-річний правий захисник Фахд Муфі. Цей уродженець Франції зіграв майже 130 матчів у португальській Прімейрі-лізі в складі «Тондели» та «Портімоненсе». Потім він провів півтора доволі непогані сезони в хорватському «Хайдуку» й від цієї зими грає у «Відаді».

Великий європейський досвід, щоправда, рівня іспанської Сегунди й французької Ліги 2 є також у 28-річного ганського форварда Семюела Обенга, 24-річного вінгера Валіда Нассі, ще одного уродженця Франції, та 28-річного атакувального півзахисника Хамзи Сахі. Обенг також першу половину нинішнього сезону провів у Прімейрі-лізі в «Каса Піа», а Сахі торік зіграв два матчі аж в австралійській А-Лізі в складі «Мельбурн Сіті».

Склад «Відада»

Головний тренер: Мохамед Амін Бенашем.

Воротарі: 1. Юссеф Ель Моті, 12. Мехді Бенабід, 36. Омар Акздау, 40. Бубакар Ба (Франція), Таха Мурід.

Захисники: 2. Мохамед Муфід, 3. Закарія Нассік, 13. Аїман Даірані, 14. Абдельмунаїм Бутуїль, 15. Мохаммед Ель Джадіді, 16. Джамаль Харкас, 18. Фахд Муфі, 24. Аюб Бушета, 35. Дрісс Ель Махдауї, 42. Ібрахім Ель Афурі, Джавад Халук.

Півзахисники: 4. Тембінкосі Лорч (ПАР), 5. Ісмаїл Мутараджі, 7. Мікаель Малса (Мартініка), 10. Артур Саншес (Бразилія), 11. Валід Нассі (Франція), 19. Ель Мехді Ель Мубарік, 22. Хамза Сахі, 23. Усама Земрауї, 33. Педрінью Асіс (Бразилія), 44. Раян Махту, Хамза Ханнун.

Нападники: 6. Мунір Ель Хабах, 8. Мохаммед Райхі (Нідерланди), 9. Семюел Обенг (Гана), 17. Закарія Фатхі, 20. Муад Аунзу, 21. Касіус Маїлула (ПАР), 25. Омар Русафі, 26. Селемані Мваліму (Танзанія), 30 Саїфеддін Бура, Нордін Амрабат, Шамседдін Ель Аллалі.

«Есперанс» (Туніс, Туніс)

Ще один місцевий гранд приїде на клубний чемпіонат світу 2025 року з Тунісу – столичний «Есперанс». Рекордсмен за кількістю титулів чемпіона країни – 34, 16-разовий володар Кубка Тунісу, 7-разовий володар Суперкубка та 4-разовий переможець африканської Ліги чемпіонів зі 106-річною історією. Прикметно, що в «Есперанса», на відміну від «Відада» й «Аль-Ахлі», вдома два принципові суперники: столичний «Афрікен», з яким вони грають Дербі Тунісу, та «Етуаль дю Саель» із Суса, з яким «Есперанс» грає Туніське Класіко. Останнє вважається одним із найважливіших у туніському футболі.

В сезоні-2024/25 «Есперанс» у 34-й раз в історії виграв туніську Лігу 1, при цьому програв лише два матчі – обидва на виїзді – за 9-ти нічиїх. Взагалі варто відзначити, що «усміхнені» часто віддають очки середнякам та аутсайдерам, причому добре грають проти інших претендентів на титул. Також «Есперанс» узяв Суперкубок і Кубок країни, обидва рази обігравши «Стад Тунісьєн», а в Лізі Чемпіонів дістався чвертьфіналу, де мінімально поступився «Мамелоді Сандаунз» із ПАР.

На відміну від «Аль-Ахлі» та «Відада», в складі «Есперансу» багато молоді. Воротар Амменалах Мемміш у свій 21 рік награв майже 50 матчів і минулого сезону був твердим основним голкіпером навіть при тому, що минулого літа взяли досвідченого Бешира Бен Саїда, який у складі збірної Тунісу їздив на чемпіонат світу-2022 (там, щоправда, був лише дублером). Мемміш своє місце у воротах тримає надійно й навіть дебютував за збірну Тунісу в кваліфікації Кубка Націй 2025 року.

Також біля основи «Есперансу» 18-річний вінгер Куссай Мааша, 21-річний півзахисник Ваель Дербалі та захисник Раєд Бушніба, а також 18-річний івуарійський півзахисник Абдрамане Конате. Останній уже перебуває в полі зору тренерського штабу національної збірної своєї країни.

З досвідченіших виконавців варто відзначити захисника та капітана команди Яссіна Меріа, за плечима якого два чемпіонати світу й 64 матчі в чемпіонатах Греції і Туреччини. Алжирський лівий вінгер Юсеф Белаїлі вигравав Кубок Африканських Націй, ще один алжирець, центральний Амін Тугаї, двічі брав участь у ньому. Також досвід участі в КАН, лише в складі збірної Тунісу, мають лівий захисник Еман Бен Мохамед і півзахисник Ларрі Азуні. Примітно, що Бен Мохамед народився в Лондоні та професійну кар'єру розпочинав в Ірландії, а Азуні до 2013 року грав за юніорські збірні Франції (20 матчів та 1 гол загалом), але з 2014 року став виступати за Туніс.

Склад «Есперанса»

Головний тренер: Махер Канзарі

Воротарі: 1. Аменаллах Мемміш, 16. Мохтар Іфауї, 26. Сідки Дебші, 32. Бешир Бен Саїд, Васім Каруї.

Захисники: 3. Куссай Смірі, 5. Яссін Меріа, 6. Хамза Джелассі, 13. Раєд Бушніба, 15. Амін Тугаї (Алжир), 20. Амін Бен Хаміда, 22. Еман Бен Мохаммед, 25. Еліас Бузаїєн (Швеція), 35. Азіз Кудаї, Раєд Фадаа.

Півзахисники: 2. Мохамед Бен Алі, 4. Ваель Дербалі, 8. Хуссем Тка, 11. Юссеф Белалі (Алжир), 12. Ваджді Іссауї, 14. Онуче Огбелу (Нігерія), 17. Закарія Ель Айеб, 18. Роже Аолу (Того), 23. Ларрі Азуні, 31. Хайтам Дау, 34. Мохамед Алуї, 36. Шіхеб Джебалі, 37. Мохамед Мухлі (Бельгія), 38. Халіль Геніші, Усема Фрадж.

Нападники: 9. Родрігу Родрігес (Бразилія), 10. Ян Сассе (Бразилія), 19. Ашреф Джабрі, 21. Абдрамане Конате (Кот-д'Івуар), 24. Еліас Моквана (ПАР), 28. Зінедін Кадда, 30. Куссай Мааша, 33. Аменаллах Фріхі, 39. Райєн Хамруні, 40. Абубакар Дьякіте (Малі), Білель Сахлі.

«Мамелоді Сандаунз» (Преторія, ПАР)

Як і всі північні клуби, «Сандаунз» із району Мамелоді столиці ПАР Преторії – гранд у своїй країні. За 55 років своєї історії цей клуб 18 разів ставав чемпіоном ПАР і 6 разів вигравав Кубок країни. На міжнародній арені успіхи «стиляг» скромніші, ніж у північан. Лігу чемпіонів вони виграли лише одного разу й ще двічі дійшли до фіналу. Зокрема й цього сезону, однак у підсумку програли єгипетським «Пірамідз» (1:1 вдома, 1:2 у гостях).

Натомість удома нинішнього сезону «Сандаунз» виступили більш як упевнено – Прем'єр-лігу виграли всього з трьома поразками та однією нічиєю в 28-ми матчах і випередили найближчого суперника – «Орландо Пайретс» із Рада – на 12 очок. У Кубку дісталися півфіналу, де програли «Кайзер Чіфз» із передмістя Йоганнесбурга Натурени.

Щодо складу «стиляг» насамперед потрібно відзначити, що вони були фактично базовим клубом збірної ПАР, яка посіла 3-тє місце на Кубку Африканських Націй-2023. Й досі в складі «Сандаунз» чимало гравців з тієї збірної: воротар Ронуен Вільямс, захисники Мотобі Мвало, Тапело Морена, Теренс Машебо; півзахисники Джейден Адамс, Тебохо Мокоена, Темба Зване, а також вінгер Тапело Масеко. Крім них, досвід гри на найбільшому континентальному турнірі збірних мають захисник Рівалдо Кетце, півзахисник Лебоханг Мабоє та головна зірка «стиляг» Лебо Мотиба, на рахунку якого також близько 120 матчів у французькій Лізі 1 за «Лілль», «Страсбург» і «Труа».

В складі збірної Намібії грав на двох Кубках Націй Петер Шалуліле, а 40-річний воротар Денніс Оньянго двічі виступив на Кубку Націй у складі збірної Уганди. Обидва бразильські форварди – Артур Салес і Лукас Рібейру – чимало пограли в чемпіонаті Бельгії, в аргентинських захисників Лукаса Суареса і Матіаса Есківеля – понад сотню матчів у домашній Прімері в кожного, а вінгер Кобамело Кодисанг минулий сезон провів у португальській Прімейре-лізі в складі «Морейренсе».

Своєрідний «український слід» є в кар'єрі захисника Рюшина де Рейка, який розпочинав кар'єру в юніорському складі португальського «Пасуш де Феррейра» в сезоні-2014/15. За словами Де Рейка, він багато чому навчився в головного тренера «пасенсеш» Паулу Фонсеки, який через рік після відходу південноафриканця прийшов до донецького «Шахтаря». Нарешті, заслуговує на згадку 24-річний півзахисник Ташрик Меттьюз, вихованець дортмундської «Боруссії». Він навіть зміг дістатися першої команди «чорно-жовтих», але так за неї і не зіграв: спочатку вирушив по орендах, а потім і зовсім осів у чемпіонаті Швеції, звідки рік тому повернувся додому, до «Сандаунз».

Склад «Мамелоді Сандаунз»

Головний тренер: Мігел Кардосу.

Воротарі: 1. Денніс Оньянго (Уганда), 26. Рейяд Пітерсе, 30. Ронуен Вільямс, 36. Джоді Фебруарі, 50. Санелі Тшабалала.

Захисники: 5. Моса Лебуса, 14. Теренс Машего, 20. Грант Кекана, 25. Кулісо Мудау, 27. Тапело Морена, 28. Зуко Мідуньєлва, 29. Дивайн Лунга (Зімбабве), 31. Асехо Тівані, 32. Лукас Суарес (Аргентина), 34. Мотобі Мвала, 37. Кеган Йоханнес, 40. Рівалдо Кетце, 42. Малібонгве Хоза, 48. Кіану Купідо.

Півзахисники: 4. Тебохо Мокоена, 11. Марсело Альєнде (Чилі), 12. Нео Маєма, 15. Батусі Аубас, 16. Мафоса Модиба, 18. Темба Зване, 21. Сфеоеле Мхулісе, 23. Лукас Рібейру (Бразилія), 33. Тапело Масеко, 35. Нтандоєнкосі Нкосі, 44. Джейден Адамс, 46. Кутлвано Летаку, 70. Ташрік Меттьюз.

Нападники: 7. Матіас Есківель (Аргентина), 9. Артур Салес (Бразилія), 13. Ікрам Райнерс, 19. Кобамело Кодисанг, 22. Сіябонга Мабена, 38. Петер Шалуліле, 45. Лебо Мотиба.

Замість підсумків

Усі чотири команди, які приїдуть на клубний чемпіонат світу з Африки, дуже гідні. Звичайно, «Сандаунз» менш титуловані, ніж клуби з півночі континенту, але в них, мабуть, склад найдосвідченіший – усе ж таки кістяк цього складу чимало пограв у складі збірної ПАР і сягав півфіналу на Кубку Африканських Націй, а це дуже солідно. Африканці точно будуть гідними суперниками для клубів з інших континентів і, напевно, подарують чимало яскравих моментів, а їхні гравці, можливо, зацікавлять сильні європейські клуби.

В другій частині представлення неєвропейських команд клубного чемпіонату світу 2025 року поговоримо про команди з Азії, а також про новозеландський «Окленд Сіті».