Такі різні жителі півночі. Учасники клубного ЧС-2025, як вони є

У третій частині представлення неєвропейських клубів, які зіграють у клубному чемпіонаті світу 2025, ми вирушаємо на інший бік Атлантики. І почнемо розповідь про заокеанські команди з Футбольної конфедерації Північної, Центральної Америки та Карибов, яка представлена ​​п'ятьма командами з двох країн – США та Мексики.

Але перед тим, як розпочати представлення команд, варто відзначити два цікаві моменти, характерні лише для цієї частини світу. Перше – за квотою своєї конфедерації місця на клубному чемпіонаті світу 2025 року отримали лише чотири команди, а «Інтер Маямі» зі США зіграє за квотою господарів турніру.

Другий момент – п'ятий учасник, «Лос-Анджелес», спочатку не мав грати на турнірі. Ця квота належала мексиканському «Леону», але у березні «смарагдові» були виключені через те, що мають спільний власник із «Пачукою». На початку травня Спортивний арбітражний суд відхилив позови «Леона», «Пачуки» та ще одного претендента на цю квоту, «Алауеленсе» з Коста-Рики, а ФІФА призначила стиковий матч між «Лос-Анджелесом» і «Америкою», який з рахунком 2:1 в додатковий час виграла американська команда, а один із найбільш титулованих мексиканських та північноамериканських грандів залишився за бортом клубного чемпіонату світу.

«Сіеттл Саундерз» (США)

На логотипі «Саундерз» ми бачимо дату – 1974 рік, але клуб заснований у 2007-му році. Суть у тому, що в історії футболу в США було три клуби з такою назвою. Один проіснував з 1974 до 1983 року, другий народився 1994-го і саме він став основним для створення нинішнього клубу, який 13 листопада 2007 року став частиною MLS. А 1974 рік на емблемі нинішніх «Саундерз» – данина поваги до першого клубу з таким ім'ям.

Попри те, що «Саундерз» мають довгу історію, титулами вони не розпещені – двічі перемагали в MLS, один раз вигравали регулярну частину сезону і один раз ставали переможцями Ліги чемпіонів CONCACAF. Та й нинішнього сезону клуб із Сіеттла – середняк західної конференції, в якій після 18 матчів посідає шосте місце та відстає від лідера, «Ванкувер Уайткепс», на дев'ять очок, при тому, що у канадців два матчі в запасі.

Традиційно, в американські клуби люблять їхати догравати європейські зірки, що старіють, але «Саундерз» – не той випадок. З іноземців варто відзначити словацького атакувального півзахисника Альберта Русняка та англійського лівого вінгера Раяна Кента, чиї кар'єри багато в чому схожі. Русняк – вихованець молодіжної системи Манчестер Сіті, а Кент – Ліверпуля. Обидва дісталися першої команди, але вирушили по орендах до клубів нижчих англійських дивізіонів. У результаті Русняк опинився у чемпіонаті Нідерландів, а Кент – у шотландському Прем'єршипі. Словаччина до США приїхала прямо з «Гронінгена» у 2017-му році, а англієць – цієї зими транзитом через турецький «Ферербахче». Також відзначимо гаянського вінгера Осазі Де Росаріо, котрий у вересні 2021 року приєднався до львівського «Руху». Але в Україні Де Росаріо встиг зіграти лише два матчі та поїхав за пару днів до початку війни.

Щодо місцевих гравців, то у складі «Саундерз» грають троє учасників чемпіонату світу 2022 року у складі збірної США – півзахисник Крістіан Рольдан, форвард Хесус Ферейра та вінгер Джордан Морріс. Довгий час гравцем основної обойми збірної також був вінгер Пол Арріола, який двічі виграв Золотий кубок CONCACAF та був одним із ключових гравців команди у відборі на ЧС-2022, але до Катару при цьому не поїхав.

Склад «Сіеттл Саундерз»

Головний тренер: Браян Шметцер.

Воротарі: 24. Штефан Фрай (Швейцарія), 26. Ендрю Томас, 29. Джейкоб Кастро.

Захисники: 3. Тревіан Соуза, 4. Лео Берні, 5. Нуу Толо (Камерун), 15. Джон Белл (Ямайка), 16. Алекс Рольдан (Сальвадор), 20. Кім Кі Хі (Південна Корея), 25. Джейсон Рейген, 28. Еімар Гомес Андраде (Колумбія), 33. Коді Бейкер, 39. Стюарт Хоукінс, 85. Калані Косса-Рієнзі.

Півзахисники: 8. Жоау Паулу Міор (Бразилія), 7. Крістіан Рольдан, 10. Педро де ла Вега (Аргентина), 11. Альберт Русняк (Словаччина), 14. Пол Ротрок, 18. Обед Варгас (Мексика), 21. Рід Бейкер-Уайтінг, 75. Денні Лейва, 77. Раян Кент (Англія), 93. Жоржі Мінунгу (Кот-д'Івуар).

Нападники: 9. Хесус Феррейра, 13. Джордан Морріс, 17. Пол Арріола, 19. Денні Мусовські, 95. Осазі Де Росаріо (Гвіана).

«Лос-Анджелес» (США)

На відміну від «Сіеттл Саундерз», «Лос-Анджелес» – клуб молодий. З'явився він лише наприкінці жовтня 2014 року, коли MLS після припинення існування «Чівас ЮСА» надала можливість Лос-Анджелесу заявити нову команду. 2019 року «чорно-золоті» вперше у своїй історії виграли регулярну частину сезону, а 2022-го зробив дубль – виграли регулярну частину та стали чемпіонами сезону. Міжнародних трофеїв на рахунку «Лос-Анджелеса» поки що немає.

Цього сезону каліфорнійці після 16 матчів посідають п'яте місце у західній конференції та відстають на дев'ять очок від лідерів, «Ванкувер Уайткепс». Але у зведеній таблиці MLS 2025 чорно-золоті – глибокий середняк, який займає 16-те місце.

Головні зірки «Лос-Анджелеса» представлення не потребують – це ветерани та легенди французького футболу воротар Юго Льоріс та форвард Олів'є Жиру, а також турецький вінгер Дженгіз Юндер, який на початку року прийшов із «Фенербахче» на правах оренди. Не потребує вистав і український захисник Артем Смоляков, який прийшов у лютому з житомирського «Полісся». У складі Лос-Анджелеса українець встиг зіграти вісім матчів, в яких забив один гол. Ще один «український слід» каліфорнійців – центральний бразильський захисник Марлон Сантус. У 2021 році він приєднався до донецького «Шахтаря», у складі якого зіграв лише 12 матчів за один сезон, а потім вирушив в оренди – спочатку в італійську «Монцу», а потім у бразильський «Флуміненсе». У Лос-Анджелес бразилець прийшов у вересні минулого року і зіграв уже 16 матчів, в яких забив один гол.

Варто згадати також правого захисника Сержі Паленсію та вінгера Яо Єбоа. Каталонець – вихованець «Барселони», а ганець – «Манчестер Сіті». Обидва у своїх рідних клубах у першій команді зіграти не змогли і вирушили до чемпіонату Франції. Паленсія перебрався за океан звідти у 2023 році, а Йебоа встиг пограти в Нідерландах, Іспанії та Польщі, а в США опинився у 2022 році.

Півзахисник Тімоті Тіллмен народився і виріс у Німеччині, виховувався у молодіжній системі «Баварії», зіграв два матчі в Бундеслізі за «Нюрнберг», а з 2023 грає за «Лос-Анджелес». У підсумку Тіллмен також ухвалив рішення виступати за збірну США, у складі якої зіграв один матч. А захисник Ерон Лонг свого часу був гравцем основної обойми збірної США, у складі якої зіграв на чемпіонаті світу 2022 року.

Склад «Лос-Анджелеса»

Головний тренер: Стів Черундоло.

Воротарі: 1. Юго Льоріс (Франція), 12. Томас Хейсал (Канада), 18. Давід Очоа (Мексика).

Захисники: 4. Едді Сегура (Колумбія), 5. Марлон Сантус (Бразилія), 14. Сержі Паленсія (Іспанія), 15. Лоренцо Деллавалле (Італія), 24. Раян Холлінгсхед, 25. Максим Шано (Люксембург), 29. Артем Смоляков (Україна), 33. Ерон Лонг, 45. Кенні Нілсен, 91. Нкосі Тафарі.

Півзахисники: 6. Ігор Жезус (Бразилія), 8. Марко Дельгадо, 11. Тімоті Тілмен, 20. Яо Єбоа (Гана), 21. Раян Рапосо (Канада), 23. Френкі Амайя, 43. Адам Салдана, 56. Джуд Террі, 80. Один Холм (Норвегія).

Нападники: 9. Олів'є Жиру (Франція), 17. Джеремі Ебобіссе, 22. Дженгіз Юндер (Туреччина), 27. Натан Ордас (Сальвадор), 30. Давід Мартінес (Венесуела), 77. Адріан Вібово (Індонезія), 99. Дені Буанга (Габон).

«Інтер Майамі» (США)

Наймолодший, найменш титулований і при цьому найзірковіший із трьох американських клубів на клубному чемпіонаті світу 2025, який потрапив на нього за квотою від країни господині. Створено «Інтер Маями» у січні 2018 року, а перший матч у MLS зіграв у березні 2020 року. Минулого року «чаплі» виграли перший у своїй історії великий титул – регулярний сезон у MLS.

Цього сезону «Інтер Маямі» після 16-матчів посідає третє місце у східній конференції та відстає від лідера, «Філадельфія Юніон», на п'ять очок при одному матчі в запасі. А у зведеній таблиці регулярної частини «чаплі» знаходяться на шостій позиції, що є найвищою серед трьох американських учасників клубного чемпіонату світу 2025 року.

У складі «Інтер Маями» грає чимало зіркових гравців, імена яких відомі всім і представлення не потребують: Сержіо Бускетс, Луїс Суарес, Ліонель Мессі, Жорді Альва. Сюди ж додамо аргентинського воротаря-ветерана Оскара Устарі, який у складі національної збірної їздив на чемпіонат світу 2006 року як дублер Роберто Аббондансієрі. Загалом у складі «чапель» дуже багато аргентинців. Серед них досвідчений вінгер Тадео Айєнде, який зіграв близько сотні матчів у домашній Прімері, перейшов до Сельти, з якої був орендований в «Інтер Маямі». Також у «Інтер Маямі» грає перспективна аргентинська молодь – центральний захисник Томас Авілес, півзахисник Бальтасар Родрігес, опорний півзахисник Федеріко Редондо (син колишнього опорника іспанського «Реала Мадрид» Фернандо Редондо), а також трохи старші захисники Гонсало Лухан та Марсело Веїгандт.

При цьому американських гравців у складі «Інтер Маями» всього шестеро. З них найбільш відомі воротар Вільям Ярбро та півзахисник Бенджамін Кремаскі, які мають досвід гри за національну збірну.

Склад «Інтера Маямі»

Головний тренер: Хав'єр Маскерано (Аргентина)

Воротарі: 1. Дрейк Каллендер, 19. Оскар Устарі (Аргентина), 25. Вільям Ярбро, 34. Рокко Ріос Ново (Аргентина).

Захисники: 2. Гонсало Лухан (Аргентина), 6. Томас Авілес (Аргентина), 14. Давид Мартінес (Парагвай), 15. Раян Сейлор, 17. Йєн Фрей (Ямайка), 18. Жорді Альва (Іспанія), 26. Тайлер Холл, 32. Ноа Аллен (Греція), 37. Максіміліано Фалькон (Уругвай), 57. Марсело Веїгандт (Аргентина), 62. Ісраель Боутрайт (Домінікана).

Півзахисники: 5. Сержіо Бускетс (Іспанія), 8. Теласко Сеговія (Венесуела), 11. Балтасар Родрігес (Аргентина), 21. Тадео Айєнде (Аргентина), 30. Бенджамін Кремаскі, 41. Давид Руїс (Гондурас), 42. Яннік Брайт (Італія), 55. Федеріко Редондо (Аргентина), 81. Сантьяго Моралес.

Нападники: 7. Фабріс Піко (Гаїті), 9. Луїс Суарес (Уругвай), 10. Ліонель Мессі (Аргентина), 22. Леу Афонсу (Бразилія), 29. Аллен Обандо (Еквадор).

«Монтеррей» (Мексика)

На відміну від американських клубів, мексиканські – набагато старші та титулованіші. «Монтеррей» за 79 років своєї історії п'ять разів виграв чемпіонат країни, тричі взяв національний кубок та п'ять разів виграв Кубок чемпіонів CONCACAF. Також «смугасті» – один із чотирьох клубів, який на початку 90-х виграв Кубок Кубків CONCACAF. Цей турнір був однією зі спроб створити другий за силою континентальний трофей у Північній та Центральній Америці.

Сезон 24/25 у Лізі МХ «Монтеррей» розпочав з п'ятого місця в регулярній частині апертури та дістався фіналу плей-оф, де за сумою двох матчів мінімально програв столичній «Америці». У клаусулі «смугасті» посіли сьоме місце у регулярній частині, а у чвертьфіналі плей-офф за сумою двох матчів поступилися «Толуці». А у Кубку чемпіонів «Монтеррей» дійшов до 1/8 фіналу, де по голах на виїзді програв канадському «Ванкувер Уайткепс», майбутньому фіналісту турніру.

Найвідоміший гравець «Монтеррея» – іспанський захисник Серхіо Рамос, який не потребує представлень. До «смугастих» він приєднався на початку лютого, одразу став капітаном команди і вже встиг заробити червону картку – 17 березня у матчі проти «Пумас» іспанець штовхнув форварда Гільєрмо Мартінеса після того, як не зміг відібрати у нього м'яч. Крім Рамоса, у «Монтерреї» грають ще двоє іспанців – колишній його партнер із «Севільї» Олівер Торрес та колишній півзахисник «Реала Мадрид» Серхіо Каналес. Торрес прийшов до мексиканського клубу минулого року, а Каналес – за рік до того. Разом із Торресом минулого року із «Севільї» також прийшов аргентинський вінгер Лукас Окампос.

Ще один аргентинець, опорний півзахисник Хорхе Родрігес, який також приєднався до «смугастих» рік тому, відіграв понад 200 матчів в аргентинській Прімері у складі «Банфілда» та «Естудіантеса» з Ла-Плати, а колумбійський правий захисник Стефан Медіна
– ветеран своєї національної збірної, з якою виступив на трьох Копа Америка.

Стосовно місцевих гравців слід сказати, що «Монтеррей» завжди делегував чимало футболістів до національної збірної. Найвідоміший із них у нинішньому складі «смугастих» – центральний захисник Ектор Чавес, який зіграв на чотирьох чемпіонатах світу і понад десять років провів у Європі, де виступав у нідерландському Ередівізі, іспанській Прімері та італійській Серії А. По одному чемпіонату світу за плечима у вінгера Хесуса Корони, центрального захисника Карлоса Сальседо та лівого захисника Херардо Артеаги. Усі вони у різні роки також вигравали Золотий кубок CONCACAF – Корона у 2015-му, Сальседо – у 2019-му, а Артеага – у 2023-му. Також у складі збірної Мексики, яка виграла Золотий кубок-2023 був центральний захисник Віктор Гусман, а ще один захисник Ерік Агірре викликається і грав за збірну регулярно вже понад п'ять років, але на великих турнірах ще не був.

Зрештою, варто відзначити головного тренера «смугастих». Каталонець Доменек Торрент, який прийшов у Монтеррей у травні, з 2007 до 2018 року був асистентом Жузепа Гвардіоли у другій та першій командах «Барселони», «Баварії» та «Манчестер Сіті». Після цього він працював головним тренером у США, Бразилії, Туреччині та мексиканському «Сан-Луїсі». Однак досягнень та трофеїв, як тренер, 62-річний фахівець поки що не має.

Склад «Монтеррея»

Головний тренер: Доменек Торрент (Іспанія)

Воротарі: 1. Естебан Андрада (Аргентина), 22. Луїс Карденас, 24. Сесар Рамос.

Захисники: 2. Рікардо Чавес, 3. Херардо Артеага, 4. Віктор Гусман, 13. Карлос Салседо, 14. Ерік Агірре, 15. Ектор Морено, 21. Луїс Рейєс, 32. Антоніо Леоне, 33. Стефан Медіна (Колумбія), 34. Сесар Бустос, 93. Серхіо Рамос (Іспанія).

Півзахисники: 5. Фідель Амбріс, 8. Олівер Торрес (Іспанія), 10. Серхіо Каналес (Іспанія), 17. Хесус Корона, 25. Нельсон Деосса (Колумбія), 29. Лукас Окампос (Аргентина), 30. Хорхе Родрігес (Аргентина), 35. Педро Рамірес, 204. Ікер Фімбрес.

Нападники: 7. Герман Бертераме, 11. Хосе Альфонсо Альварадо, 31. Роберто де ла Роса.

«Пачука» (Мексика)

«Пачука» – один із найстаріших клубів Мексики, який існує вже понад 130 років. За цей час «сусліки» сім разів ставали чемпіонами країни, шість разів виграли Лігу чемпіонів CONCACAF і стали одним із небагатьох мексиканських клубів, які вигравали Копа Судамерикана, другий за величиною континентальний трофей у Південній Америці.

Сезон 2024-25 у Лізі МХ «Пачука» розпочала несподівано низьким 16-м місцем в Апертурі та не потрапила до її фінальної частини. Клаусулу «сусліки» провели краще, посіли у ній восьме місце, а у чвертьфіналі програли «Америці» – 0:2 у гостях після 0:0 удома.

Іноземців у «Пачуку» більше, ніж у «Монтерреї». Є серед них відомі імена. Наприклад, бразильський лівий вінгер Кенеді Насіменту, який у 2015-му році перейшов із «Флуміненсе» до «Челсі», але там зіграв лише 16 матчів з одним голом, а потім, як часто буває у гравців «синіх», вирушив по орендах, по яких ходив до 2022 року, коли перейшов до іспанського «Вальядоліда». Звідти у травні цього року Кенеді на правах оренди перейшов до «Пачуки». Загалом на його рахунку 55 матчів в англійській Прем'єр-лізі та 59 – у Ла Лізі. Також майже 200 матчів у Ла Лізі зіграв аргентинський захисник Густаво Кабрал, який у червні 2019 року перейшов до «Пачуки» із «Сельти». Чималий досвід в АПЛ є й у венесуельського форварда Саломона Рондона, який зіграв майже 170 матчів за «Вест Бромвіч», «Ньюкасл» і «Евертон», а аргентинський атакувальний півзахисник Августин Палавесіно зіграв понад сотню матчів у складі «Рівер Плейту».

Також цього року до «Пачуки» приєднався 21-річний уругвайський півзахисник Сантьяго Хоменченко, який має українське коріння. Хоменченко був одним із лідерів збірної Уругваю U20, яка виграла чемпіонат світу 2023. Минулого року він зіграв 21 матч за іспанські «Ов'єдо» та «Мірандес», у яких був в оренді з «Пеньяролю», а також вперше отримав виклик у дорослу збірну Уругваю, але за неї ще не грав.

Серед місцевих футболістів у «Пачуку» менше гравців національної збірної, ніж у «Монтерреї», але вони є. Правий захисник Луїс Родрігес зіграв на трьох Золотих кубках CONCACAF і 2019-го виграв цей турнір, а 22-річний вінгер Браян Гонсалес минулого року з'їздив зі збірною на Копа Америка. Загалом у складі «сусликів» чимало молодих та перспективних гравців, які варті уваги – півзахисники Алан Баутіста та Еліас Монтіель, захисники Хорхе Берланга та Хосе Кастільо, а також атакувальний півзахисник Ісраель Луна.

Склад «Пачуки»

Головний тренер: Хайме Лосано.

Воротарі: 13. Карлос Родас, 25. Карлос Морено, 31. Хосе Еулогіо, 181. Давид Шрем.

Захисники: 2. Серхіо Баррето (Аргентина), 3. Алонсо Асевес, 4. Едуардо Бауерманн (Бразилія), 6. Федеріко Перейра (Уругвай), 21. Хосе Кастільо, 22. Густаво Кабрал (Аргентина), 24. Луїс Родрігес, 32. Карлос Санчес, 33. Андрес Міколта (Еквадор), 35. Хорхе Берланга, 183. Маурісіо Кабаньяс, 185. Арі Контрерас.

Півзахисники: 5. Педро Педраса, 6. Сантьяго Хоменченко (Уругвай), 7. Еміліо Родрігес, 8. Браян Гонсадес, 14. Артуро Гонсалес, 15. Ісраель Місяць, 18. Агустін Палавесіно (Аргентина), 19. Едуардо Лопес, 26. Алан Баутіста, 27. Оуен Гонсалес, 28. Еліас Монтіель, 29. Кенеді Насименту (Бразилія), 110. Хесус Брігідо, 186. Хосе Пабло Сальдівар, 191. Серхіо де лос Ріос, 197. Серхіо Ернандес, 240. Хуан Сігала.

Нападники: 9. Ільян Ернандес, 10. Джон Кеннеді Соуза (Бразилія), 11. Уссама Ідріссі (Марокко), 23. Саломон Рондон (Венесуела), 187. Алексі Домінгес, 190. Хаель Алварес, 197. Серхіо Ернандес, 199. Луїс Пуенте.

Замість підсумків

Звичайно, хотілося б побачити на клубному чемпіонаті світу 2025 «Америку» – таки мексиканський та регіональний гранд, найтитулованіша команда країни. Але ФІФА ухвалила інше рішення і «орли», напевно, виступатимуть на наступному турнірі. А цього разу і без них від Північної, Центральної Америки та Карибов зіграють цікаві та гідні команди, які можуть нав'язати боротьбу, зробити сюрприз і напевно залишать гарні спогади.