П'ять факторів, які допомогли Шахтарю обіграти Брест
Олексій Сливченко аналізує вчорашню перемогу «гірників» у Лізі чемпіонів над французами

У поточному сезоні «Шахтар» вже до зимової паузи встиг загнати сам себе у непросту турнірну ситуацію як в українській Прем'єр-лізі, так і в Лізі чемпіонів. Після шести матчів у найпрестижнішому клубному турнірі континенту в активі «гірників» було лише 4 очки, і тільки новий формат змагання, завдяки якому у січні кожній команді потрібно було провести ще по дві гри, дозволяв чемпіонові України зберігати надії на вихід у наступний раунд.
Після втрачених можливостей здобути перемоги у матчах проти «Болоньї» (0:0) та ПСВ (2:3), напередодні «Шахтар» в Гельзенкірхені провів свій останній у загальному етапі Ліги чемпіонів номінально домашній матч. Суперником «гірників» виявився сенсаційний дебютант турніру – французький «Брест», який, до того ж, ще до гри проти українців вже гарантував собі щонайменше участь у 1/16 фіналу. До вчорашнього матчу «пірати» вже встигли взяти три очки у Лізі чемпіонів проти «Штурма» (2:1), «Зальцбурга» (4:0), празької «Спарти» (2:1) та ПСВ (1:0), а також зіграли внічию із «Баєром» (1:1). Програв «Брест» тільки «Барселоні» (0:3), а тому футболістам «Шахтаря», вочевидь, було дуже приємно завдати французам другої поразки. «Помаранчево-чорні» виграли із рахунком 2:0, а перемогу українцям принесли точні удари Кевіна та Георгія Судакова.
Завдяки чому «Шахтар» зумів здобути свою другу перемогу у цій Лізі чемпіонів? Давайте виділимо щонайменше п'ять факторів, які допомогли взяти три очки підопічним Маріно Пушича…
Правильні тактичні та кадрові рішення
Перед матчем Маріно Пушич, відповідаючи на запитання про взаємодію гравців різних національностей та питання їхньої зіграності в рамках однієї команди, заявив буквально наступне: «[У мене] є певні ідеї щодо цього, але це буде не так, як ви думаєте. Можливо, я завтра вас здивую».
Насправді здивувати Пушич не зумів. Хоча, враховуючи його деякі алогічні рішення в попередніх матчах Ліги чемпіонів, як то постійне ігнорування Іраклі Азарові на догоду бразильцю Педро Енріке або експерименти з Алаа Грамом, можливо, боснієць якраз здивував тим, що із самого моменту оголошення стартового складу до нього практично не виникало жодних питань. Хіба що по кандидатурі правого фулбека, але там також усе було досить прогнозовано.

Справа в тому, що ще у останньому своєму спарингу на турецькому зборі перед відправкою до Німеччини на матч проти «Бреста», Маріно Пушич задіяв такий самий склад, як і з «піратами». Тоді саме Азаров вийшов ліворуч в обороні, Вінісіус Тобіас діяв на правому фланзі захисту, а у опорній зоні вийшла зв'язка з Дмитра Криськіва та Марлона Гомеса. Також варто виділяти окремо появу праворуч в атаці Педріньо, а не Олександра Зубкова, але на тлі нав'язливих чуток про ймовірний продаж українця це також не викликало жодного здивування.
Важливо інше: Пушич поставив у стартовий склад не просто тих, хто був, мабуть, краще підготовлений фізично, а й тих, хто справді мав найвищий рівень мотивації. Наприклад, Азарові, очевидно, хотів довести тренеру, що він значно ефективніший на даному відрізку сезону, аніж Педро Енріке. Марлону Гомесу було що доводити з огляду на інтерес до нього з боку «Ботафого» і на тлі бажання зайвий раз проявити себе в топовому єврокубку. Більше того, цей склад був успішно награний у спарингу проти «Лудогорця», де все виглядало більш ніж непогано, а тому що-небудь міняти без гострої необхідності було б контрпродуктивно, і те, що Пушич на це не пішов, говорить про одне – тренер дійсно хотів досягти результату, адже це було важливо для нього в тих реаліях, у яких опинилася його команда.
Ставка на простий та швидкий футбол
Зі старту поєдинку «Шахтар» заволодів м'ячем та мав суттєву перевагу в цьому компоненті над суперником у перші 15 хвилин (66% проти 34%). «Гірники» із самого початку робили вдвічі, а то й утричі більше передач, ніж «пірати», але десь до середини першої 45-хвилинки французи практично вирівняли ситуацію, а українці почали намагатися діяти більш просто та швидко. По суті, успіх «Шахтарю» приносили миттєві переходи з оборони в атаку за допомогою довгих передач, коли виходило «обрізати» більшу частину суперників, а далі – за рахунок швидкості Кевіна чи Егіналду – у всій красі використовувати переваги вільних зон.
Багато в чому з цієї причини «Шахтар» діяв не лише компактно, а й досить глибоко, порівняно із суперником. Лише три футболісти стартового складу «гірників» (Педріньо, Судаков та Егіналду) частіше знаходилися на чужій половині поля (хоча номінально – практично в районі середньої лінії), тоді як усі інші – на власній. У «Бреста» ситуація була діаметрально протилежна…

Перший гол, яким відзначився Кевін, а також момент на 31-й хвилині в Егіналду – яскраві приклади того, як «Шахтар» досяг успіху в атакувальній роботі. Та й у ситуації на 36-й хвилині, що призвела до пенальті у ворота «Бреста», Георгій Судаков та Іраклі Азарові блискуче використали прагнення французької команди максимально піднімати лінію оборони.

Вміння вишукувати та використовувати вільні зони, що виникають в обороні у суперника, й стали ключем до успіху для «Шахтаря» у цьому матчі. Тим самим Маріно Пушич використав сильні сторони своїх футболістів, як тих, що діють із глибини, але мають гарне бачення поля та перший пас, так і тих, які звикли грати у завершальній фазі, використовуючи свої швидкісні якості та дриблінг. Виявилося, що «винаходити велосипед» зовсім не обов'язково, а все геніальне, як це часто буває, виглядає дуже просто та невигадливо. І саме такого роду «експериментів» від штабу Пушича в єврокубках хотілося б бачити якомога більше…
Вихід Азарові
Автор цих рядків неодноразово висловлювався на тему перманентного та незрозумілого ігнорування штабом Маріно Пушича у матчах Ліги чемпіонів персони лівого фулбека Іраклі Азарові. На перші п'ять матчів турніру у стартовому складі незмінно з'являвся бразилець Педро Енріке, чия гра вже проти «Аталанти» заслуговувала як мінімум на те, аби дати шанс комусь іншому. Але боснієць продовжував робити ставку на південноамериканця, а коли той отримав безглузду червону картку в матчі проти ПСВ, чим підставив партнерів і, по суті, привів команду до нелогічної поразки, то на поєдинок проти «Баварії» у шостому турі Пушич ліворуч відрядив Матвієнка, а його місце у центрі оборони довірив Граму.
Парад незрозумілих рішень Пушича, на щастя, завершився саме в матчі проти «Бреста». Вже на зборах було видно, що Азарові наразі на голову сильніший за Педро Енріке, і його поява у старті на «піратів» була єдиним правильним та логічним рішенням. Грузин показав непоганий рівень взаємодій з лівим вінгером Кевіном, якому активність Азарові на фланзі дозволяла зміщуватися в центр та створювати своєрідну дихотомію там. Також Іраклі непогано зігрався із Судаковим та Егіналду, що зрештою й принесло успіх проти «Бреста».
Саме розрізна передача Азарові на 31-й хвилині вивела Егіналду на ворота суперника, коли бразилець пробив у сантиметрах повз штангу. А на 36-й хвилині грузинський фулбек вже самостійно відгукнувся на схожий пас із глибини від Судакова, коли увірвався до штрафного майданчика та заробив пенальті.
Корисним був Азарові й в обороні. Багато в чому завдяки йому на лівому фланзі в «Шахтаря» ситуація була контрольованою, хоча «Брест» вважав за краще більшу частину атак організовувати саме з цієї зони (через свій правий фланг французи провели 24 атаки, тоді як через центр – 14, а зліва – лише 7).
Азарові став беззаперечним лідером «Шахтаря» за кількістю єдиноборств в обороні. Таких в активі грузина зафіксовано аж 12, причому у 8 випадках (67%) Іраклі виходив із них переможцем. В інших захисників «гірників» показники єдиноборств в обороні наступні: Вінісіус Тобіас – 5 (4 виграні), Микола Матвієнко – 4 (4), Валерій Бондар – 2 (1).
На графіці нижче чітко видно, наскільки якісно діяли Азарові та Кевін в аспекті єдиноборств на своєму фланзі. Фактично суперник виграв лише один із семи «квадратів», тоді як за «гірниками» була перевага аж у чотирьох.

При цьому, Азарові виявився третім у лавах своєї команди за загальною кількістю виконаних передач (51), поступившись лише Матвієнку (61) та Марлону Гомесу (52).
Зв'язка Марлона Гомеса та Криськіва
Марлон Гомес став ще одним футболістом, який розкрився вчора у всій красі. Його зв'язка в опорній зоні із Дмитром Криськівим виглядала дуже й дуже перспективною для того, аби використати її і в деяких подальших матчах, коли «гірникам» украй важливо тримати під контролем середину поля.
Давайте лише трохи пройдемося статистикою: Марлон Гомес та Криськів увійшли до топ-5 команди за кількістю здійснених підбирань м'яча (в українця їх 13 – друге місце після Бондаря, а у бразильця – 10, що є четвертим показником); виграли 75% та 50% єдиноборств в обороні (відповідно) плюс чудово проявили себе у грі через пас. В бразильця в активі 94% точних пасів у матчі, в українця – 93%. При цьому, важливо відзначати, що в обох збереглася дуже хороша статистика саме щодо точності передач вперед (Марлон – 86%, Криськів – 78%), що важливо для якісної побудови атакувальної гри команди. За пасами назад та поперечними передачами обидва хавбеки продемонстрували 100% точність, а мова сумарно про 23 і 22 паси по кожному з них відповідно. Таким чином, відсоток браку у центрі поля в «гірників» був мінімальним, і це дозволяло українській команді зберігати впевненість у своїх силах навіть у другому таймі, коли ініціативою повністю володіли номінальні гості.

Що також цікаво: ані Марлон Гомес, ані Криськів практично не фолили. В обох у пасиві лише по одному порушенню правил – стільки ж, як і в Тараса Степаненка, котрий провів на полі тільки 26 хвилин (Марлон Гомес зіграв 75 хвилин ігрового часу, Криськів – 101 хвилину).
Очевидно, що після такого виступу, як учора, «Шахтар» продовжить відтягувати із рішенням про можливий продаж Марлона Гомеса до Бразилії, де ним дуже і дуже активно цікавиться чемпіон країни «Ботафого», який заманює хавбека перспективою в майбутньому перебратися до «Ліону», який є частиною материнської структури компанії власника.
Вміння зіграти на результат
Не менш важливим фактором учорашнього успіху команди Маріно Пушича стало вміння зіграти на результат, коли це було важливим. Після перерви «Шахтар», як це часто буває цього сезону, став зовсім іншою командою. Але якщо найчастіше подібна констатація не є для «гірників» компліментом, то цього разу важливо підкреслювати – «гірники» у другій 45-хвилинці не виглядали яскраво в атаці та не володіли ініціативою, натомість зробили усе, аби позбавити суперника «легкого життя». Не було ні непотрібних фолів, ні безглуздих карток, та й з помилками (Матвієнко грішив цим, навпаки, якраз у першому таймі) якось обійшлося.
Якщо до кінця першого тайму показник володіння м'ячем був 52% проти 48% на користь «Шахтаря», то у другій половині гри французи постійно мали перевагу, а у фінальні 15 хвилин й взагалі тотальну – 73% проти 27%. Також «Брест» у другому таймі видав хорошу здатність до організації атак – у середньому за хвилину французи проводили від 0,53 до 0,6 атак, тоді як у «гірників» цей показник становив від 0,07 до 0,23, а їх максимум у першому таймі становив 0,47.
Важливо, що віддавши ініціативу супернику, «Шахтарю» вдалося зберегти високий темп гри (17,3 проти 14,4 суперника) та відповідати йому в аспекті фізичної готовності. Під кінець матчу «Брест» обійшов чемпіона України навіть у показнику виконаних передач (462 проти 450), але ось вичавити із цього користь не зумів – по ударах по воротах (9:8), у тому числі й у площину (6:3) перевага залишилася за «гірниками».
Як вже зазначалося вище, «Шахтар» не гребував діяти просто, чим, можливо, здивував опонента. Середня довжина передач в останню третину поля у «гірників» склала 31,1 метри, тоді як у «Бреста» вона дорівнювала 24.

Цікаво й те, що статистики зафіксували у «Бреста» значно кращий показник володінь м'ячем, що досягли чужої половини поля – 66 проти 38 (73% проти 44% за успішними), проте якщо вести мову про володіння, які досягли чужого штрафного майданчика, то тут ситуація кардинально змінюється - 11:9 вже на користь «Шахтаря» (13% проти 10% за успішними).
«Брест» не показав себе командою, здатною вичавлювати результат із переваги у володінні м'ячем та у кількості виконаних передач. Французи не виявили суттєвої винахідливості, не були кращими за суперника у показнику дриблінгу (в «Шахтаря» всього зафіксовано 16 обведень, із яких 9 були успішними, у той час як у «піратів» – лише 3 при 2 успішних), а тактика банальних навісів, де «Брест» перевершив «гірників» кількісно (21 проти 10) успіхів їм не принесла.
«Шахтар», досить швидко досягши позитивного рахунку на табло, не виявив жодних ознак самозаспокоєності, діяв грамотно, не забував про необхідність взаємного підстрахування гравцями один одного. Команда Пушича показала здатність бути гнучкою при вирішенні різних тактичних завдань на полі, була фізично готова не гірше за суперника, а морально навіть перевершувала його. Все це й принесло логічну та заслужену перемогу, після якої жодною мірою не можна спочивати на лаврах, адже попереду – дортмундська «Боруссія», де навіть перемога не факт, що гарантує путівку до 1/16 фіналу…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ


Великих назвав низку прізвищ


Оцінюємо перший місяць «россонері» з новим тренером




Дякуємо за приємні емоції.
По більше б таких матчів.