Як правильно хейтити Реал? Огляд 22 туру Ла Ліги

Майже завжди брати у футболі не грають за один клуб. Дуже часто виступають навіть у різних чемпіонатах, різних країнах, грають у турнірах зовсім різного рівня… Вільямси з «Атлетіка» – виняток. І, можливо, найбільш сумний за всю найновішу футбольну історію. Іньякі, старший брат, провів свого часу 250+ матчів поспіль у Ла Лізі – рекорд чемпіонату. Але так і не пішов на підвищення через те, що був недостатньо талановитим. Ніко, молодший з братів, достатньо талановитий для гри на найвищому рівні – але, на відміну від старшого, травматичний. Зараз вибув на 6-8 тижнів через пубалгію. Ймовірно, за сезон проведе у Ла Лізі лише трохи більше за половину можливих матчів в основі, у топ-формі – може, десяток. 2 видатних та визначних для Більбао брати ризикують залишитися в історії міста та клубу – але не у футбольній в цілому. Просто через випадок. Просто через рандом.

У футболі занадто багато випадковостей. Ось, наприклад, одна з таких: ви замало дивилися Ла Лігу минулими вихідними. Допомагаю частково виправитись вам у цьому традиційному тексті із оглядом іспанського вікенду. Читати варто хоча б заради збірної туру, у якій уперше за багато тижнів не знайшлося місця жодному гравцю «Реала».

Алло, лікар

«Реал» хворіє. Знову переміг з боями та ледь-ледь. Знову забив переможний з пенальті, тепер – на 90+10. У більшості. А суперник догравав матч у складі з 9 футболістів. Коротше, перемога над «Райо» є (2:1), але приводів для оптимізму нема. Критика у мережі через рекорди за 11-метровими несправедлива: нормально перемагати будь-яким дозволеним чином. Чому вигравати, як «Арсенал», постійними голами з кутових – норм, а з пенальті – ні? Тож давайте хейтити «Реал» правильно: ось ці постійні 11-метрові є не змовою – а симптомом хвороби. Команда недостатньо хороша, аби виграти завдяки голу з гри. Недостатньо добре грає, аби не доводити до такого навіть проти скромного «Райо». А Арбелоа поки недостатньо тренер, аби навчити «Реал» перемагати якось по-іншому. Аби одужати, цій команді потрібен трансфер лікаря, але вікно переходів уже закрите.

Усього лише Ферран

2.5 xG за матч для команди – це круто, а як сольний показник для футболіста – вау. У Торреса проти «Ельче» (3:1) аж 8 ударів, тонна топ-моментів. Але лише 1 забитий м’яч. Він двічі влучив у каркас. В одному моменті. За 2 секунди. Не влучив у ворота з близької відстані. Відіграв воротаря та залишив його за спиною – і не забив навіть тоді. Тобто запоров купу простих моментів при тому, що раніше у сезоні кожен 4 гол у ЛЛ забивав спробами з-за меж штрафного, тобто виконував набагато важчі удари. На дистанції Торреса неможливо назвати марнотратцем. У деяких матчах він дає «Барселоні» вирішальну перевагу своїми видатними діями із м’ячем. А у деяких… ну, як цими вихідними. Найбільш нестабільний у завершенні футболіст топ-ліг Європи. І саме тому не заміна для Левандовського: на іспанця не можна покластися. Він не зірка світового рівня – усього лише Ферран.

Ліцензований букмекер betking, що входить до складу King Group, є офіційним беттінг-партнером провідної футбольної ліги Іспанії — Ла Ліги — в Україні.

Мотивація > клас

Цього сезону «Еспаньйол» – більш класна команда, аніж «Алавес». Але в особистій зустрічі каталонці поступилися опоненту (1:2). Навіть вдома. Не втримали перевагу у гол. Програли за ударами. Коротше, сіли у калюжу. Причина? Нестача мотивації. В «Еспаньйола» у сезоні вже 34 бали, за весь попередній – 42. Він майже позбавлений шансів вилетіти: аби це зробити, довелося б далі лише програвати. Задача на розіграш де-факто виконана, а боротьба за єврокубки – то вже для більш заможних. От і пішли «піддавки». «Алавес», навпаки, валяв дурня півроку, аж тут уперше впав у зону вильоту, відчув небезпеку – і виграв двічі поспіль. До цього не міг узагалі аж 5 турів, а без цих 6 балів був би у трійці найгірших чемпіонату. Коротше, класика: виграє той, хто хоче, а не той, хто грає найкраще. Правило дитячого футболу, яке працює навіть у топ-лізі. Дещо шкода, що вже у лютому.

Чемпіонська хандра

10 матчів поспіль Альварес не забиває за «Атлетіко», у ЛЛ – ще довше. І не те щоб виступає погано: оцінки норм, моменти для партнерів готує. Але зник вогник в очах. Здається, Хуліан розчарувався у мадридському проекті. Воно і зрозуміло: «Атлетіко» не б’ється за титул навіть у рік великих проблем «Реала» та «Барселони». Альварес уже виграв требл. Вже є чемпіоном світу. Вже «пройшов» футбол в Англії та на рівні збірних, тож звик перемагати. Вирушав до Іспанії, аби кинути виклик собі: зробити лише 3 найкращу команду країни чемпіоном. Але він не врахував одного нюансу: сам «Атлетіко» собі виклик кидати не збирається. «Матрацників» влаштовують постійні бронзові медалі. Безнадійна та взагалі-то рівна гра з «Леванте» (0:0) цими вихідними на це натякає. Хуліан піде влітку. Лукмана купили, тож заміна за функціоналом аргентинцю вже є.

Біполярний розлад

Він, здається, є у «Севільї». У команди просто не буває нормального настрою: вона на полі або виглядає пригніченою, або нездорово активною. Або захищається всім складом та здійснює по 40+ виносів за матч, або володіє м’ячем 60+% часу та сама закидає суперника кросами. Нема середнього варіанту. Тільки крайнощі, тільки хардкор. Цього разу ми бачили маніакальну версію «Севільї»: аж 72% володіння після перерви із «Мальоркою», в останні 30 хвилин – 75%. А результат – поразка 1:4. Бо занадто поспішно. Занадто різко. Занадто категорично, імпульсивно та необдумано. На перший погляд – команда-хамелеон, а насправді – просто переживає епізоди нестабільного настрою та загострення симптомів стану. Спочатку – на консультацію до психіатра, потім – на високі рядочки таблиці. А поки над зоною вильоту.

Про інші матчі

«Хетафе» та «Сельта» провели матч (0:0) на 0.8 xG сумарно, аби я в огляді міг сконцентруватися на інших поєдинках: моя повага. «Бетіс» та «Валенсія» (2:1) в особистій зустрічі били у ворота одне одного пенальті – цілком логічно, що переміг той, хто свій реалізував. «Сосьєдад» не зміг вимучити третю поспіль перемогу на характері, але все-таки не програв «Атлетіку» (1:1). З якогось моменту матчу рахунок за ударами 15:2 на користь команди із Більбао, тож підопічним Матераццо абсолютно точно нема на що жалітися. «Ов’єдо» завдяки перемозі над «Жироною» (1:0) довів свою кількість набраних очок після зміни тренера до 6. За 6 матчів. З парою його попередників було сумарно лише 10 за 16 турів – прогрес відчутний, але досі недостатній для збереження прописки. «Вільярреал» героїчно врятувався від поразки «Осасуні» (2:2) навіть без Переса в атаці. Здається, якщо у Марселіно відберуть узагалі всіх футболістів його складу, він почне набирати очки навіть з гравцями молодіжки в основі.

Збірна туру

Видатних воротарських перформансів не було, тож нашим кіпером буде той, хто запам’ятався. Так от: Валлєс із «Бетіса» відбив пенальті. Беремо та ставимо на ворота, доки на куражі. Крайні захисники – Гомес та Арамбуру із «Сосьєдаду». Так, уперше у рубриці на флангах нашої оборони зіграють футболісти одного клубу. Заслужили: 27 оборонних дій на пару, у першого – ще й асист, у другого – шалені 9 відборів м’яча. З ними наші фланги захищені. У центрі лінії – Костас з «Ов’єдо» та Ле Норман з «Атлетіко». «Ов’єдо» – найгірший клуб ліги за якістю складу, тож кожна його перемога у чемпіонаті – апріорі героїчна. Ця здобута завдяки Костасу, котрий розкидав 8 точних лонгболів, став найкращим серед польових за кількістю пасів та одного разу врятував команду у якості останнього захисника у лінії. З Ле Норманом усе легше: здійснив 14 оборонних дій. Таке не контриться.

У парі передніх ліній буде нашестя гравців «Алавеса». Чому? Бо той переграв команду з топ-6, а деякі його футболісти видали виняткові статистичні перформанси. Бланко у центр поля беремо за 4 відбори, 5 перехоплень та забитий гол: був усюди та робив усе, що тільки може робити центральний півзахисник. На лівому фланзі атаки у нас зіграє Аленья: 5 оборонних дій, 3 вдалих спроби дриблінгу та 3 ключових паси. Допомагав у захисті, а в атаці став креативним центром команди. Ну і вишенька на торті – нападник «Алавеса» Мартінес, який у нашій збірній уже другий тиждень поспіль. А що поробиш, якщо найпомітніший у Ла Лізі? Цього разу не забив, але віддав асист. Загрожував воротам ударами. Віддавав паси під спроби партнерів. Обходив опонентів на дриблінгу, хоча має зріст у 187 сантиметрів. Він нашій команді аж ніяк не завадить.

Центр поля нашої 11-ки зробить сильнішим Галаррета з «Атлетіка». Тут все просто: вийшов на заміну у перерві та забив рятівний для команди гол. Важко було не помітити. Поряд – Мілья з «Хетафе». Найкращий у складі за пасами. За пасами під удари. За заробленими фолами. З відборами та перехопленнями в активі. Коротше, у складі двох команд у тому матчі грав лише він – відзначаємо хоча б за бажання. Зірка складу – Ямаль. Мені б хотілося його ігнорувати бодай інколи, але Ламін – статистичний монстр. 8 пасів під удари, 5 ударів, вдалий дриблінг, зароблені фоли… Якби пощастило трохи більше, оформив би бодай 2+2, а не 1+0. Керувати цим складом буде Альмада з «Ов’єдо». З ним команда поки не провалила жодного матчу у чемпіонаті, а тепер ще й уперше перемогла. З хоч трохи сильнішим складом точно вигравав би регулярно.

4-3-3: Валлєс («Бетіс») – Гомес («Сосьєдад»), Костас («Ов’єдо»), Ле Норман («Атлетіко»), Арамбуру («Сосьєдад») – Бланко («Алавес»), Галаррета («Атлетік»), Мілья («Хетафе») – Аленья («Алавес»), Мартінес («Алавес»), Ямаль («Барселона»)

Тренер туру – Гільєрмо Альмада («Ов’єдо»)

Гравець туру – Мартінес («Алавес»)

Факти туру:

– 94 дні минуло з останнього матчу, у якому Альварес відзначився у Ла Лізі. Це відбулося напочатку листопада. З того моменту Мурікі, форвард «Мальорки», забив у Прімері 10 м’ячів;

– 2 удари у каркас в одному моменті гри з «Ельче» завдав Ферран Торрес. Він і так був лідером Ла Ліги за влучаннями у стійку/поперечину, але тепер іде у відрив: аж 5 «точних» ударів. В усіх переслідувачів максимум 3. До повторення рекорду минулого сезону Прімери залишився лише 1 удар;

– 7 поспіль раз «Ов’єдо» йде на перерву вдома за рахунку 0:0. Фанати команди за бажання можуть приходити вже на її другі тайми: все одно у перших нічого не відбувається місяцями;

– 12 турів поспіль суперник «Реала» не ставав командою з найбільшою кількістю карток у турі Ла Ліги. Цього разу став (у «Райо» 7 жовтих), тож серія перервалася. Але тривала досить довго, тож теза «судді тягнуть команду» несправедлива;

– 4 тури поспіль «Сосьєдад» виграє перші тайми. На те, аби виграти 4 перших 45-хвилинки до цього, колектив витратив 20 турів Ла Ліги. Прогрес є очевидним.

Виступи наших

66% володіння – і xG менше одиниці. «Жирона» тяжіє до роботи із м’ячем та запрошує до команди футболістів, які хочуть тримати його якомога більше, але почувається максимально некомфортно у такому сценарії. І створює замало, і до контратак вразлива. Ванат цю проблему вирішити не може і не повинен, тому має низький бал у грі, де йому не дали простору. Циганков зробив недостатньо. Ключові паси є, дриблінг – теж, але у таких матчах саме він, мабуть, і повинен вирішувати – а навіть жодного разу не пробив. Можливо, варто ставати егоїстичним, бо от вам 0 ударів від українців у матчі – і 0 голів. Поразка «Ов’єдо» (0:1) не є критичною, але показова для оцінки перспектив «Жирони» у сезоні. Переможна серія закінчилася – час повертатися до реальності та боротися за виживання. Поганий тур для українців. Шкода, що у такі дні їх нема кому підстрахувати.

РЕКЛАМА 21+
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ. ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024). Строк дії ліцензії 5 років.