Хуан Безерра – найкращий гравець першої частини сезону за оцінками Sport.ua

Щороку якраз «під ялинку» Sport.ua розкладає подарунки героям року, що минає. Точніше – осінньої частини сезону чемпіонату країни.

Ми вже традиційно визначаємо кращих із найкращих виконавців УПЛ одразу у кількох номінаціях. Спочатку свої «печивка» отримують герої першої частини сезону, а на фініші чемпіонату наш сайт остаточно визначає найкращих.

Наші критерії оцінювання який рік залишаються незмінними. Після кожного туру наші журналісти оцінюють футболістів за кожен матч. На підставі цих оцінок і виводиться потім середній бал.

Наші критерії оцінювання дуже прості й зрозумілі. Це вам не оцінювання від УЄФА чи ФІФА, коли виявляється, що голоси тих чи інших представників країн не були враховані або загубилися десь по дорозі.

В нас все чітко. Все прозоро. Отже, все справедливо й закономірно.

Так, при оцінюванні того чи іншого футболіста в конкретному матчі буде елемент суб'єктивності. Але від цього елементу ніколи не вдасться втекти. Не вдасться навіть його мінімізувати, адже йдеться не лише про голи, очки та хвилини, скільки про емоції, про враження від гри, яку кожен бачить і відчуває по-своєму. Однак із цих окремих крупиць у результаті складаються загальноприйняті тенденції.

Що зрештою вийшло у нас – давайте розбиратися.

Але спочатку – про наші номінації. Ми визначали найкращих одразу в десяти «іпостасях». Все за тим же, вищезазначеним принципом: на підставі складання балів гравців за кожну гру та визначення потім середнього результату. Тож, поїхали.

***

Безперечно, головною номінацією нашого «плебісциту» є позиція найкращого гравця першої частини чемпіонату. У зв'язку з цим немає градації на українців та легіонерів, на вікових та юніорів, на захисників та нападників. У цьому випадку грає одне, воно ж єдине правило: стати найкращим може кожен. Кожен, хто стане найкращим за середньою оцінкою.

І цього разу на проміжному фініші ми маємо досить несподіваний персонаж. Досить несподіваний, якщо міряти стандартними мірками, якими ми звикли досі скористатися.

Як правило, на очах у нас переважно представники двох клубів – «Динамо» та «Шахтаря», а тому, як правило, саме представники цих клубів і задавали тон.

Однак нинішнього сезону ситуація змінилася. Не настільки очевидно вона змінилася, проте для наших широт домінування на такій довгій дистанції будь-якої третьої команди, крім двох звичних, видається чи не одкровенням.

Таким одкровенням у поточному чемпіонаті стала, природно, «Олександрія». Те, що команда Руслана Ротаня «за здоров'я» розпочала сезон, навряд чи когось здивувало. Так траплялося й раніше. До того ж, «містяни» цього разу провели справді дуже зрілу й притомну трансферну кампанію.

Але головною несподіванкою стало вміння олександрійців утриматись на плаву. Утриматись навіть не на плаву, а на вершині турнірної таблиці. Лише у двох останніх поєдинках осіннього півсезону у діях команди Ротаня намітився невеликий спад. А до того вона потужно і стабільно прямувала від туру до туру.

І головною рушійною силою цієї команди став молодий і тендітний на вигляд легіонер – Хуан Альвіна Безерра. Або просто Безерра.

Читайте також:

Безерра розриває УПЛ, а аналітики CIES вже порівнюють його із зіркою Реала

Невисокого зросту (165 см) бразилець прийшов у наш чемпіонат восени минулого року. Селекціонери «Олександрії» знайшли його в бразильському «Васку да Гама». Щоправда, у тій знаменитій команді Хуан Альвіна швидше вважався, аніж грав. За першу команду Безерра зумів провести лише два неповні поєдинки. У колективі з Ріо на мініатюрного півзахисника не розраховували, і раді були від нього здихатися.

У вересні минулого року Безерра підписав трирічний контракт із «Олександрією». Минулого сезону він, втім, як і всі його партери, був у пошуках своєї гри. А ось нинішнього сезону став справжнім відкриттям. Не применшуючи заслуг інших футболістів «Олександрії», слід зазначити, що саме Безерра є найяскравішим гравцем атаки команди Ротаня. Невисокий бразилець діє, як правило, на правому фланзі атаки. Може зіграти й чистого нападника. За рахунок своїх антропометричних особливостей, а також за рахунок природженого почуття м'яча й техніки цей хлопець часом творив справжні дива. Нагнітати, нагнітати, тиснути на суперника, шукати можливість для просування м'яча вперед, шукати найменшу можливість для передачі чи удару та знаходити ці можливості. Ось такий він, нинішній харизматичний лідер атаки «Олександрії», людина, яка вміє робити різницю.

Безерра на 0,16 бали випередив у нашому списку десяти найкращих гравців «гірника» Олександра Зубкова та на 0,2 бали житомирянина Олексія Гуцуляка, який посів проміжне третє місце.

І такий відрив молодого бразильця можна вважати суттєвим. З будь-яких точок зору. Зупинимося лише на двох. І Зубков, І Гуцуляк мають значно більший досвід виступів в УПЛ, і саме вони, лідери своїх команд, вважалися одними із головних претендентів на перемогу. До того ж, і за фінансовим, і за кадровим критерієм «Шахтар» та «Полісся» будуть крутішими за «Олександрію».

Далі у нашому списку розташувалися двоє донеччан – Артем Бондаренко та Георгій Судаков, а серед них «затесався» півзахисник «Полісся» Олександр Назаренко.

І у зв'язку з цим відносно невисокі позиції цих товаришів цілком зрозумілі. Пояснені тим фактом насамперед, що вони не були стабільні. Якби ця трійця на одному подиху пройшла першу частину сезону, то вони склали б реальну конкуренцію Безеррі.

Приємно бачити у нашому списку капітана «Олександрії» Кирила Ковальця. Якщо Безерра – це крила олександрійської команди, то Ковалець – це, безперечно, її душа. І відносно низьке місце Кирила пояснюється частково й тим, що чорнову роботу не завжди видно.

Кевін та Невертон – чергові «гірницькі» надії. Поки що такі надії, які не виправдали сподівань. Цим двом роздали дуже багато щедрих авансів. І місцями ці бразильці виправдовують штамп «чарівники м'яча». І якщо вони серйозніше візьмуться за справу, то у своїй команді робитимуть різницю.

Лише десяте місце у нашому списку динамівця – Володимира Бражка – можна пояснити лише тим, що нинішнє «Динамо» - це команда-зірка (звісно, ​​за нашими мірками), а не команда зірок. У цій команді різницю може зробити кожен.

***

Частково за динамівські прогалини у списку десяти найкращих футболістів півсезону поквитався Георгій Бущан. Незмінний перший номер «біло-синіх» дуже рівно і впевнено провів звітний період чемпіонату, підтвердивши свій високий клас.

А ось у суперниках Бущана цього разу були доволі несподівані його колеги. На другому місці у списку найкращих голкіперів першої частини сезону розташувався досить комфортно Іван Пахолюк із «Колоса». Так, вміють у Ковалівці вирощувати добрих воротарів. Євген Волинець, Кирило Фесюн, тепер ось Пахолюк.

А на третьому місці з відставанням від першого лише на 0,06 бали – Олексій Паламарчук, воротар «Інгульця». Ще раз: воротар «Інгульця», найгіршої наразі команди чемпіонату. Ну, команда може бути справді гірша, але Паламарчук – один із найкращих її виконавців. Якщо взагалі не найкращий. Про що вкотре свідчить його нещодавній пенальтійський рекорд усіх часів.

Четверте та п'яте місця у списку найкращих голкіперів посіли Андрій Кліщук та Микита Турбаєвський, вартові воріт «Кривбаса» та «Зорі» відповідно. Також досить несподівані персонажі, але їхні високі місця у нашому рейтингу цілком заслужені.

Топ-п'ятірка найкращих захисників першої частини чемпіонату включає відразу трьох представників «Олександрії» - Микиту Кравченка, Артема Шабанова та Олександра Мартинюка. Першим двом ні досвіду не позичати, ні впізнаваності, а ось для 23-річного Мартинюка це справжній прорив. І фланговий оборонець «Олександрії» своєю впевненою та активною грою на цей прорив заслужив.

Капітан «Шахтаря» (за відсутності Степаненка) Микола Матвієнко був би напевно вищим у нашому списку, якби першу частину сезону провів так само, як і її стартову частину.

Зазначимо також присутність у тісному переліку найкращих оборонців молодого центрбека «Полісся» Жоау Віалле.

Натомість у когорті найкращих півзахисників – знайомі всі обличчя. Абсолютно всі – з-поміж десятки найкращих гравців першої частини сезону. Під керуванням, певна річ, Безерри. І без участі динамівців.

Однак, як і у випадку з воротарською позицією, за «біло-синіх» своє вагоме слово сказав Владислав Ванат, який виграв початковий забіг серед форвардів. Ну, це й не дивно, адже саме Ванат пішов на зимові канікули у статусі найкращого бомбардира.

Ще у п'ятірці найкращих – Олександр Філіппов з «Олександрії», Ігор Краснопір та Ярослав Карабін з «Руха» та Даніель Соса з «Кривбаса». Усім чотирьом не вистачало головного, щоб претендувати на першість у своїй номінації – стабільності. Саме завдяки стабільності Ванат і отримав найвищий середній бал у нашій таблиці.

Визначаючи найкращих вітчизняних футболістів, дивись вище список найкращих гравців чемпіонату. Усе закономірно. Із Зубковим на чолі. «Шахтар» та «Полісся» тут кермують. «Динамо» мовчить.

До п'ятірки легіонерів досить несподівано заскочив півзахисник «Вереса» Луан. Хоча чому несподівано? «Народний клуб» цього сезону – міцний середняк, а не аутсайдер, і Луан приклав свої руки та ноги до цієї приємної трансформації «Вереса». А в іншому – очікувані особи.

Завжди цікаво спостерігати за прогресом (або відсутністю такого) у новобранців команд. Комусь обіцяли золоті гори, але він не вистрілив, а хтось навпаки – з корабля і одразу на бал.

Одразу на бал потрапив за нашою версією рівнянин Луан. Високо котирується молодий голкіпер «Колоса» Пахолюк. А ось третє місце Руслана Дедуха дуже несподіване з огляду на той факт, що його «Лівий берег» зірок з небосхилу не хапав. Замикають п'ятірку найкращих новачків бразильці з «Полісся» та «Карпат» – Віалле та Бруніньо відповідно.

Ну, а найкращим ветераном за нашими оцінками став голкіпер «Інгульця» Паламарчук. Найкращим він став завдяки не лише своїй чудовій реакції, а й стабільному місцю в основі. Володимир Адамюк і Денис Олійник, наприклад, подібною спритністю похвалитися не можуть. До речі, Олійнику вже не світить виграти підсумковий забіг ветеранів: він уже завершив свою кар'єру.

Про тих, чия кар'єра лише починається. Найкращим став «гірник» Невертон. Враховуючи його амплуа та потенціал, перемога закономірна. Але якби центрбек «Динамо» Тарас Михавко забивав у чужі ворота стільки ж, скільки забивав у свої, то бути б саме йому на першому місці.

Далі ще може бути й не таке.

Найкращі гравці УПЛ в осінній частині сезону за оцінками Sport.ua (не менше 11 матчів)

Воротарі

Захиcники

Півзахисники

Нападники

Українці

Іноземці

Новачки

Ветерани (на початок чемпіонату не менш 33 років)

Юніори (на кінець чемпіонату менше 20 років)