Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Англія
|
882
3

«Як у фільмі жахів». Реакція Зінченка на першу повітряну тривогу в Україні

Футболіст зізнався, що не пішов в укриття

«Як у фільмі жахів». Реакція Зінченка на першу повітряну тривогу в Україні
Getty Images/Global Images Ukraine. Олександр Зінченко

Захисник збірної України та лондонського «Арсеналу» Олександр Зінченко зізнався, як відреагував на першу повітряну тривогу в Україні. Олександр вперше почув звуки сирен у Києві.

«Я повернувся до Києва і почув свою першу сирену. Це було посеред ночі, близько 2:30. Зазвичай вони запускають ракети та безпілотники, коли всі сплять, щоб посилити терор. Моя дружина, її брат і я спали у квартирі. Раптом почулося виття, як у фільмі жахів. Це було так голосно. Я прокинувся, але був дуже втомлений. Того дня я багато годин провів за кермом. Моя дружина хотіла піти до підземного паркінгу, щоб сховатися, але я сказав: «Послухай, чесно, я так втомився, що не можу піти. Я просто хочу залишитися тут, у ліжку». Вони обидва підійшли до вікна, щоб подивитися, що відбувається у небі.

А прямо над будинком наші системи протиповітряної оборони збивали безпілотники та ракети. Було так багато вибухів. Я був надто втомлений, щоб встати з ліжка, але я чув вибухи. Я подумав про батьків, які намагаються заспокоїти своїх дітей у такі моменти. Як ви вкладаєте своїх дітей спати та заспокоюєте їх, коли ревуть сирени та ракети летять у ваш бік? Все місто було на ногах, боячись, що бомби впадуть на них. Так сумно думати, що дітям доводиться так жити вже понад два роки, і кінця-краю цьому не видно», – йдеться в автобіографії «Вірити».

Раніше Олександр Зінченко зізнався, як футболісти «Арсеналу» реагують на війну в Україні.

Оцініть матеріал
(5)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 3
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Віктор Коробка
Так, спочатку це було дуже жахливо. Але людина до всьго звикає. У нас перед домом - великий дитячий майданчик (живемо у Одесі). Ні діти, ні батьки майже зовсім не реагують на звуки сирени. Реакцію видно тільки тоді, коли неподалеку дуже гучно жахне. Та й то - половина йде додому, а інші - залишаються, типу, ну вже жахнуло ж, чого тепер тікати.
Boodya
Тут, на свйті в принципі за рів року всю книжку перепостять новинами)
Контентом на пів року забезпечені))
kadaad
Памперсы поменял?