Канело знову переміг за очками. В серію попав і провокативний Берланга

У ніч на 15 вересня в Лас-Вегасі, США, відбувся поєдинок між чемпіоном WBA, WBO та WBC у другий середній вазі 34-річним мексиканцем Саулем Альваресом (62-2-2, 39 КО) та 27-річним пуерторіканцем Едгаром Берлангою (22-1, 17 КО). Канело переміг одностайним рішенням суддів.

Чи стала ця битва достойним продовженням баталій між мексиканцями та пуерторіканцями? Розбираємось.

Канело мав нокаутовувати суперника. Але вийшло все зовсім не так

Розкрутка поєдинку між Саулем Альваресом та Едгаром Берлангою – одна з найбільш запальних для Канело за останній час. Тут і принципове протистояння. Мексика проти Пуерто-Ріко – не традиційна бійка для Канело, адже він нечасто бився з боксерами цієї країни, але загалом це одна з найгарячіших баталій для професійного боксу.

Тут і поводження суперника. Все ж, Берланга зробив усе, щоб люди довкола повірили в те, що він має сили, щоб не просто так тиснути на візаві. І ще й протистояння габаритів. Все ж, із таким великим суперником Канело не бився давно. Просто для розуміння – Берланга вищий та має довші руки навіть за Дмітрія Бівола, а той б’ється у важчій ваговій категорії.

Здавалось, що і сам Сауль загорівся такою бійкою. Альварес багато шуткував на офіційних заходах над опонентом. Та говорив про те, що йому подобається, коли суперники поводяться таким чином. Тоді йому приємно розбивати їх у ринзі.

Проте ми не побачили цього до кінця. Так, бійці дійсно хотіли один одного вразити. Проте Берланга розумів, що прилетіти все ж може. Тому працював джебом, йшов спиною вперед, плануючи стримувати наступ візаві.

Разом з цим, Канело йшов вперед. Не дивлячись на величезну різницю в габаритах, саме менший з боксерів диктував умови, тиснув та працював першим номером.

У третьому раунді Берланзі прилетіло. Сауль майстерно б’є цей удар, а у відповідь на джеб суперника він прилетів особливо добре. Проте варто зазначити, що Едгар не був сильно вражений. Нокдаун – безумовний, але вже за секунду хлопець відновився і засмучувався, сидячи на канвасі, що пропустив.

Все ж молодість, габаритність, фізична сила – важливий елемент. Нехай у боксі Берланга програвав супернику, але збити чи розбити його було вкрай непросто. Перший момент – через фізичні можливості молодого організму. Другий – через хороший план на бій. Це був не ідеальний бокс проти Альвареса, але кращий, ніж на то розраховувала абсолютна більшість фанатів та експертів.

Можна сказати, що це був той бій, коли внутрішній конфлікт навіть десь заважав учасникам. Час від часу бійці зривалися в розмови тоді, коли треба було битись. Це, звичайно, виглядало ефектно, але хотілось побачити більше боксу, ніж розмовних баталій.

Все це закінчилось спокійною перемогою Сауля Альвареса. Він побив слабшого опонента рішенням суддів, все, як завжди. Канело не перемагає достроково вже три роки. Останнім, кого він побив достроково, був Калеб Плант у поєдинку за абсолютне чемпіонство.

Так от, за цей час Альварес встигнув програти Дмітрію Біволу рішенням суддів. Потім були Геннадій Головкін, Джон Райдер, Джермелл Чарло, Хайме Мунгія, і от тепер Едгар Берланга.

Всі вони так чи інакше пропускали удари від Канело. Важкі удари, комбінації. Бували в нокдаунах. Мунгія і Берланга пропускали важкі влучання і падали. Але Сауль їх не дотискав.

Не зовсім зрозуміло, що це. Чи це відсутність голоду до нокаутів. З тим же Мунгією Альварес дійсно не атакував на повну. І це не вигадка – це слова Канело, який пізніше підтвердив, що не хотів битись на всі сто і відпускав трохи там, де міг.

Сьогодні такого не було. Але разом з цим Альварес не переміг достроково. Можливо, десь не хотів ризикувати. А десь габарити суперника заважали донести удари результативно й остаточно.

Що далі?

Берланга продовжить боксувати так, як раніше. Нічого для нього не змінилось. Він відбоксував на диво добре проти незручного опонента, який був величезним фаворитом. Встав після нокдауну та не дав добити себе до дострокової поразки. Тож загалом результат, скоріше, позитивний, ніж негативний.

А от, що буде з Канело, цікаво. Бо очевидно, що він – не на піку форми. І більше, скоріш за все, туди не повернеться. Тому вибір суперників надалі вкрай важливий – щоб не зруйнувати всі здобутки за ці роки.

В розрізі цього цікаво, чи відбудеться все ж протистояння проти Давида Бенавідеса. Через те, що Давид – величезний боксер, який викидає величезну кількість ударів. І це дійсно може бути складним випробуванням для сьогоднішнього мексиканця.

Те ж питання і щодо Теренса Кроуфорда, який активно обговорюється за останній час. З одного боку, Сауля можна зрозуміти – це невигідний бій для нього. Програє – скажуть, час минув, бо програв меншому опоненту, який набирав сім кілограмів. А якщо виграє – побив бійця, який набирав сім кілограмів і виглядав так собі у попередньому бою.

З іншого боку, а з ким битись? Серед варіантів – Крістіан Мбіллі. Активний, невеликий боксер. Боєць, який дещо схожий на Джона Райдера, який створив купу проблем для Альвареса. Але разом з цим має купу технічних проблем, які перевірив Сергій Дерев’янченко і підтвердив – вони точно наявні.

Ще один варіант – Вільям Пачеко. Але це взагалі малоймовірний суперник, який тільки-но дістався до титульного шансу і ще не був перевірений ніким.