Розкішні скелети. Що відбувається з аренами у Катарі, де проходив ЧС-2022

Проведення фінальної частини чемпіонату світу 2022 року у Катарі стало своєрідним фетишем для тамтешньої влади. Найвище керівництво держави було вкрай зацікавлене у тому, аби ФІФА схвалила заявку країни на проведення Мундіалю, а потім, за чутками, зробило усе необхідне, аж до, м’яко кажучи, заборонених методів, щоб при голосуванні «катарський варіант» виявився найпопулярнішим серед інших.

В результаті ЧС-2022, незважаючи на безліч застережень та розслідувань журналістів з Європи та США, все ж таки відбувся на полях Катару. Для цього у цій азіатській країні навіть було збудовано "з нуля" сім шикарних стадіонів великої місткості, які повністю відповідали усім вимогам ФІФА, і що головне, враховуючи вкрай складний клімат, властивий цьому регіону, – забезпечували вболівальників відносно комфортними умовами перебування.

Фінал чемпіонату світу у Катарі між збірними Аргентини та Франції (перемогу у серії пенальті із рахунком 4:2 здобули південноамериканці) відбувся 18 грудня 2022 року на стадіоні Лусаїл, який розташований в однойменному місті із населенням у 455 тисяч осіб. Місткість цієї арени становить майже 88 тисяч глядачів і це надзвичайно багато, якщо брати до уваги повсякденні потреби катарського футболу зокрема і тамтешнього спорту в цілому.

На поточний момент, що продемонстрував вояж групи журналістів видання El País на розіграш Міжконтинентального кубку ФІФА-2024, який відбувся у Катарі, всі до єдиного стадіони, які були задіяні під час проведення ЧС-2022, не приносять азіатській державі жодної користі. Навіть стадіон Лусаїл, на якому пройшов фінальний матч Міжконтинентального кубку ФІФА-2024 між іспанським Реалом та мексиканською Пачукою (3:0), не був заповнений на 100%. За офіційними даними, відвідати цей поєдинок вирішили трохи більше 67 тисяч глядачів, і це, треба розуміти, багато в чому завдяки великій частині приїжджих фанатів обох команд.

В самому Катарі відвідуваність матчів місцевого елітарного дивізіону з футболу, що називається Лігою зірок Катару, дуже невисока. Рекорд відвідуваності в лізі складає 30 тисяч глядачів, і його було встановлено на стадіоні Ахмед Бін Алі (офіційна місткість цієї арени – 44740 глядачів) під час проведення поєдинку між Аль-Раяном та Аль-Арабі. Загалом рядові матчі національного чемпіонату, як розповіли іспанським журналістам їхні місцеві колеги, збирають лишень кілька тисяч глядачів, а іноді – й того менше…

"Коли на стадіонах чемпіонату світу-2022 проводяться матчі місцевого чемпіонату, – читаємо ми в El País, – вони створюють образ якогось містичного чи примарного місця. Це розкішні скелети, які відвідують лише кілька тисяч людей. Іноді навіть менше".

Те, що сталося у Катарі після проведення фінальної частини ЧС-2022, раніше спостерігалося і в деяких інших країнах, де популярність футболу серед населення не настільки висока, як хотілося б чиновникам з ФІФА та місцевій владі. Та й влада Катару в цілому була абсолютно готова до того, що після Мундіалю більшість новеньких футбольних арен виявляться незатребуваними принаймні у таких масштабах, на які вони зводилися. Тому із самого початку у проектах більшості катарських стадіонів, які згодом використовувалися на ЧС-2022, закладалася умова подальшого зниження місткості. Наприклад, згадуваний вже вище стадіон Лусаїл, як передбачалося, мав бути суттєво зменшений у плані його місткості – із 88 до 20 тисяч глядачів. І це більш ніж розумно, враховуючи той факт, що арена, де проходив фінал ЧС-2022, може одночасно вмістити одразу 3% усього населення сучасного Катару (мова приблизно про 2,8 мільйони осіб).

Тому при будівництві стадіонів у Катарі під ЧС-2022 лише найближчі до поля трибуни були виконані із бетону, тоді як верхні – з розбірних частин. А деякі арени, як наприклад Стадіон 974, взагалі зводилися з транспортних контейнерів (у даному випадку їх було використано рівно 974, через що споруда й отримала таку невигадливу назву), аби згодом їх було відносно легко розібрати.

Але плани поки що так і залишилися лише планами. Станом на кінець 2024 року, як повідомляють іспанські журналісти, які побували на Міжконтинентальному кубку ФІФА, не зроблено жодних конкретних кроків щодо реалізації попередніх задумів, і величезні стадіони, що приймали матчі ЧС-2022, продовжують бути суттєвим тягарем для бюджету Катару, паралельно створюючи зовсім непривабливу картину для гостей цієї близькосхідної країни.

Те, що передбачалося після ЧС-2022 переобладнати у розкішні будинки та готелі, торгові центри, офіси чи спортивні клініки, поки що стоїть практично без діла та нагадує артефакти далекого минулого – свого роду пам'ятки архітектури, які просто стоять та не мають жодних реальних варіантів для повноцінного використання та функціонування.

Цікаво й те, що на даний момент більш-менш серйозні плани у влади Катару та інвесторів, які брали участь у будівництві арен під проведення фінальної частини ЧС-2022, існують лише щодо Стадіону 974, розташованого у столиці близькосхідної держави – Досі. На зведення цієї арени пішло близько 200 мільйонів доларів, що є однією з найменш суттєвих сум порівняно із кошторисами інших катарських стадіонів, але саме цю споруду найближчим часом планується розібрати. Причому не частково, а повністю – фактично вивільнивши місце під інші цілі.

"Це дуже цінна ділянка [місце, на якому розташовується Стадіон 974], недалеко від моря, і всім зрозуміло, що треба прибирати стадіон звідти", – пояснює Марк Фенвік, котрий є одним із проектантів споруди. «Найприємніше те, що він [стадіон] уміщається в 10% або 20% корабля, і весь процес [переїзду], аж до розміщення його в майбутньому пункті призначення, триватиме близько двох років. Щоб збудувати новий аналогічний стадіон, потрібно щонайменше три роки".

Щоправда, з іншими аренами, які використовувалися під час проведення ЧС-2022, така тактика не спрацює. Там мова йде про значно більш фундаментальні конструкції, для зміни яких потрібні й більш кардинальні рішення. Поки йти на них влада Катару, вочевидь, не готова, тому колишні місця паломництва десятків тисяч футбольних уболівальників з усього світу залишаються практично незатребуваними, нагадуючи, як чітко підмітили наші іспанські колеги, хай і розкішні, але все ж таки скелети – місця, геть-чисто позбавлені атрибутів повсякденного життя та будь-яких перспектив у майбутньому…

Текст: meta.ua