Імад АШУР: «Було два різних тайми»

Головний тренер житомирського «Полісся» Імад Ашур прокоментував нічию своєї команди в матчі 3 туру УПЛ проти «Інгульця» (1:1).

– Нічия з «Інгульцем». Що можете сказати по гарячих слідах, резюмуючи матч?

– Я вже сказав на пресконференції, що було два різних тайми. Відповідний результат.

– Хлопці в інтерв’ю кажуть, що моменти створювалися, але реалізації не було, погодитеся з цим?

– Якщо говорити про другий тайм – так.

–​​​​​​​ Сьогодні було 6 змін в стартовому складі в порівнянні з матчем проти «Шахтаря». Чим була продиктована ротація?

–​​​​​​​ Вона була продиктована попередньою грою та енергією, яка була там віддана та кондиціями певних гравців, безпосередньо, після гри. Стратегічно на трьох суперників, включно з сьогоднішнім, перед матчами збірних, довелося робити ротацію. Мені здається, що це теж нормальна частина процесу.

– На старті другого тайму тільки Крушинський мав декілька хороших нагод. Реалізуй Борис бодай одну з них – все могло б закінчитися розгромом?

–​​​​​​​ Не реалізували ж. Тому зараз ми можемо лише щось припускати. Припущення – це не реальність, реальність вже зафіксована, ми маємо її приймати, так само, як і попередню гру. Треба скуштувати смак цієї реальності, бо попередня була занадто солодкою.

–​​​​​​​ Сьогодні на полі з’явилися Луїфер та Макуана, які тільки нещодавно відновилися від травм, наскільки задоволені їхньою формою?

–​​​​​​​ Бені вже відносно тривалий час працює у загальній групі, ще з періоду нашого перебування в Польщі. Але він і пропустив набагато більше, тому набір кондицій – це не питання двох-трьох тижнів, нажаль. А Луїфер, хоч і менше пропустив, але провів лише 4 тренування в загальній групі. Загальна група означає, що медично гравцеві нічого не заважає виконувати всі вправи і перебувати готовим на якусь частину гри. Звісно, ми чекаємо на покращення їхніх кондицій, але це виключно питання часу.

–​​​​​​​ Які слова підбирали до хлопців, що команда вийшла настільки іншою та настільки заведеною?

–​​​​​​​ Ми проговорили ті речі, про які ми говорили і перед грою. Але чомусь ми вирішили методично ними нехтувати, поки суперник не відтиснув нас до чужих воріт. Ми витратили багато енергії не на раціональне, методичне володіння м’ячем, а на повернення до чужих воріт, біг на 50, 60 чи 70 метрів. Відповідно, треба було провести цю показову бесіду. Показову в тому сенсі, що моменти під час гри могли нас них вплинути. Також ми показали певні епізоди, які показали нам аналітики в перерві, щоб показати, що це не зовсім те, про що ми домовлялися. На мою думку, в другому таймі це було сприйнято буквально. Ми шукали простір не там, де нам його відкривають – це логічно, бо суперник на своїй половині буде завжди обороняти ворота і вісь глибини. Тобто, середину поля, в напрямку воріт, нам же треба шукати шлях до воріт. Я наполягаю на тому, що не до наших, а туди, але вже в обхід. Потім вже, якщо нас ніхто не підганяє вперед, то ми можемо знайти більш широкі точки, щоб один, два, три рази подати, підібрати, а потім спробувати знайти можливості між лініями, якщо суперник дасть простір. Коли ми потрапляємо в пастку, яку робить будь-який організований суперник, то ми витрачаємо енергію на біг назад, відповідно, з більшою ймовірністю будемо порушувати правила ближче до наших воріт та створювати зайві стандарти. Сьогодні стандарт зіграв проти нас.

–​​​​​​​ Наприкінці хочеться поговорити про позитив. Сьогодні відбулося ваше перше побачення з житомирською публікою, яким воно було?

–​​​​​​​ Я думаю, ви дуже добре розумієте, що хотілося віддячити трошки більше. Попередній матч вже пройшов і ми його вже забули. Сьогодні хотілося більше віддячити грою. Добре, припускаю, що другий тайм ми, можливо, не можемо записати до активу, але було більше позитиву у грі. Скажу відверто, що результатом категорично незадоволені всі, хто вболіває та співчуває клубу. Попри це, хочу подякувати вболівальникам, бо підтримка відчувалася. Сподіваюся на розуміння того, що ми намагаємося робити все задля результату. На жаль, ми не є його власниками і не завжди можемо його передбачити. Повернусь до того, що ми поки знаходимося в процесі того, що хочемо вибудувати.