Вовча зграя, кажете?

Іноді краще мовчати. В принципі, мовчати краще майже завжди. Особливо перед почином. Але чомусь у нашому випадку, а я зараз безпосередньо про дебют «Полісся» в єврокубках, житомирський клуб усім своїм виглядом показував, що він як мінімум зараз досяг такого рівня, що в новому сезоні, який щойно почався, йому по плечу велике.

Принаймні мені саме так здалося. Та якби тільки мені, то це нісенітниця. Мало що може здатися спросоння чи сп’яну. Але річ у тому, що так здалося не лише мені. Я вам дуже рекомендую у зв'язку з цим почитати відгуки про гру з «Поліссям» словенських уболівальників. І після першого поєдинку їхньої «Олімпії» проти нашої команди, і особливо після другої гри. Там дійсно можна знайти не тільки дуже багато стьобу й знущань, а й дуже багато пізнавального.

Читайте також:

Нездоланний бар'єр. Полісся й у другому матчі програло Олімпії

Виявляється, уболівальники команди з Любляни серйозно побоювалися «Полісся». Вони знають, що власник житомирського клубу – мільярдер, який вкладає в команду серйозні інвестиції, тоді як їхній клуб може собі дозволити комплектацію лише за рахунок вільних агентів.

Вони також знають, що цього літа «Полісся» дуже серйозно посилилося. Особливо за їхніми мірками. В курсі вони й того, що «Полісся» чомусь позиціонує себе з «вовчою зграєю». Саме з цього приводу житомирянам від фанів опонента дісталося найбільше.

Загалом, словенські любителі футболу виявились дуже обізнаними з подробицями з табору свого суперника по другому кваліфікаційному раунду Ліги конференцій. Мені здалося, що й у самій «Олімпії» (і футболісти, і особливо тренерський штаб) теж виявились дуже підготовленими до гри проти українського вискочки.

А ось про житомирський клуб у контексті готовності я подібного сказати не можу. Більше того, я можу сказати лише те, що «Полісся» виявилося повністю неготовим до історичного дебюту в єврокубках. Це провал чистої води, панове. І цей провал має конкретні імена.

***

Насамперед мене так і розпирає кинути камінь у город нинішнього тренерського штабу «Полісся». Відразу обмовлюся, що я не фанат колишнього керманича житомирян Юрія Калитвинцева, але порівняно з нинішнім тренером команди колишній наставник мені здається велетнем. А нинішній… Імад Ашур уміє гарно говорити. Цього в нього не відібрати. Я не здивуюся, якщо завдяки саме цій своїй чесноті він і з'явився в житомирському клубі.

Читайте також:

Перший мат для Імада

І після першого поєдинку з «Олімпією», і після другого Ашур дуже хитромудро й витіювато філософствував про життя і про футбол, вказуючи на несправедливість і першого, і другого.

Можливо, на когось і діють ці східні ласощі, але якщо прибрати це все словесне лушпиння, то на даний момент виявиться, що король-то голий. Я не виключаю, що надалі цей тренер ще може відбутися: адже шляхи Господні несповідні, і часом на вершину успіху виходять такі особистості, що ніколи б і не подумав про них подібного.

Тож про перспективу Імада на нинішньому місці я не хочу патякати. Я лише про те, що побачив у його виконанні у двох конкретних поєдинках. Так от, я в цих двох матчах не побачив зовсім нічого. Нічого, що вказувало б на «тренерську руку».

Натяк на «тренерські ноги» я побачив: коуч полісян справно походжав туди-сюди в рамках технічної зони. Однак я не побачив головного: який саме футбол сповідає цей перспективний тренер. І у який футбол намагається грати його команда.

Натомість я почув після гри натяк від наставника «Полісся» на суддівство. Маю на увазі зустріч-відповідь. Мені теж дуже не сподобалося, що поєдинок обслуговувала сербська суддівська бригада. Але ж проблема не в ній, хлопці. А проблема в тому, що не треновані гравці не знають, що робити з м'ячем, як поводитися в тій чи іншій ситуації на полі.

І так, футболісти «Полісся» Кушніренко та Чоботенко з приводу арбітражу висловились не в тон свого наставника. На їхню думку, суддівство було «більш-менш нормальним».

Тож вибачте, не там шукаєте коріння всіх бід. Не треба вішати всіх собак на «горе-вболівальників, які поховали команду після першої гри». Це я на адресу президента клубу.

А ще – і на адресу Олександра Усика. Так, чудовий «маркетинговий» хід – ангажувати найкращого боксера планети у «вовчу зграю». Тільки ось нічого футбольного в цьому ангажуванні за фактом немає. Більше того, своїми різкими словами на адресу УЄФА Усик може серйозно нашкодити іміджу «Полісся».

Хоча куди вже гірше.

І кому, як не Олександру, знати, що програвати треба також вміти. Потрібно вміти програвати гідно. Схоже, і цим азам «Поліссю» треба вчитися й вчитися.

А якщо загалом, то бридко на душі. Гидко від того, що два наші клуби так бездарно вилетіли з єврокубків (це я ще й про «Дніпро-1», що самоусунувся). Гидко від того, що рівень нашого футболу скочується дедалі нижче. Гидко від того, що футбольний проект з Житомира, що видавався острівцем надії та надійності, виявився пустушкою.

І у цьому зв'язку не обов'язково читати відгуки уболівальників «Олімпії». Достатньо почитати відгуки наших уболівальників.

Та й власних очей достатньо, щоб зрозуміти, що йдеться зовсім не про вовчу зграю…