Рекорд українських санкарок і перший хокейний шок. Як минув 5-й день ОІ

У середу, 11 лютого, на 25-й зимовій Олімпіаді в Мілані та Кортіна д’Ампеццо були розіграно вісім комплектів нагород. Два золота здобули американці, італійці тріумфували на санній трасі, французи – в біатлоні і фігурному катанні. Україна реальних медальних шансів не мала, але кількома непоганими результатами відзначилася.

Зрештою, більше ми очікували на новини неспортивного характеру. Скелетоніст Владислав Гераскевич знову вийшов на заключне перед завтрашнім стартом тренування в «шоломі пам’яті» і зміг показати в своєму заїзді перший час. Втім, чи зможе Владислав завтра виступити, наразі невідомо. Представники МОК на прес-брифінгу анонсували особистоу розмову з Гераскевичем, сам українець ще раз підкреслив, що відступати не збирається, а президент НОК України Гутцайт, який вчора не прийшов на прес-конференцію щодо цієї події, наступного дня відзначився дивною заявою. Тож стежимо і згадуємо найяскравіші події п’ятого змагального дня Олімпіади-2026.

Результат дня

Українки Олена Стецків і Олександра Мох, які виступали в змаганнях на санях-двійках, посіли наразі найвище для наших олімпійців на Іграх у Мілані/Кортіні, сьоме місце. Правда, з урахуванням, що стартували в цій дисципліні 11 екіпажів. Після першого з двох заїздів українки з результатом 54,174 взагалі були шостими. В другій спробі Олена і Олександра проїхали трохи гірше – 54,231. Відставши від чемпіонок на 2,121 Стецків і Мох встановили історичний рекорд України в цьому виді програми.

А золото вибороли італійки, чемпіонки світу-2024 у спринті Андреа Фьоттер /Маріон Обергофер, для яких це була перша Олімпіада в кар’єрі. В обох заїздах вони показали найкращий час, встановивши у першій спробі рекорд траси – 53,102. Переможниці двох останніх чемпіонатів світу Селіна Еґле / Лара Кіпп з Австрії програли чемпіонкам 259 тисячних секунди і задовольнилися бонзою. А срібло вибороли німкені Даяна Айтберґер / Маґдалена Мачіна (відставання – 0,120).

Сенсація дня

Італійський тандем санкарів Емануель Рідер / Сімон Кайцвальднер сенсаційно переміг у перегонах на санках-двійках легендарних німців Тобіаса Вендля / Тобіаса Артля, які виграли три попередніх Олімпіади, а загалом є шестиразовими олімпініками і десятиразовими чемпіонами світу. Два Тобіаси здобули лише бронзу, пропустивши поперед себе ще й чемпіонів світу-2024 Томаса Штоя / Вольфґанґа Кіндля з Австрії. Ця пара здобула срібло, а Рідер / Кайцвальднер, найвищим досягненням яких було срібло ЧС-2020 у спринті вибороли золото. У другого місця вони виграли 68 тисячних, у третього – 0,090.

Зрештою, невдача Вендля/Артля виглядає відносною на тлі провалу чинних чемпіонів світу – Юрі Ґатта / Ріккардо Шопфа з Австрії, котрі провалили обидві спроби і фінішували лише 11-ми, відставши від першого місця на 829 тисячних секунди.

Два українських тандеми розташувалися в кінці рейтингу: Ігор Гой / Назар Качмар стали 14-ми з відставанням від чемпіонів 2,496; Данило Марціновський / Богдан Бабура – передостанніми, 16-ми (3,029).

Подія дня

Біатлоністки провели першу особисту гонку Ігор-2026 – індивідуалку на 15 км. Насправді приблизно такий вигляд, як сьогодні, наша команда мала мати чотири роки тому. Не за прізвищами, а за змістом. Наші біатлонні керманичі затягнули з процесом зміни поколінь мінімум на чотири роки і через це спостерігаємо такий провал в українському жіночому біатлоні зараз. Представниці золотої естафети Сочі-2014, звісно, легенди, але то не означає, що вони мали залишатися незамінними вічно, закриваючи шлях молодшим біатлеткам так довго. Хтось закривав, а дехто закриває досі.

Тому виступи українок на цих Іграх треба сприймати радше як проекцію на Олімпіаду, яка відбудеться у французьких Альпах у 2030-му. Дві з трьох дебютанток Олімпіад проявили себе найліпшим чином. 21-річна Олександра Меркушина і 26-річна Христина Дмитренко чисто провели перших три вогневих рубежі, а на четвертому допустили по промаху і з відставанням у 2 хвилини і 50 секунд від чемпіонки посіли 17 і 18 місця відповідно. Точніше, Дмитренко, яка перед виходом на останнє коло мала 18 секунд переваги над Меркушиною, розгубила цей гандикап і на фініші відстала від Олександри на 2 секунди. Зауважимо, що досі найкращим результатом Меркушиної в особистих перегонах рівня Кубків і чемпіонатів світу було 33 місце. Зараз – відразу 17-те.

Гірше виступила ще одна дебютантка Ігор – 24-річна Дарина Чалик. На перших трьох вогневих рубежах вона допустила по промаху і, відставши від чемпіонки на шість хвилин, стала 61-ю. Стосовно ж четвертої нашої учасниці Юлії Джими, то сама її участь у цих Іграх є відголоском минулого. Джима готова жахливо, виступати вона в цьому сезоні почала лише в кінці січня, демонструючи провальні результати, але на Олімпіаду її одначе взяли. Тільки тому, що вона – Джима. Вирішили б продовжити виступи Олена Білосюк і сестри Семеренко, вочевидь взяли би й їх. Але, на щастя, вирішили не мучити себе й уболівальників бодай вони. А Джима, провівши чисто три перших стрільби, завалила останню – три промахи. З відставанням 5.15,7 Юлія стала 53-ю.

А золото – вже друге для себе на цій Олімпіаді після змішаної естафети – здобула Жюлія Сімон з Франції. З одним промахом вона виграла на фініші 53 секунди у землячки, лідерки поточного сезону Лу Жанмонно, котра промахнулася двічі. Фаворитки підтвердили свій статус.

А ось бронзу сенсаційно виграла 22-річна болгарка Лора Хрістова, яка досі жодного разу не була навіть у десятках перегонів рівня Кубка/чемпіонату світу. Найвищим місцем Лори досі було 13-те в індивідуалці ЧС-2025. Для Болгарії це третя олімпійська медаль у жіночому біатлоні в історії. Першу в Наґано-1998 здобула Єкатеріна Дафовска, яка перемогла в тій індивідуальній гонці, де наша Олена Петрова виборола срібло. А в Солт-Лейк-Сіті-2002 Ірина Нікульчина в гонці переслідування здобула бронзу. І все, наступних 24 роки Болгарія залишалася без медалей.

Чемпіон дня

24-річний швейцарський гірськолижник Франьо фон Алльмен став першим триразовим чемпіоном Мілану-Кортіни-2026. Франьо, для якого ці Ігри є дебютними в кар’єрі, слідом за перемогами в швидкісному спуску і комбінації (разом із Тенґі Нефом) сьогодні здобув золото в слаломі-супергіганті. Три старти – три перемоги. Шкода, що нинішня дисципліна стала для Франьо заключною на цих Іграх.

А срібло в Супер G, як і чотири роки тому в Пекіні здобув Раян Кохрейн-Сіґл, у якого фон Алльмен виграв 13 сотих секунди. Змінюються чемпіони і бронзові призери, а Раян марку тримає. І, звісно, окремої уваги заслуговує постать власника бронзи. Для беззаперечного лідера світового сезону Марка Одерматта зі Швейцарії – то лише перша медаль у трьох видах Ігор-2026.

20-річний українець Дмитро Шепюк посів у Супер G 36 місце серед 37-ми учасників, які фінішували і 42-х загалом. Чемпіонові українець програв 7,84 секунди, а після фінішу за прикладом санкарки Олени Смаги показав надпис на рукавичці: «Українські герої з нами».

Лідерська скарбничка

Перший комплект нагород на Олімпіаді-2026 розіграли представники північного двоборства. Після 28-річної перерви золото в дисципліні, яка складається зі стрибка з нормального трампліна (К98) і лижної гонки переслідування на 10 км за системою Ґундерсена повернули собі норвежці. Після того, як у Наґано-1998 чемпіоном став Б’ярте Енґен Вік, представники Норвегії не могли піднятися на вершину в цьому виді шість Олімпіад поспіль. Аж поки не перервав цієї неприємної тенденції Єнс Лурс Офтебру, котрий чотири роки тому вже ставав олімпійським чемпіоном в естафеті.

За підсумками стрибка з трампліна 25-річний Офтебру мав 125,6 очок. Це був сьомий результат з відставанням від лідера у 28 секунд. А лідерство захопив, отримавши за стрибок на 99 метрів 132,6 очок, естонець Крістян Ільвес. Найближчий переслідувач – австрієць Томас Реттененеґґер – розпочинав пасьют на 15 секунд пізніше. Але в тому й річ, що стрибки Крістяну виходять ліпше, ніж біг на лижах. Він добре тримався і навіть збільшив перевагу над групою переслідувачів до 23 секунд на перших п’яти кілометрах, але потім суперники почали його з’їдати. В підсумку до фінішної розв’язки Ільвес ішов у сімці лідерів, але фінішував шостим з відставанням від чемпіона в 41 секунду. А Офтебру на фінішній прямій випередив австрійця Йоганнеса Лампартера і фіна Ееро Гірвонена, які здобули срібло і бронзу.

Україна була представлена в північному двоборстві двома представниками. За підсумками стрибкової частини вони розташувалися поруч – Олександр Шумбарець з результатом 98,6 став 31-м, Дмитро Мазурчук (97,0) – 32-м серед 36 учасників. У біговій частині Дмитро, для якого це друга Олімпіада в кар’єрі, почувається комфортніше. Він піднявся на 27 місце з відставанням від лідера 4.58,5. Шумбарець перші в кар’єрі олімпійські перегони завершив 30-м (6.14,7).

Шокова терапія дня

Олімпійський хокейний турнір стартував не те щоб сенсацією, але великою несподіванкою. У першому матчі словаки, які на попередній Олімпіаді вибороли бронзу, перемогли 4:1 чинних олімпійських чемпіонів фінів. Власне, справа не в регаліях. Чотири роки тому в Пекіні представників НХЛ не було. З чемпіонського складу фінів зараз у Мілані виступить лише 32-річний нападник Мікко Легтонен, єдиний неенхаелівець у складі Суомі, який виступає в Швейцарії за «Цюріх». Інші – майже поголовно лідери клубів НХЛ, зірки першої величини.

У словаків представників найсильнішої ліги світу лише вісім, інші виступають у Європі чи нижчих лігах США, зокрема троє – в рускій воєнній КХЛ. З них призерів Олімпіади-2022 – відразу восьмеро. Один з них – Юрай Слафковскі, котрий у Пекіні-2022 17-річним став найкращим бомбардиром турніру і отримав звання MVP, а через кілька місяців після того обраний під першим номером на драфті НХЛ «Монреаль Канадієнс».

За чотири роки Юрай став одним із лідерів «Канадієнс» і сьогодні саме він відіграв ключову роль у перемозі словаків над фінами в першому матчі олімпійського турніру. Він і 24-річний голкіпер Самуель Главай, який виступає в АХЛ за фарм-клуб «Мінесотти» «Айова Вайлд». У першому періоді перевага фінів за кидками становила 18:5. А рахунок був 1:0 на користь Словаччини, бо Славковскі після вражаючого індивідуального проходу забив, а Главай нічого не пропустив. Зрештою, коли на початку другого періоду Еері Толванен після шквальної навали на словацькі ворота рахунок зрівняв, виглядало, що в грі настав злам. Однак словаки не посипалися, Главай продовжував вражати надійністю, а польові гравці – максимальною самвідданістю.

Вирішальною в матчі стала середина третього періоду, коли спершу 10-й номер драфту НХЛ 2023 року Далібор Дворскі, який теж виступає в АХЛ за «Спрінґфілд Тандербьордс» виграв вкидання, сам же після кидка від синьої поборовся на п’ятаку за відскок і вивів Словаччину вперед. На емоціях Суомі ще й заробили вилучення і Слафковскі з передачі Дворскі закинув втретє. Четверту шайбу спартаковєц Адам Ружичка закинув у порожні ворота. Та головне навіть не те. Головне, що поступаючись у третьому періоді, фіни не те що не мали моментів, а не могли кинути по воротах. Статистика кидків у заключній третині зустрічі показова – 9:7 на користь словаків.

Зрештою, виглядає, що фінські зірки ще притираються один до одного після прильоту з-за океану, тоді як словаки виглядають зігранішими і ліпше зарядженими емоційно. Звісно, в наступних матчах Фінляндія буде зовсім іншою. А щодо Словаччини, то вона полюбляє перемагати фаворитів на старті. Скажімо, в Пхьончхані наші сусіди в першому матчі сенсаційно переграли майбутніх чемпіонів кацапів.

Не без пригод свій стартовий матч у господарів виграли й інші фаворити – збірна Швеції. Перекидавши в першому періоді італійців 27:3, шведи на старті зустрічі після грубої помилки голкіпера «Міннесоти Вайлд» Філіпа Ґуставссона примудрилися пропустити першими – відзначився Лука Фріґо. Зрештою, ще в першому періоді спершу Ґабріель Ландескуґ реалізував більшість, а потім Ґустав Форслінґ вивів Швецію вперед. У наступних двох періодах ситуація не змінилася. Шведи мали величезну перевагу, але грали без належної концентрацію – втрачали моменти самі і дали відзначитися опонентам. У підсумку Швеція в лайтовому режимі перемогла 5:2.

Для нас ця зустріч цікава, адже Італія, яку очолює Юкка Ялонен, спеціаліст, на чолі з яким Фінляндія виграла золото Пекіна-2022 і двічі стала чемпіонкою світу, останнім часом часто грає з Україною. Грає на рівних. Дивлячись, як на тлі фаворитів виглядають італійці, можемо приблизно проектувати, на що на найвищому світовому рівні могли б претендувати ми.

Скандал дня

Великим скандалом завершилися перегони на 1000 м у ковзанярському спорті серед чоловіків. В 11-му з 15-ти заїздів чинний чемпіон світу на цій дистанції Юп Веннемарс із Нідерландів став лідером з часом 1.07,58. Але навіть випередивши свого земляка, триразового олімпійського чемпіона К’єлда Ньойса, Юп не радів. Річ у тім, що на заключній перед фінішем зміні доріжок йому серйозно завадив суперник за заїздом – чемпіон світу в команді Лян Цівен з Китаю. Після поданого нідерландцями протесту китайця дискваліфікували, а Веннемарсу після завершення всіх заїздів дозволили стартувати ще раз.

Але, по-перше, до тієї миті лідерство з часом 1.06,28 вже захопив, перевершивши 24-річної давнини олімпійський рекорд іншого голландця Ґерарда ван Велде, світовий рекордсмен і шестиразовий чемпіон світу Джордан Штольц зі США. По-друге, Юп вже виклав на доріжці всі емоційні й фізичні сили і пробігти навіть по тому часу, який був зафіксований після інциденту, вже не міг. У підсумку срібло з результатом 1,06,78, який теж перевершував колишній олімпійський рекорд, здобув інший голландець Єннінґ де Бо, а бронзу з часом 1.07,34 здобув інший китаєць Нін Чжун’янь. Після завершення змагань він відразу поліз обійматися… так, правильно, з Лян Цівеном.

Українець під американським стягом

Заключний медальний вид змагального дня завершився трохи несподівано. З одного боку, перемога чинних олімпійських чемпіонів у танцях на льоду, п’ятиразових чемпіонів світу і шестиразових чемпіонів Європи Лоранс Фурньє-Бодрі і Ґійома Сізерона з Франції дивувати не повинна. З іншого, враховуючи, що Сізерон багато пропустив через травму, найочікуванішими переможцями виглядали американські фігуристи Медісон Чок / Еван Бейтс, які здобули золото на трьох поспіль чемпіонатах світу, а на цих Іграх вже встигли піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу в командній першості. Втім, Фурньє-Бодрі і Ґійом Сізерон виконали свій довільний танець настільки проникливо, що в суддів не залишалося вибору.

Ще одна американська пара – Емілея Зінґас і Вадим Колесник – посіла п’яте місце. Емілія має два громадянства – Кіпру й США. Вадим народився в Харкові, у США переїхав 2016-му, 14-річним, щоб тренуватися з відомим тренером Ігорем Шпільбандом. Минулого літа Вадим отримав громадянство США. Три роки тому до нього в США приєдналася мама, але більшість родини залишилася в Україні. Зокрема брат, який бореться з москалями в лавах Сил оборони. Тато теж у Харкові. Мама не ризикнула летіти на Олімпіаду в Італію, щоб не ризикувати з перетином кордону назад до США, перебуваючи в процесі оформлення ґрін-карти.

Колесник розповів знімальній групі NBC, що його засмучує те, що люди починають забувати, що війна в Україні все ще триває.

«Для мене росія – терористична держава. Вони щодня вбивають українців. Поки війна не закінчиться, їм у спорті не місце», – сказав він AP.

Вадим також розповідав журналістам, наскільки важко йому було зосереджуватися на фігурному катанні, поки росія вбиває його співвітчизників. Бізнес його батька був зруйнований, а в його старому районі впала бомба.

«Коли війна тільки почалася, – розповів він AP, – це кардинально вплинуло на моє життя, особливо на моє життя в спорті. Я намагався вилити всі почуття, всі емоції в катання, але це не найкращий спосіб тренуватися».

Медальний залік Олімпіади-2026 за підсумками п’яти змагальних днів

Американським виявилося ще одне золото змагального дня. 20-річна фристайлістка Елізабет Лемлі перемогла в моґулі. Чемпіонка Пекіна-2022 Джакара Ентоні з Австралії, яка тривалий час відновлювалася після травми, вийшла з першим результатом у фінал, але там виступити так, як хотіла, не змогла – останнє, восьме місце.

Читайте також:

Олімпійські лицеміри і шокуючий дебют Марсака. Як минув 4-й день ОІ