БОЙКО: «Кроос і Родрі - мої приклади для наслідування»

Півзахисник «Руха» Максим Бойко, що у минулому сезоні грав за Ю-19, поділився враженнями від передсезонних зборів у Словенії та основної команди.

– Максиме, у попередньому сезоні ти демонстрував стабільну гру в «Руху» U-19, а у другій частині чемпіонату ще й отримав капітанську пов’язку. Тоді команда переживала непрості часи й зміну поколінь. А як ти оціниш той період?

– Для нас це був дуже складний сезон, але, попри усі труднощі, я вважаю, що він пішов нам усім на користь, а особливо молодим гравцям, які тільки почали грати у команді U-19. Я впевнений, що в наступному сезоні «Рух» U-19 покаже кращий результат та буде боротись за найвищі місця.

– Ти демонстрував хорошу результативність і став беззаперечним лідером команди U-19. Що скажеш про свою гру в попередньому чемпіонаті?

– Не можу сказати, що попередній сезон був найкращим для мене, але я виконував усе, що від мене вимагав тренерський штаб. Звісно, приємно забивати голи та приносити команді користь. Водночас це робота всього колективу, а не лише моя заслуга.

– Ти переважно граєш опорного півзахисника, але за потреби можеш грати й вище у півзахисті. Яка позиція для тебе найоптимальніша?

– У сучасному футболі гравець не може грати виключно на одній позиції, адже цінують футболістів-універсалів, які можуть закрити 2-3 позиції на полі і робити це на високому рівні. Ще у дитячому футболі мене використовували майже всюди: і нападником, і захисником, і навіть воротарем. Та зараз я граю у півзахисті і можу виконувати будь-яку роль, яку мені виділить тренерський штаб. Ті позиції, на яких мене використовують зараз у півзахисті для мене не нові і я комфортно себе почуваю на полі.

– Майже всю весну ти працював на тренуваннях із першою командою, а тепер тебе взяли на збори у Словенію. Чим відрізняється робота на зборах з основою від тренувань у юніорській команді? Що нового ти для себе відкрив?

– Звісно, різниця відчувається. Робота на зборах з основою перш за все відрізняється швидкістю прийняття рішень у роботі з мʼячем. Але чи відкрив щось для себе – не сказав би. Я досить давно граю з цими хлопцями, тренуюся, ми вже звикли один до одного.

– Як загалом атмосфера в колективі на зборах? З ким ти найбільше спілкуєшся, з ким ділиш номер у готелі?

– Атмосфера в команді завжди дуже приємна. Спілкуюся з усіма, у нас немає поділу на старших і молодших – усі один з одним комунікують на рівних. Я вважаю, що це дуже круто! У номері я проживаю з Іваном Денисовим, гравцем «Руха» U-19, який теж поїхав з нами на збори. Але загалом в команді всі хлопці підтримують один одного, ми спілкуємось, обмінюємось думками та порадами і за це я їм дуже вдячний.

– Як вважаєш, що необхідно зробити, аби закріпитись у першій команді?

– Для того, щоб закріпитися у першій команді, найважливіше – це бути готовим ментально, нормально сприймати критику, робити правильні висновки, показувати той футбол, у який ти вмієш грати.

– Які матчі зараз для тебе найочікуваніші на зборах?

– Найбільше хотілось би зіграти з «Лутоном». Це англійська команда, яка виступала в АПЛ і навіть попри виліт у Чемпіоншип це дуже цікавий суперник. Було б цікаво випробувати свої сили саме проти цієї команди.

– Хочеться трохи більше дізнатись про тебе: як ти взагалі зацікавився футболом?

– У моїй родині ніхто професійно не займався футболом. Я єдиний, хто ним зацікавився ще у дитинстві. А коли мені було 6 років, то сестра відвела мене на футбол – з того часу й почав займатися цим видом спорту.

– Ти родом із Запоріжжя, грав у дніпровських командах. Як ти отримав пропозицію приєднатись до «Руха»?

– Разом із командою ДВУФК з Дніпра я виграв ДЮФЛ у категорії U-16. На фінальній частині змагань були присутні скаути і директор академії «Руха». Вони запропонували спробувати свої сили у Львові. Коли я приїхав на базу «Руха», то я одразу вирішив, що хочу тут залишитись. Мені дуже сподобалась інфраструктура клубу, ставлення тренерів до гравців, тренування і атмосфера в клубі.

– За ким ти спостерігаєш у футболі? Хто є взірцем для тебе?

– Моя улюблена команда – мадридський «Реал». Подобається, як грають Тоні Кроос та Родрі: вони фантастично поводяться з м’ячем, ведуть гру своїх команд, є лідерами на полі. Цікаво за ними спостерігати та брати з них приклад.

– А окрім спорту є ще щось, що тебе цікавить?

– Так, подобається кіберспорт. Слідкую за українською командою NaVi.

– Яка у тебе є футбольна мрія?

– Моя мрія, напевно, така ж, як у більшості футболістів: зіграти на чемпіонаті світу та у Лізі чемпіонів.