Черговий вухастик для вершкових. Реал переграв Боруссію у фіналі ЛЧ

Останнім часом у футбольному світі тільки й новин щодо майбутнього чемпіонату Європи-2024 в Німеччині. Усі ці заявки, чутки, травми, збори, товариські матчі, тощо. Але варто було пригальмувати з усім цим бодай на один вечір – перший літній у цьому календарному році. Та ще й привід який для цього був!

Фінал Ліги чемпіонів УЄФА у Лондоні. Це безперечно грандіозна подія, на яку всі з нетерпінням чекають увесь рік, а фанати двох команд, які беруть участь у вирішальній грі, – тим паче. Цього разу це були дортмундська «Боруссія» та мадридський «Реал». І якщо для перших це був лише другий за останні 11 років подібний досвід, то другим палець до рота точно не клади – п’ятнадцятий у історії трофей могла здобути команда Карло Анчелотті, хоча й без того з відривом попереду всіх у світі за цим показником.

Однак «джмелі» приїхали на «Вемблі» в такому стані, що наче й не залишали межі цієї арени весь цей час. Колектив Едіна Терзича просто знав наперед, що йому робити. Із суперниками, із атмосферою, із власною тактикою на гру. Хіба що емоційна складова трохи підвела на початку й Дортмунд не виглядав надто впевненим у тому, що робить чи планує зробити.

Проте згодом ці проблеми зникли й почали натомість виникати реальні виклики для захисту іспанського гранда. А там, як швидко з’ясувалось, не все в порядку. Десь не витримують лінії під час передач із глибини, десь не встигають за опонентами, і одразу після цього виникає небезпека. А це вже дуже й дуже цікаво, бо всі ми читали передматчеві прогнози й не знаходили там «Боруссії» серед фаворитів.

Чи з’явилась команда Терзича там після першого тайму? Для багатьох нейтральних уболівальників – точно. Дортмунд просто був більш яскравим попереду, а це й є те, що ми шукаємо в таких матчах. А які моменти номінальні господарі не забивали! Ох, Адеємі та Фюллькруг точно шкодували про свої змарновані шалені нагоди. Останній так і взагалі влучанням у стійку відзначався, хоча й з натяком на офсайд.

Парадокс цієї гри полягав у тому, що після перерви подібного футболу від «Боруссії» ми більше не бачили. Хоча насправді це було доволі прогнозованим за присутності такого гросмейстера, як Карло Анчелотті. «Реал» вийшов на другий тайм і своєю постійною присутністю на чужій половині швидко дав зрозуміти, хто тут буде головним. Гольові моменти при цьому на себе чекати не змусили.

Хоча й тут іспанці продемонстрували максимальну врівноваженість у підходах – просто виконували якісно та стабільно стандарти у вигляді кутових на ближню стійку й у підсумку суперники втратили Карвахаля, а той забив головою із своїм невеличким зростом. «Боруссія» до цього встигла відзначитись тільки моментом із грою на другому поверсі від Фюллькруга, але знову до забитого м’яча справу не довела.

А ось суперники довели. І не тільки один раз, а ще й другий швидкий м’яч забили тоді, коли німці зусиллями Матсена подарували таку можливість. Удар Вінісіуса з лівого флангу був поганим за виконанням, але кого це цікавило, якщо це – «Реал». А у фіналах той зазвичай перемагає. Тоні Кроос, до речі, зробив гольову подачу з того самого кутового під час першого голу, тож це був його вечір окремо. Фінальний у клубному футболі.

Ліга чемпіонів 2023/2024. Фінал

«Боруссія» (Дортмунд, Німеччина) – «Реал» (Мадрид, Іспанія) – 0:2

Голи: Карвахаль, 74, Вінісіус, 83

Попередження: Шлоттербек, 40, Забітцер, 43, Хуммельс, 79 – Вінісіус, 35

«Боруссія»: Кобель — Рієрсон, Гуммельс, Шлоттербек, Матсен — Джан (Мален, 79), Брандт, Забітцер — Санчо, Фюллькруг, Адеємі (Ройс, 72)

«Реал»: Куртуа — Карвахаль, Рюдігер, Начо, Менді — Камавінга, Вальверде, Кроос (Модрич, 85) — Беллінгем (Хоселу, 85) — Родріго (Мілітао, 90), Вінісіус (Васкес, 90+4)

Арбітр: Славко Вінчич (Словенія)

Стадіон: «Уемблі» (Лондон, Англія)

БОРУССІЯ Д - РЕАЛ. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ