БРАЖКО: «Рівень збірної – просто топ, хлопці грають у кращих лігах світу»

Півзахисник «Динамо» Володимир Бражко поділився емоціями від здобуття путівки на Євро-2024 у складі національної збірної України.

– Як прийняли в колективі збірної? Які були перші враження?

– Рівень збірної – просто топ, приємно перебувати в одній команді з хлопцями, які виступають у топ-лігах світу, але при цьому залишаються простими, товариськими. Тепер хочеться закріпитися в команді та показувати себе.

– Чи з усіма були знайомі?

– Заочно я чув про них, вони – про мене. Ближче познайомилися вже у збірній, усі класні, атмосфера дуже хороша в команді.

– Чи була посвята? Можливо, пісню співали...

– Знаю, раніше таке було, але зараз нічого не довелося співати.

– Із ким найбільше спілкувалися?

– Загалом з усіма, але найбільше – Ванатом, Забарним, Миколенком, Караваєвим.

– Якщо не секрет, якими словами підбадьорювали?

– Казали не хвилюватися, почати з простої гри, відчути впевненість.

– Дебютна гра була з Боснією і Герцеговиною. Чи очікували, що буде важка гра?

– Так і думали, що буде важко. Але емоції пережив такі, що хочеться запамʼятати на все життя. Тим паче, грали на виїзді, місцеві фанати свистіли, ображали нас після голу. Але нічого, виграли й вийшли до фіналу.

– Незвично було грати з уболівальниками?

– Я загалом провів не так багато матчів за «Динамо» з уболівальниками, а тут повний стадіон, гнав суперника вперед цілий матч. Подвійні емоції переживали вже у Вроцлаві, коли цього разу вже весь стадіон вболіває за тебе, за твою команду. Це не передати словами.

Читайте також:

Володимир БРАЖКО: «Хочу зіграти і на Євро, і на Олімпіаді»

– Як ви дізналися про виклик до збірної?

– Спочатку мені подзвонив агент та сказав, що я їду на кілька днів до національної збірної, тренуюся, після чого повертаюся до молодіжної команди. Але за кілька днів уже повідомив, що я їду на повноцінний збір головної збірної. Я був дуже щасливий і дуже чекав цього моменту.

– Коли дізналися, що будете грати? Чи думали, що відразу почнете у старті?

– Чесно, думав про це, морально налаштовував себе вже за кілька днів, що можу грати. А дізнався в день гри з Боснією – Сергій Станіславович підкликав до себе, запитав, чи готовий, і я відповів ствердно.

– В обох матчах ми пропускали першими, але потім вигравали в підсумку. Чи не було сумнівів у перемозі?

– Справді, в обох випадках пропускали першими, але перебуваючи на полі, була впевненість, що ми дотиснемо суперника та візьмемо своє. Було багато атак, багато моментів, тому відчував, що виграємо.

– Ви вперше працювали під керівництвом Сергія Реброва. Які враження?

– Сергій Станіславович завжди підказував мені. Загалом, у кожного тренера свої вимоги, тож намагаюся робити все, що каже наставник, адже він головний.

Я навчався в Академії, коли Ребров був головним тренером «Динамо», а з нами займався Альберто Босх, який також зараз у штабі національної збірної. Так було цікаво побачити, що подібні вправи до тих, що були в нас в Академії, є зараз і в національній збірній. Єдине, що рівень футболістів не порівняти (посміхається).

– Чи розповідали щось старші партнери по «Динамо» про Сергія Реброва, який він у роботі?

– Я особливо не розпитував, а у розташуванні збірної все побачив на власні очі. Загалом, залишився задоволеним і тренуваннями, і матчами, і атмосферою в команді.

– Окрім національної, також на чемпіонати Європи вийшли збірні U-19 та U-17, а молодіжна – на Олімпійські ігри. Це хороший показник?

– Так, справді, і дуже важливо пробиватися на такі турніри в цей складний для нас час, щоб у світі не забували про Україну та продовжували допомогати відбивати наступ російських агресорів.

Читайте також:

БРАЖКО: «Після гри у Вроцлаві мама розплакалася на стадіоні від гордості»