Коні, переправа та Металіст 1925

Ці дві події трапилися практично одночасно: «Металіст 1925» програв п'ять поєдинків поспіль у чемпіонаті та опустився впритул до зони перехідних матчів, й інформація про те, що харківський клуб у весняній частині сезону очолюватиме Віктор Скрипник.

Навряд вони взаємопов'язані, ці дві події. Але спільне в них щось справді було.

***

У вересні минулого року у харківському клубі відбулася зміна власника. Новим інвестором «25-х» став Володимир Носов – бізнесмен, засновник та головний виконавчий директор криптобіржі WhiteBIT, яка є офіційним спонсором національної збірної України та «Барселони».

З перших днів приходу до харківського клубу Носов задекларував невтручання у справи першої команди. Мовляв, на переправі коней міняти не будемо. А ось після переправи – цілком можливо.

Через два місяці Носов став президентом клубу, цього разу задекларувавши роботу над створенням «сучасного, конкурентоспроможного та успішного» клубу.

Зрозуміло, що для досягнення амбітних планів потрібні відповідні інструменти. Потрібні люди.

Потрібен насамперед кваліфікований тренер, навколо якого можна вибудовувати конкурентний колектив.

За всієї поваги до Олега Голодюка, який очолював харківську команду в осінній частині сезону (разом із Едмаром), вважати його здатним вивести «25-х» на якісно новий рівень не вдасться за всього бажання.

Як би там не було, але тандем наставників «Металіста 1925» за відведений їм час так і не зміг проявити себе. Хоча і час, і шанси вони мали. Так, на Едмара зрештою знайшлися «покупці» в Казахстані, але навряд чи це великий крок кар'єрними сходами.

Загалом було зрозуміло, що після зимових канікул у харків'ян буде новий тренер. Треба ж якось витягати команду із болота, робити хоч щось, щоб змінити статус найслабшого захисту в УПЛ (пропустили 28 м'ячів).

«Металіст 1925» у цьому плані не став винаходити велосипед. Клуб ухопився за те, що лежить на поверхні. Віктор Скрипник безперечно втомився від постійного «квесту» у Полтаві, Полтава виразно жадала розвантажити платіжну відомість, тому тренер без проблем залишив «Ворсклу». Хоч і сказав на прощання, що «було трохи шкода залишати команду».

Подейкували, що харків'яни перед Скрипником контактували з Мельгосою та Вісенте Гомесом, проте, наскільки мені відомо, новий президент «Металіста 1925» дуже хотів запросити на тренерський місток саме Скрипника. Він його й запросив.

Віктор Анатолійович зізнався трохи пізніше, що не міг відмовити харківському клубу, бо «не хочеться дивитися, як десь щось розвивається, але без тебе».

Як на мене, саме в цих словах – ключова причина, яка спонукала Скрипника до переїзду. За моєю інформацією, він справді отримуватиме на новому робочому місці менше, ніж йому прописали у «Ворсклі». Однак є одне велике «але». Свою зарплату в Полтаві йому доводилося чекати місяцями, до того ж через серйозні проблеми у головного інвестора «Ворскли» Жеваго назвати зараз полтавську команду амбітним проектом, що розвивається, не вийде.

Скрипник усе це розумів, як ніхто інший. З його-то футбольним інтелектом... Ось він і зіграв на випередження, резонно вважаючи, що з полтавської команди він вже вичавив все, що можна. А в харківській все лише починається.

Тим більше, що, за словами генерального директора харківського клубу Андрія Недєліна, кредит довіри новому головному тренеру – «необмежений», повноваження делегуються «найширші». І все це для того, щоб досягти «нових, до цього не бачених обріїв».

Хоча прагматичний Скрипник відповів по-своєму. Мовляв, головне завдання команди на другу частину сезону – уникнути участі у «валідольних матчах». Хоча тут, якраз, все зрозуміло: тертий калач Скрипник просто вкотре перестраховується.

Ну а далі почалося найцікавіше. Те, що Скрипник не хотів би, аби відбувалося без нього.

***

За неофіційною, але цілком достовірною інформацією, на 2024 рік бюджет «Металіста 1925» було суттєво збільшено. Він зріс приблизно на півтора мільйона доларів. За нинішніх умов УПЛ це хороша цифра.

Те, що справи в клубі пішли вгору, каже хоча б той факт, що «Металіст 1925» готується до відновлення весняної частини чемпіонату не на Закарпатті і навіть не в Туреччині, а в Іспанії. Зараз мало хто з наших клубів може дозволити собі таку розкіш.

А потім настала черга і Скрипника «ходити конем», демонструючи своє тренерське чуття і прозорливість.

Слідом за тренером із «Ворскли» до «Металіста 1925» перебрався ключовий півзахисник Владлен Юрченко.

Ахіллесовою п'ятою «25-х» є оборона, тому не дивно, що новий тренерський штаб працює саме у цьому напрямі. Після Юрченка харків'яни підписали голкіпера «Гірника-Спорт» Ярослава Проценка.

Залишилося залагодити формальності щодо трансферу Дениса Гармаша, ініціатором якого виступив безпосередньо Скрипник.

Можна не сумніватися, що нові особи у «Металісті 1925» до початку відновлення сезону ще обов'язково з'являться, і навесні команда істотно відрізнятиметься від тієї, що була на старті. Харків'яни активно цікавляться Імерековим, Булезою та Нагнойним. Можуть опинитися у команді й Кулач із Ковталюком.

Це те, що вже стало надбанням «загалу». А скільки всього, чого ми не знаємо, і навіть не здогадуємося.

У свою чергу, деякі (а може, й багато) гравці незабаром можуть покинути «Металіст 1925». У статусі тих, хто не відповідає високим амбіціям. І це стосується не лише ветеранів Мартинюка та Ткачука. «Буде боляче» й іншим, молодшим, на яких тренерський штаб надалі не розраховуватиме.

Особисто я не маю сумніву, що Скрипнику вдасться досить оперативно сколотити пристойну банду. Адже потрібної «робочої сили» зараз можна знайти достатньо. І «сила» ця, не надто балувана нинішніми фінансовими реаліями УПЛ, з вдячністю накинеться на новий фінансовий імпульс. Та й Скрипник сам по собі все ще є привабливим фактором.

Загалом, «нудно точно не буде», як запевнив гендир клубу Недєлін.

Але чи вдасться Скрипнику співтовариші стартувати з місця в кар'єр – сказати складно. Тому що в «Металісті 1925» має бути не просто перезавантаження, а фактично має бути проведена робота з нуля. З чистого аркуша, адже в команди, яку очолювали Голодюк з Едмаром, толком і хребта не було. Потрібно це все вибудовувати, вирощувати, виправляти, навчаючись лише на своїх помилках.

Зараз у «Металісті 1925» все ще триває період ейфорії, емоцій, очікувань та сподівань. А от коли почнеться справжня робота, коли розпочнеться боротьба за виживання, за місце під сонцем, тоді й матимемо підстави для глибших висновків, для глибшого аналізу діяльності оновленого харківського клубу.