Дайджест біатлонного міжсезоння-2023

Лічені дні залишаються до початку біатлонного сезону 2023/2024. Вже у суботу, 25 листопада, шанувальники зимового спорту №1 в Україні матимуть змогу насолодитися першими стартами. У другій частині ексклюзивного матеріалу пропонуємо ознайомитися з основними новинами біатлонного міжсезоння-2023, які ви могли пропустити.

Обіцяємо, що в тексті ви знайдете декілька інсайдів.

Феєрія на ЛЧС-2023

Якщо описувати виступ українців на літній світовій першості одним словом, то це буде «феєрія». Впродовж 24-27 серпня українці здобули 11 нагород: два «золота», чотири «срібла» та п’ять «бронзових» медалей. Найбільш пам’ятними для громадськості стали два старти: спринт у юніорів та гала-масстарт у чоловіків.

Перші три позиції у фінішному протоколі спринтерської гонки у юніорів за нашими співвітчизниками: вперше за історію виступів в біатлоні весь подіум був українським! Ніколи раніше нашим спортсменам не підкорювалося таке досягнення. Свої імена в історію українського біатлону закарбували Богдан Борковський, Степан Кінаш та Віталій Мандзин.

Друге золото до скарбниці української команди приніс Тарас Лесюк, який провів феноменальну гонку – перші чотири нулі у кар’єрі допомогли українцю піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Друге золото на міжнародних стартах Тарас здобув рівно через шість років після своєї першої нагороди найвищого ґатунку.

Загалом, ще 7 разів українці підіймалися на п’єдестал пошани в різних дисциплінах та різних вікових категоріях – юніори, юніорки та чоловіки. Олександра Меркушина, а також Сергій Супрун стали другими у суперспринті в юніорських категоріях. У цій ж дисципліні Артем Тищенко здобув бронзу серед чоловіків. Одного влучного пострілу не вистачило Олені Городній, щоб здобути медаль літньої світової першості у спринті, проте у гонці переслідування спортсменка доклала усіх зусиль, щоб не відпустити нагороду – бронза в нашої юніорки. Після феєричного спринту в юніорів на гонку переслідування у виконанні українців покладалися чималі надії. Як підсумок, Віталію Мандзину та Богдану Борковському вдалося знову зійти на п’єдестал пошани – на другу та третю сходинки відповідно. Не вдалося здобути медалей лише представницям жіночої збірної: Юлія Джима, ставши четвертою у гала-мас-старті, зупинилася за крок до подіуму – у квітковій церемонії.

Читайте також:

Травма Підручного, Білосюк на Кубку IBU, де сестри Семеренко?

Нові імена в українському біатлоні

На чемпіонаті України, який відбувався в Сянках впродовж 19-22 вересня, у першій жіночій гонці чемпіонату сталася сенсація: на третю сходинку п’єдесталу пошани піднялася спортсменка 2006 року народження – Ірина Шевченко. І ні, не завдяки десяти влучним пострілам – у її пасиві одна хиба на лежці. Після стрільби стоячи юна спортсменка взагалі перебувала на проміжній другій позиції, відстаючи від графіка переможниці спринту Ірини Петренко на дві секунди. Зрозуміло, що ходом на дистанції представниця Сумської області ще поступається досвідченим представницям Національної збірної, проте це зовсім не завадило юній біатлоністці фінішувати у призовій трійці.

Ба більше! У цій ж гонці могла бути ще одна несподіванка на ім’я Софія Пупенко. Все вирішувалося на другій стрільбі, і відпрацюй Софія її на «нуль», призова трійка могла би бути іншою. Проте 15-річній дебютантці змагань не вдалося закрити всі 10 мішеней. Тож із однією хибою у пасиві Софія фінішувала восьмою, відставши від бронзової медалі на 22,7с.

У гонці переслідування дива не сталося, і юні спортсменки, допустивши по сім промахів, фінішували одна за одною: Софія Пупенко – 15-а, а Ірина Шевченко – 16-а.

В естафетній гонці Ірина вдруге за чемпіонат піднялася на подіум: до бронзи у спринті спортсменка додала ще й срібло в жіночій естафеті.

Візити президента IBU в Україну

Впродовж календарного року президент IBU двічі побував в Україні: у березні в Буковелі та наприкінці серпня у Києві. Це були перші візити нинішнього керівника IBU в нашу країну.

У березні Олле Далін приїхав до Буковелю, щоб продемонструвати подальшу підтримку українському біатлону, а також поглянути на прогрес, який досягли у будівництві біатлонного стадіону. Також президент IBU висловив свою позицію щодо повернення представників країн-агресорів: «Повернення росіян та білорусів навіть не розглядаємо».

Наступний візит Олле Даліна разом із Генеральним секретарем IBU Максом Коббом відбувся наприкінці серпня – одразу після завершення ЛЧС. Керівництво IBU відвідало Бучу, де з міським головою обговорили перспективи будівництва біатлонного спортивного комплексу, а потім вирушили до Києва для зустрічі з делегацією Національного олімпійського комітету України на чолі з Вадимом Гутцайтом.

Під час зустрічі представники української делегації наголосили, що біатлон є пріоритетним видом спорту для країни, окреслили плани розвитку біатлону та сподівання, що в майбутньому Україна зможе прийняти чемпіонат світу з біатлону. Делегати розповіли про проєкти, які будуть реалізовуватися для відновлення зруйнованої спортивної інфраструктури під час війни, в тому числі й центру підготовки біатлону.

Без росіян та білорусів

Перші питання щодо повернення представників країн-агресорів на міжнародні змагання, звісно ж, почали ставити представники українських ЗМІ під час першого візиту в Україну до березня. Тоді Далін відповів, що остаточне рішення мав прийняти виконком, але їхнього повернення в IBU не розглядають.

Того ж дня, 29 березня, коли Далін відповідав на питання представників українських ЗМІ про можливе повернення рашистів, МОК виступив з резолюцією щодо повернення країн-агресорів на міжнародні змагання. Відповідно, тепер міжнародні федерації повинні розглянути ці рекомендації в контексті свого виду спорту. Та довго нервувати прихильникам біатлону не довелося.

На наступний день Міжнародний союз біатлоністів (IBU) виступив з офіційною заявою, у якій чітко повідомили: «конгрес IBU у вересні минулого року ухвалив дуже чітке рішення не допускати участі … доти, доки не зміняться обставини».

Віцепрезидент IBU Іржі Хамза не приховав свого невдоволення рішенням, яке ухвалив МОК: «Усі дії, які МОК зробив останнім часом, лише зміцнюють мене у переконанні, що зараз це скоріше політичний, ніж спортивний орган. Бах страшенно розчарував мене своїми думками у стилі «щоб нікому не було прикро. …МОК має зайняти радикальну позицію стосовно росії, або йому доведеться змиритися з тим, що деякі країни вирішать бойкотувати Олімпіаду. Це поверне нас у 1980-ті»

Через місяць Хамза виступив з черговою заявою, у якій ще раз висловив категоричну підтримку Україні та свою незгоду із рішенням МОК: «Нам нема чого вирішувати і змінювати нашу позицію. Ми також не згодні з рекомендацією МОК повернути росіян на змагання під нейтральним прапором. Вони мають бути відсторонені, поки їхні війська не залишать Україну».

А допоки триває війна дуже б хотілося, щоб Міжнародні федерації інших видів спорту перейняли категоричну позицію IBU: ні росіянам та білорусам у спорті.

Фінансування від IBU

Зрозуміло, що у стані війни країна не може повною мірою фінансувати спорт. У минулому сезоні нам дуже сильно допомагав IBU: усі навчально-тренувальні збори, окрім доїзду до місця їхнього проведення, фінансував Міжнародний союз біатлоністів. Тож виникло логічне запитання, чи продовжить фінансування IBU цьогоріч нашої команди, чи ні.

У вересні Юрай Санітра повідомив, що Міжнародний союз біатлоністів нам дуже допомагає, але розміри фінансування слід уточнювати в нашої Федерації. Тож з цим питанням ми звернулися до прес-служби. У Федерації відповіли: «IBU не надає фінансування командам. IBU покриває витрати на проведення учбово-тренувальних зборів збірних команд України чоловіків та жінок до участі в Кубках світу та чемпіонаті світу. Оплату IBU здійснює відповідно до представлених рахунків із місця проведення зборів на рахунки цих організацій».

Оновлені кольори

Звикати до нового змагального комбінезону українським вболівальникам не доведеться. У порівнянні із минулим сезоном дизайн не змінився. Єдина незначна відмінність – більш насичені кольори, без зеленкуватого відтінку. Тепер комбінезон насичених жовтих та синіх кольорів. Порівняти форми зразка минулого та цього сезону можна вже зараз, поглянувши на фото з сестрами Меркушиними (прим. - ліворуч Олександра – у формі сезону 23/24, праворуч Анастасія – у формі зразка сезону 22/23).

View this post on Instagram

A post shared by Oleksandra🐢 (@merkushyna.olks)

Принагідно зазначимо, що цьогоріч на спинах українських спортсменів буде гордо красуватися надпис Ukraine, а не Ukraina, як у минулому сезоні.

ЮОІ-2023

Впродовж 19 січня-2 лютого 2024 року провінція Канвондо (Республіка Корея) прийматиме IV зимові Юнацькі Олімпійські ігри. Рольовою моделлю для учасників Юнацьких Олімпійських ігор-2024 у біатлоні стала німецька біатлоністка Ванесса Хінц - бронзова медалістка Олімпійських ігор у Пекіні-2022 та триразова чемпіонка світу.

Звісно ж, українська біатлонна команда буде представлена повним складом.

Юні олімпійці влітку мали змогу проводити тренувальні збори як в Україні, так і закордоном. Підготовку до сезону спортсмени розпочали у червні у Тернополі, на початку липня вирушили в естонський Отепяя. У серпні-жовтні спортсмени перебували в Сянках, де, зокрема, взяли участь у чемпіонаті України. На початку жовтня олімпійці вирушили до німецького Обергофу, розпочавши підготовку на снігу. 21 листопада біатлоністи переїхали до австрійського Обертілліаху, де будуть готуватися до відбору на Юнацькі Олімпійські Ігри.

За потрапляння на ЮОІ спортсмени будуть боротися з 12 по 18 грудня на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСУ в Сянках в рамках юніорського Чемпіонату України. Серед кандидатів наступні спортсмени.

Юнаки: Іван Стеблина, Андрій Лисенко, Олександр Біланенко, Олександр Голік, Тимур Синовець, Дмитро Крюков, Богдан Богач, Артур Марченко.

Дівчата: Вікторія Хвостенко, Поліна Пуцко, Валерія Шейгас, Вікторія Кріпак, Вікторія Ясенич, Ірина Шевченко, Аліна Хміль, Лариса Кондрашова.

Новий спеціаліст у команді

Психолог – це саме той спеціаліст, якого не вистачало команді впродовж останніх років. І це слова в першу чергу самих спортсменів, які неодноразово висловлювали бажання попрацювати у цій сфері. Адже це нормальна практика в усьому цивілізованому світі На прес-конференції у квітні 2023 було оголошено, що спортсмени матимуть змогу працювати із психологинею. Її ім’я у Федерації так і не оголосили, хоча обіцяли це зробити, щойно буде досягнуто усіх домовленостей. Домовленостей було досягнуто, спеціаліст працює з початку літа. Як нам стало відомо, ім’я психологині - Мосьпан Марина Олександрівна. Мосьпан Марина – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету фізичного виховання та спорту України, лектор центру ліцензування Федерації футболу України, член наукової групи Інституту футболу України, спортивний психолог української мультиігрової кіберспортивної організації Na’Vi; консультує спортсменів з різних видів спорту (футбол, баскетбол, теніс, фігурне катання, боротьба, бокс, тхеквондо, легка атлетика, воднолижний спорт та ін.).

Під час першого збору в Сянках у травні команду було познайомлено із психологинею. До проходження початкового психологічного тестування були залучені усі спортсмени у повному складі. Кількість сесій із психологом визначається індивідуально для кожного спортсмена. Все залежить від бажання самого біатлоніста та необхідності напрацювання психологічної підготовки, що визначається психологом та тренерами.

Не усі біатлоністи національної збірної мають сеанси із психологинею. Дехто був лише на одній зустрічі, ознайомлювальній, дехто мав 2 сеанси, дехто трішки частіше мав зустрічі, а дехто регулярно працює зі спеціалістом. Конкретного розкладу занять (раз на тиждень, для прикладу), у спортсменів немає. Можливість зустрітися є лише у день відпочинку (в середньому, це 1 раз на тиждень), і лише у ті часові слоти, які надішле спеціаліст, якщо взагалі надішле.

Про відгуки від роботи, звісно, потрібно запитувати кожного спортсмена індивідуально. Але те, що відзначають більшість спортсменів – це понад 80% складної та незрозумілої термінології, з якою ніколи раніше вони не зустрічалися, і з якою доводиться працювати самостійно. Тож плідних результатів від роботи з психологом навряд чи нам можна очікувати цього сезону.

Призові

Усі люблять рахувати гроші, особливо чужі. Тож не маємо сумнівів, що в кінці сезону різні ресурси порахують заробітки біатлоністів, в тому числі українських. Загальний фонд призових у сезоні 23/24 – рекордний: він збільшився майже на 400 тисяч євро і тепер становитиме 9.174 мільйони євро. Звісно, з тенісом, Формулою-1 або ж футболом суми не зрівняються, проте у цьому сезоні загальний призовий фонд найбільший в історії IBU.

Зазначимо, що суми призових за позиції в кожній окремій гонці, у порівнянні із минулим сезоном, не змінилися. Проте за рахунок збільшення призових на ЛЧС, а також іншій кількості гонок в рамках Кубків світу та IBU загальна сума призового фонду зросла. Усі суми вказані без урахування податку: в кожній країні це окремий відсоток.

За підсумками стартів на Кубку світу розіграють трохи більше, ніж 5.3 мільйони євро.

• Переможці індивідуальних стартів отримають 15 тисяч євро, срібні призери – 12 тисяч євро, а бронзові – 9 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 30 позиції включно. За 30 місце в особистій гонці на Кубку світу спортсмен отримає 200 євро.

• Переможці естафетних гонок (чоловіча, жіноча та змішана) отримають 26 тисяч євро на команду, срібні призери – 20 тисяч євро, а бронзові – 16 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 8 позиції включно. За 8 місце в естафетній гонці на Кубку світу команда отримає 2 тисячі євро.

• Переможці одиночної змішаної естафети отримають 13 тисяч євро на команду, срібні призери – 10 тисяч євро, а бронзові – 8 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 8 позиції включно. За 8 місце в одиночній змішаній естафеті на Кубку світу команда отримає 1 тисячу євро.

Додаткові призові отримають володарі жовтих та червоних майок, а також переможці загальних заліків Кубка світу та кожної дисципліни зокрема.

1.57 мільйони євро буде розіграно на чемпіонаті світу у чеському Нове Место.

• Переможці індивідуальних стартів отримають 25 тисяч євро, срібні призери – 19 тисяч євро, а бронзові – 14 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 30 позиції включно. За 30 місце в особистій гонці на чемпіонаті світу спортсмен отримає 200 євро.

• Переможці естафетних гонок (чоловіча, жіноча та змішана) отримають 30 тисяч євро на команду, срібні призери – 24 тисячі євро, а бронзові – 20 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 8 позиції включно. За 8 місце в естафетній гонці на чемпіонаті світу команда отримає 6 тисяч євро.

• Переможці одиночної змішаної естафети отримають 15 тисяч євро на команду, срібні призери – 12 тисяч євро, а бронзові – 10 тисяч євро. Призові виплачуватимуть до 8 позиції включно. За 8 місце в одиночній змішаній естафеті на Чемпіонаті світу команда отримає 3 тисячі євро.

Призові на Кубку IBU складатимуть 494 тисячі євро, а на чемпіонаті Європи – 168 тисяч. Юніорські змагання грошових винагород не передбачають.

Серед іншого про головне

• Сезон 22/23 став останнім для низки закордонних біатлоністів. Цьогоріч у стартових протоколах ми не побачимо наступні імена: Тіріль Екгофф, Марте Олсбю Ройселанд (обидві - Норвегія), Деніз Германн-Вік, Ванесса Хінц (обидві - Німеччина), Анаїс Шевальє-Буше (Франція), Івона Фіалкова (Словаччина), Марі Едер (Фінляндія), Фуюко Тачізакі (Японія), Магдалена Гвіздонь (Польща) у жінок. Ерлен Бьонтегор, Александр Андерсен, Сіндре Петтерсен, (троє з Норвегії), Серафін Вістнер (Швейцарія), Жюль Бурнотт (Канада), Гжегож Гузік (Польща) у чоловіків.

• 10 вересня 2023 року пішов з життя провідний тренер з біатлону Василь Павлович Карленко. Його життя забрало онкологічне захворювання. Світла Пам’ять Василю Павловичу Карленку.

Василь Павлович протягом своєї тривалої тренерської кар'єри, довжиною в ціле життя, докладав своїх зусиль до цілого покоління українських спортсменів, які прославляли нашу країну далеко за її межами. В наукових колах Василь Павлович здобув не менший авторитет, оскільки він був професором Київського національного університету фізичного виховання і особисто брав участь у підготовці юних студентів, які на сьогодні вже давно працюють тренерами з біатлону в різних містах України. Неймовірний обсяг аналітичної роботи, яку проробив Василь Павлович, ще багато років буде допомогати нинішнім очільникам збірної у підготовці спортсменів до найвищих змагань.

• У програмі сезону 2023/2024 присутні 2 заокеанські етапи: в США та Канаді. Тож чи варто хвилюватися, що Україна не буде представлена на заокеанських етапах? Такий варіант не виключено, адже українським спортсменам потрібно буде виготовляти візи. А, як відомо, у Федерації неодноразово виникали проблеми з оформленням віз: у 2022 році українські юніори не поїхали на ЧС у США, а у минулому сезоні українська команда Б була обмежена представництвом по три спортсмени серед чоловіків та жінок. Причина одна – невчасно подані документи для віз.

Під час прес-конференції у квітні на запитання чи можливо розпочати виготовлення віз влітку, Іван Крулько повідомив, що це питання фінансування 2024 року, і до погодження бюджету на 2024 рік Федерація не може зайнятися оформленням віз, і що українська команда «не мусить пропускати жодних змагань», де б вони не відбувалися.

Ми звернулися із запитом до прес-служби Федерації, аби нам надали відповідь щодо віз, можливо, відбулися певні зміни. Там відповіли, що візи для команди робляться у терміни, які визначає Міжнародна Федерація Біатлону. Відповідно до цих термінів подають документи для спортсменів, що ще не мають віз. На уточнююче запитання про терміни подачі в прес-службі відмовилися відповідати, пославшись на те, що відповідь вони нібито надали. Ну що ж, залишається сподіватися, що втретє подібної ситуації не допустять.

• Українська команда буде представлена на Різдвяній шоу-гонці в Гельзенкірхені (Німеччина). Представництво буде як серед дорослих, так і серед юніорів. Офіційно імена спортсменів ще не назвали, але несподіванок не передбачається.

• Як і у минулому сезоні, у цьому IBU також забезпечить трансляцію гонок не лише на Кубку світу, але й на Кубку IBU. В Україні біатлонні старти транслюватиме «Суспільне». Уболівальники матимуть змогу переглянути гонки на місцевих каналах «Суспільного» (Суспільне-Київ, Суспільне-Львів, Суспільне-Харків, тощо – Прим. Sport.ua); новоствореному каналі «Суспільне Спорт», а також на однойменному сайті – «Суспільне Спорт». Коментатори незмінні: Андрій Столярчук, Владислав Шалота, Ігор Астапенко та Андрій Сухецький. Також, як завжди, буде доступна SIWIDATA – текстова онлайн-трансляція гонок на усіх рівнях.

Яким буде сезон 2023/2024 для української збірної – залишається лише здогадуватися. Просто не буде, та й ніколи не було. Зараз в біатлоністів є одне завдання, найважливіше: демонструвати світові, що Україна була, є і буде на міжнародній арені, і не лише спортивній.