Мальтійські гойдалки. Як збірна України зробила крок до Євро U-19

Збірна України U-19 змогла пройти перший раунд кваліфікації та вийти до еліт-раунду чемпіонату Європи. Підопічні Олега Кузнецова у своїй групі набрали 6 очок та посіли перше місце.

Українці стартували із перемоги на господарями кваліфікації мальтійцями - 3:1. Потім були знищені косоварами – 0:4. Після чого у вирішальному матчі перемогли словаків – 4:0.

Тезисно розповідаємо про виступ збірної України на Мальті.

Тривала перерва. Збірна України не змогла вийти на Євро U-17. Останній офіційний матч провела у квітні 2022 року. Після того, майже півтора року не збиралася. Перед кваліфікацією на Євро U-19 у жовтні 2023 року зіграла на товариському турнірі у Кореї. За цей час дуже багато чого змінилося у кадровому плані. Частина гравців не змогла підтвердити свій талант чи не мала розвитку. З'явилися нові імена. Жодної зіграності не було й близько. На Мальту поїхали 9 футболістів, які ніколи не викликалися до складу збірної 2005 року народження.

Динамо перестало бути базовим клубом. На рівні U-17 у 2005 року було все дуже просто - 8-9 гравців із «Динамо» та три з «Шахтаря». Іншими словами, динамівці перевдягалися у форму збірної України та до них приєднувалися воротар Владислав Кравець, захисник Микола Огарков та опорник Євген Янович. У останньому матчі проти Словаччини у старті вийшло двоє киян, які на рівні U-17 до збірної не викликалися, - Роман Саленко та захисник Тарас Михавко. Тоді вони ще грали за «Діназ» та ФК «Львів» відповідно.

Фактично, місце у складі зберегли тільки Олексій Гусєв і Дмитро Кремчанін. Микита Дзень та Данило Білоконь поїхали до «Полісся» та до збірної їх не викликали. Назар Балаба та Андрій Маткевич травмовані. Єгор Сизонюк, Максим Василець та Назар Янчишин зараз перебувають не в кращій формі. Андрій Фірман майже не грає за прімаверу «Ювентуса», Владислав Нагрудний покинув «Мілан», Олександр Якіменко не має ігрової практики у «Брюгге», Єгор Князєв не дуже вдало з'їздив до Нідерландів, а зараз травмований у «Шахтарі». Кузнецову, по суті, потрібно було будувати нову команду. Це за місяць зробити неможливо.

Не найсильніше покоління. Ще у жовтні Кузнецов почав активно залучати на рік молодших гравців 2006 року народження. Навіть до штабу долучився наставник цього року Юрій Мороз. Це не від хорошого життя, а тому що була потреба. Відразу основним форвардом став Матвій Пономаренко. Вже у листопаді на Мальту взяли лівого захисника Дениса Дикого. Думаю, що буде продовження. Потрібно шукати посилення серед молодших футболістів. Зараз гравцям збірної вже йде до 19 років, але ніхто із них не грає на дорослому рівні. На якісь хвилини виходив тільки Пономаренко у матчі із «Шахтарем», але це 2006 рік та одиничний випадок. Ті футболісти, яким видавали великі авансі на рівні U-17, поки їх не виправдовують.

Мутна селекція. Ситуація з Данилом Кревсуном – це просто якась дурість. Гравця, який досяг найбільше у цьому віці, не беруть до збірної. Зараз це головна зірка цього віку. Причому пояснити його відсутність нормально так ніхто не зміг. За своїм профайлом Данило міг би дуже серйозно допомогти збірній.

Читайте також:

Як ми втрачаємо талантів. Чим небезпечний кейс Кузнецова – Кревсуна

Не бачать гравця, який на слуху, а маловідомих помічають. Виклик отримав Богдан Мануйлов із невідомого клубу з Іспанії «Сан-Хосе». У Корею їздив гравець із Близького Сходу Діяр Шамузов. Як їх знайшли, я не розумію. Просто має бути якась загальна система відбору до юнацької збірної - ігрова практика, статус клубу, ще якісь речі. Щоб всі розуміли, завдяки яким критеріям беруть у збірну. А то виходить так, що одного запрошують, а іншого - ні. Приїхав колишній захисник «Колоса» Іван Єрмачков, який стабільно грає на рівні юнацької Бундесліги. Забив перший гол у ворота словаків. Ми зіграли на нуль у захисті. Тимур Тутєров майже не грає за «Сандерленд». Спочатку робили документи, а потім була травма. Зіграв у всіх трьох матчах на позиції вінгера, хоч сам є форвардом. Враження залишив хороше. Олександр Піщур грає за «Академію Пушкаша» в Угорщині. В Юнацькій Лізі УЄФА його команда вилетіла від «Габали». Апріорі не можна вважати, якщо гравець грає у Європі, то він кращий за наших футболістів. Все тут індивідуально.

Відсутність прогресу гравців. Чия кар'єра після U-17 пішла вгору? Всі так і залишаються перспективними. Не можна сказати по жодному футболісту, що його кар'єра за останні два роки серйозно пішла вгору та він чогось серйозного досяг. У першій частині сезону в першій команді «Динамо» були проблеми у центрі захисту, але шансу Назару Балабі чи Тарасу Михавку ніхто не дав. «Шахтар» на позицію другого воротаря бере досвідченого Артура Рудька, але не дає шансів своєму вихованцю Владиславу Кравцю. Так можна продовжувати далі. У віці 18-19 років уже потрібно серйозно говорити про амбіції у дорослому футболі, а не подавати надії.

Не найбільш слабкі суперники. На перший погляд, Україна мала виходити без проблем із групи з першого місця. Рівень суперників не був високим. Але це юнацький футбол, де змагаються в кращому разі два роки народження. Тому тут може бути, що завгодно. Не завжди магія імен збірних грає якусь роль. У Словаччини є легіонери із італійських та німецьких клубів. Хтось вже грає на рівні дорослого футболу на батьківщині. Косовари мають дуже серйозне представництво у Німеччині та Швейцарії. Мальта грала вдома.

Травми. На всіх найсильніших тренерський штаб не зміг сподіватися. Один із лідерів цієї команди Андрій Маткевич отримав травму гомілки ще перед виїздом до Кореї у жовтні у матчі проти «Полісся». Це ключовий вінгер команди. Перед самим турніром травмувався основний захисник та капітан команди Назар Балаба. Василець та Янчишин теж мали проблеми із здоров'ям. Тільки відновився від травми та тривалого простою Владислав Герич. Атакувальний півзахисник Єгор Князєв повернувся з «Утрехта» до «Шахтаря», але отримав ще влітку важку травму. Як мінімум, 6 гравців недорахувався Олег Кузнецов.

Клімат Мальти вплинув на результат. Команди грали на штучному покритті. Пристосуватися до нього було непросто. Плюс, вітер серйозно впливав на гру. У першому матчі проти Мальти саме вітер допоміг обом командам забити по м'ячу. Спочатку воротар мальтійців не влучив рукою по м'ячу після стандарту та отримав за комірець. Потім вітер призвів до автоголу Матвія Пономаренка.

Простий футбол. Із чотирьох команд тільки Мальта намагалася грати у комбінаційний футбол. Причому клас мальтійців був найнижчий. Всі інші команди сповідували стиль швидких атак, стандартів, індивідуальної майстерності. Хто перший забивав, той отримував ключову перевагу у просторі. Позиційно атакувати ніхто не вмів.

Необхідність ротації. Дуже вміло потрібно розподілити сили на всі три матчі. Гравці у віці 18 років не можуть грати на третій день із інтенсивністю 3 гри за 6 днів. Ані фізично, ані психологічно вони не готові були грати. Наш розгром косоварами я якраз пов'язую з цим. У суботу вийшов той самий склад, який грав у середу. Вони, можливо, налаштовувалися, але не змогли. У вівторок Кузнецов провів ротацію, залишивши у складі тільки п'ятьох гравців (Михавко, Огарков, Мельниченко, Мануйлов та Тутєров), і ми розгромили Словаччину. На ці самі граблі наступили косовари, яким просто не вистачило сил у останньому турі перемогти аутсайдера Мальту, та словаки, які з тріском провалилися з нами.

Проблеми із захистом. Ми пропустили 5 голів. Трохи забагато, як для трьох матчів. Але якось винити воротаря язик не повертається. У матчі проти Мальти Пономаренко забив собі після кутового. Там ще вітер зіграв важливу роль. У матчі проти Косова добре, що 4, а не 6-7. Косовари просто закидали за комірець захисникам та завдяки швидкості створювали моменти. Забивали із близької відстані та без опору. Якби не воротар, то там би було більше. Перші два матчі грала пара Мельниченко-Михавко. Вони до цього ніколи не грали разом. Мельниченко навіть не є центральним захисником. У юнацькій команді «Дніпра-1» він грає в середині поля. Навичок йому явно бракувало. Та ще й зріст 180 см для центрального захисника не дуже переконливий. На проблемному лівому фланзі - формально центральний захисник Микола Огарков. У клубі він грає у центрі оборони. Повністю незіграний захист, ще й два гравці не на своїх позиціях. Проти Словаччини зіграв фактурний Єрмачков. Ми не пропустили та суперник не мав майже моментів.

Новий капітан. Коли збірна тільки формувалася, то капітаном був Євген Янович із «Шахтаря». Його не викликали у збірну. У клубі він грає, але нестабільно. Віце-капітаном був динамівець Назар Балаба. Він не поїхав на Мальту через травму. Капітанську пов'язку отримав воротар «Хайдука» Давид Фесюк. Гравці навколо нього об'єднуються. Знає англійську мову, що допомагає комунікації за кордоном. Сам комунікабельний. Зараз немає однієї базової команди. Гравці гуртуються навколо легіонерів. Я знаю, що після матчу проти Косова гравці збиралися без тренерів у кімнаті Фесюка, щоб поговорити по-чоловічому між собою. Знайти проблему негативного результату. Всі розуміють, що у такий час українська команда так безвольно програвати не може. Хлопці розібралися у собі та змогли перемогти Словаччину.

Сергій ТИЩЕНКО