Чарльтон пішов останнім. Як склалася доля тих, хто вижив в трагедії Мюнхена

Напередодні, 21 жовтня, перестало битися серце останнього футболіста «Манчестер Юнайтед», який вижив у мюнхенській авіакатастрофі – Боббі Чарльтона. На момент трагедії вихованцю академії «червоних дияволів» було всього лише 20 років, і він значився серед тих, хто подає надії. Згодом Чарльтон перевершить досягнення багатьох співвітчизників, стане чемпіоном світу у 1966 році, володарем «Золотого м'яча» того ж 1966 року та тріумфатором Кубка європейських чемпіонів у 1968 році. Досі багато аналітиків та експертів, які вивчають історію гри № 1, вважають Чарльтона кращим футболістом Англії усіх часів.

Крім сера Боббі, який був посвячений у лицарі в 1994 році, у мюнхенській авіакатастрофі вижило ще вісім гравців «Манчестер Юнайтед», і зараз ми пропонуємо згадати, як склалася їхня кар'єра та життя після тієї фатальної трагедії…

Джонні Беррі (1926 – 1994)

Джонні Беррі перейшов у «Манчестер Юнайтед» в 1951 році з «Бірмінгема». На той момент правому півзахиснику було 25 років, проте завершити кар'єру гравця футболісту з часом довелося зовсім не через похилий вік та нездатність справлятися з молодшими опонентами, а саме через трагедію Мюнхена.

Після авіакатастрофи Беррі два місяці провів у шпиталі, перебуваючи у стані коми. В нього були страшні травми – переломи черепа, ліктя, ноги та таза, а через тяжке пошкодження щелепи Джонні довелося видалити всі зуби. Більше того, після виходу з коми Беррі абсолютно не пам'ятав нічого про сам момент катастрофи, й дізнався про всі подробиці того, що сталося, із газети.

Після завершення кар'єри Беррі вже ніколи не повертався до активної роботи у футболі. Він займався бізнесом, а помер у 1994 році у віці 68 років після нетривалої хвороби. Саме Беррі став першим, хто відійшов у кращий зі світів серед тих, хто вижив у мюнхенській трагедії…

Джекі Бланчфлауер (1933 – 1998)

Центральному півзахиснику Джекі Бланчфлауеру, який був представником Північної Ірландії, також не вдалося продовжити кар'єру футболіста після трагедії Мюнхена-1958. На момент катастрофи гравцю було всього лишень 24 роки, проте тяжкі травми кісток тазу, рук (права, за свідченнями очевидців, була ледве не відірвана від тіла), ніг та пошкодження нирок не дали Бланчфлауеру жодних шансів залишитися у грі.

Після катастрофи Бланчфлауер активно критикував «Манчестер Юнайтед» через те, як клуб повів себе стосовно нього. Справа в тому, що Джекі жив у будинку, що був власністю «червоних дияволів», але щойно північноірландець завершив виступи, його виселили фактично на вулицю.

Надалі доля Бланчфлауера була дуже складною. Йому довелося змінити масу місць роботи та посад, і щоразу на його долю випадали якісь негаразди. Наприклад, коли він став керуючим магазином, то незабаром за рогом відкрили супермаркет, і торгова точка Джекі збанкрутувала. Коли Бланчфлауер влаштувався букмекером, то скасування кінних перегонів через холодну зиму призвело до скорочення штату в організації, і щось подібне згодом сталося з екс-хавбеком «Манчестер Юнайтед», коли він влаштувався в друкарню, але незабаром виявився звільненим через оптимізацію.

В останні роки життя Бланчфлауер працював післяобіднім оратором, регулярно виступаючи перед зборами людей із полум'яними промовами, ділячись досвідом та розважаючи натовп. 2 вересня 1998 року Джекі не стало. Він помер від раку у віці 65 років…

Денніс Вайоллет (1933 – 1999)

Вихованець академії «Манчестер Юнайтед» Денніс Вайоллет, який грав на позиції центрфорварда, за першу команду «червоних дияволів» виступав з 1950 по 1962 роки. Загалом на його рахунку виявилося 179 забитих м'ячів у 293 поєдинках за клуб. Й досі Денніс входить до топ-5 кращих бомбардирів «Манчестер Юнайтед» за всю історію існування клубу.

На момент мюнхенської трагедії Вайоллету було 24 роки, але він досить швидко відновився та повернувся на поле вже наприкінці сезону-1957/58, а за підсумками сезону-1959/60 встановив клубний рекорд за голами – 32 м'ячі у 36 поєдинках.

В 1962 році головний тренер МЮ Метт Басбі ухвалив несподіване рішення про продаж Вайоллета у «Сток Сіті» за 22 тисячі фунтів. Провівши п'ять років за «гончарів», Денніс потім вирушив до США, де пограв за «Балтімор Бейз», а для завершення кар'єри повернувся на Туманний Альбіон, де у лавах «Лінфілда» в 1970 році й повісив бутси на цвях.

Після завершення кар'єри футболіста Вайоллет три десятиліття віддав тренерському ремеслу. Спершу очолював «Лінфілд», але в 1974 році виїхав до США, де й працював із різними командами аж до смерті у 1999-му. Помер екс-форвард «Манчестер Юнайтед» у Флориді на 66-му році життя від раку…

Рей Вуд (1931 – 2002)

З 1953 по 1957 роки Рей Вуд, який перейшов до «Манчестер Юнайтед» ще в 1949-му, був основним голкіпером «червоних дияволів», але потім втратив місце у рамці через прихід до клубу Гаррі Грегга.

У мюнхенській авіакатастрофі Вуду пощастило отримати лише незначні травми, проте після неї Рей провів за «Манчестер Юнайтед» лише один поєдинок. Вже після завершення сезону-1957/58 голкіпера продали за 1,5 тисячі фунтів у «Хаддерсфілд», за який протягом наступних семи років той провів понад двісті поєдинків. Остаточно з кар'єрою гравця Вуд «зав'язав» у 1968-му в лавах «Барнслі».

Після відходу з футбольного поля Рей все ж таки не попрощався із футболом, й тривалий час працював тренером. Зокрема, він очолював збірні Кіпру та Кенії, а також був наставником команд зі США, Замбії, Ірландії, Греції, Кенії, Канади, Кувейту та ОАЕ. Втім, ніде гучних успіхів так і не досяг.

Рей Вуд помер 7 липня 2002 року у віці 71 року від серцевого нападу.

Альберт Скенлон (1935 – 2009)

Уродженець Манчестера Альберт Скенлон був вихованцем академії місцевого «Юнайтед», у якому згодом виступав із 1952 по 1960 роки на позиції лівого флангового нападника.

На момент мюнхенської трагедії Скенлону було лише 22 роки. Форвард отримав досить тяжкі травми – у нього було діагностовано множинні переломи черепа та ноги, а також пошкодження нирок. Проте професіоналізм лікарів, гарне здоров'я та молодий вік допомогли Альберту досить швидко виписатися з лікарні, і до початку сезону-1958/59 навіть повернутися на футбольне поле.

Цікаво, що незадовго до авіакатастрофи Скенлон вів переговори про перехід до «Арсеналу», але угоді так і не судилося здійснитися. Після відходу з МЮ у 1960-му Альберт виступав за «Ньюкасл», «Лінкольн Сіті», «Мансфілд Таун» та «Белпер Таун», де у 1966 році й повісив бутси на цвях.

Після завершення кар'єри Скенлон більше не працював у футболі. Відомо, зокрема, що він був охоронцем на одному з заводів Манчестера, а також докером у Солфорді. 21 жовтня 2009 року Альберт Скенлон був госпіталізований із пневмонією та враженням нирок, і згодом більше місяця провів у реанімації. Помер екс-гравець МЮ 22 грудня 2009-го у віці 74 років. На похорон Скенлона прийшли троє інших екс-гравців «червоних дияволів», які вижили в мюнхенській катастрофі – Боббі Чарльтон, Гаррі Грегг та Білл Фоулкс…

Кенні Морганс (1939 – 2012)

Валлійський фланговий нападник Кенні Морганс перейшов до академії «Манчестер Юнайтед» із «Суонсі», коли йому було лише 16 років. В 1957 році юний талант поступово витіснив з основи вікового Джонні Беррі, а на момент мюнхенської трагедії Моргансу було тільки 18 років, й він був наймолодшим футболістом на борту літака у той злощасний для «Манчестер Юнайтед» день.

Відомо, що Морганса, який лежав непритомним серед уламків літака, знайшли двоє журналістів, причому зробили це вони через п'ять годин після офіційного завершення рятувально-пошукової операції. Незважаючи на те, що Кенні відновився та навіть повернувся на футбольне поле, знову грати на високому рівні та бути корисним «Манчестер Юнайтед» форвард не зумів.

У 1961 році Морганс пішов у «Суонсі», через три роки – в «Ньюпорт Каунті», а сезон-1967/68, який став для нього останнім у професійному футболі, провів за дві команди – «Баррі Таун» та «Кумбран Таун».

Після завершення кар'єри гравця Морганс недовго попрацював тренером, але незабаром усвідомив, що це не його шлях, і назавжди попрощався з грою № 1. Згодом більше десяти років займався тим, що тримав пивний паб в Уельсі, а на пенсію пішов з посади шипчандлера (торговий морський термін, яким називають особу-постачальника продовольства та корабельного обладнання, з метою нормальної експлуатації судна та безпеки мореплавання).

17 листопада 2012 року Кенні Морганс був екстрено госпіталізований, а вже наступного дня помер у віці 73 років…

Білл Фоулкс (1932 – 2013)

Центральний захисник Білл Фоулкс – вихованець академії «Манчестер Юнайтед» – є однією з беззаперечних легенд «червоних дияволів». З рідною командою Фоулкс чотири рази ставав чемпіоном Англії, вигравав чотири Суперкубки та один Кубок Англії, а у 1968-му перемагав в Кубку європейських чемпіонів. Й досі Білл Фоулкс посідає четверте місце за кількістю проведених матчів за «Манчестер Юнайтед» (688) за всю історію цього клубу, поступаючись лише показникам Раяна Гіггза (963), Боббі Чарльтона (758) та Пола Скоулза (718).

Внаслідок мюнхенської авіакатастрофи Фоулкс дивом не постраждав. Як згодом згадував сам центральний захисник, як тільки сталася аварія, він вибрався назовні так швидко, як тільки зміг, й побіг подалі від літака, боячись, що той ось-ось вибухне. Але коли найгірші побоювання Фоулкса не підтвердилися, він повернувся на місце авіатрощі й почав допомагати шукати партнерів по команді, що вижили, а також тренерів, журналістів та членів екіпажу. Зокрема, завдяки діям Білла багатьом постраждалим вдалося уникнути загибелі у той фатальний день.

За «Манчестер Юнайтед» Фоулкс продовжував грати аж до 1970 року, після чого завершив кар'єру, а потім подався у тренери. Як наставник Білл попрацював з різними командами зі США, Англії, Норвегії та Японії. Наприкінці 1991 року Фоулкс остаточно пішов на футбольну пенсію, повернувся до Англії, де згодом неодноразово згадував та розповідав про жахливі події лютого 1958-го.

Білл Фоулкс помер у віці 81 року в Манчестері 25 листопада 2013-го. В останні роки свого життя він страждав від хвороби Альцгеймера, а востаннє на публіці легенда МЮ з'являлася за чотири роки до відходу в кращий світ – на похороні Альберта Скенлона…

Гаррі Грегг (1932 – 2020)

У грудні 1957 року Гаррі Грегг перейшов до «Манчестер Юнайтед» з «Донкастер Роверс» за 23,5 тисячі фунтів, що стало рекордною на той момент сумою для голкіпера у світовому футболі. Вже у 1958-му Грегг, який виступав на міжнародному рівні за Північну Ірландію, був визнаний кращим голкіпером чемпіонату світу, що відбувся у Швеції.

Коли сталася мюнхенська трагедія, Гаррі Грегг був на борту літака у складі делегації «Манчестер Юнайтед», проте йому пощастило не отримати серйозних поранень. Більше того, за свої дії при порятунку постраждалих (Греґг допоміг витягнути з-під уламків літака Боббі Чарльтона, Джекі Бланчфлауера, Денніса Вайоллета, головного тренера команди Метта Басбі, а також вагітну дружину югославського дипломата Віру Лукич та її дочку Весну) воротаря «червоних дияволів» прозвали не інакше як «Герой Мюнхена».

За «Манчестер Юнайтед» Грегг продовжував виступати до 1966 року, і хоча його вважають одним із кращих голкіперів в історії клубу, Гаррі так і не виграв із «червоними дияволами» жодного серйозного трофею. Після МЮ північноірландець виступав за «Сток Сіті», але там провів лишень півроку, а потім повісив рукавички на цвях.

З 1968 до 1987 року Грегг працював тренером. Зокрема, керував «Шрусбері Таун», «Суонсі», «Кру Александрою» та «Карлайл Юнайтед». Відомо також, що Гаррі належав один з готелів у містечку Портстюарт (Північна Ірландія).

Помер Гаррі Грегг 16 лютого 2020 року у віці 87 років…

Боббі Чарльтон (1937 – 2023)

Боббі Чарльтон був для футбольної Англії фігурою неймовірної величини. Він був легендою не тільки для «Манчестер Юнайтед», в історії якого займає другі рядки як за кількістю зіграних матчів, так і за кількістю забитих у них м'ячів, а й для національної команди, із якою в 1966 році вперше та поки що востаннє для «трьох левів» ставав чемпіоном світу, а згодом вигравав «Золотий м'яч».

У 1994 році за заслуги перед Великобританією Боббі Чарлтон був посвячений у лицарі, отримавши титул сера. Усього за МЮ легендарний атакувальний півзахисник виступав з 1956 по 1973 роки, а після завершення кар'єри гравця намагався досягти успіху на тренерській ниві, але абсолютно жодної слави там так і не здобув. З 1984 року і до дня своєї смерті Боббі Чарльтон входив до ради директорів «Манчестер Юнайтед».

У 2020 році повідомлялося, що в сера Чарльтона було діагностовано деменцію, а помер легендарний Боббі вранці 21 жовтня 2023-го у віці 86 років, залишивши відомого екс-форварда «Вест Хема» Джеффа Херста єдиним живим футболістом з числа тих, хто вигравав з Англією на ЧС-1966…