МОСКВИЧОВ: «Це фінальна стадія Євро U-19, тут слабких команд немає»
Головний тренер збірної України U-19 з футзалу підбив підсумки підготовки до ЧЄ
Головний тренер юнацької збірної України з футзалу Ігор Москвичов підбив підсумки підготовки команди до Євро-2023 U-19.
Напередодні фінального турніру чемпіонату Європи, який стартує в хорватському Поречі 3 вересня, синьо-жовті проводили підготовку в Іспанії та Франції. За цей період команда зіграла три спаринги. У першому українці несподівано перемогли Іспанію (5:4), у другому отримали реванш від піренейців (2:5), а в третьому здолали Францію (5:4).
Головний тренер юнацької збірної України Ігор Москвичов підбив підсумки контрольних матчів, а також розповів про налаштування своєї команди на фінальний турнір:
– Вітаємо вас та команду з перемогою над французами та завершенням навчально-тренувального збору, а також фактично з початком чемпіонату Європи, який стартує 3 вересня і для збірної розпочнеться поєдинком з Італією. Перш за все, розкажіть, будь ласка, про спаринг із Францією. Що вдалося й що не вдалося вашим підопічним у цьому матчі, і за рахунок чого вони зуміли виграти?
– Були певні задумки на цю гру, але, на жаль, багато що не виходило. Був поганий вихід з оборони в атаку, не було награних комбінацій. Чому? Тому що хлопці, мабуть, або перехвилювалися, або забули. Тобто тільки-но вони починали робити все те, про що їх просили, у них виходило: доставляли м’яч на передню лінію, атакували, були хороші моменти. Але цього було мало, тому я трохи розчарований, бо хлопці не завжди застосовували ті комбінації, які вони можуть розігрувати. За рахунок чого ми виграли? Усе-таки за рахунок самовіддачі.
Повернуся до першої гри з Іспанією. Було надсерйозне бажання, мабуть, реабілітуватися за червневий турнір у Поречі, тому що вийшла зовсім інша команда. Та команда, яка була в червні на Futsal Week U-19, і та, яка нещодавно грала проти іспанців, – це дві різні команди. Зараз збірна була налаштована на хорошу гру, на стовідсоткову самовіддачу, у хлопців очі палали, вони бігли. Тобто було видно, що вони хотіли реабілітуватися. Друга зустріч з Іспанією вже була трохи не такою. Не було того вогнику в очах, тієї іскри, щоб викладатися на сто відсотків. На жаль, ми слабші за іспанців у тактичному й технічному плані. Ми беремо нашою українською дисципліною, нашим характером та фізичними якостями. Те саме й у матчі з Францією. Виграли за рахунок бажання та великої самовіддачі.
– У поєдинку з французами, так само, як і в другій грі з іспанцями, вам не вдалося реалізувати більшість у форматі «4х3». Чи були після цього зроблені якісь висновки на перспективу?
– Так, ми наступного дня на тренуванні відпрацьовували цей компонент. Скажу чесно: до цього в нас не було часу попрацювати над грою «4х3». Були більш глобальні речі, які команді потрібно реалізовувати. У нас немає так багато тренувального часу, як, наприклад, в Іспанії. Іспанці готувалися місяць. Ми ж приїхали до Іспанії та провели два тренування. Тому були важливіші речі, які потрібно було донести до команди.
– Збірна України вже провела перше тренування в Поречі, познайомилася з майданчиком. Однак при цьому працювали індивідуально Дмитро Федик та Дмитро Рибіцький. Наскільки їхні пошкодження серйозні?
– Щодо Рибіцького – як я вже казав, він пропустить гру з Італією через перебір жовтих карток. Щодо Федика, то я сподіваюся, що з італійцями він зіграє. І в подальшому також розраховуємо й на Рибіцького. Він отримав ушкодження в матчі з французами. Я думаю, що невдовзі він буде повністю готовий. Сподіваюся, що швидко відновиться й Федик.
– Ви розбирали те, як переходить з оборони в атаку збірна Італії. За рахунок чого можна перемогти цю команду?
– Так, ми проходили на тренуваннях варіант гри проти Італії за рахунок прихованих передач, які розкриють її оборону. Ми вже з ними грали на турнірі в Хорватії, поступилися тоді – 2:7. Нам було важко зламати оборону італійців. Це тактично грамотна та навчена команда. Тоді апеннінці багато що не давали нам робити. Вочевидь, вони готувалися до нас. Тож ми спробували додати в нашу гру трохи різнобарв’я.
– Що можете сказати про збірну Словенії, яка буквально наприкінці серпня провела товариський матч із Хорватією – й обіграла господарів Євро дуже переконливо. Чи дійсно Словенія настільки гарна?
– Я вже казав, що для нас однією з найскладніших ігор буде саме матч проти Словенії. Я багато поєдинків цієї збірної переглядав, до того ж ми проти неї грали. Це фізично сильна та грамотна команда, вона старається діяти агресивно. У словенців є два лідери. Зокрема, ми звернули увагу на Алена Руїса, який грає корисно на команду, та й сам може пробити по воротах. Також у словенців є деякі задумки під стандарти. Але насправді в них уся команда грамотно працює з м’ячем. Тому із цим суперником буде дуже нелегко. Можливо, навіть важче, ніж з Італією. Хоча ми розуміємо, що це – фінальна частина чемпіонату Європи, і тут уже слабких команд немає.
– Коли збірні Фінляндії та Словенії проводили між собою товариські матчі, ви сказали, що фіни грали так само, як ви й передбачали, що вони вас не здивували. Чи можна припустити, що вони й зараз нічого не мінятимуть?
– Я впевнений, що вони нічого не мінятимуть. У них менталітет такий. Їх навчили грати за лекалами, от вони й грають так надалі. Чомусь мені здається, що так і буде. Фіни дисципліновані, але не такі сильні, як ті самі французи та іспанці. Головне, щоб команда правильно сприйняла суперника, щоб не було таких настроїв, що можна його закидати шапками.
– Які у вас зараз емоції від того, що ви повертаєтеся на чемпіонат Європи в ролі тренера?
– Чесно сказати, поки ще не відчув. Може, відчую, коли вийдемо на майданчик. Зараз більше триває підготовка, і ти думаєш, як протистояти тій чи інший команді.
– Наразі три наші збірні – національні чоловічу та жіночу, а також юнацьку – очолюють колишні гравці збірної України, які у 2001-му та 2003 роках ставали віце-чемпіонами Європи. Свого часу Олександр Косенко казав, що важливо зберегти саме для майбутніх поколінь збірної той дух, який був тоді в команди. Зараз у команди, яку ви очолюєте, є дух тієї збірної, яка робила результат 20 років тому?
– Може, це прозвучить нескромно, але майстерності трохи бракує, проте є такий самий характер. Можливо, на це впливає й те, що хлопці розуміють, що в Україні зараз іде війна, тому вони діють як єдине ціле. Вони не грають, а борються, як наша країна зараз бореться з агресором. Запал, дух – є. А над майстерністю працюємо.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Нельсон не дає британцю шансів
Команда знаходиться серед найкращих збірних