Є требл. Манчестер Сіті переміг Інтер у фіналі Ліги чемпіонів
Команда Пепа з боєм нарешті завоювала довгоочікуваний «вухастик»
Признайтеся - ви не надто слідкували за шляхом міланського «Інтера» в цій Лізі чемпіонів? Груповий етап, «Порту», «Бенфіка» - так, огляди можна було подивитися, але завжди знаходилися цікавіші матчі, які можна запланувати собі для перегляду. Хіба дербі в півфіналі з «Міланом» нейтральні вболівальники у переважній більшості дивилися, але, мабуть, значну роль у цьому відіграла стадія.
Інша справа - «Манчестер Сіті». Там було що дивитися - пентра-трик Холанда при погромі «Лейпцига», винос «Баварії», ефектний реванш за минулорічний виліт в матчах з «Реалом». Та й по грі англійці виглядають вражаюче, тому практично всі перед матчем вважали «Ман Сіті» явним фаворитом. Тут все було очевидно - Пеп нарешті мав виграти свій титул з манчестерською командою, оскільки його практично ідеальним командам завжди перешкоджала якась дрібниця в попередні роки - то відеоповтор з «Тоттенхемом», то молодий Мбаппе в матчах з «Монако», то невистачання кількох хвилин минулого року в півфіналі, то дивне рішення Гвардіоли поставити Стерлінга в основу на фінал з «Челсі»...
Стартові склади виглядали прогнозованими, питання якщо й були, то незначні - Вокер чи Аканджі, Лукаку чи Джеко, чи гратиме Мхітарян? Жодне з цих рішень не виглядало б нелогічним, тому тренери нічим не здивували.
Очікувалося, що «Манчестер Сіті» просто забере м'яч під свій контроль і змусить грати «Інтер» у свій футбол, що стане вироком команді Індзагі. Але такого не сталося. Чи то магія фіналу зробила своє, чи надмірна мотивація, чи недооцінка, але гравці «Сіті» були в командних діях не схожі самі на себе. Про що можна говорити, коли перший удар в площину відбувся аж на двадцять сьомій хвилині - де Брюйне вивів Холанда на удар зліва з гострого кута й Онана врятував свою команду.
До цього на полі були відверті «шахи». З небезпечних моментів можна згадати хіба удар Бернардо Сілви з правого кута воротарського у дальню дев'ятку на виконання - мимо, а також спроба Барелли з центра поля перекинути Едерсона - дуже невдало.
Мабуть, головною подією в таймі стала травма де Брюйне. Вищезгаданий пас на Холанда Кевін віддавав вже з пошкодженням, яке отримав на рівному, здавалося б, місці незадовго до цього. Як і два роки назад, бельгієць не дограв фінал через травму - його замінив Фоден.
Тайм другий виявився набагато цікавішим. На полі з'явився (не на старті тайму, та все ж) Лукаку, який став одним з найпомітніших гравців матчу. Він міг забивати відразу ж, якби отримав м'яч на порожні ворота, але Лаутаро Мартінес вирішив бити самому. Ромелу ще довго не розумів, чого йому партнер не віддав пас.
Активна боротьба тривала, але не в штрафних, до шістдесят восьмої хвилини. Тоді рахунок був відкритий - Аканджі віддав пас врозріз на Сілву, той справа від лицьової віддав пас на набігаючому Родрі. Іспанець метрів з 15 бив і сильно, і з підкруткою - удар у правий кут відбити Онана шансів не мав.
І знову на полі був помітний Лукаку. Так вийшло, що в одній атаці міг двічі забивати Дімарко після провалу англійського захисту, але спершу влучив навісним ударом головою в перекладину, а на добиванні - в бельгійського форварда.
Міг закривати всі питання Фоден, але не реалізував вихід сам на сам. А далі на поле вийшов Мхітарян і гра перевернулвся. Генріх забрав нитки управління грою в свої ноги і його команда затисла «Сіті» біля його воріт.
І знову Лукаку виявився в центрі уваги не так, як йому хотілося. Як він на дев'яностій хвилині не забив впритул ударом головою - відомо хіба що Едерсону. Момент був дуже вражаючим, вболівальники «Інтера» довго не могли повірити, що м'яч не в сітці.
Едерсон ще раз виявився на висоті - фінальний штурм закінчився кутовим, після якого бразилець здійснив феноменальний сейв і витягнув м'яч з-під перекладини. Після цього пролунав свисток.
1:0 - «Манчестер Сіті» здобув заповітний кубок Ліги чемпіонів, Пеп Гвардіола нарешті виграв ЛЧ не з «Барселоною». Щоправда, якби сьогодні показав себе Холанд, то міг би значно покращити свої шанси на Золотий М'яч, а так після невиразного матчу невідомо, чи зможе він виграти конкуренцію в Мессі.
Але то справа днів далеких, а сьогодні «синій» «Манчестер» не спатиме цілу ніч.
- Усі найяскравіші моменти матчу доступні в режимі Live в Telegram Sport.ua
Ліга чемпіонів. Фінал.
«Манчестер Сіті» – «Інтер» – 1:0.
Родрі, 68.
Холанд, 90+2, Едерсон, 90+4 - Барелла, 59, Лукаку, 83, Онана, 90+2.
«Манчестер Сіті»: Едерсон, Аке, Рубен Діаш, Аканджи, Родрі, Стоунз (Вокер, 82), Гріліш, Гюндоган, де Брюйне (Фоден, 36), Бернарду Сілва, Холанд.
«Інтер»: Онана, Бастоні (Гозенс, 75), Ачербі, Дарміан (д'Амброзіо, 84), Дімарко, Чалханоглу (Мхітарян, 84), Брозович, Барелла, Думфріс (Белланова, 75), Джеко (Лукаку, 57), Мартінес.
Арбітр: Шимон Марциняк (Польща)
Стадіон «Ататюрк» (Стамбул, Туреччина)
Події матчу
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Колишній нападник збірної України привітав боксера з переможним реваншем
Існує декілька можливих підсумків
Интер тоже был неплох, играли в свой футбол, шансы имели.
В сезоне 1966/1967 шотландский «Селтик» выиграл четыре трофея, сделав «золотой покер»: чемпионат Шотландии, Кубок Шотландии, Кубок шотландской лиги, Кубок европейских чемпионов.
Потом уже были треблы Аякса, ПСВ и МЮ! И лишь после этого это удалось Барселоне и Баварии. И аж по 2 раза.Но Селтик понад усе!!!
А от в овер-таймі градус би спав і було б як і в матчі, 50/50.
На Сіті тиснула значимість фіналу і треблу, це дуже небезпечний фактор, Інтер же грав значно вільніше.
З перемогою Гвардіолу!